Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №943/431/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 943/431/25 Головуючий у 1 інстанції: Шендрікова Г.О.

Провадження № 22-ц/811/225/26 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого – судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря – Хоцяновича О.В.,

з участю: представника позивача – Брухаля Т.І.,

представника відповідача – Сапонова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги «Україна» на рішення Буського районного суду Львівської області від 19 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги «Україна» про захист прав споживачів, стягнення збитків та моральної шкоди,

встановив:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Центр правової допомоги «Україна» грошові кошти в сумі 663440 грн., з яких:

78000 грн. – збитки за невиконання зобов`язань у строки, визначені договорами про надання правової допомоги/юридичних послуг №08042406 від 08.04.2024 року, №08042407 від 08.04.2024 року, №08042408 від 08.04.2024 року, №08042409 від 08.04.2024 року, №08042410 від 08.04.2024 року, №08042411 від 08.04.2024 року, №08042412 від 08.04.2024 року та №08042413 від 08.04.2024 року;

505440 грн. – пеня за період з 09.08.2024 року по 09.03.2025 року, нарахована згідно вимог ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991 року;

80000 грн. – моральна шкода, спричинена невиконанням договорів.

Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона звернулась до ТОВ «Центр правової допомоги «Україна» з метою отримання юридичної допомоги щодо переведення її сина – ОСОБА_2 , який на той час проходив військову службу в лавах Збройних Сил України, з однієї військової частини в іншу, що розташована ближче до місця проживання, або ж щодо його демобілізації на законних підставах.

Заручившись запевненнями співробітників товариства про реальну можливість здійснення ними ефективних дій, спрямованих на досягнення бажаного для неї результату у визначені терміни, 08.04.2024 року між нею, як замовником, та ТОВ «Центр правової допомоги «Україна», як виконавцем, було укладено 8 (вісім) договорів про надання правової допомоги/юридичних послуг.

За умовами договору №08042406, виконавець взяв на себе зобов`язання за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, а саме: «витребування висновку ВЛК», а замовник взяла на себе зобов`язання сплатити повністю грошові кошти за наданні послуги в сумі 11000 грн.

Позивачка свої зобов`язання за договором виконала, сплативши вказану суму грошових коштів, що підтверджено записом виконавця в п.3.1 договору – «повна оплата», однак, відповідач свій обов`язок щодо витребування висновку ВЛК не виконав, тому повинен відшкодувати їй збитки за невиконання умов договору в розмірі 11000 грн. та пеню.

За умовами договору №08042407, виконавець взяв на себе зобов`язання за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, а саме: «проект договору до суду щодо оскарження висновку ВЛК», а замовник взяла на себе зобов`язання сплатити повністю грошові кошти за наданні послуги в сумі 10000 грн.

Позивачка свої зобов`язання за договором виконала, сплативши вказану суму грошових коштів, що підтверджено записом виконавця в п.3.1 договору – «повна оплата», однак, відповідач свій обов`язок щодо проекту договору до суду щодо оскарження висновку ВЛК не виконав, тому повинен відшкодувати їй збитки за невиконання умов договору в розмірі 10000 грн. та пеню

За умовами договору №08042408, виконавець взяв на себе зобов`язання за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, а саме: «представництво в суді до двох засідань», а замовник взяла на себе зобов`язання сплатити повністю грошові кошти за наданні послуги в сумі 10000 грн.

Позивачка свої зобов`язання за договором виконала, сплативши вказану суму грошових коштів, що підтверджено записом виконавця в п.3.1 договору – «повна оплата», однак, відповідач свій обов`язок щодо представництва в суді до двох засідань не виконав, тому повинен відшкодувати їй збитки за невиконання умов договору в розмірі 10000 грн. та пеню.

За умовами договору №08042409, виконавець взяв на себе зобов`язання за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, а саме: «консультація та консультування при реєстрації кримінального провадження при реєстрації кримінального провадження з поданням необхідних заяв, скарг», а замовник взяла на себе зобов`язання сплатити повністю грошові кошти за наданні послуги в сумі 10000 грн.

Позивачка свої зобов`язання за договором виконала, сплативши вказану суму грошових коштів, що підтверджено записом виконавця в п.3.1 договору – «повна оплата», однак, відповідач свій обов`язок щодо консультації та консультування при реєстрації кримінального провадження при реєстрації кримінального провадження з поданням необхідних заяв, скарг не виконав, тому повинен відшкодувати їй збитки за невиконання умов договору в розмірі 10000 грн. та пеню.

