Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №560/4084/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 23 серпня 2026 р.

Справа: №560/4084/26

Суддя: Петричкович А.І.

Справа № 560/4084/26

РІШЕННЯ

іменем України

24 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від 12.03.2026, який уточнив позовом від 26.03.2026, в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність військової частина НОМЕР_1 , що полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.01.2020 по 14.04.2021 та з 19.07.2022 до 27.02.2026; 2) стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.01.2020 по 14.04.2021 включно у розмірі 79142 грн. та за період з 19.07.2022 по 27.02.2026 включно, у межах шестимісячного строку, у розмірі 137 999,83 грн; 3) видати грошовий атестат та довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу 8 пункту 7 постанови КМ України від 17.07.1992 №393 (зі змінами).

У позові ОСОБА_1 пояснив, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.04.2021 №199 його звільнено з військової служби за станом здоров`я. Відповідач при звільненні не провів з позивачем повного розрахунку так з дати виключення зі списків 14.04.2021 не доплатив за період 29.01.2020 по 14.04.2021 грошове забезпечення, що встановлено судовим рішенням у справі №560/18911/23. Вважає, що відповідач порушив права позивача і вимоги ст.116, 117 КЗпП України, адже тільки 27.02.2026 виконав судове рішення та виплатив належні позивачу кошти на його картковий рахунок, тому звернувся до суду із цим позовом (арк. спр. 22-23).

Після усунення недоліків позову, суд ухвалою від 06.04.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та витребував докази (арк. спр.26).

24.04.2026 до суду поступив Відзив на позовну заяву №682/485/60/1059/пс, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Пояснив, що на виконання судового рішення від 21.02.2024 у справі №560/18911/23 ОСОБА_1 27.02.2026 були виплачені кошти у сумі 83307,47 гривень. Вважає, що ст.117 КЗпП України не розповсюджується на позивача (арк. спр.31-33).

Встановивши обставини (факти), якими сторони пояснюють вимоги та заперечення, оцінивши надані ними докази, беручи до уваги норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд робить такі висновки, враховуючи наступне.

Сторони не заперечують і це підтверджено матеріалами справи, що відповідачу, 27.02.2026 були виплачені кошти у сумі 83307,47 гривень на виконання судового рішення у справі №560/18911/23 і що позивач був виключений із списків особового складу частини 14.04.2021, відповідно до наказу №87 від 14.04.2021, який надано суду (при цьому у позові вказаний наказ №199 від 07 квітня 2021 року, що суд вважає опискою) (арк. спр.7), тому ці обставини не потребують доказуванню в силу вимог ч.1 ст.78 КАС України.

Відповідно до Довідки про розмір грошового забезпечення від 09.04.2026 за №682/485/50/442/пс середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 908,79 гривень (арк. спр.35).

Згідно з судовим рішенням від 06.12.2021 у справі №560/11882/21 суд: 1) Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.04.2021 по 26.08.2021; 2) Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.04.2021 по 26.08.2021 в розмірі 31728 (тридцять одну тисячу сімсот двадцять вісім) грн. 57 коп.

Отже відповідач вже ніс відповідальність за ст.117 КЗпП України за період з 14.04.2021 по 26.08.2021 на суму 31728,57 гривень.

Відповідно до Інформації щодо проведених виплат при звільнення ОСОБА_1 від 09.04.2026 за №682/485/139/50/441/пс позивачу виплачено при звільненні 14.04.2021 - 152299,59 гривень. Також: 27.04.2021 - 78721,65 гривень; 25.08.2021 - 32269,07 гривень; 21.02.2026 - 83307,47 (арк. спр.34).

Отже, позивачу при звільненні зі служби 14.04.2021 належало до виплати 346597,78 гривень (152299,59 + 78721,65 + 32269,07 + 83307,47), що було би повним розрахунком при звільненні позивача.

Відсоток невиплаченої суми позивачу становитиме 24% з розрахунку 83307,47 гривень (виплачено 21.02.2026) / 346597,78 гривень (повне нарахування) х 100%.

У правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 08.10.2025 у справі N 489/6074/23, серед іншого, зроблено відступ від правових висновків Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 06 грудня 2024 року у справі N 440/6856/22, а також вказано наступне.

Розглядаючи спори про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року, необхідно брати до уваги співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи. При здійсненні такої оцінки необхідно керуватися критеріями, встановленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі N 761/9584/15-ц (зокрема, враховувати розмір простроченої заборгованості, її співвідношення із середнім заробітком, поведінку сторін тощо) для забезпечення справедливого балансу інтересів сторін трудових правовідносин. Розмір відшкодування суд може зменшити незалежно від ступеня задоволення позовних вимог про стягнення належних звільненому працівникові сум. Однак загальний період нарахування компенсації не може перевищувати шести місяців.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за шість місяців обчислюється наступним чином: 908,79 гривень (середньоденний заробіток) х 184 дні (6 місяців) = 167217,36 гривень.

Відтак, 24% від 167217,36 гривень становитимуть 40132,16 гривень, що і буде співмірною сумою відповідальності роботодавця за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, звертає увагу на те, що стягуючи з відповідача на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, потрібно враховувати, що розрахунки, наведені в судовому рішенні, є тією сумою коштів, з яких в подальшому роботодавцем здійснюються утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин у цій адміністративній справі та правових позицій Верховного Суду щодо співмірності, які є різними щодо методики розрахунку за відсутності законодавчого врегулювання, суд першої інстанції вважає, що позивач частково довів позовні вимоги щодо відповідальності відповідача за ст. 117 КЗпП України на суму 40132,16 гривень, а не 79142 гривень + 137999,83 гривень = 217141,83 гривень згідно з позовом, враховуючи встановлені судом обставини. Тобто, суд вважає, що відповідальність на суму 217141,83 гривень не є співмірною сумою за ст.117 КЗпП України з урахуванням факту, що Військова частин НОМЕР_1 у справі №560/11882/21 вже несла відповідальність за ст.117 КЗпП України за період з 14.04.2021 по 26.08.2021 у розмірі 31728,57 гривень. Також, позивач не довів вимогу в якій просить видати грошовий атестат та довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу 8 пункту 7 постанови КМ України від 17.07.1992 №393 (зі змінами), адже нічого не пояснив щодо цього у позові та уточненому позові та не надав жодних доказів на підтвердження цієї вимоги.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 гривень, тому ці витрати слід присудити на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.04.2021 по 27.02.2026 в сумі 40132,16 (сорок тисяч сто тридцять дві гривні шістнадцять копійок) гривень, з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) гривень за рахунок асигнувань Військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 24 серпня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя А.І. Петричкович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua