Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №372/4754/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4754/26

Провадження 2-о-124/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі : головуючої судді Висоцької Г.В., за участю секретаря судових засідань Куник О.В., розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності трудової книжки, заінтересована особа – Відділ обслуговування громадян №13 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просить встановити факт, що трудова книжка НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 . Обґрунтовуючи заяву зазначив, що під час звернення до відділу обслуговування громадян №13 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області встановлено розбіжності в трудовій книжці серії НОМЕР_3 (дата заповнення 18.03.1983 року) не вірно зазначено рік його народження, зокрема, в трудовій книжці зазначено «1963 рік народження», замість вірного «1962 рік народження», що підтверджується даним свідоцтва про народження, паспортом, дипломом, пенсійним посвідченням. Встановлення даного факту необхідне для подальшого звернення до Пенсійного фонду для призначення пенсії.

Ухвалою суду від 28.07.2026 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено відкрите судове засідання.

Заявник в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність. Вимоги заяви підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представниця заінтересованої особи в судове засідання не з`явились, подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність. Проти заяви не заперечила, просила прийняти рішення згідно чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно вивчивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За визначенням ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_4 від 07 лютого 1985 року (видане повторно), мовою оригіналу є число, місць та рік народження заявника ОСОБА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Згідно паспорта громадянина України, серії НОМЕР_5 , виданого Українським МВМ Обухівського РУ ГУ МВС України в Київській області 27.03.1998 року, дата народження заявника ОСОБА_1 - « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Згідно пенсійного посвідчення, серії НОМЕР_6 , виданого Пенсійним фондом України 24.05.2023 року, заявнику ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності 2-ї групи довічно «Загальне захворювання»

10 січня 2023 року заявник ОСОБА_1 письмово звертався до відділу обслуговування громадян №13 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про призначення пенсії вх. № 146.

Під час такого звернення до заінтересованої особи з заявою про призначення пенсії за віком заявником виявлено, що в трудовій книжці серії НОМЕР_3 (дата заповнення 18.03.1983 року) невірно зазначено рік його народження, зокрема, в трудовій книжці зазначено «1963 рік народження», замість вірного «1962 рік народження», що підтверджується даним свідоцтва про народження, паспортом, дипломом, пенсійним посвідченням.

У зв`язку із чим, заявник звернуся до суду, оскільки встановлення факту належності йому трудової книжки необхідне для подальшого звернення до Пенсійного фонду для призначення пенсії.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, у тому числі - належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» та враховуючи норми ст.ст. 256-259 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Крім того, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військових комісаріатів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами воєнного часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж, довідки про реабілітацію тощо.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до пункту 6 частини першої статті 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Враховуючи викладене вище, доводи поданої суду заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – НОМЕР_1 , виданої 18 березня 1983 року, знайшли підтвердження під час судового розгляду на підставі дослдіження таких документів, як свідоцтво про народження заявника, його паспорт та пенсійне посвідчення, в яких дані заявника, окрім року народження, збігаються із даними трудової книжки.

Розбіжності в документах унеможливлюють скористатися правом отримання пенсії за віком, тому звернення заявника до суду є правомірним. Вирішити питання іншим чином, окрім судового, порядку не можливо.

Враховуючи викладене вище, суд вважає заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 4, 5, 13, 76, 81, 89, 265, 273, 293,294, 315, 319 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити повністю.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт, що трудова книжка НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В.Висоцька