Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №500/4456/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4456/26

17 серпня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.06.2026 року гр. ОСОБА_1 повторно особисто через Центр надання адміністративних послуг Тернопільської міської ради (далі- ЦНАП) подав заяву, згідно встановленої постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 форми, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із належним чином засвідченими копіями документів, які передбачені додатком 5 до Порядку, а саме до заяви додано копії:

1.Довідка до акта огляду МСЕК від 23.07.2015 №0505887 ОСОБА_2 та пенсійне посвідчення по інвалідності 2 групи № НОМЕР_1 видане 30.09.2015; 2. Довідка до акта огляду МСЕК від 25.11.2008 №160310 ОСОБА_3 та пенсійне посвідчення по інвалідності № НОМЕР_2 видане 29.01.2009; 3. Свідоцтво про народження ОСОБА_1 № НОМЕР_3 видане 17.11.1982; 4. Облікова картка платника податків (РНОКПП та паспорт батька з інвалідністю; 5. Свідоцтво про смерть мами ОСОБА_4 НОМЕР_4 від 21.09.2023; 6. Свідоцтво про народження брата ОСОБА_3 № НОМЕР_5 від 05.08.1980; 7. Закордонний паспорт сестри ОСОБА_5 , що підтверджує постійне місце проживання в США та громадянство США; 8. Апостиль паспорта про громадянство США сестри ОСОБА_5 ; 9.Апостіль посвідчення водія з реєстрацією постійного проживання у США сестри ОСОБА_5 ; 10. Довідка про спільне місце проживання. Заява від 30.06.2026 була мотивована тим, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, який здійснює догляд за своїм батьком- ОСОБА_2 , який являється особою з інвалідністю Ш групи та потребує догляду, що підтверджено наданими із заявою документами, серед яких документи, які підтверджують інвалідність ОСОБА_2 , та документи, які підтверджують фізичну відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані її утримувати (чоловік/дружина, працездатні діти), чи інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати догляд. Із наданих документів вбачається що ОСОБА_1 є особою першого ступеня споріднення та являється сином ОСОБА_2 - особи з інвалідністю П групи, яка потребує догляду, його дружина- ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сестра військовозобов`язаного ОСОБА_1 та донька особи з інвалідністю II групи ОСОБА_1 - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_7 ) з 2008 року є громадянкою Сполучених Штатів Америки та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 (виїхала із сім`єю на постійне місце проживання ще у 17.01.2003 року), відповідно фізично не може брати участі у догляді за ОСОБА_2 , що підтверджено наданими із заявою документами. Брат, який спільно проживає ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІІ групи, відповідно за станом здоров`я не може здійснювати догляд за батьком, особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджено наданими із заявою Довідкою до акта огляду МСЕК від 25.11.2008 №60310 та пенсійне посвідчення по інвалідності № НОМЕР_2 видане 29.01.2009.

02.07.2026 ОСОБА_1 повторно отримано рішення про відмову в наданні відстрочки (повідомлення 20260630-892507 від 01.07.2026), у якому зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у наданні відстрочки ОСОБА_1 відмовлено, причиною відмови зазначено, що «відповідно до відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану, у особи з інвалідністю є інші особи, яка не є військовозобов`язаною: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які відповідно до закону зобов`язані її утримувати».

Не погодившись із протиправною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 14.07.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач своїм правом не скористався та відзиву до суду не подав.

Частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 07.08.2026 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії наступних документів:

докази, які були використані або отримані відповідачем під час розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки та стали підставою для висновку про те, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є особою, яка відповідно до закону зобов`язана утримувати особу з інвалідністю;

документи, що підтверджують наявність родинних (сімейних) зв`язків між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та батьком позивача (особою з інвалідністю).

Від представника відповідача 13.08.2026 надійшла заява на виконання ухвали та долучення витребуваних доказів.

На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

08.06.2026 року гр. ОСОБА_1 особисто через Центр надання адміністративних послуг Тернопільської міської ради (далі- ЦНАП) подав заяву, згідно встановленої постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 форми, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із належним чином засвідченими копіями документів, які передбачені додатком 5 до Порядку, а саме до заяви додано копії: 1. Довідка до акта огляду МСЕК від 23.07.2015 №0505887 ОСОБА_2 та пенсійне посвідчення по інвалідності 2 групи № НОМЕР_6 видане 30.09.2015; 2. Довідка до акта огляду МСЕК від 25.11.2008 №160310 ОСОБА_3 . 3. Свідоцтво про народження ОСОБА_1 № НОМЕР_3 видане 17.11.1982; 4. Облікова картка платника податків (РНОКПП та паспорт батька з інвалідністю; 5. Свідоцтво про смерть мами ОСОБА_4 № НОМЕР_7 від 21.09.2023; 6. Свідоцтво про народження брата ОСОБА_3 № НОМЕР_5 від 05.08.1980; 7. Довідка про спільне місце проживання. 8. Пенсійне посвідчення брата ОСОБА_3 по інвалідності № НОМЕР_2 видане 29.01.2009.

