Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №598/1444/24 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 598/1444/24Головуючий у 1-й інстанції Олещук Б.Т.

Провадження № 22-ц/817/951/26 Доповідач - Храпак Н.М.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

розглянувши у письмовому провадженні, без виклику сторін, цивільну справу № 598/1444/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 18 травня 2026 року, повний текст якого складено 19 травня 2026 року, ухваленого суддею Олещуком Б.Т., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

у червні 2024 року ТзОВ “Коллект Центр” звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 630794429 та № 630673112 у розмірі 89670,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.07.2017 між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 630673112, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 200000 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 07.07.2020 та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 26%.

Також 28.11.2017 між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 630794429, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 200000 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 28.11.2020 та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 26 %.

У порушення умов кредитного договору № 630673112 від 07.07.2017 відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 10.05.2024 року розмір заборгованості відповідно до розрахунку становить 45254,10 грн, з яких: заборгованість за кредитом 37595,02 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення вимоги — 7659,08 грн

Крім цього, у порушення умов кредитного договору № 630794429 від 28.11.2017 відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 10.05.2024 року розмір заборгованості відповідно до розрахунку становить 44416,13 грн, з яких: заборгованість за кредитом — 37813,92 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги — 4606,04 грн; нараховані 3 % річних — 344,98 грн; інфляційні втрати — 1651,19 грн.

17.05.2021 між ПАТ «Альфа-Банк» та ТзОВ «Фінансова Компанія Флексіс» укладено договір факторингу № 2, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТзОВ «ФК Флексіс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитними договорами №630794429 від 28.11.2017 та №630673112 від 07.07.2017.

У свою чергу 18.05.2021 між ТзОВ «ФК «Флексіс» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №18-05/2021, відповідно до якого ТзОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитними договорами №630794429 від 28.11.2017 та №630673112 від 07.07.2017.

10 січня 2023 року ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до ТзОВ “Коллект Центр” зокрема за кредитними договорами №630794429 від 28.11.2017 та №630673112 від 07.07.2017.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед ТзОВ «Коллект Центр» становить 89670,23 грн, які слід стягнути з відповідача.

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 18 травня 2026 року задоволено позовну заяву ТзОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 630673112 від 07 липня 2017 року у розмірі 45254,10 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 630794429 від 28 листопада 2017 року у розмірі 44416,13 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Коллект Центр» сплачений судовий збір в сумі 3028 грн .

Стягнуто ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Коллект Центр» 6000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 18 травня 2026 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник зазначив, що в матеріалах справи містяться договори відступлення прав вимоги від 17.05.2021 (від ПАТ “Альфа Банк” до ТзОВ “ФК “Флексіс”), від 18.05.2021 р. (від ТзОВ “ФК “Флексіс” до ТзОВ “Вердикт Капітал”), та від 10.01.2023р. (від ТзОВ “Вердикт Капітал” до ТзОВ “Коллект Центр”). Проте в матеріалах справи повністю відсутній Акт приймання-передачі первинної документації та кредитної справи від первісного кредитора ПАТ “Альфа Банк” до першого правонаступника ТзОВ “ФК “Флексіс”.

ФК “Флексіс” юридично не зафіксувала отримання документів від ПАТ “Альфа Банку”, а отже не могла передати їх далі за ланцюгом. Жодні наступні Акти не спростовують того, що перша ланка правонаступництва не отримала первинних документів.

Також, позивачем до позовної заяви долучено копію фрагментів “Реєстру боржників до договору від 17.05.2021. Зазначена копія складається з розрізнених сторінок, що ускладнює її перевірку автентичності і взаємозв`язку.

В якості доказу заборгованості позивач надав виписки Сенс Банку сформовані 12.10.2023р. Однак на дату формування цих виписок Банк уже більше двох років (17.05.2021р) не був кредитором у цих правовідносинах, а позивач ТзОВ “Коллект Центр” набуло право вимоги нібито ще 10.01.2023. Банк у жовтні 2023 р не мав правових підстав вести облік заборгованості, відповідно нараховувати будь-які суми чи віддавати документи третім особам.

Представник ТзОВ “Коллект Центр” - Костіна Н.В. подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому зазначила, що відповідно до п. 2.1 договору факторингу № 2 від 17 травня 2021 року, укладеного між АТ «Альфа-Банк» та ТзОВ «ФК «ФЛЕКСІС», фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку№ 1-1 до Договору, що додається до даного договору на паперовому носії.

