Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №520/4293/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

24 серпня 2026 року Справа № 520/4293/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Золота миля» (61001, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 135А, код ЄДРПОУ 34470937) до Харківської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (61005, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Миколаївська, 16Б, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Іванов Олексій Вікторович, діючи в інтересах Приватного підприємства «Торговий дім «Золота миля» (надалі за текстом - ПП «ТД «Золота миля», позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (надалі за текстом - відповідач, митний орган), в якому просить суд:

- визнати відмову Харківської митниці у здійснені митного оформлення товару в митному режимі «Реімпорт» зі звільненням від сплати митних платежів по митній декларації від 06.02.2026 №26UA807200001659U2, про що Харківською митницею видано картку відмови від 06.02.2026 року №UA807200/2026/000053, протиправною;

- зобов`язати Харківську митницю, внести зміни у графи митної декларації від 06.02.2026 року №26UA807200001670U0, як оформленої при митному режимі „Реімпорт”, шляхом заповнення та оформлення аркуша коригування до цієї митної декларації та повернути Позивачу сплачені по цій митній декларації митні платежі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відмова Харківської митниці у здійснені митного оформлення товару «ТД «Золота миля» в митному режимі «Реімпорт» зі звільненням від сплати митних платежів по митній декларації від 06.02.2026 №26UA807200001659U2, про що Харківською митницею видано картку відмови від 06.02.2026 №UA807200/2026/000053 є протиправною, а тому митний орган повинен внести зміни у графи митної декларації від 06.02.2026 року №26UA807200001670U0, як оформленої при митному режимі «Реімпорт», шляхом заповнення та оформлення аркуша коригування до цієї митної декларації та повернути «ТД «Золота миля» сплачені по цій митній декларації митні платежі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

В зв`язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.

Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представником Харківської митниці 20.03.2026 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду було подано відзив на адміністративний позов, у якому останній, посилаючись на безпідставність позовних вимог та вважаючи оскаржувану відмову Харківської митниці у здійснені митного оформлення товару в митному режимі «Реімпорт» зі звільненням від сплати митних платежів по митній декларації від 06.02.2026 №26UA807200001659U2, про що Харківською митницею видано картку відмови від 06.02.2026 року №UA807200/2026/000053 цілком обґрунтованими та законними, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 вирішено у задоволенні клопотання представника Харківської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін за адміністративним позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" (61001, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 135А, код ЄДРПОУ 34470937) до Харківської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (61005, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Миколаївська, 16Б, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 23.03.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно зі змістом якої позивачем підтримано раніше заявлену правову позицію.

Від представника митного органу 26.03.2026 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно з позицією яких представник просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, зазначає наступне.

Судом встановлено, що ПП «ТД «Золота миля», у відповідності до укладеного ним з компанією SC Compania Brutalilor SRL (м. Кишинів, Республіка Молдова) зовнішньоекономічного контракту від 04.03.2025 №BR040325, було відправлено та оформлено в митному режимі «Експорт» по митній декларації від 30.10.2025 №25UA807200016351U6 товар - маргарин рослинний для використання в харчових цілях «Молочний» 82% жиру, виготовленого 27.10.2025 ТОВ «ВП Слобожанський продукт», партія №251027.0, в упаковці по 20 кг, загальною вагою нетто 21000 кг.

У зв`язку з виявленою уповноваженими контролюючими органами Республіки Молдови невідповідністю частини партії товару стандартам якості, про що зазначено в Акті рекламації компанії SC Compania Brutalilor SRL від 13.01.2026, між ПП «ТД «Золота миля» та його іноземним контрагентом було досягнуто домовленості про повернення частини партії товару в кількості 15074 кг ПП «ТД «Золота миля», що оформлено додатковою угодою від 13.01.2026 року №2 до зовнішньоекономічного контракту від 04.03.2025 №BR040325.

Після надходження частини товару в кількості 15074 кг від іноземного контрагента ПП «ТД «Золота миля», з метою оформлення товару в митному режимі «Реімпорт», який передбачає митне оформлення зі звільненням від сплати митних платежів, позивачем 29.01.2026 була подана митному органу митна декларація №26UA807200001195U8.

Проте митний орган відмовив ПП «ТД «Золота миля» у здійсненні митного оформлення митної декларації від 29.01.2026 №26UA807200001195U8, видавши картку відмови №UA807200/2026/000044, в якій зазначено, що митний орган не може ідентифікувати товар як раніше вивезений ПП «ТД «Золота миля» за межі митної території України в митному режимі «Експорт».

ПП «ТД «Золота миля» були зібрані додаткові докази які підтверджували, що товар є тим самим, який був відправлений позивачем іноземному контрагенту в митному режимі «Експорт» по митній декларації від 30.10.2025 №25UA807200016351U6 та подана 06.02.2026 року з метою митного оформлення в митному режимі «Реімпорт» відповідачу нова №26UA807200001659U2 митна декларація.

ПП «ТД «Золота миля» були надані разом з митною декларацією №26UA807200001659U2, наступні підтверджуючі документи:

- лист від 04.02.2026 компанії SC Compania Brutalilor SRL;

- лист від 04.02.2026 ТОВ «ВП Слобожанський продукт»

- посвідчення про якість від 27.10.2025 ТОВ «ВП Слобожанський продукт»

- лист від 04.02.2026 позивача.

Окреслені документи підтверджують, що заявлений позивачем до митного оформлення товар в митному режимі «Реімпорт» зі звільненням від сплати митних платежів, є частиною того самого товару, який був раніше вивезений позивачем в митному режимі «Експорт» по митній декларації від 30.10.2025 №25UA807200016351U6.

Окремо суд зазначає, що митний орган підтвердив даний факт при проведенні митного огляду товару при митному оформленні первісно поданої митної декларації від 29.01.2026 №26UA807200001195U8, про що зазначив у графі 8.3.4. Акта митного огляду товару від 29.01.2026 №26UA807200001195U8, а саме, що товар відповідає заявленому у митній декларації від 29.01.2026 №26UA807200001195U8 як раніше вивезеному.

Проте, заявлений ПП «ТД «Золота миля» до митного оформлення товар в митному режимі «Реімпорт» зі звільненням від сплати митних платежів, є частиною того самого товару, який був раніше вивезений ним в митному режимі «Експорт» по митній декларації від 30.10.2025 №25UA807200016351U6, Відповідач знову відмовив ПП «ТД «Золота миля» у здійсненні митного оформлення митної декларації від 06.02.2026 №26UA807200001659U2, видавши картку відмови №UA807200/2026/000053, з тих же самих підстав, а саме - що митний орган не може ідентифікувати товар як раніше вивезений за межі митної території України в митному режимі «Експорт».

Після цього, ПП «ТД «Золота миля» оформлено товар по митній декларації від 06.02.2026 №26UA807200001670U0, як ввезений в митному режимі «Імпорт» із сплатою митних платежів.

Не погоджуючись з окресленим позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду за захистом порушених прав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Суд з такими доводами та висновками відповідача не погоджується та зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст.257Митного кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Питання здійснення митного оформлення товару в митному режимі «Реімпорт» врегульовано ст.ст. 77-81 Митного кодексу України.

Зокрема, ч. 1 ст. 77 Митного кодексу України визначено, що реімпорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були вивезені або оформлені для вивезення за межі митної території України, випускаються у вільний обіг на митній території України зі звільненням від сплати митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 78 Митного кодексу України, у митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв`язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у митний режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 78 Митного кодексу України, товари, зазначені в частині другій цієї статті, можуть бути також поміщені у митний режим реімпорту у разі, якщо у митний режим реімпорту поміщується лише частина товарів, раніше випущених для вивезення за межі митної території України.

Відповідно до п.п. 1 - 3 ч. 4 ст. 78 Митного кодексу України, для поміщення товарів у митний режим реімпорту особа, на яку покладається обов`язок щодо дотримання вимог митного режиму, повинна: ввезти товари на митну територію України не пізніше, ніж у встановлений законодавством строк після їх вивезення за межі митної території України; подати митному органу, що здійснює випуск товарів у митному режимі реімпорту, документи на такі товари та надати митному органу документи та відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що реімпортуються.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Митного кодексу України, застосування митного режиму реімпорту можливе за умови можливості ідентифікації митним органом товарів, заявлених у цей митний режим, як таких, що були раніше випущені за межі митної території України.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 Митного кодексу України, для забезпечення ідентифікації товарів, що реімпортуються, можуть застосовуватися засоби, передбачені частинами другою і третьою статті 326 цього Кодексу.

Положеннями ч. 3 ст. 326 Митного кодексу України, передбачено, що для забезпечення ідентифікації можуть використовуватися маркування, проставлені на товарах або їх частинах виробником, інші комерційні способи ідентифікації; експортні (імпортні) сертифікати; копії документів, на підставі яких митним органом було здійснено випуск товарів у попередній митний режим і які дають можливість однозначно ідентифікувати товари; інші подібні документи.

В даному випадку, товар позивача повністю відповідав вимогам статті 78 Митного кодексу України, а саме:

- попередньо був поміщений у митний режим експорту (остаточного вивезення) згідно митної декларації від 30.10.2025 №25UA807200016351U6;

- повертався позивачу як особі, яка їх експортувала, у зв`язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у митний режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору.

При цьому, товар повертався ПП «ТД «Золота миля» від тієї самої особи, якій було товар експортовано, повертався на митну територію України у строк, що не перевищував шести місяців з дати вивезення товару за межі цієї території у митному режимі експорту(цей строк закінчиться 30.04.2026);

- поверталась на митну територію України лише частина товарів, раніше випущених для вивезення за межі митної території України і ці товари були в такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту.

Враховуючи вищевикладене позивачем в повній мірі були виконані обов`язки при поміщенні товару у митний режим «Реімпорту», визначені п. 1 - 3 ч. 4 ст. 78 Митного кодексу України.

Відповідачем, для проведення ідентифікації товару при його поміщенні позивачем у митний режим «Реімпорт», у відповідності до вимог ч. 3 ст. 326 Митного кодексу України було необхідно перевірити комерційне маркування виробника товару - ТОВ «ВП Слобожанський продукт», яке нанесене на товарі, а саме - номер партії 251027.0, який відображений у наданих позивачем при поміщенні товару у митний режим «Реімпорту» документах, а також, власне ідентифікувати товар із раніше вивезеним в режимі експорту по митній декларації від 30.10.2025 №25UA807200016351U6, а саме, що це маргарин рослинний для використання в харчових цілях «Молочний» 82% жиру, виготовленого 27.10.2025 ТОВ «ВП Слобожанський продукт», в упаковці по 20 кг.

Крім того, оскільки митне оформлення товару по митній декларації в режимі «Експорту» та товару, заявленого позивачем до митного оформлення в митному режимі «Реімпорт» здійснювались посадовими особами одного і того ж підрозділу митного органу, про що свідчить код « 807200» в номерах митних декларацій та карток відмов у митному оформленні, який згідно «Класифікатора Державної митної служби України, її територіальних органів та структурних підрозділів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2019 № 495, закріплений за митним постом «Барабашово», Харківської митниці, посадові особи цього підрозділу з метою ідентифікації товару мали беззаперечну можливість звірити документи та товар з оформлення товару по митній декларації в режимі «Експорту» та документи на товар, заявленого позивачем до митного оформлення в митному режимі «Реімпорт», в тому числі звірити фотознімки, зроблені при проведенні посадовими особами митних оглядів.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що відмова Харківська митниці у здійснені митного оформлення товару позивачу в митному режимі «Реімпорт» зі звільненням від сплати митних платежів по митній декларації від 06.02.2026 №26UA807200001659U2, про що Харківською митницею видано картку відмови від 06.02.2026 року №UA807200/2026/000053, є протиправною.

Враховуючи вимоги до судового рішення та необхідність повного захисту порушених прав у зв`язку з тим, що позивач внаслідок протиправних дій митного органу був вимушений оформити товар в митному режимі «Імпорт» зі сплатою митних платежів по митній декларації від 06.02.2026 №26UA807200001670U0, скасування в судовому порядку картки відмови у митному оформленні від 06.02.2026 №UA807200/2026/000053, не відновить порушені митним органом права позивача.

Таким чином відновлення порушених митним органом прав позивача, буде визнання дій Харківської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) по відмові ПП «ТД «Золота миля» у здійсненні митного оформлення товару в митному режимі „Реімпорт” зі звільненням від сплати митних платежів протиправними та зобов`язання судом внести зміни у графи митної декларації від 06.02.2026 №26UA807200001670U0, як оформленої при митному режимі «Реімпорт», шляхом заповнення та оформлення аркуша коригування до цієї митної декларації, а також, зобов`язання судом Харківської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) повернути позивачу сплачені внаслідок протиправних дій митного органу митні платежі по митній декларації від 06.02.2026 №26UA807200001670U0.

Принагідно суд зазначає, що окреслене питання врегульоване пунктом 37 «Положення про митні декларації», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.05.2012 року №450, а саме: Після завершення митного оформлення зміни до митної декларації за формою єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування, який заповнюється та оформлюється митним органом у разі необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України” ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Таким чином, перевіривши згідно наведеної норми оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд вважає, що вони підлягають скасуванню, оскільки прийняті не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, без дотримання вимог законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Торговий дім «Золота миля» (61001, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 135А, код ЄДРПОУ 34470937) до Харківської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (61005, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Миколаївська, 16Б, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000504/2 від 19.08.2024 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000612.

Визнати протиправними дії Харківської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) по відмові Приватному підприємству «Торговий дім «Золота миля» у здійсненні митного оформлення товару в митному режимі „Реімпорт” зі звільненням від сплати митних платежів.

Зобов`язати Харківську митницю (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (61005, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Миколаївська, 16Б, код ЄДРПОУ 44017626) внести зміни у графи митної декларації від 06.02.2026 №26UA807200001670U0, як оформленої при митному режимі «Реімпорт», шляхом заповнення та оформлення аркуша коригування до цієї митної декларації.

Зобов`язати Харківську митницю (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (61005, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Миколаївська, 16Б, код ЄДРПОУ 44017626) повернути Приватному підприємству «Торговий дім «Золота миля» (61001, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 135А, код ЄДРПОУ 34470937) сплачені внаслідок протиправних дій митного органу митні платежі по митній декларації від 06.02.2026 №26UA807200001670U0

Стягнути з Харківської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16Б,м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" (просп. Героїв Харкова, 135А, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61001, код ЄДРПОУ 34470937) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 (двi тисячi шiстсот шiстдесят двi) гривнi 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 24.08.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Супрун Ю.О.