Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №420/8511/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8511/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.10.2024 № 148 «Про виплату додаткової винагороди за вересень 2024» в частині, що стосується ОСОБА_1 (ідентифікаційний код – НОМЕР_2 ), а саме: в частині включення його до Додатку 2 до вказаного наказу (перелік військовослужбовців, яким додаткова грошова винагорода за вересень 2024 не виплачується).

визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень, а саме: щодо нарахування та виплати військовою частиною НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) у жовтні 2024 грошового забезпечення ОСОБА_1 (ідентифікаційний код – НОМЕР_2 ) без додаткової грошової винагороди під час дії воєнного стану за вересень 2024.

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код – НОМЕР_2 ) різницю між нарахованою та виплаченою сумою грошового забезпечення за жовтень 2024 без урахування додаткової грошової винагороди під час дії воєнного стану за вересень 2024 і належним розміром грошового забезпечення за жовтень 2024 з урахуванням додаткової грошової винагороди під час дії воєнного стану за вересень 2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки відповідача про перебування його в стані наркотичного сп`яніння під час несення служби не підтверджуються належними доказами, огляд позивача на стан сп`яніння проведений з порушення процедури, позивач не погодився із результатами огляду на стан сп`яніння, відмовився підписувати протокол та надавати пояснення, а тому мав бути направлений на проведення огляду в закладі охорони здоров`я лікарем, результати проведеного тесту не можуть бути прийняті як беззаперечні докази наркотичного сп`яніння, оскільки в акті огляду не визначений порядок огляду (часові значення отримання результатів, термін придатності тесту, цілісність його упаковки, тощо), результати тесту є негативними та свідчення свідків є тільки припущеннями про перебування позивача в стані сп`яніння. Враховуючи зазначені обставини притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та позбавлення його додаткової грошової винагороди під час дії воєнного стану за вересень 2024 є безпідставними.

Не погоджуючись з вищезазначеними діями відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.04.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 24.04.2026 року прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 про зміну предмету позову.

Ухвалою суду від 14.05.2026 року прийнято здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням уточнених позовних вимог.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що дійсно солдат ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом в військовій частині НОМЕР_1 . Так, 01.09.2024 року на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт від 01.09.2024 року за № 1298 від командира роти охорони та оборони військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_2 стосовного того, 01.09.2024 року близько 08 год. 15 хв солдат ОСОБА_1 перебував на території військової частини НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння. В подальшому було проведено тест в присутності представника Військової служби правопорядку (Sniper 5)для виявлення наркотиків в організмі солдата ОСОБА_1 . В подальшому був виданий наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 06.10.2024 року № 148 «Про виплату додаткової винагороди за вересень 2024 року». Відповідно до рішення суду від 24.06.2025 року справа № 420/34232/24 було розглянуто питання щодо нарахування різниці премії ОСОБА_1 його грошового забезпечення за вересень місяць, але сам ОСОБА_1 в своїй позовні заяві не ставив питання щодо додаткової грошової винагороди за вересень місяць в розмірі до 30 тисяч гривень пропорційно часу виконання завдань, так як дані вимоги є похідними. За таких обставин, можна дійти висновку про те, що за наявності чинного та не скасованого наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 148 від 06.10.2024 "Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 на період дії воєнного стану" в частині, що стосується виплати ОСОБА_1 за вересень 2024 року додаткової винагороди немає.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія інженерно-саперного відділення інженерного взводу роти забезпечення.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 10.09.2024 року №137 «Про результати проведення службового розслідування» позивача, за порушення вимог ст. 11, 13, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, керуючись ст. 26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст. 5, 45, 53, 85 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення – «сувора догана».

Крім того, цим наказом відповідно до абз. 2 п. 5 розділу XVI «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, позивача позбавлено премії за вересень 2024 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суд від 24.06.2025 у справі № 420/34232/24 вказаний наказ визнано протиправним та скасовано. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 премії за вересень 2024 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію за вересень 2024 року.

