Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №560/4008/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4008/26

РІШЕННЯ

іменем України

24 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГА БУД ЦЕНТР" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІГА БУД ЦЕНТР» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 23.01.2026 року за № 2154/2201-0702 про стягнення 152 583 (сто п`ятдесят дві тисячі п`ясот вісімдесят три) грн. 00 коп. (борг) та застосування штрафу у сумі 38146 (тридцять вісім тисяч сто сорок шість) грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 23.01.2026 №2154/2201-0702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 152 583 грн та застосовано штраф у розмірі 38 146 грн, є протиправним, оскільки господарські операції з ТОВ «Альп-Пром 1» у грудні 2019 року мали реальний характер, здійснювалися на підставі договорів субпідряду під час виконання будівельних робіт та підтверджуються договорами, актами виконаних робіт, довідками про їх вартість, відомостями ресурсів, банківськими виписками і зареєстрованими податковими накладними. Позивач стверджує, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на припущеннях і податковій інформації щодо контрагента, а первинні документи під час перевірки не були досліджені, оскільки підприємство перебувало у режимі простою та не було належним чином повідомлене про проведення перевірки. Також рішення про відповідність ТОВ «Альп-Пром 1» критеріям ризиковості прийняте після здійснення спірних операцій, а наведені відповідачем кримінальні провадження не підтверджують їх фіктивності чи узгодженості протиправних дій позивача з контрагентом, тому позивач вважає формування податкового кредиту правомірним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення — таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 20.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою суду від 20.04.2026 у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГА БУД ЦЕНТР" про виклик свідків в адміністративній справі № 560/4008/26 - відмовлено.

Ухвалою суду від 27.07.2026 У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГА БУД ЦЕНТР" про розгляд справи з викликом сторін та про виклик свідків – відмовити.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти її задоволення та зазначає, що наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, повідомлення і запит про надання документів були направлені позивачу рекомендованим листом за його податковою адресою, однак повернулися з відміткою «адресат відсутній», тому відповідно до статті 42 Податкового кодексу України вважаються належним чином врученими. Станом на дату завершення перевірки ТОВ «ЛІГА БУД ЦЕНТР» не надало первинних документів, платіжних документів і регістрів бухгалтерського обліку щодо операцій з ТОВ «Альп-Пром 1», у зв`язку із чим на підставі пункту 44.6 статті 44 ПК України такі документи вважаються відсутніми на час складення податкової звітності, а сама наявність зареєстрованих податкових накладних не є достатньою підставою для формування податкового кредиту. Відповідач також вказує, що подані до суду акти виконаних робіт не містять дат їх складення, договір №1505/19 від 15.09.2019 не надано, а інші документи не підтверджують реальності спірних операцій. З огляду на це відповідач вважає правомірним висновок про завищення податкового кредиту на 152 583 грн, а податкове повідомлення-рішення від 23.01.2026 №2154/2201-0702 правомірним та просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій не погоджується з доводами відповідача, наголошує на реальності та документальному підтвердженні господарських операцій із ТОВ «Альп-Пром 1» і просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач подав заперечення, у яких не погоджується з доводами позивача, наголошує на належному повідомленні останнього про проведення перевірки, ненаданні ним первинних документів та просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

Наказом Головного управління ДПС у Хмельницькій області №4515-П від 31.10.2025 року призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ліга Буд Центр» (ПН 36897256), податкова адреса: Хмельницька обл., м. Хмельницький вул. Ярослава Мудрого буд. 4 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово- господарських операцій за грудень 2019 року із ТОВ «Альп-Пром 1» (ПН 41403707) тривалістю 5 робочих днів з 03.11.2025 року.

На виконання вимог наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області №4515-П від 31.10.2025, здійснено виїзд на податкову адресу ТОВ «Ліга Буд Центр» (ПН 36897256) Хмельницька обл. м.Хмельницький вул. Ярослава Мудрого буд. 4 та встановлено відсутність платника податку ТОВ «Ліга Буд Центр» (ПН 36897256) та його посадових осіб (або його законних (уповноважених) за податковою адресою.