За умовами договору №08042410, виконавець взяв на себе зобов`язання за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, а саме: «проект позову до суду щодо оскарження мобілізації», а замовник взяла на себе зобов`язання сплатити повністю грошові кошти за наданні послуги в сумі 10000 грн.

Позивачка свої зобов`язання за договором виконала, сплативши вказану суму грошових коштів, що підтверджено записом виконавця в п.3.1 договору – «повна оплата», однак, відповідач свій обов`язок щодо проекту позову до суду щодо оскарження мобілізації не виконав, тому повинен відшкодувати їй збитки за невиконання умов договору в розмірі 10000 грн. та пеню.

За умовами договору №08042411, виконавець взяв на себе зобов`язання за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, а саме: «представництво інтересів в суді до двох засідань», а замовник взяла на себе зобов`язання сплатити повністю грошові кошти за наданні послуги в сумі 10000 грн.

Позивачка свої зобов`язання за договором виконала, сплативши вказану суму грошових коштів, що підтверджено записом виконавця в п.3.1 договору – «повна оплата», однак, відповідач свій обов`язок щодо представництва в суді до двох засідань не виконав, тому повинен відшкодувати їй збитки за невиконання умов договору в розмірі 10000 грн. та пеню.

За умовами договору №08042412, виконавець взяв на себе зобов`язання за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, а саме: «проект рапорту до в/ч», а замовник взяла на себе зобов`язання сплатити повністю грошові кошти за наданні послуги в сумі 7000 грн.

Позивачка свої зобов`язання за договором виконала, сплативши вказану суму грошових коштів, що підтверджено записом виконавця в п.3.1 договору – «повна оплата», однак, відповідач свій обов`язок щодо проекту рапорту до в/ч не виконав, тому повинен відшкодувати їй збитки за невиконання умов договору в розмірі 7000 грн. та пеню.

За умовами договору №08042413, виконавець взяв на себе зобов`язання за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, а саме: «здійснення направлення та отримання відповідей», а замовник взяла на себе зобов`язання сплатити повністю грошові кошти за наданні послуги в сумі 10000 грн.

Позивачка свої зобов`язання за договором виконала, сплативши вказану суму грошових коштів, що підтверджено записом виконавця в п.3.1 договору – «повна оплата», однак, відповідач свій обов`язок щодо здійснення направлення та отримання відповідей не виконав, тому повинен відшкодувати їй збитки за невиконання умов договору в розмірі 10000 грн. та пеню.

Позивачка зазначає, що по всіх укладених договорах відповідач отримав від неї грошові кошти в загальному розмірі 78000 грн., однак, вказані у договорах юридичні послуги відповідачем фактично не були надані.

13.01.2025 року вона звернулася до відповідача з письмовою вимогою про повернення коштів, однак, відповідач кошти не повернув, чим заподіяв їй невиконанням договорів збитки на суму 78000 грн.

Окрім того, у зв`язку з невиконанням у встановлений строк зобов`язань за договорами про надання правової допомоги/юридичних послуг, позивачка просила стягнути з відповідача пеню в розмірі 505440 грн. за період з 09.08.2024 року по 09.03.2025 року, нараховану згідно вимог ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991 року, та моральну шкоду в розмірі 80000 грн.

Заподіяння моральної шкоди позивачка обґрунтовує невиконанням відповідачем задекларованих ним умов кожного із вказаних восьми договорів у визначені строки, відмовою добровільно повернути кошти, перебуванням сина позивачки в тяжкому стані внаслідок бойового поранення та нестачею коштів на його лікування, необхідністю докладати додаткових зусиль для відновлення своїх прав, що спричиняє позивачці моральні страждання.

Рішенням Буського районного суду Львівської області від 19 грудня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Центр правової допомоги «Україна» на користь ОСОБА_1 збитки за невиконання зобов`язань у строки та умови визначені договорами про надання правової допомоги/юридичних послуг №08042406 від 08.04.2024 року, №08042407 від 08.04.2024 року, №08042408 від 08.04.2024 року, №08042409 від 08.04.2024 року, №08042410 від 08.04.2024 року, №08042411 від 08.04.2024 року, №08042412 від 08.04.2024 року та №08042413 від 08.04.2024 року в розмірі 78000 грн.

Стягнуто з ТОВ «Центр правової допомоги «Україна» на користь ОСОБА_1 пеню за період з 09.08.2024 року по 13.01.2025 року, що нарахована згідно вимог ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991 року, в розмірі 369720 грн.

Стягнуто з ТОВ «Центр правової допомоги «Україна» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену невиконанням договорів, в розмірі 50000 грн.

Стягнуто з ТОВ «Центр правової допомоги «Україна» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Центр правової допомоги Україна» на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Рішення суду оскаржив відповідач ТОВ «Центр правової допомоги «Україна», просив його скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначав, що доданими до відзиву письмовими доказами обґрунтовано підтверджується той факт, що протягом періоду часу з 08.04.2024 року по 12.03.2025 року будь-яких платежів від платника фізичної особи ОСОБА_1 на поточний рахунок товариства не надходило.

Вважає помилковим фактичне ототожнення судом напису рукописом у пункті 3.1 договорів: «повна оплата», з документально підтвердженим платежем, оскільки такий висновок суду суперечить вимогам закону, умовам договорів та фактичним обставинам справи.

Додає, що сторона позивача суб`єктивно на власний розсуд тлумачить вказаний пункт договору, як належне і достатнє підтвердження оплати позивачкою відповідних грошових коштів на користь товариства, позаяк, згідно вимог закону і відповідно до укладених між сторонами договорів така оплата має бути підтверджена виключно документально, зокрема, квитанціями, однак, будь-які квитанції про оплату послуг в матеріалах справи відсутні.

При цьому, звертає увагу, що у зв`язку з відсутністю у позивачки матеріальної можливості оплатити послуги товариства, розпорядженням директора товариства від 08.04.2024 року №14 «Про призупинення дії договорів про надання правової допомоги/юридичних послуг та надання безоплатних послуг» позивачці надано знижку з оплати вартості послуг за договорами №08042406, №08042407, №08042408 – у розмірі 100% вартості послуг товариства, тобто, прийнято рішення надати послуги позивачці за цими договорами безоплатно.

Додає, що вказане розпорядження є чинним і не оспорювалось позивачкою, однак, суд першої інстанції витлумачив такі дії товариства на власний розсуд, не давши належної оцінки поданим відповідачем письмовим доказам.

Наголошує, що відповідно до вимог Інструкції щодо оформлення типового (публічного) договору про надання послуг, в абзаці другому пункту 3.1 договору про надання послуг уповноважений працівник товариства зазначає словосполучення «повна оплата», чим фактично підтверджується наявність обов`язку виконавця приступити до надання послуг (правової допомоги) виключно після фактичної (повної) оплати замовником на користь товариства грошових коштів у розмірі, зазначеному в абзаці першому пункту 3.1 договору про надання послуг, без зазначення конкретної календарної дати початку надання послуг (правової допомоги).

Покликаючись на правові висновки Верховного Суду, зазначає, що показаннями свідків не може доводитись факт укладення між сторонами цивільно-правового договору та виконання грошового зобов`язання за ним.

Окрім того, зазначає, що умови договору №08042406 щодо отримання висновку військово-лікарської комісії відносно ОСОБА_2 товариством виконано, шляхом подання відповідних запитів адвокатом Капець М.А., та 08.04.2024 року призупинено дію договорів: №08042407 – на період отримання відмови ТЦК та СП щодо задоволення скарги на висновок військово-лікарської комісії, а №08042408 – до моменту відкриття адміністративним судом провадження за позовом на висновок військово-лікарської комісії, також, 08.04.2024 року призупинено дію договорів №08042409, №08042410, №08042411, №08042412 та №08042413 – до моменту оплати позивачкою 100% вартості послуг.

Додає, що в інтересах ОСОБА_2 адвокатом Капець М.А. подано адвокатські запити №1 від 11.06.2024 року та №2 від 11.06.2024 року, на які відповіді не отримано, а на поданий адвокатський запит №3 від 19.07.2024 року отримано відповідь, до якої долучено копію довідки від 13.04.2023 року про проходження ОСОБА_2 військово-лікарської комісії у відповідності до додатку №4 до положення.

24.02.2026 року позивачка ОСОБА_1 , в особі свого представника – адвоката Брухаля Т.І., подала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечила доводи та вимоги апелянта.

В судове засідання апеляційного суду 04.08.2026 року сторони з`явились.

Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 13.08.2026 року о 12:50.

Заслухавши пояснення сторони відповідача в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.04.2024 року між ОСОБА_1 , як замовником, та ТОВ «Центр правової допомоги «Україна», як виконавцем, було укладено 8 (вісім) договорів про надання правової допомоги/юридичних послуг.

За умовами договору №08042406, виконавець взяв на себе зобов`язання за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, поіменно в переліку послуг, зазначених в п.1.2 цього договору, а замовник зобов`язується сплатити грошові кошти за надані послуги.

Згідно з п.1.2 договору, перелік юридичних послуг, види та обсяг правової допомоги, що надається: витребування висновку ВЛК.

Згідно з п.п.2.1.1, 2.1.2 договору, після внесення замовником передплати в розмірі повної вартості послуг відповідно до п.3.1 та п.3.2 цього договору, виконавець зобов`язаний приступити до надання юридичних послуг/правової допомоги, зазначених у п.1.2 цього договору в повному обсязі, своєчасно і якісно, керуючись чинним законодавством України, а також іншими нормативними актами.

Згідно з п.2.2.4 договору, замовник зобов`язаний оплатити юридичні послуги/правову допомогу, зазначені у п.1.2 цього договору, в порядку та строки, встановлені розділом 3 цього договору.

Згідно з п.3.1 розділу 3 договору, розмір оплати за виконання юридичних послуг/правової допомоги, зазначених у п.1.2 цього договору, становить: «11000 грн.», «повна оплата».

Згідно з п.3.4 договору, виплата винагороди і компенсація витрат здійснюється замовником шляхом внесення готівкових коштів в касу виконавця або безготівковим перерахунком коштів на банківський рахунок в порядку і строки, передбачені цим договором.

Пунктом 3.8 договору встановлено, що зобов`язання замовника по оплаті послуг вважається виконаним в момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця або отримання готівкових коштів виконавцем.

Згідно з п.4.1, цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 08.08.2024 року.

Умови інших договорів, укладених між сторонами, є ідентичними і відрізняються між собою лише пунктом 1.2 (перелік юридичних послуг, види та обсяг правової допомоги, що надається) та пунктом 3.1 (розмір оплати за виконання послуг).

Так, зокрема, за умовами договору №08042407, виконавець взяв на себе зобов`язання за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, а саме: проект позову до суду щодо оскарження висновку ВЛК, а замовник взяла на себе зобов`язання сплатити повністю грошові кошти за наданні послуги в сумі 10000 грн.

За умовами договору №08042408, виконавець взяв на себе зобов`язання за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, а саме: представництво в суді до двох засідань, а замовник взяла на себе зобов`язання сплатити повністю грошові кошти за наданні послуги в сумі 10000 грн.

За умовами договору №08042409, виконавець взяв на себе зобов`язання за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, а саме: «консультація та консультування при реєстрації кримінального провадження при реєстрації кримінального провадження з поданням необхідних заяв, скарг», а замовник взяла на себе зобов`язання сплатити повністю грошові кошти за наданні послуги в сумі 10000 грн. в строк: 30.04.2024 року – повна оплата.

За умовами договору №08042410, виконавець взяв на себе зобов`язання за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, а саме: проект позову до суду щодо оскарження мобілізації, а замовник взяла на себе зобов`язання сплатити повністю грошові кошти за наданні послуги в сумі 10000 грн. в строк: 30.04.2024 року – повна оплата.

За умовами договору №08042411, виконавець взяв на себе зобов`язання за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, а саме: представництво інтересів в суді до двох засідань, а замовник взяла на себе зобов`язання сплатити повністю грошові кошти за наданні послуги в сумі 10000 грн. в строк: 30.04.2024 року – повна оплата.

За умовами договору №08042412, виконавець взяв на себе зобов`язання за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, а саме: проект рапорту до в/ч, а замовник взяла на себе зобов`язання сплатити повністю грошові кошти за наданні послуги в сумі 7000 грн., в строк: 30.04.2024 року – повна оплата.

За умовами договору №08042413, виконавець взяв на себе зобов`язання за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, а саме: здійснення направлення та отримання відповідей, а замовник взяла на себе зобов`язання сплатити повністю грошові кошти за наданні послуги в сумі 10000 грн., в строк: 30.04.2024 року – повна оплата.

Задовольняючи позовні вимоги позивачки, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка оплатила вказані у договорах юридичні послуги, про що свідчить запис у пункті 3.1 договорів – «повна оплата», а відповідач своїх зобов`язань за договорами не виконав, а тому повинен повернути позивачці отримані від неї грошові кошти в сумі 78000 грн., як завдані збитки, сплатити пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання та моральну шкоду.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитись, оскільки вони суперечать вимогам закону та умовам укладених між сторонами договорів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи – споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Частиною першою статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (частина друга статті 903 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Як зазначено в статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частина перша, друга статті 614 ЦК України).

Як зазначено вище, умови договорів, укладених між сторонами, є ідентичними і відрізняються між собою лише пунктом 1.2 (перелік юридичних послуг, види та обсяг правової допомоги, що надається) та пунктом 3.1 (розмір оплати за виконання послуг).

За умовами укладених договорів виконавець взяв на себе зобов`язання за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, поіменно в переліку послуг, зазначених в п.1.2 цих договорів, а замовник зобов`язується сплатити грошові кошти за надані послуги.

Згідно з п.2.2.4 договорів, замовник зобов`язаний оплатити юридичні послуги/правову допомогу, зазначені у п.1.2 договорів, в порядку та строки, встановлені розділом 3 договорів.

Згідно з п.3.4 договорів, виплата винагороди і компенсація витрат здійснюється замовником шляхом внесення готівкових коштів в касу виконавця або безготівковим перерахунком коштів на банківський рахунок в порядку і строки, передбачені цими договорами.

Пунктом 3.8 договорів встановлено, що зобов`язання замовника по оплаті послуг вважається виконаним в момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця або отримання готівкових коштів виконавцем.

Позивачка на підтвердження здійснення нею оплати за юридичні послуги/правову допомогу, зазначені у п.1.2 договорів, зокрема, шляхом внесення готівкових коштів в касу виконавця або безготівковим перерахунком коштів на банківський рахунок виконавця, не надала суду жодної квитанції та/або виписки по рахунку щодо здійснення нею переказу сум коштів, зазначених в договорах, на рахунок відповідача, який є юридичною особою.

Відповідач, в свою чергу, заперечуючи здійснення позивачкою оплати за юридичні послуги, надав довідку про те, що протягом періоду часу з 08.04.2024 року (дата укладення договорів) по 12.03.2025 року (дата подання позивачкою позовної заяви до суду) будь-яких платежів від платника: фізичної особи ОСОБА_1 на поточний рахунок товариства № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» не надходило.

Той факт, що позивачка не вносила плату за послуги шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок товариства, як це передбачено умовами договорів, не заперечується й самою позивачкою.

Також, позивачкою не надано квитанцій на підтвердження про внесення нею сум, вказаних у п.3.1 договорів, в касу товариства.

Водночас, стверджуючи про сплату відповідачу коштів, позивачка вказує, що підтвердженням оплати за всіма договорами є рукописний допис, здійснений представником відповідача у пункті 3.1 договорів, – «повна оплата».

Однак, таке твердження позивачки щодо оплати юридичних послуг заперечується відповідачем.

Так, зокрема, за позицією відповідача, з покликанням на Інструкцію щодо оформлення типового (публічного) договору про надання правової допомоги/юридичних послуг ТОВ «Центр правової допомоги «Україна» (додаток №2 до розпорядження директора ТОВ «Центр правової допомоги «Україна» №3 від 01.10.2021 року), у пункті 3.1 Типового договору (абзац другий) уповноваженим представником товариства зазначається термін (календарна дата) оплати замовником послуг (правової допомоги), що підлягають до надання замовнику за конкретним договором, або ж – зазначається графік проведення замовником відповідних платежів, сукупний розмір яких має дорівнювати сумі грошових коштів, зазначених в абзаці першому пункту 3.1 Типового договору.

Також, відповідач зазначає, що згідно з цією Інструкцією, у разі, якщо станом на календарну дату укладення з товариством конкретного договору замовник позбавлений матеріальної можливості оплатити послугу (правову допомогу) в сумі, зазначеній в абзаці першому пункту 3.1 Типового договору, ані в повному розмірі, ані частково, та при цьому замовник також позбавлений можливості заздалегідь передбачити точну календарну дату (дати) здійснення замовником відповідного платежу (платежів), в абзаці другому пункту 3.1 Типового договору уповноваженим працівником товариства не зазначаються ані календарні дати, ані суми грошових коштів; в даному випадку в абзаці другому пункту 3.1 Типового договору уповноважений працівник товариства зазначає словосполучення «повна оплата», чим фактично підтверджується наявність обов`язку виконавця приступити до надання послуг (правової допомоги) виключно після фактичної (повної) оплати замовником на користь товариства грошових коштів у розмірі, зазначеному в абзаці першому пункту 3.1 Типового договору, без зазначення конкретної календарної дати початку надання послуг (правової допомоги).

