Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №520/8253/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Ніколаєва О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 р. Справа № 520/8253/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Мінаєвої К.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2026, по справі № 520/8253/26

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби у Державній кримінально-виконавчій службі України в період з 10 жовтня 2008 року по 30 березня 2012 року;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України зарахувати до стажу служби ОСОБА_1 у Національній поліції України, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж служби у Державній кримінально-виконавчій службі України в період з 10 жовтня 2008 року по 30 березня 2012 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Департамента патрульної поліції Національної поліції України щодо зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби у Державній кримінально-виконавчій службі України період з 10.10.2008 року по 30.03.2012.

Зобов`язано Департамент патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ: 40108646) зарахувати до стажу служби ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) у Національній поліції України, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж служби у Державній кримінально-виконавчій службі України у період з 10.10.2008 по 30.03.2012.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій просив рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної відповідач зазначає, що після прийняття у 2003 році Кримінально-виконавчого кодексу України у 2005 році був прийнятий Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», нині діючий, який врегульовує питання проходження служби у органах і установах виконання покарань. Також, зазначає, що відповідно до частини другої статті 78 Закон України «Про Національну поліцію визначений виключний перелік посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції, а отже, прирівнювання обох видів служби виходячи лише із характеру окремих виконуваних обов`язків, є помилковим, адже суперечить статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», який є спеціальним, та у якому прямо передбачено та чітко окреслено ті види служби, які враховуються до стажу служби поліцейських в цілях встановлення і виплати надбавки за роботу в органах поліції та під час розрахунку тривалості додаткової відпустки.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, що позивач з 07.11.2015 та на час розгляду справи, проходить службу в Національній поліції України на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП НПУ.

Позивач проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, що підтверджується наказом Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області від 30.03.2012 року № 18о/с про його звільнення.

У календарному обчисленні стаж позивача служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України становить 03 роки 05 місяців 20 діб

Позивачем зазначено, що під чай приймання його на службу до Національної поліції України та призначаючи на посаду, відповідач протиправно не зарахував стаж служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України у період з 10.10.2008 року по 30.03.2012 року до стажу служби в Національній поліції України, яка дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.

Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України повинна зараховуватись до стажу служби в поліції, оскільки здійснювалась в порядку та відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію».

Колегія суддів за результатами перегляду рішення суду першої інстанції зазначає наступне.

Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно зі ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частиною 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Так, спірним питання даної справи є зарахування до стажу служби в поліції період роботи в Державній кримінально-виконавчій службі, що дає право на встановлення позивачу надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 № 1129-IV до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV.

Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

При цьому, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» встановлено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Отже, всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

Водночас п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Положеннями п.п. 3-6 ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» зобов`язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.

Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», який набрав чинності 29.12.2015, п. 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Таким чином, служба в Державній кримінально-виконавчій службі здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, та відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» повинна зараховуватись до стажу служби в поліції.

Аналізуючи вказані вище норми законодавства, а саме ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію», п. 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України, ч. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» Верховний Суд зазначив, що на позивача, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби, під час проходження ними служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України. Тобто, всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

Аналогічні правові висновки були сформовані Верховним Судом у постанові від 20.10.2022 у справі № 160/11127/20, у постанові від 01.08.2023 у справі № 240/30024/21.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для зарахування до стажу служби ОСОБА_1 в Національній поліції України, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки, вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі України з 31.10.2008 по 30.03.2012 року.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 по справі № 520/8253/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді В.В. Катунов К.В. Мінаєва