Відповідно до п. 2.3 договору факторингу право вимоги вважаються відступленим фактору з дати повної (остаточної) оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору. В дату здійснення повної (остаточно) оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору сторони підписують акт приймання передачі реєстру боржників, за формою встановленою в Додатку № 2 цього договору.

Згідно з п. 5.1.4 договору факторингу фактор має право на відступлення права вимоги третім особам та на передачу права вимоги в заставу.

У матеріалах справи наявний Додаток № 1-1 до Договору, а також платіжне доручення № 253, які підтверджують сплату права вимоги ТОВ ФК «Флексіс» на користь АТ «Альфа Банк».

Щодо доводів відповідача про неналежність реєстрів боржників, долучених до договорів факторингу, то реєстри божників є великими за обсягом, саме тому позивачем до позовної заяви долучено сторінки, які містять дані відносно відповідача.

Щодо найменування виписки від імені правонаступника АТ «Сенс Банку» зазначивши, що позивач не позбавлений можливості збору доказів.

Так, отримавши право вимоги до відповідача ними було направлено запит до правонаступника АТ «Сенс Банк» для отримання додаткових відомостей за кредитним договором.

Всі операції за кредитом фіксуються та підтверджуються виписками з банківського рахунку позичальника, які відображають рух коштів та є належними первинними бухгалтерськими документами.

До позовної заяви позивачем додано виписку з банківського рахунку ОСОБА_1 , надану правонаступником первісного кредитора – АТ «АЛЬФА БАНК» АТ «СЕНС БАНК», з якої вбачається повний перелік операцій за кредитним рахунком, відображає надходження та витрати коштів, а також підтверджує, що відповідач неодноразово користувався кредитним лімітом, вносив кошти на рахунок і надалі витрачав їх за власним розсудом.

Розрахунки заборгованості відповідача, які містяться в матеріалах даної справи, були підготовлені на підставі відомостей, зазначених у виписках по карткових рахунках відповідача, відтак такі розрахунки є також належними та достатніми доказами у справі.

У зв`язку з цим, банківська виписка по рахунку ОСОБА_1 , що надана суду виступає документом, що підтверджує реальний рух грошових коштів за рахунком позичальника та, відповідно, факт надання Кредитором грошових коштів.

Отже, надана позивачем виписка є доказом фактичного виконання Кредитором своїх зобов`язань за Договором та підтверджує наявність і розмір заборгованості Позичальника, яка підлягає стягненню.

Частиною 1 статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 07 липня 2017 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , шляхом підписання анкети-заяви, оферти на укладання угоди про надання кредиту, укладено кредитний договір № 630673112, відповідно до умов якого ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні та встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 200000 грн. Мета кредиту - для особистих потреб. Процентна ставка за користування коштами Відновлювальної кредитної лінії при вчинені торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою 26 % річних. Тип процентної ставки фіксована.

Дані обставини підтверджуються копію анкети заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк» від 07.07.2017 (т. 1 зворот а.с. 5-6, 116-117), копію оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 07.07.2017 (т. 1 а.с. 118), копію акцепту пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 07.07.2017 (т.1 а.с. 7, 119), копію акцепту на укладання договору про використання факсимільного відтворення аналогу власноручного підпису та відбитку печатки при укладені договору добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток (т. 1 а.с. 120), копією угоди на використання аналогу власноручного підпису від 07.07.2017 (т. 1 а.с. 8, 121).

Відповідно до паспорту споживчого кредиту, ОСОБА_1 за допомогою власноручного підпису підтвердив, що отримав та ознайомився із інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування (т. 1 а.с.9, 123).

Крім того, 28 листопада 2017 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , шляхом підписання оферти на укладання угоди про надання кредиту, укладено кредитний договір № 630794429, відповідно до умов якого ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні та встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 200000 грн. Мета кредиту- для особистих потреб. Процентна ставка за користування коштами Відновлювальної кредитної лінії при вчинені торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою 26 % річних. Тип процентної ставки фіксована.

Дані обставини підтверджуються копію анкети заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк» від 28.11.2017 (т.1 а.с.10, 106), копію оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 28.11.2017 (т.1 а.с.107), копію акцепту пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 28.11.2017 (т.1 а.с.11, 108), копію акцепту на укладання договору про використання факсимільного відтворення аналогу власноручного підпису та відбитку печатки при укладені договору добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток (а.с.109), копію угоди на використання аналогу власноручного підпису від 28.11.2017 (т.1 а.с.12, 110).

Відповідно до паспорту споживчого кредиту, ОСОБА_1 за допомогою власного підпису підтвердив, що отримав та ознайомився із інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування (т. 1 а.с. 13, 112).

17 травня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» укладено договір факторингу № 2, у відповідності до умов якого АТ «Альфа-Банк» передає (відступає) ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» приймає належні АТ «Альфа-Банк» право вимоги до боржників, за договорами, перелік яких міститься у Додатку № 1-1 до Договору (т. 1 а.с. 34-35).

Відповідно до витягу з Додатку № 1-1 від 17.05.2021 до договору факторингу №2 від 17.05.2021 ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №630673112 в розмірі 37595,02 грн та за договором №630794429 в розмірі 37813,92 грн (т.1 а.с. 37-38, 39, 40).

18 травня 2021 року між ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» та ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №18-05/21, у відповідності до умов якого ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» передає (відступає) ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» приймає належні ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» право вимоги до боржників, за договорами, перелік яких міститься у Додатку №1-1 до Договору.

Дані обставини підтверджуються копією договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 (а.с. 41-43), платіжними дорученнями № 260530015 від 16.06.2021, № 260990544 від 17.06.2021, № 260990545 від 17.06.2021, № 260990546 від 17.06.2021, № 260990552 від 17.06.2021, № Ф від 26.07.2021, (т.1 а.с.44, 45), копією додатку №1-1 до договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 (т.1 а.с.46-47).

Відповідно до витягу з Додатку №1-1 від 17.05.2021 до договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договорами №630673112 в розмірі 37595,02 грн та №630794429 в розмірі 37813,92 грн (т.1 а.с.48, 49).

10 січня 2023 року між ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТзОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передає (відступає) ТзОВ ««Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Коллект Центр» приймає належні ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Вказані обставини підтверджуються копією договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (а.с.50-52,159-183), копією реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (т. 1 а.с. 53-55, 184-187).

Відповідно до Реєстру боржників від 10.01.2023 до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, ТзОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за договорами №630673112 в розмірі 51318,88 грн та №630794429 в розмірі 49863,88 грн (т.1 а.с.56, 57)

За даними розрахунку заборгованості, складеного ТзОВ «Коллект Центр», сума заборгованості станом на 10.05.2024 за кредитними договорами: №630794429 від 28.11.2017 складає 37813,92 грн та №630673112 від 07.07.2017 складає 37595,02 (т.1 а.с.32, 33).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем докази у їх сукупності підтверджують факт виникнення кредитних зобов`язань у ОСОБА_1 за кредитними договорами та наявність у нього заборгованості. Також, у справ наявні належні та допустимі докази переходу права вимоги за кредитним договором №630673112 та за договором №630794429 від АТ “Альфа-Банк” до ТзОВ “ФК “ФЛЕКСІС”, від ТзОВ “ФК “ФЛЕКСІС” до ТзОВ “ВЕРДИКТ КАПІТАЛ”, від ТзОВ “ВЕРДИУ КАПІТАЛ” до позивача ТзОВ «Коллект Центр».

Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за кредитними договорами, а договори факторингу відповідачем не оспорювалися, у даному випадку також слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з огляду на таке.

Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно зі частиною 2 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування`до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Відповідно до частини 1статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Наданими позивачем доказами підтверджується укладення між сторонами кредитних договорів, підписаних обома сторонами, які містять усі істотні умови договорів, в тому числі, щодо сплати процентів за користування коштами. Також відповідачем договори кредиту не оспорювалися та заперечень що до їх укладення у судовому засіданні в суді першої інстанції він не заявляв.

Проте ОСОБА_1 належним чином своїх зобов`язань за договором не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, що вказана позивачем.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512, статті 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом пункту 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», факторинг є фінансовою послугою.

Згідно з частиною 1 статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно частини 3 статті 1079 ЦК України, фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За нормами статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року у справі №6-14194св14, зроблено висновок, що: «підтвердженням суми заборгованості є кредитний договір, договір відступлення права вимоги, який у встановленому порядку недійсним не визнаний та в якому визначено розмір відступленої заборгованості, та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений банком при відступленні права вимоги».

Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається із матеріалів справи 17 травня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» укладено договір факторингу № 2, у відповідності до умов якого АТ «Альфа-Банк» передає (відступає) ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФК «ФЛЕКСІС» приймає належні АТ «Альфа-Банк» право вимоги до боржників, за договорами, перелік яких міститься у Додатку №1-1 до Договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору факторингу право вимоги вважається відступленим Фактору з дати повної (остаточної) оплати Фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього Договору.

