Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №317/1427/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 317/1427/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 317/1427/26 Головуючий у 1 інст. Мінгазов Р.В.

Провадження № 33/807/1100/26 Доповідач у 2 інст. Клименко Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Клименко Л.В., розглянувши клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Кузнецової А.С. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Запорізького районного суду Запорізької області від 20 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу, стягнуто судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя першої інстанції встановив, що водій ОСОБА_1 08.03.2026 року о 09 год. 53 хв. в с. Балабине по вул. Миру, буд. 92 в Запорізькому районі Запорізької області, керував транспортним засобом Toyota Carina, д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії. Правопорушення вчинив повторно протягом року: 23.11.2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП постановою серії ЕНА № 6206523.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Кузнецова А.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , 16 серпня 2026 року звернулась з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку захисник обґрунтовує тим, що зазначений строк пропущений ОСОБА_1 з поважних та незалежних від його волі причин, які пов`язані з захистом Батьківщини, важким станом здоров`я, перенесенням хірургічної операції та тривалим процесом лікування, реабілітації, а також виконанням бойових завдань. Також посилається на те, що для належного виконання доручення від 31 липня 2026 року № 3-08-2026-002412ЦАС, захиснику знадобився додатковий час для збору інформації, у зв`язку з чим апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подана з порушення встановленого строку на її оскарження.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду прийшов до висновку, що в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту, виходячи з наступних підстав.

Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення суб`єкт апеляційного оскарження розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.

Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Відсутність посилання на конкретні обставини, які унеможливлювали звернення з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, позбавляє апеляційний суд перевірити їх та встановити, що саме вони дійсно бути поважною причиною пропуску строк на апеляційне оскарження.

При цьому підставою для поновлення строку є поважні причини його пропуску, якими є лише ті обставини, що були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Як на поважність причин пропуску встановленого строку на оскарження, захисник посилається на те, що постанова суду першої інстанції винесена 20 квітня 2026 року. Під час проходження служби ОСОБА_1 отримав травму хребта, у зв`язку з чим з 09 березня 2026 року по 31 березня 2026 року перебував на стаціонарному лікуванні. Окрім того, за результатом госпітальної військово-лікарської комісії від 31.03.2026 року визнано потребу в наданні відпустки для лікування у зв`язку з хворобою строком 60 календарних днів. На підставі рапорту від 31.03.2026 року ОСОБА_1 було надану відпустку з 01 квітня 2026 року до 01 травня 2026 року. Протягом всього строку відпустки ОСОБА_1 перебував під суворим медичним наглядом після проведеного оперативного втручання від 12 березня 2026 року, мав обмеження у фізичних навантаженнях, що позбавило його об`єктивної можливості своєчасно звертатися за правовою допомогою та подати апеляційну скаргу в передбачений строк.

Проте зазначені доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказують на наявність підстав для його задоволення.

Суддею апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_1 приймав участь в розгляді справи, який відбувся 20 квітня 2026 року.

За результатами розгляду справи, 20 квітня 2026 року судом винесено постанову, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та стягнуто судовий збірна користь держави.

Вказаною постановою також роз`яснено порядок та строк оскарження зазначеної постанови суду в апеляційному порядку.

Окрім того, розпискою від 20 квітня 2026 року ОСОБА_1 особисто підтвердив факт його обізнаності про застосоване до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 років.

Крім того, 28 квітня 2026 року ОСОБА_1 сплатив штраф та судовий збір.

Виходячи з викладеного, суддя апеляційного суду вважає, що ОСОБА_1 , з урахуванням його особистої участі в розгляді справи, попри те, що він перебував у відпустці після отриманої травми, сплати останнім штрафу та судового збору, стягнутих з нього за результатом розгляду справи, був обізнаний про зміст оскаржуваного рішення щодо накладення на нього адміністративного стягнення, а отже мав об`єктивну можливість подати апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження. Однак, вказаним правом не скористався.

Наведені ініціатором клопотання причини пропуску строку на апеляційне оскарження не перебувають у площині поважних причин, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто такі, що не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до апеляційної інстанції у строк, визначений законом і такі обставини не підтверджені захисником.

Отже, наявність суттєвих перешкод у своєчасній реалізації ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження судового рішення, строк якого згідно ст. 294 КУпАП обчислюється з дня винесення постанови, ініціатором клопотання не наведені і суддею апеляційного суду не встановлені, що в своїй сукупності засвідчує відсутність поважних причин пропуску строку на оскарження.

В своєму рішенні по справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу, без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням наведеного, а також того, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості оскаржити судове рішення у строк, передбачений КУпАП, суддя апеляційного суду вважає за необхідне відмовити у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді Запорізького районного суду Запорізької області від 20 квітня 2026 року.

Оскільки у поновлені строку відмовлено, то апеляційна скарга, у відповідності до вимог ст. 294 КУпАП, повертається особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити адвокату Кузнецовій Анні Сергіївні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Запорізького районного суду Запорізької області від 20 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Л.В. Клименко