Посадовими особами ГУ ДПС у Хмельницькій області складено акт від 03.11.2025 року №15168/22-01-07-02-06/36897256 щодо відсутності посадових осіб та неможливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки за податковою адресою ТОВ «Ліга Буд Центр».

До Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області направлено запит від 04.11.2025 року №15168/5/22-01-07-02-05 на встановлення місцезнаходження ТОВ «Ліга Буд Центр» за податковою адресою.

Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області листом від 16.12.2025 №203962-2025, повідомлено про відсутність ТОВ «Ліга Буд Центр» за податковою адресою: м. Хмельницький вул. Ярослава Мудрого буд. 4 та його посадових осіб.

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ліга Буд Центр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин за грудень 2019 року із ТОВ «Альп-Пром 1».

На податкову адресу ТОВ «Ліга Буд Центр»: м. Хмельницький вул. Ярослава Мудрого буд. 4, рекомендованим листом з повідомленням про вручення №2900100287720 12.11.2025 року направлено: наказ ГУ ДПС у Хмельницькій області від 12 листопада 2025 року №4912-П; повідомлення від 12.11.2025 року №1306 щодо проведення перевірки з «17» грудня 2025 року за адресою: Хмельницький, вул. Пилипчука, 17; лист від 12.11.2025 року №16972/6/22-01-07-02-06 про надання в термін до 17 грудня 2025 року інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) та засвідчених підписом посадової особи ТОВ «Ліга Буд Центр» та скріплених печаткою (за наявності) копій документів, що пов`язані з відображенням показників у податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2019 року із ТОВ «Альп-Пром 1».

Рекомендований лист з повідомленням про вручення №2900100287720, 14.11.2025 було повернено до ГУ ДПС у Хмельницькій області із зазначеною причиною повернення: «адресат відсутній».

Під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, платником не надано копій документів по контрагенту-постачальнику ТОВ «Альп- Пром 1» за грудень 2019 року про що складено акти ненадання документів та письмових пояснень: №1203/22-01-07-02-06/36897256 від 17.12.2025 року; №1212/22-01-07-02-06/36897256 від 18.12.2025 року; №1216/22-01-07-02-06/36897256 від 19.12.2025 року; №1220/22-01-07-02-06/36897256 від 22.12.2025 року; №1227/22-01-07-02-06/36897256 від 23.12.2025 року.

За результатами перевірки складено акт від 30.12.2025 року №25350/22-01-07-02-05/36897256 та встановлено порушення п.44.1, п. 44.6 ст.44, пп. «а» п.198.1, абзацу першого та другого п.198.2, п.198.3 і абзацу третього п.198.6 ст.198; абзацу другого п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2019 року в сумі 152583 грн.

Акт перевірки надісланий засобами поштового зв`язку рекомендованим листом №2900100489340 з повідомленням про вручення на податкову адресу ТОВ «Ліга Буд Центр».

Рекомендований лист з повідомленням про вручення №2900100489340, 02.01.2026 було повернено до ГУ ДПС у Хмельницькій області із зазначеною причиною повернення: «адресат відсутній» .

За результатами акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2026 № 2154/2201-0702. Податкове повідомлення-рішення надіслано засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення №2900100335334 на податкову ТОВ «Ліга Буд Центр».

Вважаючи протиправним прийняте податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.20.1.4 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Положеннями підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов`язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Крім того, незважаючи на проголошену пунктом79.3 статті 79 ПК України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній не позбавлений такого права.

Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 названого Кодексу, який встановлює, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 42.5. ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього (постанови Верховного Суду від 10.05.2022 у справі № 804/2455/18, від 11.02.2021 у справі № 802/549/16-а, від 07.08.2025 № 420/37047/23).

Такий правовий висновок також підтриманий Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постановах від 23.05.2022 у справі № 810/3116/18.