Також у разі, якщо після фактичного укладення товариством конкретного договору із замовником, останнім підтверджено відсутність матеріальної можливості оплатити послугу (правову допомогу) товариства в сумі, зазначеній в абзаці першому пункту 3.1 Типового договору, ані у повному розмірі, ані частково, при цьому замовником підтверджено відсутність можливості заздалегідь передбачити точну календарну дату (дати) здійснення останнім відповідного платежу (платежів), розпорядженням директора товариства дію такого договору із замовником може бути призупинено до моменту належного виконання замовником обов`язків останнього згідно умов пункту 3.1 Типового договору.

Право виконавця призупинити дію договорів у разі неналежного виконання своїх обов`язків замовником по оплаті послуг виконавця або неподання замовником документів, обов`язкових для виконання цього договору, передбачене пунктом 2.3.3 вказаних договорів.

Встановлено, що розпорядженням директора ТОВ «Центр правової допомоги «Україна» №14 від 08.04.2024 року «Про призупинення дії договорів про надання правової допомоги/юридичних послуг та надання безоплатних послуг», укладених замовником в інтересах її сина – ОСОБА_2 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 (солдат-сапер), за обставин фактичного підтвердження замовником станом на 08.04.2024 року відсутності матеріальної можливості замовника оплатити послугу (правову допомогу) товариства відповідно до ціни кожного із зазначених договорів про надання послуг, ані в повному розмірі, ані частково, а також за обставин фактичного підтвердження замовником станом на 08.04.2024 року відсутності можливості заздалегідь передбачити точну календарну дату (дати) здійснення замовником платежів, в рахунок оплати кожного із зазначених вище договорів про надання послуг, надано замовнику знижку з оплати вартості послуг товариства за договорами про надання послуг №№08042406, 08042407, 08042408 – у розмірі 100% вартості послуг товариства, та призупинено дію:

-договору про надання послуг №08042407 – на період часу до моменту фактичного отримання товариством письмової відмови уповноваженого ТЦК та СП щодо задоволення скарги на висновок військово-лікарської комісії (ВЛК);

-договору про надання послуг №08042408 – на період часу до моменту фактичного відкриття уповноваженим адміністративним судом провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом на висновок військово-лікарської комісії (ВЛК);

-договорів про надання послуг №08042409, №08042410, №08042411, №08042412, №08042413 – на період часу до моменту оплати замовником 100% вартості послуг за цими договорами.

Тлумачення змісту правочину врегульоване статтею 213 ЦК України, якою, зокрема, передбачено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Таким чином, за встановлених обставин справи та з урахуванням наведених вище умов договорів, відсутності доказів на підтвердження оплати послуг за вказаними договорами у порядку, передбаченому п.п.3.4 та 3.8 договорів, а саме: шляхом внесення готівкових коштів в касу виконавця або безготівковим перерахуванням коштів на банківський (розрахунковий) рахунок виконавця, а також за відсутності вимоги сторони позивача про тлумачення судом змісту договорів, а саме: пункту 3.1 договорів, в порядку статті 213 ЦК України, у суду першої інстанції не було правових підстав для висновку про здійснення позивачкою оплати послуг за вказаними договорами на суму 78000 грн., оскільки суд самостійно, без вимоги сторони, заявленої у встановленому законом порядку, вдався до тлумачення змісту пункту 3.1 укладених між сторонами договорів, погодившись з позицією сторони позивача про те, що саме цим пунктом договорів підтверджено здійснення позивачкою оплати юридичних послуг відповідача на вказану суму.

У зв`язку з відсутністю вимоги позивача про тлумачення судом пункту 3.1 договорів щодо оплати послуг, відхиляються покликання позивача на підтвердження оплати послуг показаннями свідків.

Окрім того, судом не враховано відповідь відповідача на претензію позивачки, в якій відповідач стверджує про виконання умов договору №08042406 від 08.04.2024 року про витребування висновку ВЛК відносно сина позивачки (надіслання адвокатських запитів від 11.06.2024 року, 19.07.2024 року та отримання відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 (вих. №1159/8/6765 від 24.11.2024 року) з долученням довідки про проходження ОСОБА_2 ВЛК), часткове виконання договору №08042407 від 08.04.2024 року щодо подання скарги на рішення ВЛК до ІНФОРМАЦІЯ_2 01.11.2024 року, у зв`язку з очікуванням відповіді для отримання можливості оскарження її в судовому порядку згідно вимог чинного законодавства, та невиконання договору №08042408 від 08.04.2024 року із тієї причини, що виконання розпочнеться після подачі позовної заяви до суду згідно договору №08042407 від 08.04.2024 року, а також прийняття відповідачем розпорядження №14 від 08.04.2024 року про призупинення дії договорів про надання послуг №08042409, №08042410, №08042411, №08042412, №08042413 – на період часу до моменту оплати замовником 100% вартості послуг за цими договорами, що в повній мірі відповідає пункту 2.3.3 договорів.

Також, судом першої інстанції не враховано положення пункту 5.6 договорів, яким передбачено, що виконавець звільняється від відповідальності перед замовником за всі наслідки, пов`язані з наданням замовником недостовірної інформації, документів та інших відомостей, або їх неподання, або якщо ці наслідки викликані винними діями замовника, або третіх осіб. Право дати оцінку цим діям надається виконавцю.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно з пунктом 5.3 договорів, у разі відмови замовника від послуг виконавця та/або договору, виконавець грошові кошти сплачені замовником за даним договором не повертає, за виключенням випадків, прямо передбачених у цьому договорі, а згідно з пунктом 5.7 договорів, виконавець не несе відповідальності за невідповідність будь-яких послуг, що є предметом цього договору невиправданим очікуванням, суб`єктивній оцінці та завищеним сподіванням замовника, а також не приймає до розгляду будь-які претензії, базовані на вищевказаних мотиваційних критеріях.

З матеріалів справи встановлено, що вимогу про повернення коштів від 13.01.2025 року у зв`язку з невиконанням (неналежним виконанням) договорів позивачка надіслала на адресу відповідача лише 23.01.2025 року, тобто вже після виконання відповідачем умов договору №08042406 від 08.04.2024 року та часткового виконання договору №08042407 від 08.04.2024 року, позаяк, строк дії не призупинених договорів закінчувався 08.08.2024 року.

Таким чином, за встановлених і наведених вище обставин справи, в суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позовної вимоги позивачки про стягнення з відповідача матеріальних збитків за невиконання договірних зобов`язань у розмірі 78000 грн., у зв`язку з недоведеністю та безпідставністю цієї вимоги.

Також, безпідставною є позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов`язання, з урахуванням наступного.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Згідно приписів пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги – у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, – у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про захист прав споживачів», цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Споживачем у розумінні цього Закону є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга, це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Укладені між сторонами у справі договори є договорами про надання послуг, які регулюються положеннями Глави 63 ЦК України.

При цьому, положення цієї глави не регулюють питання щодо особливостей такого виду послуг як юридичні (правові) послуги.

Проте, за положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Згідно з визначенням, наведеним в пункті 3 частини першої статті 1 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», правнича допомога, це надання правничих послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення, а правничі послуги, це надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правничої допомоги та медіації (пункт 4 частини першої статті 1 цього Закону).

Із аналізу вказаних норм права вбачається, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. При цьому зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що виключає застосування до відносин, що виникли між його сторонами, положень Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що договір про надання правової допомоги/юридичних послуг – це договір між фізичною особою як споживачем та надавачем послуг (юридичною особою), до якого, у разі неналежного виконання його умов, можна застосувати положення статей 10 та 23 Закону Україна «Про захист прав споживачів».

Не підлягає задоволенню й вимога позивача про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з безпідставністю первинної вимоги позивача про невиконання відповідачем зобов`язань за укладеними договорами про надання правової допомоги, оскільки для цього відсутні визначені законом підстави

Таким чином, у зв`язку з безпідставністю заявлених позивачем позовних вимог, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України та з урахуванням наслідків розгляду справи апеляційним судом, відсутні підстави для відшкодування понесених позивачкою судових витрат.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.2-4, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги «Україна» задовольнити.

Рішення Буського районного суду Львівської області від 19 грудня 2025 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги «Україна» про стягнення збитків за невиконання зобов`язань, пені та моральної шкоди – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухваленняя, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 18 серпня 2026 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич