Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №953/968/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 р.Справа № 953/968/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., повний текст складено 01.07.26 року по справі № 953/968/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання протиправними дій, спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення конкретної дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі – ГУНП в Харківській області), в якому просить :

визнати протиправною бездіяльності уповноважених осіб ГУНП в Харківській області щодо розгляду вимоги про відшкодування вартості майна від 12.12.2024 у відповідності до п. 12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом МЮУ, Генеральної прокуратури України, МФУ від 04.03.1996 № 6/5/3/41 (далі – Положення № 6/5/3/41

зобов`язати уповноважених осіб ГУНП в Харківській області розглянути вимогу про відшкодування вартості майна від 12.12.2024 у відповідності до п. 12 Положення № 6/5/3/41.

В позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести в зв`язку із розглядом справи складають : 50 000.00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області з приводу неприйняття за вимогою ОСОБА_1 від 12.12.2024 постанови у порядку п.12 Положення № 6/5/3/41.

Зобов`язано ГУНП в Харківській області прийняти за вимогою ОСОБА_1 від 12.12.2024 постанову у порядку п.12 Положення № 6/5/3/41.

Позов у решті вимог залишено без задоволення.

27.04.2026 позивачем, через систему «Електронний суд», подано заява про ухвалення додаткового рішення, яким просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 328.00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000.00 грн.

28.04.2026 до суду від ГУНП в Харківській області надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в обґрунтування якого посилався на їх недоведеність, необґрунтованість та неспівмірність, оскільки надані позивачем документи не підтверджують фактичного надання адвокатом послуг саме у межах цієї справи, відсутні належні докази участі адвоката (зокрема ордер, процесуальні документи, участь у засіданнях), а також не доведено погодження розміру гонорару відповідно до умов договору. Зміст акту виконаних робіт не відповідає предмету спору, що свідчить про відсутність зв`язку між заявленими витратами та розглядом справи. Крім того, заявлена сума є завищеною з огляду на незначну складність справи та обсяг виконаних робіт і не відповідає критеріям розумності та співмірності, визначеним процесуальним законодавством, у зв`язку з чим такі витрати не підлягають відшкодуванню або підлягають зменшенню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 заяву ОСОБА_1 від 27.04.2026 про ухвалення додаткового судового рішення в частині розподілу судових витрат - залишено без задоволення. Відмовлено в ухваленні додаткового судового рішення по справі № 953/968/25.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що 08.06.2026 Другий апеляційний адміністративний суд у справі № 953/968/25 розглянув клопотання ОСОБА_1 про зупинення апеляційного провадження через сплату відповідачем судового збору у неналежному розмірі. Суд апеляційної інстанції встановив дослівно: ГУНП в Харківській області в повному обсязі сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 по справі № 953/968/25, що підтверджується доданою до апеляційної скарги платіжною інструкцією № 469 від 07.05.2026 на суму 1 453.44 грн. Зазначає, що 01.05.2026 суд першої інстанції витребував у особи, яка не учасником справи (Адвокатське об`єднання «Формула захисту» ) - оригінал Договору від 05.10.2022 № АК-16/10-16 з Адвокатським об`єднанням «Формула захисту», оригінал акта виконаних робіт від 24.04.2026 на суму - 6.000.00 грн. Зобов`язано подати витребувані докази безпосередньо до суду протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали. Посилається на те, що суд взагалі не враховує, що місто Харків майже кожного дня піддається ударам КАБами, ракетами, БПЛА - тобто існує реальна загроза для життя та здоров`я як позивача, так і особи, яка не є учасником справи. Більше того, така вимога суду першої інстанції прямо суперечить вимогам статті 138 КАС України, якими передбачено попередню (авансом) сплату учасником справи витрат, пов`язаних із наданням доказу на вимогу суду, граничний розмір компенсації цих витрат, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Суд першої інстанції не вжив заходів, передбачених статтею 138 КАС України, якими передбачено попередню (авансом) сплату учасником справи витрат, пов`язаних із наданням доказу — тобто в ухвалі про витребування доказів суд повинен був зобов`язати відповідача внести попередню (авансом) сплату Адвокатському об`єднанню «Формула захисту» витрат, пов`язаних із наданням доказу на вимогу суду, розмір якої встановлено Кабінетом Міністрів України. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 такі витрати становлять 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУНП в Харківській області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами фактично аналогічними наведеним у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Також від ГУНП в Харківській області до суду надійшло клопотання про залишення апеляційної скарги без руху.

