Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №466/5767/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/5767/26 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б.

Провадження № 33/811/1411/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року справ Романюка М.Ф., з участю захисника – адвоката Мельника М.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Мельника Миколи Андрійовича на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 24 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП,

встановив:

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , директора ТзОВ "ПАРТНЕР ДІСТРІБЬЮШН", ЄДРПОУ - 37171990, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. (п`ятсот десять гривень).

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , директора ТзОВ "ПАРТНЕР ДІСТРІБЬЮШН", ЄДРПОУ - 37171990, в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ДІСТРІБЬЮШН", здійснюючи організаційно-розпорядчі та фінансово-господарські функції в управлінні даним підприємством, у період 01.12.2025 по 18.05.2026 порушив вимоги законодавства про працю в частині оплати праці щодо дотримання строків і першочерговості виплати заробітної плати, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 41 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Мельник М.А. подав апеляційну скаргу, в якій проситьскасувати постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою.

Звертає увагу на те, що заборгованість виникла не внаслідок протиправної бездіяльності керівництва Товариства, а внаслідок арешту, накладеного на розрахункові рахунки Товариства в межах кримінального провадження, у якому ОСОБА_1 особисто не є підозрюваним чи обвинуваченим.

Вказує, що директор Товариства не мав жодних правових важелів ляо скасування чи зміни арешту, накладеного за клопотанням прокурора в іншому регіоні (м. Миколаїв) у кримінальному провадженні щодо третіх осіб, і не міг забезпечити виплату заробітної плати всупереч прямій забороні банків, підтвердженій офіційними листами АТ «Приват Банк» та АТ «ОТП БАНК».

Стверджує, що невиплата заробітної плати є наслідком дії непереборної, незалежної від волі керівника Товариства обставини (арешт коштів за рішенням суду в іншому провадженні), а не результатом протиправної винної поведінки директора.

Акцентує увагу на тому, що Товариство скористалося правом, передбаченим ст. 174 КПК України, і звернулося до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту, однак отримало відмову за всіма трьома рахунками.

Зазначає, що постанову винесено за відсутності належного повідомлення особи, яку притягнуто до відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи.

Заслухавши виступ захисника – адвоката Мельника М.А., який не заперечив щодо розгляду апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 та підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною першою ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення (проступок) це - протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Частиною 1 ст. 41 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

З аналізу вказаної норми можна дійти висновку що обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, є вина суб`єкта правопорушення, яка полягає в тому, що суб`єкт правопорушення маючи можливість здійснити повний розрахунок по заробітній платі та іншим виплатам із працівниками у передбачені законом строки та розмір, свідомо ухилився від виконання своїх обов`язків.

Із наданих стороною захисту документів встановлено, що ухвалами слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва Подзігун Г.В. від 22 грудня 2025 року у справі №490/9620/25 (провадження №1-кс/490/5026/2025 та №1-кс/490/4987/2025), постановленими в рамках кримінального провадження №22025150000000158 від 11.06.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 110-2, ч. 3 ст. 212 КК України, накладено арешт на видаткові частини розрахункових рахунків ТОВ «ПАРТНЕР ДІСТРІБЬЮШН», відкритих в АТ «ОТП БАНК», АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», шляхом заборони будь-кому розпоряджатися цими коштами до скасування арешту - за виключенням лише видаткових частин обов`язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів, тобто без будь-якого винятку для виплати заробітної плати працівникам.

За наслідками дослідження наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що доказів, з яких можна було б зробити висновок про те, що невиконання посадових обов`язків ОСОБА_1 призвело до виникнення заборгованості по виплаті заробітної плати, матеріали справи не містять.

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що адміністративне правопорушення має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.

Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки під «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02).

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

З огляду на викладене, наявні у адміністративних матеріалах докази не є такими, що «поза розумним сумнівом» доводять винуватіть ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Мельника Миколи Андрійовича – задоволити.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 24 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП - скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк