Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №520/30471/23 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 р.Справа № 520/30471/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Ширант А.А., повний текст складено 02.06.26 року по справі № 520/30471/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІГ-2007»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІГ – 2007» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0/15552/0416 від 08.06.2023 року Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про накладення штрафу у розмірі 216 139, 95 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ - 2007" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0/15552/0416 від 08.06.2023 Головного управління Державної податкової служби у Харківській області в частині визначеного ним штрафу на суму 211 196,63 грн. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ - 2007" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судові витрати зі сплати витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу, вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. Вважає , що суд першої інстанції невірно застосував приписи пп. 52.1 п. 52 пп. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладенні в апеляційній скарзі , просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 у справі № 520/30471/23 в частині задоволення позовних вимог, прийнявши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «МІГ-2007» відмовити в повному обсязі.

ТОВ «МІГ-2007» подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим на підставі повного та всебічного дослідження доказів. З доводами та висновками, викладеними контролюючим органом, не погоджується , оскільки такі є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Апеляційна скарга фактично ґрунтується на незгоді контролюючого органу з висновками суду першої інстанції, однак не містить належного обґрунтування порушення судом норм матеріального чи процесуального права, а наведені у ній доводи не спростовують правильності висновків, викладених у судовому рішенні. Просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Головного управління державної податкової служби у Харківській області , залишити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.26 р. по справі № 520/30471/23 без змін.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю – доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що позивач є юридичною особою, зареєстрований у встановленому законодавством порядку, зареєстрований платником податку на додану вартість 01.10.2014, дата початку дії свідоцтва 13.09.2021, свідоцтво №200575936.

Основним видом господарської діяльності позивача є діяльність за КВЕД 35.30: постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря. Позивач має ліценцію на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, що підтверджується розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації «Про видачу ліцензії» № 595 від 03.12.2021 (т. 1 а.с. 24-25).

Виробничі потужності і основні засоби, які Позивач використовує у господарській діяльності, розташовані за адресою: 64200, Харківська обл., Балаклійський р- н., м. Балаклія, вул. Партизанська, буд. 25, що підтверджується повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП (т. 1 а.с. 32-24).

Правовстановлюючі документи, первинна та інша документація Позивача, зберігаються за місцем розташування модульної котельної, яка належить ТОВ «МІГ - 2007», за адресою: 64200, Харківська обл., Балаклійський р-н., м. Балаклія, вул. Партизанська, буд. 25, що підтверджується наказами № 4 від 04.01.2021, № 86 від 06.09.2021 (т. 1 а.с. 45, 47).

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004: з 02.03.2022 року до 11.09.2022 року м. Балаклія Балаклійської міської територіальної громади перебувало в окупації, а з 11.09.2022 по теперішній час відноситься до території можливих бойових дій.

Під час тимчасової окупації російською федерацією м. Балаклія частина майна, яким позивач володіє або користується, знищено, пошкоджено або вкрадено, що підтверджується Актом № 13 - К комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 14.11.2022 та Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.08.2023 (т. 1 а.с. 55-59).

Сертифікатом про засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промислової палати Харківської області № 6300-23-4298 від 24.10.2023 засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, тимчасова окупація м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, воєнні (бойові) дії на території м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, щодо обов`язку (зобов`язання) перед ГУ ДПС у Харківській області зареєструвати податкові накладні №1 від 16.02.2022, №1 від 16.03.2022, №2 від 25.03.2022 з дотриманням граничних строків, встановлених п. 201.10 ст. 201 ПК України, з урахуванням п. 69.1 ст. 69 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, у термін до 15.07.2022, з дати введення в Україні воєнного стану - 24.02.2022 року та до 26.10.2022 року (період дії форс-мажорних обставин) (т. 1 а.с. 18-21).

Позивач склав та зареєстрував податкові накладні: № 1 від 16.02.2022 - дата реєстрації: 09.11.2022; № 1 від 16.03.2022 - дата реєстрації: 26.10.2022; № 2 від 25.03.2022 - дата реєстрації 10.11.2022 (т. 1 а.с. 12).

Відповідач провів камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних по підприємству ТОВ «МІГ-2007», за наслідками якої складено Акт від 02.05.2023 № 11938/20-40-04-16- 03/35462728.

За висновками Акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), а саме, по наступних податкових накладних / розрахунках коригування:

- №1 від 06.07.2018, дата та час реєстрації - 10.08.2018 10:22, граничний термін реєстрації - 31.07.2018, кількість днів затримки 10, сума ПДВ – 2 858,88 грн.;

- №1 від 10.10.2019, дата та час реєстрації - 07.11.2019 4:03, граничний термін реєстрації - 31.10.2019, кількість днів затримки 7, сума ПДВ – 2 858,88 грн.;

- №1 від 16.03.2022, дата та час реєстрації - 26.10.2022 11:00, граничний термін реєстрації - 15.07.2022, кількість днів затримки - 103, сума ПДВ – 10 926,85 грн.;

- №1 від 16.02.2022, дата та час реєстрації - 09.11.2022 12:48, граничний термін реєстрації - 15.07.2022, кількість днів затримки 117, сума ПДВ – 229 966,57 грн.;

- №2 від 25.03.2022, дата та час реєстрації - 10.11.2022 2:33, граничний термін реєстрації - 15.07.2022, кількість днів затримки 118, сума ПДВ – 298 027 грн.

Позивач до відповідача надав заперечення від 24 травня 2023 р. №б/н (вх. ГУ ДПС від 29.05.2023 № 38893/6) на акт камеральної перевірки від 02.05.2023 №11938/20-40-04-16-03/35462728, щодо незгоди з висновками акту про порушення підприємством ТОВ «МІГ-2007», норм 120-1. 1 статті 120-1 гл.11 розділу II ПК України щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

За результатами розгляду заперечень позивача відповідачем складено та затверджено Висновок про результати розгляду заперечення від 24 травня 2023 року №б/н (вх. ГУ в Харківській області від 29.05.2023 № 38893/6) на Акт камеральної перевірки від 02.05.2023 № 11938/20-40-04-16-03/35462728, згідно з яким висновки акту залишені без змін. У Висновку зазначено про участь уповноважених представників позивача у розгляді заперечень та про те, що вони посилалися на розташування виробничих потужностей та основних засобів товариства у м. Балаклія Харківської області, евакуацію працівників підприємства через російське вторгнення, відсутність доступу у керівництва та головного бухгалтера до первинної та іншої документації ТОВ «МІГ 2007».

На підставі Акту перевірки від 02.05.2023 № 11938/20-40-04-16-03/35462728, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 08.06.2023 № 0/15552/0416, яким за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, та згідно з пунктом 201.20 статті 201 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 216 139,95 гривень

Спір щодо фактичних обставин виписки та реєстрації податкових накладних між сторонами відсутній, натомість позивач не згодний з тим, що відповідач вважає, що позивач не своєчасно виконав свій податковий обов`язок, враховуючи окупацію території на якій знаходилась робоча документація позивача, що підтверджено сертифікатом ТПП про існування форс мажорних обставин.

Позивач, не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, направив скаргу до ДПС України від 20.07.2023 б/н (вх. ДПС №24459/6 від 25.07.2023) на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 08.06.2023 №0/15552/0416.

Рішенням ДПС України від 08.08.2023 № 21838/6/99-00-06-03-01-06 продовжено строк розгляду скарги позивача до 22.09.2023 включно.

За результатом розгляду скарги ДПС України залишило без змін ППР ГУ ДПС у Харківській області від 08.06.2023 №0/15552/0416, а скаргу - без задоволення.

Позивач не погоджується з цим податковим повідомленням-рішенням та вважає, що воно є незаконним та необґрунтованим, заснованим виключно на вибірковому тлумаченні закону на користь фіскального органу та таким, що суперечить положенням чинного законодавства України в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на що звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що відповідач, приймаючи спірне рішення, не врахував всіх обставин справи, зокрема, окупацію території, можливості подальше проведення на ній бойових дій, тривалі стабілізаційні заходи на деокупованих територіях (розмінування територій, відновлення влади, забезпечення правопорядку, базових послуг, неможливість швидко та ефективно відносити господарську діяльність та виконання всіх податкових обов`язків позивачем), значне погіршення якості податкового законодавства у 2022 році, чим порушив вимоги п.п.3,4,5,6,8 ч. 1 ст. 2 КАС України - тобто діяв не необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); небезсторонньо (неупереджено); недобросовісно; нерозсудливо; не пропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з наступного.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Згідно з п.п. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.10 ст. 201 ПК України також установлює граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, серед іншого:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Указаним пунктом також визначено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом

Зважаючи на викладене, у період спірних правовідносин ПК України закріплював обов`язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Згідно із п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої п. 201.10 ст. 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Установлено, що позивач порушив терміни реєстрації податкових накладних, складених у період з лютого по листопад 2022 року та які були зареєстровані протягом грудня 2022 року.

18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 533-IX).

У зв`язку з набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та Законом України від 13.05.2020 № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10.12.2021 у справі № 420/10367/20 сформував такий правовий висновок:

«Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01.03. 2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються».

Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020. Постановою від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України скасував 30.06.2023 з 24 години 00 хвилин на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у відповідний період.

До завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

03.03.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» № 2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022, яким підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-ІХ (далі Закон № 2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пп. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідних положень ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу Перехідних положень ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

Згідно з пп. 69.1-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідних положень ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 26.06.2024 у справі № 580/10149/23, від 21.08.2024 у справі № 440/8796/23

Отже, враховуючи викладене вище платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень ПК України, а саме з 01.03.2020 по 26.05.2022.

При цьому, у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена (ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (після 26.05.2022), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності відпали.

Відповідно до п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки зокрема щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX, який набрав чинності 03.01.2023 підп. 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31.05.2022, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15.07.2022; реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20.07.2022.

Таким чином, до 03.01.2023 платники податків звільнялись від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, зокрема в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку подання на реєстрацію таких накладних в період з 24.02.2022 до 26.05.2022 (до дня набрання чинності Законом № 2260-IX), а з 03.01.2023 - в період з 01.02.2022 до 31.05.2022 та за умови їх реєстрації до 15.07.2022.

Аналогічний правовий підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 11.04.2024 у справі № 380/14133/23, від 02.04.2024 у справі № 520/18349/23, 12.03.2024 у справі № 160/13661/23.

У постановах від 07.02.2024 у справі № 380/7070/23 та від 22.02.2024 у справі № 420/19335/22 суд касаційної інстанції зазначив, що фактично з 27.05.2022 платники податків, які не зареєстрували в ЄРПН податкові накладні, складені з 1 лютого 2022 до травня 2022, отримали додатковий час для їх реєстрації в ЄРПН без застосування штрафних санкцій до 15.07.2022, тобто близько 1,5 місяці.

У постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №160/10740/23 та від 30.01.2024 року у справі №280/4484/23 суд касаційної інстанції зазначив, що зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Колегія суддів звертає увагу , що справах , наведених вище, № 280/4484/23 та № 160/10740/23 позивачі, які допустили несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, не перебували ні в стані окупації, ні в стані повного руйнування виробничих та адміністративних будівель.

Постановою Верховного Суду від 28.04.2025, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2023 №0/15552/0416 щодо застосування штрафу в розмірі 211 196,63 грн, а справу №520/30471/23 в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, слід зазначити таке.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд вказав: «Що ж стосується висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування до позивача штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №1 від 16.02.2022, дата реєстрації 09.11.2022 та №2 від 25.03.2022, дата реєстрації 10.11.2022 у зв`язку з дією форс-мажорних обставин, то колегія суддів вважає їх передчасними.

Як вбачається з поданого позивачем сертифікату Харківської торгово-промислової палати № 6300-23-4298 від 24.10.2023 період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 24.02.2022; дата закінчення 26.10.2022.

При цьому, податкові накладні №1 від 16.02.2022, №2 від 25.03.2022 зареєстровані 09.11.2022 та 10.11.2022 відповідно.

Доказів неможливості реєстрації вказаних податкових накладних у період з 26.10.2022 по 09.11.2022, 10.11.2022 матеріали справи не містять, а судами попередніх інстанцій вказаним обставинами оцінки не надано.

Натомість ці обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору в частині наявності/відсутності підстав для застосування до Товариства штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №1 від 16.02.2022, №2 від 25.03.2022 та визначення розміру відсоткової ставки штрафних санкцій, яка залежить від кількості днів порушення таких строків реєстрації, та входять до предмета доказування в даній справі.».

Суд враховує, що між сторонами відсутній спір про фактичні обставини справи, натомість сторони вважать, що до правовідносин має застосовуватись різні норми права, зокрема:

- позивач вважає, що він правомірно, відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, зареєстрував податкові накладні в ЄРПН - кінцевий строк реєстрації ПН в ЄРПН припадав на дію форс-мажорних обставин, внаслідок чого строк для реєстрації був зупинений, а після припинення дії форс мажорних обставин позивач зареєстрував ПН в ЄРПН до 15 календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому закінчилась дія форс-мажорних обставин.

- відповідач вважає, що позивач, повинен був зареєструвати ПН в ЄРПН в перший день після закінчення дії форс-мажорних обставин, чого зроблено не було. Вказує, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок останній був зобов`язаний підтвердити неможливість виконання платником податків обов`язків в порядку, який передбачений наказом Мінфіну № 225 від 29.07.2022 "Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження".

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач в результаті перевірки вказав, що позивач склав та зареєстрував податкові накладні:

- № 1 від 16.02.2022 поза межами граничного строку реєстрації в 117 днів, а саме 09.11.2022;

- № 2 від 25.03.2022 поза межами граничного строку реєстрації 118 днів, а саме 10.11.2022, що підтверджується розрахунком штрафних санкцій (т. 1 а.с. 12).

Колегія суддів зазначає, що у постанові від 28.02.2024 у справі № 160/5531/23 Верховний суд зазначив, що : «Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій не з`ясували в контексті вищезазначених положень законодавства, чи звертався контрагент позивача, до контролюючого органу із відповідною заявою про відсутність можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, зокрема, щодо реєстрації податкових накладних та чи приймалося за наслідками її розгляду вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Також, судами не досліджувались обставини щодо наявності/відсутності у контрагента позивача можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені законодавством».

При притягненні до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган згідно з п. 112.1 ст. 112 ПК України повинен врахувати, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 112.2 ст. 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Приписами п. 112.7 ст. 112 ПК України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи, що штрафні (фінансові) санкцій (штрафи) є різновидом фінансової відповідальності, саме на відповідача покладено обов`язок доведення обставин, що платник податків мав можливість дотримання правил та норм, однак не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання.

Згідно з пп. 112.8.9 п. 112 ст. 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

З матеріалів справи встановлено , що виробничі потужності і основні засоби, які Позивач використовує у господарській діяльності, розташовані за адресою: 64200, Харківська обл., Балаклійський р- н., м. Балаклія, вул. Партизанська, буд. 25, що підтверджується повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП .

Правовстановлюючі документи, первинна та інша документація Позивача, зберігаються за місцем розташування модульної котельної, яка належить ТОВ «МІГ - 2007», за адресою: 64200, Харківська обл., Балаклійський р-н., м. Балаклія, вул. Партизанська, буд. 25, що підтверджується наказами № 4 від 04.01.2021, № 86 від 06.09.2021.

Відповідно до Переліків територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 та наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 : м. Балаклія Балаклійської міської територіальної громади з 24.02.2023 по 02.03.2022 віднесено до території активних бойових дій, з 02.03.2022 року до 11.09.2022 року в тимчасовій окупації, а 12.09.2022 р. по 31.03.2026 та з 14.04.2026 і по теперішній час до території можливих бойових дій.

Колегія суддів звертає увагу , що завершення тимчасової окупації міста м. Балаклія Балаклійської міської територіальної громади відбулось 11 вересня 2022 року, але територія міста продовжувала зазнавати постійних (майже щоденних) обстрілів з боку збройних сил країни агресора – російської федерації, про що є загальновідомим фактом та територія Балаклійської міської територіальної громади після деокупації з 11.09.2022 набула статусу території можливий бойових дій відповідно до Переліку територій. Таким чином зберігалась неможливість вивезення первинних документів або їх вивезення продовжувало бути пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я.

Згідно з ч. 3 ст.78 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Під час тимчасової окупації російською федерацією м. Балаклія частина майна, яким позивач володіє або користується, знищено, пошкоджено або вкрадено, що підтверджується Актом № 13 - К комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 14.11.2022 та Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.08.2023.

Сертифікатом про засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промислової палати Харківської області № 6300-23-4298 від 24.10.2023 засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, тимчасова окупація м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, воєнні (бойові) дії на території м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, щодо обов`язку (зобов`язання) перед ГУ ДПС у Харківській області зареєструвати податкові накладні №1 від 16.02.2022, №1 від 16.03.2022, №2 від 25.03.2022 з дотриманням граничних строків, встановлених п. 201.10 ст. 201 ПК України, з урахуванням п. 69.1 ст. 69 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, у термін до 15.07.2022, з дати введення в Україні воєнного стану - 24.02.2022 року та до 26.10.2022 року (період дії форс-мажорних обставин).

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженою нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

У статті 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 № 44 (5), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до розпорядження ТТП України № 3 від 25.02.2022 «Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України» установлено, що тимчасово, на період воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати, мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб, засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених п. 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промислового палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 3 44 (5) (із змінами та доповненнями).

Суд звертає увагу, що надання Сертифікату Торгово-промисловою палатою України, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, не звільняє від виконання зобов`язання автоматично.

При видачі сертифікату Торгово-промислова палата України засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань).

Відповідно до діючого законодавства України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань. Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

У постанові Верховного Суду у справі № 560/9742/22 від 13.07.2023 зроблено висновок, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Отже, вищенаведеним сертифікатом підтверджується наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили своєчасне (навесні 2022 року) виконання податкового обов`язку позивачем.

Посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 911/589/21, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, в яких зроблено висновок, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування суд відхиляє, оскільки такі правові позиції були висловлені у господарських справах, в яких питання наявності форс-мажорних обставин розглядалося у контексті спору між суб`єктами господарювання щодо виконання зобов`язань.

У таких справах, дійсно, суди встановлюють наявність чи відсутність факту форс-мажору лише на підставі всієї доказової бази, детально аналізуючи кожну ситуацію окремо та поведінку сторін, а сертифікат Торгово-промислової палати не має наперед встановленої сили, а може лише виступати одним з доказів в суді.

Проте ці висновки не є релевантними у спірних правовідносинах, оскільки положення Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" не визначають жодним чином повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладає на суб`єкта господарювання обов`язок довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин.

Крім того, суд зауважує, що обставини неможливості виконання податкового обов`язку позивачем підтверджуються й іншими документами, які підтверджують перебування майна позивача в окупації внаслідок військової агресії рф, часткового його пошкодження або знищення та в сукупності беззаперечно свідчать про об`єктивні перешкоди господарській діяльності позивача, що включає в себе і обов`язок реєстрації податкових накладних, тобто форс-мажорні обставини.

Вищенаведене дозволяє колегії суддів визнати, що знаходження м. Балаклія Балаклійської міської територіальної громади з 24.02.2023 по 02.03.2022 віднесено до території активних бойових дій, з 02.03.2022 року до 11.09.2022 року в тимчасовій окупації, а 12.09.2022 р. по 31.03.2026 та з 14.04.2026 і по теперішній час до території можливих бойових дій є загальновідомою обставиною.

У справі "Новік проти України" (18.12.2008) Суд зробив висновок, що "надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля".

У справі "Щокін проти України" Суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, по-перше, в зв`язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким і узгодженим, та, відповідно, не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не була дотримана вимога законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Враховуючи те, що період активних бойових дій та знаходження під окупаціює, який підтверджується Переліком, припадає саме на час подання на реєстрацію спірних податкових накладних, а сукупність інших наданих до матеріалів справи документів, на які посилається позивач, беззаперечно свідчить про об`єктивні перешкоди господарській діяльності позивача, у тому числі і з обов`язку реєстрації податкової звітності, тобто форс-мажорні обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в діях позивача вини, як обов`язкової ознаки для застосування штрафних санкцій.

Колегія суддів зазначає, що позивач не міг завчасно передбачити дату деокупації території м. Балаклія Збройними Силами України і завчасно підготуватись до виконання всіх своїх податкових обов`язків в один день - 26.10.2022.. тому доводи апелянта , що позивач був зобов`язаний саме в день закінчення форс-мажорних обставин (26.10.2022) зареєструвати вищевказані податкові накладні в ЄРПН, або подати заяву про неможливість виконання податкових обов`язків згідно з Наказом Мінфіну від 29.07.2022 № 225 "Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження".

Водночас, відповідач не довів суду, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків, який здійснював господарську діяльність на території м. Балаклія Балаклійської міської територіальної громади, яку з 24.02.2023 по 02.03.2022 віднесено до території активних бойових дій, з 02.03.2022 року до 11.09.2022 року в тимчасовій окупації, а 12.09.2022 р. по 31.03.2026 та з 14.04.2026 і по теперішній час до території можливих бойових дій діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

З огляду на вищевикладене, наявні підстави для застосування до позивача пп. 112.8.9 п. 112.8 ст.112 ПК України в розрізі звільнення його від фінансової відповідальності з підстав наявності форс-мажорних обставин в частині порушення строків реєстрації податкових накладних, які припадають на період проведення активних бойових дій на території Балаклійської міської територіальної громади та перебування в тимчасовій окупації. Також, колегія суддів звертає увагу , що позивач з дня припинення окупації (11.09.2022) та закінчення дії форс-мажорних обставин (26.10.2022) у найкоротші строки вчинив всі залежні від нього дії при виникненні об`єктивної можливості та подав на реєстрацію 09.11.2022 податкову накладну № 1 від 16.02.2022 та 10.11.2022 податкову накладну № 2 від 25.03.2022.

Враховуючи вищенаведене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0/15552/0416 від 08.06.2023 Головного управління Державної податкової служби у Харківській області в частині визначеного ним штрафу на суму 211 196,63 грн. підлягає скасуванню.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Отже, доводи апеляційної скарги є безпідставними, спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, зміст апеляційної скарги містить виключно суб`єктивне бачення позивачем обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, відтак підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 по справі № 520/30471/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий

Повний текст постанови складено 24.08.2026 року