В обґрунтування клопотання зазначено, що оскільки у даному випадку апеляційна скарга подана на ухвалу про відмову в ухваленні додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, підстави для застосування пункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» відсутні. Таким чином, апелянт не належить до кола осіб, звільнених від сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги, а тому зобов`язаний сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо клопотання ГУНП в Харківській області про залишення апеляційної скарги без руху, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду розглядав питання сплати судового збору при оскарженні додаткового рішення і у постанові від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18 дійшов висновку про те, що при апеляційному та касаційному оскарженні додаткових судових рішень, ухвалених відповідно до пунктів 2-3 частини першої статті 252 КАС України, судовий збір не сплачується.

Отже, враховуючи, що апелянт оскаржує ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026, якою, відмовлено у стягненні витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що судовий збір в цьому випадку не підлягає сплаті.

З урахуванням вищезазначеного, клопотання ГУНП в Харківській області про залишення апеляційної скарги без руху задоволенню не пілягає.

Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1 від 27.04.2026 про ухвалення додаткового судового рішення в частині розподілу судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що ані приписи ст.139 КАС України, ані приписи постанови КМУ від 27.04.2006 № 590 не запроваджують обов`язку відповідача сплачувати судовий збір, від якого заявник звільнений. Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ані факту отримання послуг з правничої допомоги у заявленому обсязі, ані факту їх належної оплати, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відсутні, а тому така заява задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 3 328.00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приписи ст.139 КАС України не встановлюють обов`язку відповідача сплачувати судовий збір, від якого позивач звільнений.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на висновки викладені в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 по справі № 953/968/25 колегія суддів вважає необґрунтованими. Дане судове рішення не є рішенням, яке є обов`язковим до врахування, та таким що має преюдиційне значення для вирішення справи в розумінні положень ч. 5 ст. 242 КАС України.

Крім того, сплата ГУНП в Харківській області судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 по справі № 953/968/25, на суму 1 453.44 грн, жодним чином не свідчить про наявність правових підстав для розподілу судових витрат за результатами розгляду судом першої інстанції справи по суті, в розумінні положень ст. 139 КАС України.

Щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має врахувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, яка вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 540/707/20.

Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22.

У постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3098/20 Верховний Суд вказав, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 134 КАС України (критерії співмірності) суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема критерії пропорційності і обґрунтованості), може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Аналогічна правова позиція послідовно викладена і в постанові Верховного Суду від 21.04.2026 у справі № 160/2957/24.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката заявником було надано: Договір від 05.10.2022 № АК-16/10-16 з Адвокатським об`єднанням «Формула захисту»; акт виконаних робіт від 27.04.2026 на суму – 10 000.00 грн; квитанцію про виконання платіжної інструкції № 117 від 27.04.2026 на суму – 10 000.00 грн.

Відповідно до п. 1.2 Договору № АК-16/10-16 від 05.10.2022 на умовах, цього Договору Адвокатське об`єднання зобов`язується від імені Довірителя, представляти його інтереси, для чого має право визначати адвоката Адвокатського об`єднання, або залучати інших адвокатів на договірних засадах, для захисту Довірителя в судових, адміністративних, правоохоронних органах, податковій, прокуратурі, органах служби безпеки, органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, організаціях, закладах та підприємствах незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, з будь-яких питань та в будь-яких справах за участю Довірителя, з усіма правами, наданими законом позивачу, третій особі, обвинуваченому, підозрюваному, потерпілому, свідку, цивільному позивачу або цивільному відповідачу, з правом складання, подачі та підписання будь-яких документів, заяв, клопотань, скарг та інших процесуальних документів.

Згідно Акту виконаних робіт від 27.04.2026 до Договору № АК-16/10-16, Адвокатським обєднанням «Форум Захисту» були надані наступні послуги :

ознайомлення з документами замовника (2 год.) – 1 000.00 грн;

складання позовної заяви (6 год.) – 3 000.00 грн;

складання відповіді на відзив (4 год.) – 2 000.00 грн;

складання апеляційної скарги (2 год.) – 1 000.00 грн;

складання відповіді на відзив (адміністративна справа) (6 год.) – 3 000.00 грн.

28.04.2026 до суду від ГУНП в Харківській області надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в обґрунтування якого посилався на їх недоведеність, необґрунтованість та неспівмірність, оскільки надані позивачем документи не підтверджують фактичного надання адвокатом послуг саме у межах цієї справи, відсутні належні докази участі адвоката (зокрема ордер, процесуальні документи, участь у засіданнях), а також не доведено погодження розміру гонорару відповідно до умов договору. Зміст акту виконаних робіт не відповідає предмету спору, що свідчить про відсутність зв`язку між заявленими витратами та розглядом справи. Крім того, заявлена сума є завищеною з огляду на незначну складність справи та обсяг виконаних робіт і не відповідає критеріям розумності та співмірності, визначеним процесуальним законодавством, у зв`язку з чим такі витрати не підлягають відшкодуванню або підлягають зменшенню.

01.05.2026 до суду від відповідача - ГУ НП в Харківській області надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких на підтвердження розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги позивачем надано копію Квитанції про виконання платіжної інструкції від 27.04.2026 № 117. Вказаним документом позивач - платник фактично підтвердив про перерахування 27.04.2026 з його з рахунку НОМЕР_1 на рахунок АО «ФОРМУЛА ЗАХИСТУ» НОМЕР_2 через АТ «Перший Український міжнародний банк» МФО 334851 суму коштів в розмірі 10000,00 грн в якості оплати по «акт виконаних робіт до договору №АК-16/10-16 від 27.04.2026 (справа № 953/968/25), без ПДВ». Однак зазначений документ викликає обґрунтовані сумніви щодо його достовірності. З метою перевірки достовірності поданих доказів відповідачем було направлено запит до банківської установи — АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК». Згідно з офіційною відповіддю банку від 30.04.2026 № КНО-07.8.5/7300БТ, переказ коштів за платіжною інструкцією від 27.04.2026 № 117 фактично не здійснювався. Таким чином, відсутній ключовий елемент доказування — підтвердження реального списання коштів з рахунку платника та їх зарахування на рахунок отримувача.

Згідно з ч.6 ст.94 КАС України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до ч.4 ст. 90 КАС України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У даному конкретному випадку відповідачем, фактично, поставлено під сумнів сам факт використання заявником професійної правничої допомоги адвоката.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 витребувано у позивача та Адвокатським об`єднанням «Формула захисту» оригінали документів : Договір від 05.10.2022 № АК-16/10-16 з Адвокатським об`єднанням «Формула захисту», акт виконаних робіт від 27.04.2026 на суму – 10 000.00 грн, докази надходження коштів в оплату за зазначеним договором. Зобов`язано подати витребувані докази безпосередньо до суду протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали.

01.05.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, у яких зазначено, що оскільки Адвокатське об`єднання «Формула Захисту» повідомило, що не отримало платіж, за актом виконаних робіт заявник виконав 30.04.2026 свої зобов`язання з оплати наданих юридичних послуг готівкою, що підтверджено поданою у додатку квитанцією до прибуткового касового ордера.

Витребувані оригінали : Договору від 05.10.2022 № АК-16/10-16 з Адвокатським об`єднанням «Формула захисту», акту виконаних робіт від 27.04.2026 на суму – 10 000.00 грн позивачем на виконання ухвали від 01.05.2026 до суду подано не було.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 про витребування доказів направлено на адресу Адвокатського об`єднання «Формула захисту», вказану в Договорі від 05.10.2022 № АК-16/10-16, проте до суду 22.05.2026 повернувся конверт із відміткою : адресат відсутній.

Витребувані у Адвокатського об`єднання «Формула захисту» оригінали документів : Договір від 05.10.2022 № АК-16/10-16 з Адвокатським об`єднанням «Формула захисту», акт виконаних робіт від 27.04.2026 на суму – 10 000.00 грн, докази надходження коштів в оплату за зазначеним договором, до суду не надходили.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 повторно витребувано у позивача та Адвокатським об`єднанням «Формула захисту» оригінали документів : Договір від 05.10.2022 № АК-16/10-16 з Адвокатським об`єднанням «Формула захисту», акт виконаних робіт від 27.04.2026 на суму – 10 000.00 грн, докази надходження коштів в оплату за зазначеним договором. Зобов`язано подати витребувані докази безпосередньо до суду протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали.

Позивач 26.05.2026 подав до суду клопотання, у якому із посиланням на ст. 138 КАС України та постанову Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 просив суд зобов`язати ГУНП в Харківській області здійснити попередню сплату витрат, пов`язаних із наданням доказу на вимогу суду, у розмірі 50 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 клопотання ОСОБА_1 від 26.05.2026 про зобов`язання ГУ НП в Харківській області здійснити попередню сплату витрат, пов`язаних із наданням доказу на вимогу суду, у розмірі 50 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - залишено без задоволення.

Витребувані оригінали документів : Договір від 05.10.2022 № АК-16/10-16 з Адвокатським об`єднанням «Формула захисту», акт виконаних робіт від 27.04.2026 на суму – 10 000.00 грн позивачем на виконання ухвали від 25.05.2026 до суду подано не було.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 про витребування доказів направлено на адресу Адвокатського об`єднання «Формула захисту», вказану в Договорі від 05.10.2022 № АК-16/10-16, проте до суду 16.06.2026 повернувся конверт із відміткою : адресат відсутній.

Витребувані у Адвокатського об`єднання «Формула захисту» оригінали документів : Договір від 05.10.2022 № АК-16/10-16 з Адвокатським об`єднанням «Формула захисту», акт виконаних робіт від 27.04.2026 на суму – 10 000.00 грн, докази надходження коштів в оплату за зазначеним договором до суду не надходили.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції, з урахуванням доводів відповідача, у даному випадку, реалізовано процесуальний механізми здобуття оригіналів письмових доказів (ст. 94 КАС України), але позивачем ухвали суду про витребування оригіналів письмових доказів були проігноровані без надання жодних письмових пояснень з даного приводу.

Відтак, наведені у справі обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність в матеріалах справи оригіналів належних та допустимих доказів достовірного підтвердження фактичного понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, що виключає можливість їх компенсації за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Так, первинно на підтвердження оплати послуг адвоката позивачем подано квитанцію про виконання платіжної інструкції № 117 від 27.04.2026 на суму 10 000.00 грн, однак у подальшому самим же позивачем фактично спростовано достовірність та реальність зазначеного платежу, оскільки у додаткових поясненнях від 01.05.2026 він повідомив суд, що Адвокатське об`єднання «Формула захисту» не отримало відповідного банківського переказу, а тому 30.04.2026 ним нібито повторно здійснено оплату готівкою, про що надано квитанцію до прибуткового касового ордера № 124.