30.06.2026 у ЦНАП отримано рішення про відмову в наданні відстрочки (повідомлення 20260608-853000 від 12.06.2026), у якому зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у наданні відстрочки ОСОБА_1 відмовлено, причиною відмови зазначено, що «відповідно до відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану, у особи з інвалідністю є інша особи, яка не є військовозобов`язаною: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка відповідно до закону зобов`язана її утримувати». Вказане повідомлення 20260630-892507 від 01.07.2026 від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшло також на електронну адресу ОСОБА_1

30.06.2026 року гр. ОСОБА_1 повторно особисто через Центр надання адміністративних послуг Тернопільської міської ради (далі- ЦНАП) подав заяву, згідно встановленої постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 форми, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із належним чином засвідченими копіями документів, які передбачені додатком 5 до Порядку, а саме до заяви додано копії:

1.Довідка до акта огляду МСЕК від 23.07.2015 №0505887 ОСОБА_2 та пенсійне посвідчення по інвалідності 2 групи № НОМЕР_1 видане 30.09.2015; 2. Довідка до акта огляду МСЕК від 25.11.2008 №160310 ОСОБА_3 та пенсійне посвідчення по інвалідності № НОМЕР_2 видане 29.01.2009; 3. Свідоцтво про народження ОСОБА_1 № НОМЕР_3 видане 17.11.1982; 4. Облікова картка платника податків (РНОКПП та паспорт батька з інвалідністю; 5. Свідоцтво про смерть мами ОСОБА_4 НОМЕР_4 від 21.09.2023; 6. Свідоцтво про народження брата ОСОБА_3 № НОМЕР_5 від 05.08.1980; 7. Закордонний паспорт сестри ОСОБА_5 , що підтверджує постійне місце проживання в США та громадянство США; 8. Апостиль паспорта про громадянство США сестри ОСОБА_5 ; 9.Апостіль посвідчення водія з реєстрацією постійного проживання у США сестри ОСОБА_5 ; 10. Довідка про спільне місце проживання.

Заява від 30.06.2026 була мотивована тим, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, який здійснює догляд за своїм батьком- ОСОБА_2 , який являється особою з інвалідністю III групи та потребує догляду, що підтверджено наданими із заявою документами, серед яких документи, які підтверджують інвалідність ОСОБА_2 , та документи, які підтверджують фізичну відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані її утримувати (чоловік/дружина, працездатні діти), чи інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати догляд. Із наданих документів вбачається що ОСОБА_1 є особою першого ступеня споріднення та являється сином ОСОБА_2 - особи з інвалідністю II групи, яка потребує догляду, його дружина- ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сестра військовозобов`язаного ОСОБА_1 та донька особи з інвалідністю II групи ОСОБА_9 - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_7 ) з 2008 року є громадянкою Сполучених Штатів Америки та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 (виїхала із сім`єю на постійне місце проживання ще у 17.01.2003 року), відповідно фізично не може брати участі у догляді за ОСОБА_2 , що підтверджено наданими із заявою документами. Брат, який спільно проживає ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІІ групи, відповідно за станом здоров`я не може здійснювати догляд за батьком, особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджено наданими із заявою Довідкою до акта огляду МСЕК від 25.11.2008 №60310 та пенсійне посвідчення по інвалідності № НОМЕР_2 видане 29.01.2009.

Додані до заяви документи підтверджують наявність у гр. ОСОБА_1 підстави для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з огляду на необхідність здійснювати постійний догляд за батьком, особою з інвалідністю II групи, та фізичної відсутності інших членів сім`ї, які за законом зобов`язані здійснювати догляд за батьком.

02.07.2026 ОСОБА_1 повторно отримано рішення про відмову в наданні відстрочки (повідомлення 20260630-892507 від 01.07.2026), у якому зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у наданні відстрочки ОСОБА_1 відмовлено, причиною відмови зазначено, що «відповідно до відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану, у особи з інвалідністю є інші особи, яка не є військовозобов`язаною: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які відповідно до закону зобов`язані її утримувати».

Дану відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХII.

18.05.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», яким, зокрема, були внесені зміни до статті 23 Закону №3543-ХII, яка передбачає підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-ХII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі- районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає, серед іншого, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону №3543-ХIІI.

За змістом пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 та пункту 5 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів).

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов`язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти. Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Предметом позову у цій справі є відмова у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-ХIIІ, у зв`язку із наявністю іншої особи, яка не є військовозобов`язаною та відповідно до закону зобов`язана утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю І чи II групи.

Згідно з додатком 5 до Порядку №560, який визначає Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадку подання заяви про відстрочку на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-ХIIІ документами, що підтверджують право на відстрочку, зокрема, є:

для батьків військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю І чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю І чи І групи- один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;

для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю І чи II групи,- документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження);

для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю І чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи,- один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю І чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

До заяви про надання відстрочки ОСОБА_1 додав документи, що підтверджують смерть його матері ОСОБА_4 згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 21.09.2023, наявність інвалідності ІІІ групи довічно у його брата ОСОБА_3 - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ від 25.11.2008 2160310 та пенсійне посвідчення інвалідності по інвалідності № НОМЕР_2 видане 29.01.2009», у довідці причина вказана- ураження опорно-рухового апарату, родині зв`язки підтверджені свідоцтвом про народження ОСОБА_1 № НОМЕР_3 видане 17.11.1982, та документи які підтверджують, що його сестра ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_7 ) з 2008 року є громадянкою Сполучених Штатів Америки та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 (виїхала із сім`єю на постійне місце проживання ще у 17.01.2003 року), відповідно фізично не може брати участі у догляді за ОСОБА_2 , за батьком, який є особою з П групою інвалідності, що підтверджується доданими до заяви: Закордонним паспортом сестри ОСОБА_5 , що підтверджує постійне місце проживання в США та громадянство США; Апостиль паспорта про громадянство США сестри ОСОБА_5 ; Апостіль посвідчення водія з реєстрацією постійного проживання у США сестри ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки від 12.12.2024 №2504/28-03, виданої Відділом реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Слід зазначити, що обов`язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в статті 51 Конституції України.

Відповідно до ст. 172 Сімейного кодексу України, дитина, повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.

Разом з тим, слід вказати, що обов`язок «здійснювати утримання батьків» та «здійснювати догляд за батьками», не є тотожнім у спірних правовідносинах.

Постійний догляд- це форма догляду за особами з різними фізичними або психічними обмеженнями, що вимагає постійної присутності доглядача для надання необхідної допомоги та підтримки.

Згідно з частиною першою статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Крім того, положеннями частини 1 статті 47 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», визначено, що діти зобов`язані піклуватися про батьків похилого віку, подавати їм допомогу і підтримку, в разі необхідності здійснювати догляд за ними.

Тобто, "здійснювати утримання за батьками" це надання матеріальної допомоги, в той час як "постійний догляд"- вимагає постійної присутності доглядача для надання необхідної допомоги та підтримки.

У контексті наведеного суд звертає увагу на те, що здійснення постійного догляду за хворим батьком чи матір`ю є підставою для надання відстрочки відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІІ, тоді як спірні відносини виникли з приводу перебування на утриманні позивача батька, який є особою з інвалідністю другої групи, що є підставою для оформлення відстрочки відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІІ.

Виходячи з буквального тлумачення норми пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІІ та наведених вище приписів пунктів 58-60 Порядку №560, достатньою підставою для виникнення у військовозобов`язаного права на оформлення відстрочки є наявність у нього, зокрема, батька, який є особою з інвалідністю першої чи другої групи та відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати; доведення військовозобов`язаним факту утримання особи з інвалідністю не вимагається, оскільки такий обов`язок передбачений законом (Сімейним кодексом України).

Враховуючи вищевикладене, саме на позивача, як сина, покладено обов`язок утримувати батька з інвалідністю.

При цьому суд враховує, що сестра позивача постійно перебуває за кордоном у США та нею не виявлено бажання повертатися в Україну та здійснювати догляд за батьком, а тому позивач, як на момент звернення з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, так і наразі є єдиною особою, яка відповідно до закону зобов`язаний та має фактичну можливість здійснювати догляд за своїм батьком як особою з інвалідністю ІІ групи.

Окрім цього, у рішенні про відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 наведено неправдиві відомості щодо осіб, які не є військовозобов`язаною, а саме щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки у ОСОБА_2 відсутні родинні зв`язки із зазначеною у відмові особою, серед членів сім`ї чи родини така особа відсутня.

Отже, вищевикладене підтверджує протиправність рішення Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу від час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого Повідомленням 20260630-892507 від 01.07.2026 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що рішення відповідача, оформлене Повідомленням 20260630-892507 від 01.07.2026, про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріями правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування протиправного рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша стаття 2 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 вказав, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах. Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд враховує також практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (САЗЕ ОЕ СНОСУКІМА у. ОККАГХЕ) (Заява №228924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Соідег у. Ше Мпіїсд Кіпрдот), пп. 28- 36, 5егіе5 А №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними.

Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Миїріех у. Сгоаїа), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Киїс у. Сгоагбіа), заява 48778/99, п.25, ЕСНК 2002-П).

У зазначеному випадку, задоволення позовних вимог щодо зобов`язання прийняти рішення про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1331.20 грн. згідно квитанції від 08.07.2026.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 та скасувати Повідомлення 20260630-892507 від 01.07.2026 в частині відмови у наданні відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини І статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.06.2026 року, з урахуванням висновків суду у цій справі та прийняти відповідне рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини І статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачений судовий збір в розмірі 1331 грн (одна тисяча триста тридцять одна) 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 17 серпня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_8 );

відповідач:

- ІНФОРМАЦІЯ_9 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_4 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_9 ).

Головуючий суддя Подлісна І.М.