Як встановлено судом та не спростовано позивачем під час розгляду справи, 12.11.2025 на податкову адресу ТОВ «Ліга Буд Центр»: м. Хмельницький, вул. Ярослава Мудрого, буд. 4, рекомендованим листом з повідомленням про вручення №2900100287720 направлено наказ ГУ ДПС у Хмельницькій області від 12.11.2025 №4912-П, повідомлення від 12.11.2025 №1306 про проведення з 17.12.2025 документальної позапланової невиїзної перевірки, а також лист від 12.11.2025 №16972/6/22-01-07-02-06 про надання до 17.12.2025 пояснень та документів щодо відображення у податковій декларації з ПДВ за грудень 2019 року операцій із ТОВ «Альп-Пром 1».

Зазначене поштове відправлення 14.11.2025 повернуто контролюючому органу з відміткою «адресат відсутній». Оскільки кореспонденцію направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення за належною податковою адресою позивача, яка також зазначена ним у позовній заяві, відповідно до пунктів 42.2 та 42.5 статті 42 ПК України такі документи вважаються належним чином врученими у день, зазначений поштовою службою із зазначенням причини невручення.

При цьому перевірку розпочато 17.12.2025, тобто після спливу понад 30 календарних днів із дня направлення наказу та повідомлення, що відповідає вимогам пункту 79.2 статті 79 ПК України. Отже, контролюючий орган дотримався встановленого законом порядку повідомлення, а позивач мав достатній строк для подання пояснень і первинних документів.

Посилання позивача на запровадження на підприємстві режиму простою та відсутність працівників за місцезнаходженням не спростовують належності повідомлення. Режим простою не змінює податкової адреси юридичної особи та не звільняє її від обов`язку забезпечити отримання кореспонденції, яка надходить за офіційно зареєстрованим місцезнаходженням. Позивач не надав доказів повідомлення контролюючого органу про зміну своєї податкової адреси або існування об`єктивних перешкод для отримання поштових відправлень.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що 03.11.2025 о 15 год 30 хв посадові особи контролюючого органу здійснили телефонний дзвінок за номером 0382796148, зазначеним у базі даних ДПС, однак оператор повідомив про зміну номера абонента. Отже, контролюючим органом вживалися додаткові заходи для встановлення зв`язку з позивачем, хоча такі дії не були обов`язковою умовою для проведення перевірки.

У постанові від 06.08.2019 у справі № 520/8681/18 Верховний Суд виклав правовий підхід щодо застосування норм статті 42, пункту 79.2 статі 79 ПК України у правовідносинах, в яких спір стосувався правомірності дій контролюючого органу при призначенні та проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки як підстави позову про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Відповідно до встановленого судами попередніх інстанцій у тій справі факту повернення поштового відправлення з позначкою «за закінченням терміну зберігання», яким було направлено платнику наказ про проведення позапланової невиїзної перевірки, скерованого на податкову адресу платника податків рекомендованим поштовим відправленням, Верховний Суд зробив висновок, що платник податків вважається таким, що належним чином повідомлений про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

При цьому згідно з пунктами 45.2 та 45.3 статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Платник податків, який обирає спосіб взаємодії з контролюючим органом засобами електронного зв`язку в електронній формі, зобов`язаний під час обрання способу взаємодії повідомити контролюючому органу свою електронну адресу (адреси) шляхом внесення цієї інформації до своїх облікових даних через електронний кабінет.

Відповідно до п.п. 16.1.11. п. 16.1 ст. 16 ПКУ платники податків зобов`язані повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи.

Також суд враховує, що відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пунктів 85.2,85.6 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Цьому обов`язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи (в тому числі, засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) їх копії), які б підтверджували задекларовані об`єкти оподаткування, суми податкових зобов`язань, дотримання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункт 85.4 статті 85 ПК України.

Отже, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті в редакції до внесення змін Законом від 16.01.2020 №466-ІХ), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Така теза неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, але не виключно, у постановах від 05.05.2020 (справа №826/678/16), від 16.04.2020 (справа №826/7760/15), а також у постановах від 20.03.2020 у справі №2а-9423/12/2670, від 09.10.2019 у справі №808/9397/13-а, від 05.05.2020 у справі №826/678/16.

Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9).

Відповідно до положень пункту 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в регістрах бухгалтерського обліку провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

З огляду на вказані норми права підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.

Таким чином, на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.

Згідно вимог пункту 85.2 статті 85 платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Отже платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Відповідно до вимог пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78цьогоКодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Таким чином, у разі якщо до закінчення перевірки або протягом десяти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже, ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності.

Аналогічне правозастосування викладено у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, від 28.10.2021 у справі №802/880/18-а, від 06.09.2022 у праві №640/772/21, від 14.12.2022 у справі № 640/637/19, від 07.02.2023 у справі №640/9880/19, від 03.10.2023 у справі №420/534/20, від 24.10.2024 у справі 160/4504/23.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач був належним чином повідомлений про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та про необхідність надання документів щодо господарських операцій із ТОВ «Альп-Пром 1». Однак ані до закінчення перевірки, ані після отримання акта перевірки позивач не подав контролюючому органу первинних документів, письмових пояснень чи заперечень на акт перевірки. Отже, відповідач був позбавлений можливості дослідити ці документи, перевірити їх достовірність, повноту та відповідність показникам податкового обліку до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Первинні документи на підтвердження реальності спірних господарських операцій позивач надав лише під час судового розгляду. Водночас подання таких документів безпосередньо до суду не замінює встановленої Податковим кодексом України процедури їх надання контролюючому органу під час перевірки або разом із запереченнями на акт та не спростовує правомірності висновків, зроблених відповідачем на підставі наявних у нього на час прийняття оскаржуваного рішення матеріалів.

Щодо правомірності висновків контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства під час формування податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2019 року за господарськими операціями з ТОВ «Альп-Пром 1», суд зазначає таке.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено статтею 200 ПК України.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом78.1.8 пункту 78.1 статті 78цьогоКодексу( п.200.11 ст. 200 ПК України).

У силу приписів ст. 44 ПК України платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання вищевказаних документів, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

За приписами частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з положеннями статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, жодного доказу на підтвердження направлення на адресу документів, що стосуються предмету документальної позапланової невиїзної перевірки, як до початку перевірки, під час її проведення, так і після її завершення, позивачем не надано.

Головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процесуальних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.

Необхідно зазначити, що висновки акта перевірки ґрунтуються виключно на підставі даних контролюючого органу, оскільки платник податків не надав посадовим особам документи, пов`язані із предметом перевірки.

Однак, обов`язок платника податків надавати усі первинні документи, пов`язані із предметом перевірки, знаходиться у прямій залежності від факту реальної обізнаності платника податків із призначеною відносно нього перевіркою та її предметом і забезпечення йому можливості взяти участь у її проведенні. Як вже зазначалось, за змістом пункту 85.2 статті 85 ПК України такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

В ситуації, яка склалась, відповідачем дотримано вимоги податкового законодавства та документи потрібно вважати врученими платнику податків з дотриманням вимог пунктів 42.2,42.4 статті 42 Податкового кодексу України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 23.01.2026 №2154/2201-0702, яким ТОВ «ЛІГА БУД ЦЕНТР» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 152 583 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 38 146 грн.

Саме з причин неможливості перевірити правомірність від`ємного значення, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення, котре стосується лише перевірки декларації за конкретний період.

А тому перевірка судом копій документів, не наданих до перевірки контролюючому органу, а наданих до суду, як доказ їх наявності у позивача та підстава для скасування податкових повідомлень-рішень, не мають юридичного значення для вирішення цієї справи без їх попередньої оцінки контролюючим органом, котрі спочатку мають бути ним перевірені та прийняти за результатами їх дослідження висновки та, в подальшому, рішення, з яким може погодитись або не погодитись платник податків. У разі незгоди з таким рішенням останнє може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Суд не може перебирати на себе функції контролюючого органу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із частиною 2статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА БУД ЦЕНТР» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2026 №2154/2201-0702 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІГА БУД ЦЕНТР" (вул. Ярослава Мудрого, 4, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29009 , код ЄДРПОУ - 36897256)

Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , ідентифікаційний номер - 44070171)

Головуючий суддя П.І. Салюк