Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №165/2639/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

Суд: Нововолинський міський суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 18 серпня 2026 р.

Справа: №165/2639/26

Суддя: Ференс-Піжук О. Р.

справа № 165/2639/26

провадження №3/165/989/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Нововолинськ

Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ференс-Піжук О.Р., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Галащука С.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонер,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

22.05.2026 о 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував по вул. Княгині Ольги, в м.Нововолинську транспортним засобом марки «Peugeot 206 СС», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в передбаченому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, (протокол серії ЕПР1 №672488 від 22.05.2026).

Під час розгляду справи ОСОБА_1 пояснив, що він 22.05.2026 о 11.30 год. керував транспортним засобом «Peugeot 206 СС», д.н.з. НОМЕР_1 , їхав з с. Тишковичі Володимирського району. Зазначив, що він керував транспортним засобом типу "кабріолет", без даху, тому вважає, що саме по цій причині його зупинили працівники поліції. Не заперечив, що від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, оскільки вважав що у працівників поліції упереджене до нього ставлення, так як вони два рази на місяць зупиняють його і він, на вимогу останніх, проходить огляд на стан сп`яніння. Відмовившись у цей раз пройти огляд на стан сп`яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі, він самостійно звернувся до нарколога КНП "Нововолинська ЦМЛ" для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і отримав висновок, у якому вказано, що ознак алкогольного сп`яніння у нього виявлено не було. Наголосив, що він цього ж дня надавав в поліцію вказаний консультативний висновок, однак йому порекомендували долучити його під час розгляду справи в суді. Не заперечив, що причиною зупинки його транспортного засобу працівникиами поліції було те, що він не увімкнув покажчик повороту, коли здійснював маневр обгону. Також не заперечив, що вживав алкоголь о другій годині ночі 22.05.2026, а саме 100 г. горілки, але переконаний, що станом на 11:30 22.05.2026, він вже був тверезим.

Адвокат Галащук С.Ю. в суді підтримав пояснення ОСОБА_1 та наголосив, що матеріали справи не містять доказів правомірності зупинки працівниками поліції водія ОСОБА_1 , зокрема постанови про накладення стягнення за порушення ПДР України, а відтак всі наступні докази, є недопустимими. Наголошує, що в межах двох годин ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу, де у встановленому порядку пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння. Згідно консультативного висновку, який долучений до матеріалів справи, у ОСОБА_1 ознак алклогольного сп`яніння, не виявлено. Вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорущення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому просить закрити справу на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Незважаючи на заперечення особи, що притягується до адміністративної відповідальності та адвоката Галащука С.Ю., вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується його поясненнями під час розгляду справи, письмовими матеріалами адміністративної справи, зокрема актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, оглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, що міститься на цифровому носії.

До матеріалів справи долучено два DVD - диски з файлами, на яких міститься відео з нагрудної камери поліцейського в місті Нововолинську, де зафіксовано, що після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , йому було роз`яснено причину зупинки, а саме не увімкнений покажчик повороту при здійсненні обгону транспортного засобу. Поліцейський повідомляє, що відчувається запах алкоголю, на що водій ОСОБА_1 відповідає, що вживав алкоголь вчора. В зв`язку з цим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, також було запропоновано проїхати в лікарню для проходження огляду. Працівник поліції розяснює водієві права, передбачені ст.268 КУпАП, попереджає про відповідальність за відмову від проходження огляду, приймає рішення про відстронення водія від керування транспортними засобами, що відповідає вимогам ст.266 КУпАП.

Доводи адвоката Галащука С.Ю. про відсутність доказів правомірності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а відтак, і про неналежність та недопустимість усіх здобутих у даній справі доказів, є неспроможними, з огляду на таке.

Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не перебуває у прямому причинному зв`язку із обов`язком водія пройти, у встановленому законом порядку, відповідний огляд на стан алкогольного сп`яніння, а предметом доказування у даній справі є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, які окреслені диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП. За умови незгоди із причинами зупинки транспортного засобу, особа не позбавлена, у встановленому процесуальним законом порядку, права оскаржити такі дії працівників поліції, вважаючи їх незаконними та свавільними.

Відтак, наведені вище доводи захисника, вирішального значення при розгляді даної справи не мають.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Іструкції).

У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

У протоколі про адміністративне правопорушення чітко зазначено ознаку алкогольного сп`яніння, зокрема різкий запах алкоголю з порожнини рота, яка і слугувала підставою для поліцейського озвучити ОСОБА_1 вимогу про проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння. Факт відмови від проходження ОСОБА_1 не оспорюється. При цьому ОСОБА_1 та його адвокат наголошують, що водій самостійно пройшов огляд на стан сп`яніння, за результатами якого ознак алкогольного сп`яніння, у ОСОБА_1 станом на 13:32, 22.05.2026, не виявлено.

Вважаю, що такі доводи ОСОБА_1 та його адвоката є неспроможними і не спростовують доказів, які містяться в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні на підвтердження порушення водієм пункту 2.5 ПДР та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За таких обставин, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з пунктом 2.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як твердження захисника про проходження ОСОБА_1 ,з власної ініціативи, огляду на стан сп`яніння 22 травня 2026 року о 13:32 год. в КНП «Нововолинська центральна міська лікарня», так і долучений до справи консультативний висновок спеціаліста із встановленим діагнозом - "ознак алкогольного сп`яніння не виявлено", жодним чином не спростовують факту порушення водієм вимог п.2.5 ПДР України, так як особа притягується до адміністративної відповідальності не за факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а за відмову від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є абсолютно відмінними за своїм змістом складами адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, враховую характер та підвищену суспільну небезпечність вчиненого адміністративного правопорушення, особу, що притягується до адміністративної відповідальності, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, і приходжу до висновку, що слід застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП підлягає до стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн., що встановлено пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 30, ст.40-1, ст.283, ст.284 КУпАП, на підставі ч.2 ст.130 КУпАП,-

постановив:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, відповідно до ст.308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанову можна оскаржити до Волинського апеляційного суду з моменту її винесення відповідно до ст.294 КУпАП.

Суддя підпис О.Р. Ференс-Піжук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua