Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 23 серпня 2026 р.
Справа: №520/8608/26
Суддя: Бабаєв А.І.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 серпня 2026 року № 520/8608/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (код ЄДРПОУ 24971145), яка полягає у не нарахуванні за період з 24.02.2022 року по 16.05.2022 року ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;
- зобов`язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (код ЄДРПОУ 24971145), Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (код ЄДРПОУ 24980799) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 24.02.2022 року по 16.05.2022 року включно в розмірі 30 000 гривень щомісячно, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не нарахуванні за період з 24.02.2022 року по 16.05.2022 року ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Військово-юридичним інститутом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій позивач посилалась на те, що їй безпідставно не виплачено додаткову винагороду на період дії воєнного стану чим порушено право на отримання зазначеної винагороди.
Харківським національним університетом повітряних сил імені Івана Кожедуба подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач проходила службу у статусі курсанта Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
Не погоджуючись з бездіяльністю щодо ненарахування та невиплати за період з 24.02.2022 року по 16.05.2022 року додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.6 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі – Порядок №260) грошове забезпечення курсантів (крім військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом) включає: посадовий оклад; курсантську посадову надбавку; підвищення посадового окладу за результатами чергової екзаменаційної сесії; допомогу військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28 лютого 2022 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка”, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Верховний Суд у постанові від 30.10.2025 по справі №240/33499/23 дійшов висновку, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення.
Відповідно до наказу начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №43 від 25.02.2022 позивача знято з продовольчого забезпечення зі сніданку 25 лютого 2022 року.
Згідно з наказом начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №54 від 06.03.2022 позивача визначено вважати такою, що прибула із відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення.
Відповідно до наказу начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №54 від 06.03.2022 позивача визначено вважати такою, що вибула у відпустку за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення з 06 березня 2022 року.
Згідно з наказом начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №63 від 15.03.2022 позивача визначено вважати такою, що прибула із відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення.
Відповідно до наказу начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №63 від 15.03.2022 позивача визначено вважати такою, що вибула у відпустку за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення, з 15 березня 2022 року.
Згідно з наказом начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №72 від 24.03.2022 позивача визначено вважати такою, що прибула із відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення.
Відповідно до наказу начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №72 від 24.03.2022 позивача визначено вважати такою, що вибула у відпустку за сімейними обставин та інших поважних причин без збереження грошового забезпечення.
Згідно з наказом начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №81 від 02.04.2022 позивача визначено вважати такою, що прибула із відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення.
Відповідно до наказу начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №81 від 02.04.2022 позивача визначено вважати такою, що вибула у відпустку за сімейними обставинами та інших поважних причин без збереження грошового забезпечення.
Згідно з наказом начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №90 від 11.04.2022 позивача визначено вважати такою, що прибула із відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення.
Відповідно до наказу начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №90 від 11.04.2022 позивача визначено вважати такою, що вибула у відпустку без збереження грошового забезпечення.
Згідно з наказом начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №99 від 20.04.2022 позивача визначено вважати такою, що прибула із відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення.
Відповідно до наказу начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №99 від 20.04.2022 позивача визначено вважати такою, що вибула у відпустку за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення.
Згідно з наказом начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №109 від 30.04.2022 позивача визначено вважати такою, що прибула із відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення.
Відповідно до наказу начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №109 від 30.04.2022 позивача визначено вважати такою, що вибула у відпустку за сімейними обставинами та інших поважних причин без збереження грошового забезпечення.
Згідно з наказом начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №116 від 09.05.2022 позивача визначено вважати такою, що прибула із відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення.
Відповідно до наказу начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №116 від 09.05.2022 позивача визначено вважати такою, що вибула у відпустку за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення.
Згідно з наказом начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №124 від 16.05.2022 позивача визначено вважати такою, що прибула із відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення.
Таким чином, у період, за який позивачем заявлено вимоги щодо нарахування додаткової винагороди, вона перебувала у відпустці без збереження грошового забезпечення.
При цьому, позивачем не доведено, а судовим розглядом не встановлено, що вищевказані накази щодо відпустки позивача без збереження грошового забезпечення було оскаржено або визнано нечинними.
Отже, позивач у спірний період перебувала у відпустці без збереження грошового забезпечення, а тому були відсутні підстави для виплати їй спірної додаткової винагороди, як складової грошового забезпечення.
Таким чином, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачами не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (61023, м.Харків, вул.Динамівська, буд.4), Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба (61023, Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, 77/79) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua