Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №362/6383/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/6383/26

Провадження № 2/362/5982/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Мартинцової І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) в місті Василькові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

03.08.2026 року позивач звернулася до суду із позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею і відповідачем, зареєстрований 16.04.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 86.

Крім того, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі еквівалентному сумі у національні валюті Україні (гривні) 250,00 доларів США, на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення повноліття кожною дитиною.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що 16.04.2013 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, від якого сторони мають двох спільних дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сторони протягом тривалого часу проживали в Республіці Туреччина, однак згодом стосунки стали погіршуватися і в 2021 році позивач повернулася в Україну. Після цього відповідач декілька разів приїжджав в Україну, однак шлюбні стосунки між ними вже були фактично припинені. При цьому, позивач зрозуміла, що вони втратили почуття любові та поваги один до одного, що шлюб з відповідачем існує лише формально, а перебування в шлюбі суперечить її інтересам. В зв`язку з цим, позивач переконана, що їх сімя розпалася, примирення між ними неможливе, тому шлюб необхідно розірвати.

Крім того, посилаючись на те, що відповідач періодично надсилає кошти на утримання їх спільних дітей, однак сторонами не вдається дійти згоди щодо розміру аліментів, способу і періодичності їх надання, позивач просить стягнути з відповідача аліменти за рішенням суду у вищевказаному розмірі.

03.08.2026 року вказана цивільна справа надійшла до Васильківського міськрайонного суду Київської області та у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Мартинцовій І.О.

Ухвалою суду від 04.08.2026 року було відкрито провадження, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом було вжито належних заходів для повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просив суд здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

05.08.2026 року відповідачу вручено копію вищевказаної ухвали про відкриття провадження від 04.08.2026 року та копію позову з додатками (розписка про отримання міститься в матеріалах справи).

10.08.2026 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла нотаріально посвідчена заява ОСОБА_5 від 06.08.2026 року, згідно якої осатаній підтвердив, що отримав в приміщенні суду вищевказані процесуальні документи, їх зміст йому зрозумілий, перекладу не потребує, позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить проводити розгляд справи без його участі.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т.ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Судом достовірно встановлено, що 16.04.2013 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 86.

Від шлюбу сторони мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження, які містяться в матеріалах справи.

Фактичні обставини щодо взаємин подружжя свідчать, що розлад в сім`ї має не тимчасовий характер, а подальше спільне проживання в шлюбі стало неможливим, оскільки взаєморозуміння між сторонами втрачено, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З врахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примиритися, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.

За змістом ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Вирішуючи спір щодо стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей, суд враховує наступне.

Зі змісту позову вбачається, що неповнолітні діти сторін проживають з позивачем та перебувають на її утриманні, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов від 09.07.2026 року.

Статтею 180 СК України визначено обов`язок батьків утримувати дитину, а саме батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1, 2 ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до положень ст. 182 СК України - при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з частиною другою та третьою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №759/10277/18, провадження №61-22317св19.

Згідно ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Приймаючи до уваги те, що діти проживають разом з позивачем та перебувають на її утриманні, домовленості між сторонами щодо їх утримання не досягнуто, суд, враховуючи, що відповідач визнання позову відповідачем, беручи до уваги інтереси дітей на утримання яких присуджуються аліменти, дійшов висновку, що позовні вимоги і в цій частині підлягають до задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі еквівалентному сумі у національні валюті Україні (гривні) 250,00 доларів США, на кожну дитину щомісячно, починаючи з дати звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття, оскільки саме такий розмір, з урахуванням всіх обставин справи, є достатнім та, на думку суду, відповідає інтересам дітей.

Частиною 1 ст. 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 03.08.2026 року.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

При цьому, на підставі пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову в частині розірвання шлюбу, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору слід покласти на відповідача.

Крім того, у зв`язку звільненням позивача від сплати судового збору щодо вимог про стягнення аліментів на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та у зв`язку із задоволенням позову, в силу вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок як за одну позовну вимогу немайнового характеру.

З урахуванням наведеного‚ керуючись ст. ст. 24, 56, 105, 110, 112,114, 180, 181, 182, 183,191 СК України та керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 247,258-259, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів – задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , зареєстрований 16.04.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 86.

Стягнути з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі, еквівалентному 250 (двісті п`ятдесят) доларів США на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 03.08.2026 року і до досягнення кожним із дітей повноліття. Визначити, що розмір аліментів підлягає обчисленню в гривнях за офіційним курсом Національного банку України до долара США на день здійснення відповідного платежу (виконання рішення).

Стягнути з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору за вимогу про розірвання шлюбу в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять один) грн 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір за вимогу про стягнення аліментів в сумі 1331 одна тисяча триста тридцять один) грн 20 копійок.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Ірина МАРТИНЦОВА