Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №520/15558/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

24 серпня 2026 р. справа № 520/15558/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову відповідача, Державної податкової служби України, в погодженні рішення про виключення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , із числа службових та направлення до Харківської міської ради клопотання про виключення квартири з числа службових з подальшим наданням для постійного проживання ОСОБА_1 ;

- зобов`язати відповідача, Державну податкову службу України погодити рішення про виключення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , із числа службових та направити до Харківської міської ради клопотання про виключення квартири з числа службових та надання її для постійного проживання ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона звернулася до Державної податкової служби України з питання погодження рішення про виключення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , з числа службових жилих приміщень та направлення відповідного клопотання до Харківської міської ради. Позивач вказує, що ДПС України відмовила у погодженні такого рішення, посилаючись, зокрема, на необхідність збереження спірної квартири у статусі службового жилого приміщення. На думку позивача, така відмова є протиправною та необґрунтованою, оскільки відповідачем не наведено належних підстав для подальшого збереження квартири у статусі службової та не враховано право позивача на реалізацію відповідної житлової соціальної гарантії. У зв`язку з цим позивач просить визнати протиправною відмову Державної податкової служби України у погодженні рішення про виключення спірної квартири з числа службових жилих приміщень та зобов`язати відповідача погодити відповідне рішення і направити до Харківської міської ради клопотання про виключення квартири з числа службових з подальшим наданням її позивачу для постійного проживання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти її задоволення та зазначив про правомірність відмови у погодженні рішення щодо виключення спірної квартири з числа службових жилих приміщень. Відповідач вказав, що квартира належить до фонду службових жилих приміщень ДПС та її територіальних органів, а питання щодо її виключення має вирішуватися з урахуванням встановленого порядку та фактичної потреби у службовому житлі. Також, відповідач зазначив, що в умовах воєнного стану існує нагальна потреба органів ДПС у забезпеченні службовим житлом працівників, які внаслідок бойових дій та окупації частини території України були змушені залишити свої місця проживання. У зв`язку з цим, на думку відповідача, збереження спірної квартири у статусі службового жилого приміщення є необхідним. Крім того, відповідач послався на положення Положення № 338 та зазначив, що позивачем не доведено наявності передбачених законодавством підстав для виключення квартири з числа службових. Відтак, відповідач вважає свою відмову обґрунтованою та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що загальна потреба ДПС у службовому житлі не підтверджує необхідності збереження статусу службової саме за спірною квартирою. Позивач вказує, що відповідач не навів конкретних обставин щодо необхідності її використання для інших працівників, а посилання на воєнний стан саме по собі не є достатньою підставою для відмови у виключенні квартири з числа службових. Також позивач зазначає, що проживає у спірній квартирі з 2012 року, не має іншого житла та перебуває на квартирному обліку, а відмова ДПС є формальною та необґрунтованою. Посилання відповідача на дискреційний характер повноважень, на думку позивача, не звільняє його від обов`язку прийняти законне та обґрунтоване рішення. Просить позов задовольнити.

Представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначено, що доводи позивача не спростовують правової позиції відповідача. Відповідач зазначає, що виключення спірної квартири з числа службових можливе лише за наявності відповідної потреби ДПС, а повноваження щодо вирішення цього питання мають дискреційний характер. На думку відповідача, тривале проживання позивача у службовій квартирі не створює безумовного права на її виключення з числа службових та не свідчить про порушення права позивача на житло. Також відповідач наполягає на необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження та просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши аргументи учасників спору, викладені в заявах по суті справи, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Судом установлено, що позивач з 04.05.1995 працює в податкових органах, зокрема в системі Державної податкової служби України, що підтверджується записами у трудовій книжці.

Згідно з довідкою № Б-7-4539/0/88-25.08-31-10915/0/129-25 від 09.10.2025 ОСОБА_1 перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у виконавчому комітеті Харківської міської ради з 20.04.1999.

На підставі ордера № 065427 від 20.03.2012 на заселення до службового жилого приміщення позивачці надано для проживання двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Ордер видано на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.03.2012 № 127.

20.03.2012 між Державною податковою службою у Харківській області та ОСОБА_1 укладено договір найму службової квартири, відповідно до якого спірне жиле приміщення надано позивачці для проживання разом із членами сім`ї на період трудових відносин.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проживає у спірній квартирі з 2012 року.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про наявність у позивачки та членів її сім`ї іншого нерухомого майна відсутні.

16.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до Житлово-побутової комісії Головного управління ДПС у Харківській області із заявою щодо виключення спірної квартири з числа службових та подальшого її закріплення за нею.

За результатами розгляду зазначеного питання Житлово-побутовою комісією Головного управління ДПС у Харківській області, згідно з протоколом засідання від 13.02.2026 № 1, вирішено підготувати та повторно направити до Державної податкової служби України лист щодо виключення, зокрема, спірної квартири з числа службових.

У подальшому Головне управління ДПС у Харківській області повідомило позивачку про направлення до ДПС України звернення та пакета документів щодо погодження рішення про виключення квартири з числа службових та направлення відповідного клопотання до Харківської міської ради.