Отже, сам позивач визнав відсутність фактичного виконання первинної платіжної операції, яка була заявлена ним як доказ понесення витрат. При цьому такі пояснення узгоджуються із наданою відповідачем офіційною відповіддю АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» від 30.04.2026 № КНО-07.8.5/7300БТ, згідно з якою переказ коштів за платіжною інструкцією № 117 від 27.04.2026 не здійснювався.

Окрім цього, судом першої інстанції двічі ухвалами від 01.05.2026 та від 25.05.2026 витребувано у позивача та Адвокатського об`єднання «Формула захисту» оригінали договору про надання правничої допомоги, акту виконаних робіт та докази надходження коштів, однак жодного з витребуваних оригіналів документів до суду подано не було.

Більше того, поштові відправлення з ухвалами суду, направлені на адресу Адвокатського об`єднання, зазначену безпосередньо у договорі про надання правничої допомоги, повернулися до суду неврученими у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що всі процесуальні документи, які подані до суду, підписані безпосередньо ОСОБА_1 .

З акту виконаних робіт від 27.04.2026 вбачається, що правнича допомога надавалася у справі № 953/968/25 як у справі про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органів досудового розслідування і прокуратури.

Проте, предметом розгляду справи № 953/968/25 є визнання протиправною бездіяльності уповноважених осіб ГУНП в Харківській області щодо розгляду вимоги про відшкодування вартості майна від 12.12.2024 у відповідності до п. 12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом МЮУ, Генеральної прокуратури України, МФУ від 04.03.1996 № 6/5/3/41 та зобов`язання уповноважених осіб ГУНП в Харківській області розглянути вимогу про відшкодування вартості майна від 12.12.2024 у відповідності до п. 12 Положення № 6/5/3/41, а не безпосередньо стягнення (відшкодування) шкоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не мав права витребувати документи в Адвокатського об`єднання «Формула захисту», оскільки воно не є учасником справи, є помилковими.

Відповідно до ч. 6 ст. 94 КАС України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до ч. 6. ст .80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Посилання апелянта на те, що витребування судом першої інстанції оригіналів документів створювало загрозу життю заявника та представників Адвокатського об`єднання «Формула захисту» у зв`язку з безпековою ситуацією у місті Харкові, є необґрунтованим та не підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів зазначає, що ухвалами Харківського окружного адміністративного суду було зобов`язано позивача та Адвокатське об`єднання «Формула захисту» подати витребувані документи безпосередньо до суду, однак така вимога жодним чином не означала обов`язку особистої явки заявника чи представників адвокатського об`єднання до приміщення суду.

Чинне процесуальне законодавство одним із способів подання документів до суду передбачає їх подання поштовим зв`язком. Відтак виконання ухвали суду не було пов`язане з необхідністю особистого відвідування суду чи перебуванням осіб у місці потенційної небезпеки.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що позивач не звертався до суду першої інстанції з заявою про продовження процесуального строку для подання витребуваних документів у зв`язку з існування об`єктивних перешкод для її виконання, спричинених безпековою ситуацією.

Відповідно до частини 7 статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин не має можливості подати витребуваний доказ або зробити це у встановлений строк, зобов`язана повідомити суд про причини такої неможливості.

Проте ні заявник, ні Адвокатське об`єднання «Формула захисту» не повідомили суд про будь-які обставини, які б об`єктивно унеможливлювали виконання ухвали суду про витребування документів.

Враховуючи вищенаведене, неподання витребуваних судом доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ані факту отримання послуг з правничої допомоги у заявленому обсязі, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відсутні, а тому така заява задоволенню не підлягає.

При цьому, колегія суддів зазначає, що до апеляційної скарги позивачем оригінали витребуваних судом першої інстанції документів (Договір від 05.10.2022 № АК-16/10-16 з Адвокатським об`єднанням «Формула захисту», акт виконаних робіт від 27.04.2026 на суму – 10 000.00 грн, докази надходження коштів в оплату за зазначеним договором) не надано.

Щодо посилань позивача на те, що суд першої інстанції не вжив заходів, передбачених статтею 138 КАС України, якими передбачено попередню (авансом) сплату учасником справи витрат, пов`язаних із наданням доказу — тобто в ухвалі про витребування доказів суд повинен був зобов`язати відповідача внести попередню (авансом) сплату Адвокатському об`єднанню «Формула захисту» витрат, пов`язаних із наданням доказу на вимогу суду, розмір якої встановлено Кабінетом Міністрів України. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 такі витрати становлять 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 138 КАС України розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Особа, яка не є учасником судового процесу, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням доказу на вимогу суду, вчиненням інших процесуальних дій.

У випадках, коли сума витрат особи, яка не є учасником судового процесу, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь такої особи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, положення ст.138 КАС України передбачають право на компенсацію витрат, пов`язаних із наданням доказів виключно відносно особи, яка не є учасником судового процесу або відносно випадку огляду доказів за їх місцезнаходженням.

Колегія суддів зазначає, що оригінали докази у справі стосовно витрат на професійну правничу допомогу були витребувані за ініціативою суду першої інстанції у порядку ч.4 ст.9 КАС України.

Ці докази сторона позивача повинна подати саме до суду згідно з ч. 2 ст. 79, ч. 7 ст. 139, ч.4 ст.161 КАС України (що кореспондує приписам ч. 1 ст. 77 КАС України), а оригінали цих доказів повинні бути надані позивачем в порядку ч. 6 ст.94 КАС України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач 26.05.2026 подав до суду першої інстанції клопотання, у якому із посиланням на ст. 138 КАС України та постанову Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 просив суд зобов`язати ГУНП в Харківській області здійснити попередню сплату витрат, пов`язаних із наданням доказу на вимогу суду, у розмірі 50 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 клопотання ОСОБА_1 від 26.05.2026 про зобов`язання ГУ НП в Харківській області здійснити попередню сплату витрат, пов`язаних із наданням доказу на вимогу суду, у розмірі 50 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - залишено без задоволення.

Ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 позивачем не оскаржена.

Щодо посилань позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на порушення судом першої інстанції строків розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, заява позивача про ухвалення додаткової постанови надійшла до суду 27.04.2026, а оскаржувана ухвала прийнята 01.07.2026, тобто поза межами десятиденного строку, визначеного статтею 252 КАС України.

Проте,зміст поняття «розумні строки» в адміністративному судочинстві охоплює собою такі аспекти: 1) розумний строк - це найкоротший з можливих строків розгляду й вирішення адміністративної справи, однак, такий строк не можна ототожнювати із швидким розглядом справи: тривалість розумних строків повинна бути найкоротшою, але достатньою для того, щоб справа була всебічно досліджена судом з наданням оцінки аргументам та доводам учасників справи, які ґрунтуються на поданих ними доказах; 2) на тривалість «розумного строку» мають вплив різні фактори, як об`єктивного (поведінка учасників справи, складність справи, необхідність залучення та дослідження додаткових доказів, завантаженість суду тощо), так і суб`єктивного характеру (поведінка судді та працівників апарату суду).

Вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Як встановлено судом, та зазначено вище, під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, судом першої інстанції неодноразово вчинялись дії, щодо витребування у позивача та адвокатського об`єднання «Формула захисту», оригіналів документів, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу (Договір від 05.10.2022 № АК-16/10-16 з Адвокатським об`єднанням «Формула захисту», акт виконаних робіт від 27.04.2026 на суму – 10 000.00 грн, докази надходження коштів в оплату за зазначеним договором).

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги позивача зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Водночас суд ураховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також ураховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та встановлені обставини, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, і ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Головного управління Національної поліції в Харківській області про залишення апеляційної скарги без руху залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 по справі № 953/968/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий М.О. Семененко

Повний текст постанови складено 24.08.2026 року