Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №334/1499/22 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 334/1499/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 334/1499/22 Головуючий у 1 інст. Гнатюк О.М.

Провадження № 33/807/1102/26 Доповідач у 2 інст. Клименко Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Клименко Л.В., розглянувши клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Ткач В.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського (Ленінського) районного суду міста Запоріжжя від 29 червня 2022 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на 1 (один) рік, стягнуто судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя першої інстанції встановив, що 22 квітня 2022 року о 07-50 год. водій ОСОБА_1 в м. Запоріжжя по вул. Істоміна керував транспортним засобом ЗАЗ 110307, НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою ALCOTESTER DRAGER 6810 та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР Україні. Водій від керування транспортним засобом відсторонений.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Ткач В.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , 14 серпня 2026 року звернулась з апеляційною скаргою, в якій порушено клопотання про поновлення строку на її апеляційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку захисник обґрунтовує тим, що постанова Дніпровського (Ленінського) районного суду міста Запоріжжя винесена 29 червня 2022 року без участі ОСОБА_1 , копія постанови, у строк, передбачений ст. 285 КУпАП останньому не вручена. 28.07.2026 року захисником подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи, 07.08.2026 року судом внесені дані захисника до ЄСІТС та надана копія протоколу та інші процесуальні документи.

З огляду на викладене, на переконання захисника, зазначені обставини є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду прийшов до висновку, що в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту, виходячи з наступних підстав.

Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення суб`єкт апеляційного оскарження розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.

Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Відсутність посилання на конкретні обставини, які унеможливлювали звернення з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, позбавляє апеляційний суд перевірити їх та встановити, що саме вони дійсно бути поважною причиною пропуску строк на апеляційне оскарження.

При цьому підставою для поновлення строку є поважні причини його пропуску, якими є лише ті обставини, що були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного судового розгляду.

З аналізу практики Європейського суду з прав людини вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії»).

Як на поважність причин пропуску встановленого строку на оскарження, захисник посилається на те, що постанова суду першої інстанції винесена без участі ОСОБА_1 , а копію постанови суду останньому не вручена.

Проте зазначені доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказують на наявність підстав для його задоволення.

Суддею апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_1 , не приймав участь в розгляді справи, який відбувся 29 червня 2022 року. Проте, про час та місце проведення судових засідань, останній двічі повідомлявся належним чином, шляхом направлення повісток про виклик до суду на адресу місця проживання, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 9-10).

06 липня 2022 року на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Мухіна А.А. про ознайомлення з матеріалами даної справи. Право на ознайомлення з матеріалами справи захисником реалізовано 07 липня 2022 року, про свідчить особистий підпис останнього (а.с. 12-14).

Крім того, копія оскаржуваної постанови, листом суду першої інстанції від 27 липня 2022 року направлена на адресу місця проживання ОСОБА_1 (а.с. 16). Відповідно до змісту рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію судового рішення отримано ОСОБА_2 08 серпня 2022 року (а.с. 18).

25 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського (Ленінського) районного суду міста Запоріжжя з письмовим клопотанням, в якому просив направити на його електронну адресу копію постанови суду від 29 червня 2022 року та реквізити для сплати штрафу та судового збору. Також у вказаному клопотанні зазначив про причину його неявки в судове засідання, призначене на 29.06.2022 року.

Крім того, 01 вересня 2022 року ОСОБА_1 сплатив штраф та судовий збір (а.с. 24-27).

Виходячи з викладеного, суддя апеляційного суду вважає, що ОСОБА_1 , попри те, що він не приймав участь в судовому засіданні, проте був належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду, з урахуванням сплати останнім штрафу та судового збору, стягнутих з нього за результатом розгляду справи, був обізнаний про зміст оскаржуваного рішення щодо накладення на нього адміністративного стягнення, а отже мав об`єктивну можливість подати апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження. Однак, вказаним правом не скористався.

Наведені ініціатором клопотання причини пропуску строку на апеляційне оскарження не перебувають у площині поважних причин, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто такі, що не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до апеляційної інстанції у строк, визначений законом і такі обставини не підтверджені захисником.

Отже, наявність суттєвих перешкод у своєчасній реалізації ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження судового рішення, строк якого згідно ст. 294 КУпАП обчислюється з дня винесення постанови, ініціатором клопотання не наведені і суддею апеляційного суду не встановлені, що в своїй сукупності засвідчує відсутність поважних причин пропуску строку на оскарження.

В своєму рішенні по справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу, без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням наведеного, а також того, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості оскаржити судове рішення у строк, передбачений КУпАП, суддя апеляційного суду вважає за необхідне відмовити у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського (Ленінського) районного суду міста Запоріжжя від 29 червня 2022 року.

Оскільки у поновлені строку відмовлено, то апеляційна скарга, у відповідності до вимог ст. 294 КУпАП, повертається особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити адвокату Ткач Вікторії Олександрівні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського (Ленінського) районного суду міста Запоріжжя від 29 червня 2022 року щодо ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Л.В. Клименко