Разом з тим Державна податкова служба України листом № 1541/8 від 19.03.2026 відмовила у погодженні рішення про виключення спірної квартири з числа службових, посилаючись на те, що потреба ДПС у використанні службових квартир у м. Харкові не відпала.

Крім того, відповідач зазначив, що здійснення заходів щодо виключення жилих приміщень із числа службових є правом, а не обов`язком установи.

Не погоджуючись із такою відмовою, вважаючи її необґрунтованою та такою, що не враховує конкретних обставин її житлової ситуації, тривалості проживання у спірній квартирі, перебування на квартирному обліку та відсутності іншого житла, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Правовідносини щодо надання, користування та виключення жилих приміщень з числа службових у Державній податковій службі України та її територіальних органах врегульовані Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.06.2021 №338 (далі – Положення №338).

Відповідно до пункту 5 розділу І Положення №338 жиле приміщення виключається з числа службових у разі, якщо в ДПС та її територіальних органах відпала потреба в його використанні. Водночас абзацом третім цього пункту передбачено право громадян, які пропрацювали в ДПС або її територіальному органі, що надав їм службове жиле приміщення, не менше десяти років, проживають у цьому приміщенні не менше десяти років, перебувають на обліку для отримання житла та не мають іншого житла у приватній власності, звернутися із відповідною заявою щодо виключення такого житла з числа службового.

Таким чином, Положення №338 встановлює спеціальний порядок розгляду питання про виключення службового жилого приміщення з числа службових та визначає коло обставин, які підлягають оцінці уповноваженими органами.

За правилами пункту 6 розділу І Положення №338 рішення про можливість виключення жилого приміщення з числа службових приймається Головою ДПС з урахуванням пропозицій Комісії з житлових питань ДПС, а щодо службових жилих приміщень, які належать територіальному органу ДПС, – керівником відповідного територіального органу з урахуванням пропозицій Комісії з житлових питань територіального органу ДПС. Рішення керівника територіального органу погоджується Головою ДПС з урахуванням пропозицій Комісії з житлових питань ДПС.

Відповідно до пункту 7 розділу І Положення №338 виключення жилого приміщення з числа службових провадиться за рішенням виконавчого органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням приміщення на підставі відповідного клопотання.

Отже, з наведених положень вбачається, що вирішення питання про виключення службового жилого приміщення з числа службових передбачає проходження визначеної процедури та участь у ній як органів ДПС, так і органу місцевого самоврядування.

Судом установлено, що позивач звернулася із заявою про виключення спірного жилого приміщення з числа службових, посилаючись на відповідність умовам, визначеним абзацом третім пункту 5 розділу І Положення №338.

Як убачається з матеріалів справи, позивач з 04.05.1995 перебуває у трудових відносинах з податковими органами, у тому числі працює в Головному управлінні ДПС у Харківській області, що підтверджується записами у трудовій книжці. Позивач перебуває на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у Виконавчому комітеті Харківської міської ради з 20.04.1999.

На підставі ордера на заселення до службового жилого приміщення від 20.03.2012 №065427 позивачу було надано для проживання двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . У подальшому між Державною податковою службою у Харківській області та позивачем укладено договір найму службової квартири, відповідно до якого спірне жиле приміщення надано позивачу для проживання разом із членами сім`ї на період трудових відносин.

Таким чином, на час звернення з заявою про виключення квартири з числа службових позивач понад десять років фактично проживає у наданому їй службовому жилому приміщенні та понад десять років перебуває у трудових відносинах з органами ДПС. Крім того, позивач перебуває на квартирному обліку з 1999 року та, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не має іншого житла у приватній власності.

Зазначені обставини у своїй сукупності відповідають умовам, визначеним абзацом третім пункту 5 розділу І Положення №338, за наявності яких громадянин має право звернутися із заявою про виключення службового жилого приміщення з числа службових.

При цьому відповідачем не заперечується ні тривалість роботи позивача в органах ДПС, ні строк її проживання у спірній квартирі, ні факт перебування на квартирному обліку, ні відсутність у позивача іншого житла у приватній власності.

ГУ ДПС у Харківській області розглянуло питання щодо можливості виключення спірної квартири з числа службових та за результатами розгляду направило до ДПС України відповідні матеріали для погодження рішення про її виключення з числа службових та направлення клопотання до Харківської міської ради.

Водночас, ДПС України не погодила зазначене рішення. Підставою для відмови зазначено те, що у ДПС не відпала потреба у використанні службових квартир у місті Харкові.

Обґрунтовуючи правомірність відмови, відповідач посилається на те, що Положення №338 не передбачає автоматичного виключення службового жилого приміщення з числа службових за заявою працівника, а пов`язує можливість такого виключення з відпаданням потреби у його подальшому використанні. Відповідач також зазначає про наявність актуальної потреби органів ДПС у службовому житлі та посилається, зокрема, на інформацію ГУ ДПС у Харківській області про наявність 28 працівників, які потребують забезпечення житлом.

