Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №291/387/26 — Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/387/26

Провадження №3/291/138/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

13 серпня 2026 року селище Ружин

Суддя Ружинського районного суду Житомирської області Митюк О.В.,

за участтю секретаря судового засідання Кащук Л.С.,

розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, громадянки України, і.к. НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 КупАП,

В С Т А Н О В И Л А:

До Ружинського районного суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу серії EПР1 №639250 від 13.04.2026 року вбачається, що 13 квітня 2026 р. о 01 год. 06 хв., в с.Княжики по вул. Центральній, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем VOLKSWAGEN CADDY, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`ягніння, запах алкоголю з ротової порожнини. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився від проходження на місці зупинки та в медичному закладі, чим порушила вимоги 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала, суду пояснила, що того дня із своєю знайомою поїхала в с.Княжики до її знайомих. Знайома хвора на рак. В гостях мали ночувати, але знайомій стало погано, вирішили їхати на Погребище, коли їхали заблукали. Коли виїзджали, їх зупинила поліція, пояснили їм що заблукали, були в гостях. Потім працівник поліції каже що в неї запах алкоголю з ротової порожнини. Поліцейський сказав, що він що буде говорити, а вона нехай від усього відмовляється, коли він це говорив камера була вимкнута. На камеру вона від усього відмовлялася, так як злякалася. Драгер дути не пропонували. Про ознаки алкогольного сп`яніння їй не говорили нічого.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Руденко З.Б. в судовому засіданні просила закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Подала до суду письмове клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення в якому зазначила, що ОСОБА_1 не визнає вини повністю, так як вона мала намір пройти огляд на стан алкогольного сп`ягніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки не вживала алкогольні напої та не мала будь-яких ознак алкогольного сп`ягніння, однак у зв`язку з психологічним тиском на неї працівниками поліції вимушена була сказати на відеокамеру, що відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння. Також зазначила, що відеозапис який надано до суду не є беперервним. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено єдину ознаку стану алкогольного сп`ягніння, яка нібито була виявлена У ОСОБА_1 , а саме:запах алкоголю з порожнини рота. Проте, жодних доказів відносно наявності У ОСОБА_1 такої ознаки алкогольного сп`яніння до протоколу про адміністративне правопорушення не додано. Також поліцейський не продемонстрував ОСОБА_1 спеціальний технічний засіб, за допомогою якого вона мала пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а тому є сумніви зо вказаний спеціальний технічний засіб взагалі був у поліцейських на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 і саме тому він їй лише формально у формі запитань «пропонував» пройти огляд на стан алкогольного сп`ягніння. Також поліцейський у встановленому законом порядку не направляли ОСОБА_1 у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`ягніння.

В судовому засідання свідок ОСОБА_2 показав, що він як працівник поліції зобов`язаний дотримуватися законів Міністерства внутрішніх справ. Зобов`заний дотримуватися інструкції з відео фіксації. Що дані боді камери є не надійними і не можуть бути вімкнені постійно, у них не вистачає пам`яті на 24 години чергування. Офіційного рапорта про те, що була перерва у відео фіксації не подавав, повідомив керівництво усно. Боді камера може самостійно включатися та виключатися. Під час того як камера не працювала встановлювалась особа правопорушника, перевірялися документи. Психологічного тиску на особу не чинив. Коли пропонував ОСОБА_1 пройти обстеження на Драгері, то спеціальний технічний засіб не виймав, загалом коли особа погоджується, тоді підходять до автомобіля, поліцейський достає з автомобіля «Драгер» проходять огляд на стан алкогольного сп`яніння.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії EПР №639250 від 13.04.2026; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки; розписки; рапорт СРПП; оптичний диск з відео файлами.

Вказані докази суддя не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 р. №3353-ХІІ передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно ч.2 ст. 266 КУпАП ( в редакції чинній на час складення протоколу про адміністративне правопорушення) огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Однак огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 поліцейськими було проведено з грубим порушенням встановлених правил застосування технічних засобів відеозапису.

Так, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відеозапис, який повинен був бути здійснений поліцейським у відповідності до ст.ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018р. № 1026.

В той же час, відеозапис, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, є недопустимим доказом, оскільки він здійснений з порушенням прав і основоположних свобод людини, закріплених в Конституції України, внаслідок цілеспрямованих дій, вчинених поліцейським з порушенням вимог ст.ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018р. № 1026.

Так, згідно з статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Пуктом 1 розділу 1 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018р. № 1026 передбачено, що ця Інструкція регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.

Пунктами 2, 3 розділу II вказаної Інструкції передбачено, що портативний відеореєстратор та карта пам`яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів. Портативні відеореєстратори та карти пам`яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації (додаток 1), який зберігається в органі, підрозділі поліції.

Пункт 5 розділу II вказаної Інструкції передбачає, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Тобто, відеозапис повинен бути проведений технічним засобом, зареєстрованим у встановленому порядку, містити безперервний запис події, в даному випадку : від початку спілкування поліцейського з водієм до часу закінчення складання протоколу про адміністративне правопорушення і вручення його копії особі, яка притягується до адмінвідповідальності, оскільки згідно положень вищевказаної Інструкції, на поліцейських покладено обов`язок проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими.

В той же час, до суду надано запис, який складається з 2 частин, тобто не є безперервним , загальна тривалість вказаних частин відеозапису 19 хв., хоча згідно з даними протоколу про адмінправопорушення тривалість спілкування поліцейськими від часу зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 і до вручення їй копії протоколу про адміністративне правопорушення складає 29 хв.

Тобто значна частина часу - 10 хв. спілкування поліцейських з водієм транспортного засобу була проведена без відеозапису (з 01год.09 хв.44 сек. до 01 год.19 хв.51 сек.). Не було присутніх при вказаному також 2 свідків.

Частиною 5 ст.266 КУпАП встановлено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Таким чином, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння тривав з 01год. 05 хв. до 01 год.34 хв. і був проведений без застосування технічних засобів відеозапису та без участі двох свідків (до протоколу про адміністративне правопорушення додано лише фрагменти відеозапису), а тому відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП зазначений огляд вважається недійсним.

Відсутність відеозапису спілкування поліцейського з водієм ОСОБА_1 протягом тривалого періоду часу (10 хв.) викликає обґрунтовані підозри відносно того, що поліцейський під час проведення вказаного огляду умисно відключив технічні засоби відеозапису, порушивши при цьому вимоги вищевказаної Інструкції, та при цьому, як зазначає ОСОБА_1 , здійснював на неї психологічний тиск з метою її відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, так як умислу на вчинення зазначених дій у ОСОБА_1 не було.

Положенням ч.2 ст.251КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Тобто працівниками поліції належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 ПДР України.

Відповідно до широкого розуміння доктрини плодів отруєного дерева, будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв`язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили. Тобто, це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня.

У вузькому сенсі доктрина плодів отруєного дерева зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів визнаних недопустимими.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зважаючи на викладене, суддя дійшла висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини порушниці тлумачаться на її користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості підтверджуються доказами у справі, які не можна визнати допустимими, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що у справі відсутні допустимі докази винуватості ОСОБА_1 вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП поза розумним сумнівом, провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись, ст.ст. ч.1 ст.130, 247, 251, 256, 283, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю події та складу зазначеного правопорушення.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного суду, протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18.08.2026 року.

.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області О. В. Митюк