Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №520/23717/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року № 520/23717/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Відділ примусового виконання рішень (юридична адреса: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 26, код ЄДРПОУ 45752470), третя особа – Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Відділ примусового виконання рішень, третя особа – Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України.

Позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження № 78019636 від 31.07.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що державний виконавець перед прийняттям спірної постанови був зобов`язаний пересвідчитися, що боржник виконав відповідне зобов`язання відповідно до резолютивної частини рішення суду, наведеної у виконавчому листі. Джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом є будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов`язання, а обов`язок надання таких доказів виконавцю законом покладено на боржника у виконавчому провадженні. У випадку наявності сумнівів щодо змісту рішення державний виконавець міг звернутися до суду з поданням про роз`яснення судового рішення та/або встановлення порядку та способу його виконання.

Позивач зазначає, державний виконавець під час вирішення питання про закінчення виконавчих проваджень на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» обмежився лише оцінкою залученої боржником відомості № 4 та наказу № 2065 від 01.07.2025 року про перерахунок грошового забезпечення позивачу, відповідно до рішення суду.

Отже позивач вважає, що у державного виконавця не було підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого проваджень № 78019636, а тому така постанова є необґрунтованою, протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року було відкрито провадження у справі № 520/23717/26 за позовом ОСОБА_1 до Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Відділ примусового виконання рішень, третя особа – Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання протиправною та скасування постанови

Представник Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Відділ примусового виконання рішень надав суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначив, що 31.07.2026 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 78019636, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» в зв`язку з тим, що рішення Харківського окружного адміністративного суду Військовою частиною виконано фактично, в повному обсязі, згідно з виконавчим документом № 520/12591/24.

Відповідач зазначає, що обставини не погодження позивача з характером виконання боржником рішення суду не спростовує сам факт виконання відповідачем свого обов`язку щодо проведення розрахунку, що узгоджується зі змістом рішення суду, що в свою чергу не може свідчити про порушення відповідачем охоронюваного інтересу позивача.

Також відповідачем вказано про те, що станом на 12.08.2026 наказ командира Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України № 2065 від 01.07.2025 року, яким наказано здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням із застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня відповідного року за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року у сумі 4 029 грн 78 коп. – не оскаржено стягувачем, як і сам перерахунок.

Отже, враховуючи викладене у відзиві, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 31.07.2026 року ВП № 78019636 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 520/12591/24, виданого Харківським окружним адміністративним судом 24.04.2025 року в повному обсязі.

Також представник відповідача просив суд розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь – якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, на підставі ст. 205 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_4 , учасник бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 .

З 28 січня 2023 року по теперішній час він перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі указу Президента України від 07 листопада 2022 року №758/2022, що підтверджується довідкою №4702 від 03 вересня 2023 року та військовим квитком серії НОМЕР_6 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 року по справі № 520/12591/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії-задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по теперішній час. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по теперішній час. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по день її фактичної виплати, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-111 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159. Визнано протиправною бездіяльність військової частини військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення військовослужбовця за період з 28 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у 2023 році. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 28 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2023 року

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 - задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі № 520/12591/24 - скасовано в частині задоволених позовних вимог:

- про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по теперішній час та зобов`язання військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по теперішній час;

- про зобов`язання військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по день її фактичної виплати, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159;

- про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 20 травня 2023 року по 31 грудня 2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у 2023 році та зобов`язання військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 20 травня 2023 року по 31 грудня 2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2023 року, за ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів;

- про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2024 року по теперішній час із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у 2024 році та зобов`язання військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2024 року по теперішній час із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2024 року, за ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів. Ухвалено постанову, якою у скасованій частині, відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі № 520/12591/24 в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 28 січня 2023 року по 19 травня 2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у 2023 році та зобов`язання військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 28 січня 2023 року по 19 травня 2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2023 року, за ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів – залишено без змін.

Харківським окружним адміністративним судом, на виконання рішення суду від 18.09.2024 року по справі № 520/12591/24 було видано виконавчий лист, зокрема, про зобов`язання військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 28 січня 2023 року по 19.05.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2023 року, за ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

07 травня 2025 року керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 78019636.

11.06.2025 року та 24.06.2025 року на адресу військової частини НОМЕР_7 були направлені вимоги виконавця про надання інформації щодо стану виконання зазначеного рішення суду.

До Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Відділ примусового виконання рішень надійшов лист військової частини НОМЕР_7 , яким повідомлено про виконання рішення суду, а саме: «Вимогою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції БАРАНОВОЇ Яни № 78019636 від 11.06.2025 у виконавчому провадженні № 78019636 вимагається від боржника повідомити державного виконавця відділу про виконання рішення суду в повному обсязі.

Так повідомляємо Вас, що 04 липня 2025 року Військовою частиною НОМЕР_2 Національної гвардії України відповідно до платіжної інструкції № 15866 та наказу № 2065 від 01.07.2025 року Стягувачу у виконавчому провадженні № 78019636 здійснено перерахунок та виплату грошового забезпечення за рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/12591/24 в повному обсязі.

На підставі зазначеного вище та керуючись вимогами ст.ст. 18-19 та 39 Закону України «Про виконавче провадження» прошу Вас закінчити виконавче провадження № 78019636 про що прийняти відповідну постанову, яку направити на електронну адресу військової частини. Додатки: наказ № 2065 від 01.07.2025 року; платіжна інструкція № 15866 від 04.07.2025 року та довіреність на представника».

08 липня 2025 року виконавче провадження № 78019636 завершене винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження у відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року по справі № 520/19734/25 визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження № 78019636 від 08.07.2025 року.

20 листопада 2025 року керуючись статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Відділ примусового виконання рішень винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.

20 листопада 2025 року на адресу боржника направлено вимогу державного виконавця в порядку статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», про надання інформації щодо стану виконання виконавчого документа.

15 грудня 2025 року до Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Відділ примусового виконання рішень надійшов лист військової частини НОМЕР_7 від 12.12.2025 року № 25/17/12- 11553- 2025, яким повідомлено про виконання рішення суду, а саме: На адресу Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (надалі – Військова частина) 08.12.2025 року надійшла вимога старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції БАРАНОВОЇ Яни (надалі – ВДВС) вих. № 78019636 від 20.11.2025 року по виконавчому провадженні № 78019636 про надання інформації щодо вжитих заходів з виконання рішення суду та надання документів, з огляду на що повідомляємо наступне.

Постановою ВДВС від 07.05.2025 року відкрито виконавче провадження № 78019636, з метою виконання виконавчого листа виданого 24.04.2025 року Харківським окружним адміністративним судом по справі № 520/12591/24 щодо зобов`язання Військової частини нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 28 січня 2023 року по 19.05.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2023 року, за ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2023 рік з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

На виконання вимоги державного виконавця Військова частина 08.07.2025 направила лист в якому повідомила державного виконавця про те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/12591/24 виконано добровільно та до відкриття виконавчого провадження № 78019636, а саме 04.07.2025, що підтверджується наказом № 2065 від 01.07.2025 та платіжною інструкцією № 15866 від 04.07.2025, які були долучені до даного листа.

Постановою Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Відділ примусового виконання рішень від 08.07.2025 року закінчено виконавче провадження № 78019636, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» в зв`язку з тим, що рішення Харківського окружного адміністративного суду Військовою частиною виконано фактично, в повному обсязі, згідно з виконавчим документом № 520/12591/24.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року по справі № 520/19734/25 визнано протиправною та скасовано постанову Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Відділ примусового виконання рішень про закінчення виконавчого провадження № 78019636 від 08.07.2025 року.

20 листопада 2025 року постановою Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Відділ примусового виконання рішень відновлено виконавче провадження № 78019636.

10 квітня 2026 року на адресу боржника направлено вимогу державного виконавця в порядку статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», про надання інформації щодо стану виконання виконавчого документа.

Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України листом від 22.04.2026 року (59879) за вих. № 25/17/12-6132-2026 повідомила про виконання рішення суду, згідно з виконавчим документом («...Відповідно до інформації отриманої від відділення фінансового забезпечення, що з метою виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/12591/24 командиром військової частини видано наказ № 2065 від 01.07.2025 року, щодо здійснення виплати ОСОБА_1 перерахованого грошового забезпечення шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня відповідного року за період з 29.01.2020 по 20.05.2023 у сумі 4 029,78 грн. Так, як вбачається з відомості № 4 від 02.07.2025 відділенням фінансового забезпечення здійснено нарахування до виплати (після відрахувань податків і зборів) на користь ОСОБА_1 у розмірі 3 363,84 грн.

Крім того повідомляємо, що згідно платіжної інструкції № 15866 від 04 липня 2025 року на користь ОСОБА_1 вже 04.07.2025 було здійснено виплату у розмірі 3363,84 грн. на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/12591/24....»

05 червня 2026 року та 23.06.2026 року на адресу боржника направлено вимогу державного виконавця в порядку статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», про надання інформації щодо стану виконання виконавчого документа. ( Боржником було повідомлено, що «...Вказана вище сума була нарахована відповідно до наказу командира № 2065 від 01.07.2025 року, яким наказано здійснити виплату ОСОБА_1 перерахунку грошового забезпечення шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням із застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня відповідного року за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року у сумі 4029 грн 78 коп. При цьому, об`єктивним є те, що вона була сплачена у повному обсязі, в розмірі 3363,84 грн. відповідно до платіжної інструкції № 15866 від 04.07.2025 (нараховано 4029,78 – 665,94 (податки і збори) = 3 363,84 грн. до видачі на руки ОСОБА_2 ...» але згідно перерахунку грошового забезпечення, який Вами було надано - зазначено: нараховано: 3415,07, Компенсація ПДФО: 614,71, разом: 4 029,78 тобто 4029,78 - 614,71 (податки і збори) =3415,07, тобто існують розбіжності).

До Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Відділ примусового виконання рішень надійшов лист військової частини НОМЕР_7 , яким повідомлено про виконання рішення суду, а саме: «На адресу Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України 23.06.2026 року надійшла вимога старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції БАРАНОВОЇ Яни вих. № 78019636 від 23.06.2026 року по виконавчому провадженні № 78019636 про надання інформації щодо вжитих заходів з виконання рішення суду та надання документів, з огляду на що повідомляємо наступне.

В відомості № 4 від 02.07.2025 року фінансовим відділенням здійснено нарахування до виплати (після утримання податку на доходи фізичних осіб у розмірі 614,71 грн. та військового бору у розмірі 51,23 грн.) на користь ОСОБА_1 у розмірі 3363,84 грн.

Вказана вище сума була нарахована відповідно до наказу командира № 2065 від 01.07.2025 року, яким наказано здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням із застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня відповідного року за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року у сумі 4029 грн 78 коп.

При цьому, об`єктивним є те, що вона була сплачена у повному обсязі, в розмірі 3363,84 грн. відповідно до платіжної інструкції № 15866 від 04.07.2025 (нараховано 4029,78 – 614,71 – 51,23 (податки і військовий збір) = 3363,84 грн. до видачі на руки ОСОБА_2 , тобто не існує розбіжностей».

Державним виконавцем Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Відділ примусового виконання рішень 31 липня 2026 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 78019636, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» в зв`язку з тим, що рішення Харківського окружного адміністративного суду Військовою частиною виконано фактично, в повному обсязі, згідно з виконавчим документом № 520/12591/24.

Отже, позивач не згоден з такими діями Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Відділ примусового виконання рішень, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши нормативно-правові акти, до сфери регулювання яких відносяться спірні правовідносини, при вирішенні спірних правовідносин суд виходив з наступного.

Так, суд враховує нормативні акти в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404- VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII).

Законом № 1403-VIII визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).

Згідно з статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404- VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Суд вказує, що згідно ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що боржник зобов`язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Так, обов`язок виконання рішення та повідомлення державного виконавця про виконання, а також обставини, що ускладнюють виконання повністю покладено на боржника згідно норм та приписів національного законодавства та Європейської конвенції з прав людини, яку було ратифіковано та взято обов`язок державою щодо її неухильного дотримання.

Матеріалами справи підтверджено, що на адресу Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Відділ примусового виконання рішень від Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України надійшов лист про добровільне виконання рішення, на підставі чого державний виконавець Відділу дійшов висновку, що рішення суду виконано в повному обсязі та прийняв постанову від 31 липня 2026 про закінчення виконавчого провадження № 78019636, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» в зв`язку з тим, що рішення Харківського окружного адміністративного суду Військовою частиною виконано фактично, в повному обсязі, згідно з виконавчим документом № 520/12591/24.

Суд вказує, що позивач, звертаючись до суду із даним позовом, фактично не погоджується з сумою виплати на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/12591/24.

Обставини не погодження позивача з характером виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду не спростовує сам факт виконання відповідачем свого обов`язку щодо повторного розгляду заяви, що в свою чергу не може свідчити про порушення відповідачем охоронюваного інтересу позивача.

Водночас, суд зазначає, що позивач має право оскаржити дії Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо нарахування грошового забезпечення військовослужбовця.

Суд вказує, що відповідно до статті 2 Закону України «Про Виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений обов`язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Так, відповідно положень Закону України «Про провадження» основними стадіями виконавчого провадження є: 1)відкриття виконавчого провадження; 2) підготовка до примусового виконання; 3) вжиття заходів примусового 4) закінчення виконавчого провадження.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дій. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 92 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний акт є обов`язковим до виконання з дня набрання ним чинності. Законодавець визначає обов`язок адміністративних органів забезпечити виконання, а відносно адресатів адміністративних актів, тобто осіб, на яких адміністративний орган покладає адміністративним актом відповідне зобов`язання або встановлює заборону, - обов`язок виконати чинний адміністративний акт.

Суд також вказує, що відповідно до постанови Верховного суду 23 вересня 2021 року № 816/259/18 у разі невиконання в добровільному порядку суб`єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, визначених у статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-ХІІ рішень (постанов) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 1-2 та 5 статті 93 Закону України «Про адміністративну процедуру» виконання адміністративного акта, спрямованого на виконання будь-якої дії чи утримання від будь-яких дій, може бути забезпечено адміністративним органом шляхом застосування до особи заходів впливу, передбачених частиною другою цієї статті, крім випадків, якщо виконання адміністративного акта здійснюється примусово в порядку, визначеному законодавством про виконавче провадження.

Згідно пункту 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Баранової Яни про закінчення виконавчого провадження від 31.07.2026 року ВП № 78019636 є правомірною та такою, що винесена у відповідності до вимог законодавства, а тому скасуванню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Відділ примусового виконання рішень, третя особа – Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання протиправною та скасування постанови, є такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 241-246, 250-251, 257-263, 293, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Відділ примусового виконання рішень (юридична адреса: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 26, код ЄДРПОУ 45752470), третя особа – Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тарасенко І.М.