Як вбачається із платіжного доручення № 253 від 17 травня 2021 року ТзОВ “ФК “Флексіс” здійснило оплату АТ “Альфа — Банк” за договором факторингу № 2 від 17.05.2021 року на суму 16 500 000 грн (т. 1 зворот а.с. 36).

Відповідно до витягу з Додатку №1-1 від 17.05.2021 до договору факторингу № 2 від 17.05.2021 ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №630673112 в розмірі 37595,02 грн та за договором №630794429 в розмірі 37813,92 грн.

Отже, вказаним договором факторингу передбачено, що право вимоги вважається відступленим фактору з дати повної (остаточної) оплати Фактором ціни прав вимоги. На підтвердження даного факту ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» надало платіжне доручення № 253 від 17.05.2021 року.

Тому не заслуговує на увагу посилання заявника на те, що в матеріалах справи відсутні докази факту передачі від первинного кредитора ПАТ “Альфа Банк” до першого фактора ТзОВ “ФК “Флексіс” права вимоги, а відповідно дане товариство не могло передати права вимоги далі за ланцюгом.

Також 18 травня 2021 року між ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» та ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №18-05/21, у відповідності до умов якого ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» передає (відступає) ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» приймає належні ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» право вимоги до боржників, за договорами, перелік яких міститься у Додатку №1-1 до Договору.

Дані обставини підтверджуються копією договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 (а.с.41-43), платіжними дорученнями №260530015 від 16.06.2021, №260990544 від 17.06.2021, №260990545 від 17.06.2021, №260990546 від 17.06.2021, №260990552 від 17.06.2021, №Ф від 26.07.2021, (т.1 а.с.44, 45), копією додатку №1-1 до договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 (т.1 а.с.46-47).

Відповідно до витягу з Додатку №1-1 від 17.05.2021 до договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договорами №630673112 в розмірі 37595,02 грн та №630794429 в розмірі 37813,92 грн (т.1 а.с.48, 49).

10 січня 2023 року між ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТзОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передає (відступає) ТзОВ ««Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Коллект Центр» приймає належні ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Дані обставини підтверджуються копією договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (а.с.50-52,159-183), копією реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (т.1 а.с.53-55, 184-187).

Відповідно до Реєстру боржників від 10.01.2023 до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, ТзОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за договорами №630673112 в розмірі 51318,88 грн та №630794429 в розмірі 49863,88 грн (т.1 а.с.56, 57)

Також надуманим є посилання заявника на те, що до позовної заяви долучено копію фрагментів Реєстру боржників, що ускладнює її перевірку автентичності і взаємозв`язку, оскільки реєстри боржників є великими за обсягом, саме тому позивачем долучено до позовної заяви лише сторінки, які містять дані відносно відповідача.

Доводи заявника щодо недопустимості та недостовірності виписки по рахунку за кредитною карткою та розрахунку заборгованості за кредитом є безпідставними, оскільки відповідно до статуту, що наданий Банком, АТ «Сенс Банк» є правонаступником АТ «Альфа-Банк». Підписи на вказаних доказах засвідчені основною круглою печаткою юридичної особи із зазначенням найменування та ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ, таким чином АТ «Сенс Банк», як правонаступник первісного кредитора, що підтверджує дійсність даних доказів.

До позовної заяви позивачем додано виписку з банківського рахунку ОСОБА_1 , надану правонаступником первісного кредитора АТ «Альфа-Банк» - АТ «Сенс Банк», з якої вбачається повний перелік операцій за кредитним рахунком, відображає надходження та витрати коштів, а також підтверджує, що відповідач неодноразово користувався кредитним лімітом, вносив кошти на рахунок і надалі витрачав їх за власним розсудом.

Розрахунки заборгованості відповідача, які містяться в матеріалах даної справи, були підготовлені на підставі відомостей, зазначених у виписках по карткових рахунках відповідача, відтак такі розрахунки є також належними та достатніми доказами у справі.

У зв`язку з цим, банківська виписка по рахунку ОСОБА_1 , що надана суду виступає документом, що підтверджує реальний рух грошових коштів за рахунком позичальника та, відповідно, факт надання Кредитором грошових коштів.

Отже, надана позивачем виписка є доказом фактичного виконання Кредитором своїх зобов`язань за Договором та підтверджує наявність і розмір заборгованості Позичальника, яка підлягає стягненню.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки ним правильно встановлено обставини справи та визначено з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що суд неповно встановив обставини справи, тому невірно прийшов до висновку про розмір заборгованості, є помилковими.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення, а рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 18 травня 2026 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 18 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: М.В. Хома

О.З. Костів