Крім того, відповідач вважає свої повноваження у цій частині дискреційними та зазначає, що відповідність позивача встановленим умовам не створює безумовного права на виключення квартири з числа службових. На думку відповідача, задоволення позову в заявлений спосіб призведе до підміни судом уповноваженого органу. Також відповідач посилається на дію в Україні воєнного стану та необхідність збереження службового житлового фонду для забезпечення працівників ДПС.

Оцінюючи наведені доводи, суд зазначає, що дійсно пункт 5 розділу І Положення №338 не передбачає автоматичного виключення жилого приміщення з числа службових за наявності у працівника визначених ним умов. Вирішення цього питання потребує оцінки уповноваженим органом усіх обставин, у тому числі потреби у подальшому використанні відповідного жилого приміщення як службового.

Разом з тим наявність у відповідача дискреційних повноважень не означає можливості їх реалізації довільно або без належного обґрунтування. Рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, та містити конкретні мотиви, які стали підставою для відмови.

Посилання відповідача на наявність 28 працівників, які потребують забезпечення житлом, підтверджує лише загальну потребу органів ДПС у службовому житловому фонді. Водночас така обставина сама по собі не свідчить про необхідність подальшого використання як службової саме спірної квартири. Відповідачем не наведено конкретних обставин, які б свідчили про необхідність збереження цієї квартири для забезпечення конкретного працівника, її планування до заселення іншої особи чи іншу безпосередню потребу в її подальшому використанні як службового житла.

При цьому суд враховує, що безпосередньо ГУ ДПС у Харківській області, розглянувши питання щодо спірної квартири, не заперечувало проти можливості її виключення з числа службових та направило відповідні матеріали до ДПС України для погодження.

Також саме по собі посилання відповідача на дію воєнного стану не може бути визнане достатнім обґрунтуванням необхідності збереження статусу службової саме спірної квартири, оскільки відповідачем не наведено, яким чином зазначена обставина обумовлює необхідність її подальшого використання для потреб ДПС та перешкоджає її виключенню з числа службових.

Водночас суд бере до уваги, що позивач проживає у спірній квартирі понад десять років, тривалий час працює в органах ДПС, перебуває на квартирному обліку та не має іншого житла у приватній власності. Зазначені обставини відповідають умовам, визначеним абзацом третім пункту 5 розділу І Положення №338, та підлягали належній оцінці відповідачем під час вирішення питання про погодження рішення щодо виключення квартири з числа службових.

Отже, суд доходить висновку, що відповідач, посилаючись на загальну потребу у службовому житлі, дискреційний характер своїх повноважень та дію воєнного стану, не навів достатніх, конкретних та належним чином обґрунтованих підстав, які б свідчили про необхідність збереження статусу службової саме спірної квартири.

При цьому суд не підміняє собою відповідача та не вирішує питання про доцільність використання службового житла замість уповноваженого органу, а перевіряє правомірність прийнятого ним рішення, зокрема його обґрунтованість, добросовісність, розсудливість та пропорційність з урахуванням усіх істотних обставин справи.

З огляду на викладене, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є визнання оскаржуваної відмови протиправною та зобов`язання Державної податкової служби України повторно розглянути питання щодо погодження рішення про виключення спірної квартири з числа службових та направлення відповідного клопотання до Харківської міської ради з урахуванням правової оцінки та висновків суду, викладених у цій справі.

Саме такий спосіб захисту відповідає характеру встановленого порушення, не передбачає підміни судом відповідача у здійсненні його повноважень та водночас забезпечує поновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень повторно розглянути порушене питання з дотриманням установлених законом вимог.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки позивач просить не лише визнати протиправною відмову відповідача, а й безпосередньо зобов`язати Державну податкову службу України погодити рішення про виключення спірної квартири з числа службових та направити відповідне клопотання до Харківської міської ради.

Разом з тим, з урахуванням характеру спірних правовідносин та визначених Положенням №338 повноважень відповідача, суд не вбачає підстав для безпосереднього зобов`язання Державної податкової служби України погодити відповідне рішення. Вирішення питання щодо погодження рішення про виключення жилого приміщення з числа службових передбачає оцінку уповноваженим органом відповідних обставин та прийняття ним рішення в межах наданих законом повноважень. Суд, здійснюючи контроль за правомірністю рішення суб`єкта владних повноважень, не може підміняти такий орган і перебирати на себе його повноваження щодо прийняття відповідного управлінського рішення.

Водночас встановлена судом протиправність відмови відповідача обумовлює необхідність повторного розгляду порушеного позивачем питання із належним урахуванням усіх встановлених судом обставин та правової оцінки, викладеної у цьому рішенні. За таких обставин саме зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо погодження рішення про виключення спірної квартири з числа службових та направлення відповідного клопотання до Харківської міської ради є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною відмову Державної податкової служби України у погодженні рішення про виключення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , з числа службових та направлення до Харківської міської ради клопотання про виключення квартири з числа службових.

Зобов`язати Державну податкову службу України повторно розглянути питання щодо погодження рішення про виключення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , з числа службових та направлення відповідного клопотання до Харківської міської ради, з урахуванням висновків суду, викладених у цій справі.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 24 серпня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