14.03.2026 військовою частиною НОМЕР_1 подано звіт про виконання рішення суду шляхом проведення виплати премії за вересень 2024. До звіту додано платіжну інструкцію № 222 від 10.03.2026 про перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 13875,32 гривень.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.10.2024 року №148 «Про виплату додаткової винагороди за вересень 2024 року» наказано: Виплатити особовому складу військової частини, за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн. 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за вересень 2024 року, відповідно до Додатку 1 до цього наказу.

Не виплачувати додаткову винагороду вересень 2024 року військовослужбовцям, відповідно до Додатку 2 до цього наказу.

До теперішнього часу позивачу, у зв`язку з нібито порушенням військової дисципліни, не нараховано та не виплачено додаткову грошову винагороду під час дії воєнного стану у розмірі 30 000 гривень.

Відповідно до рапорту командира роти забезпечення військової частини НОМЕР_1 , зазначено що підстав для виплати в повному обсязі премії за вересень місяць 2024 року та додаткової грошової винагороди під час дії воєнного стану не має в зв`язку з порушенням військової дисципліни. Тобто обставини нібито вчинення позивачем правопорушення, а саме нібито перебування ним на території військової частини в стані наркотичного сп`яніння є єдиною обставиною не виплати йому вказаного виду грошового забезпечення.

Разом з тим, як зазначено вище, судовими рішеннями у справі №420/34232/24 та у справі № 495/8452/24 встановлено відсутність вини позивача.

Позивач з діями відповідача в частині невиплати йому 30 000 гривень не погодився, а тому звернувся до суду з цим позовом про скасування наказу, яким позбавлено додаткової винагороди за жовтень 2024, а також зобов`язання відповідача виплатити йому виплачу додаткової винагороди за жовтень 2024 року.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 125 Кодексу цивільного захисту цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків.

Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 р. (далі Закон №2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно з ч. 2 ст. 1-2 Закону №2011, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам. Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І «Загальні положення» Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Згідно з приписами розділу XVI «Преміювання» Порядку № 260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків.

При порушенні військової дисципліни, незадовільному виконанні службових обов`язків виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах: у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії; у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії; у разі накладення на військовослужбовця двох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), 60 відсотків встановленого розміру щомісячної премії; у разі накладення на військовослужбовця трьох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), 50 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.

Командир військової частини здійснює преміювання у зазначених розмірах за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (за винятком випадків, коли таке стягнення знято встановленим порядком у цьому самому місяці).

Військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках: за невихід на службу (навчання) без поважних причин за місяць, у якому здійснено таке порушення; за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) за місяць, у якому здійснено таке порушення; у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром; у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за місяць, у якому така постанова надійшла до військової частини; у разі накладення на військовослужбовця в календарному місяці більше трьох дисциплінарних стягнень, крім дисциплінарного стягнення "зауваження", за місяць, у якому накладено дисциплінарні стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром; у разі відрахування з ад`юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи через невиконання індивідуального навчального плану (індивідуального плану наукової роботи) або недисциплінованість за місяць, у якому було здійснено відрахування; у разі неуспішного закінчення ад`юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи за місяць, у якому закінчилося навчання; у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення; у разі порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до матеріальних збитків, за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності; у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов`язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов`язків, чи злочинів за місяць, у якому сталася аварія, подія, пов`язана із загибеллю людей.

Забороняється не виплачувати премію військовослужбовцям або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне й те саме допущене порушення.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Відповідно до п. 1 Постанови №168 Установлено що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативностратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Так, Міністром Оборони України в подальшому було видано окреме доручення 912/3/29 від 23.06.2022 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168. та в подальшому окремим дорученням Міністра оборони України № 912/3/29 від 23.06.2022 керувались всі підрозділи МОУ для врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди.

В подальшому починаючи з 01.02.2023 року наказом №44 від 25.01.2023 року були внесені зміни до порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 які врегульовують питання що до виплати додаткової винагороди відповідно Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168.

З чого випливає що з 24.02.2022 року по 01.02.2023 року на підставі окремого доручення Міністра оборони України № 912/3/29 від 23.06.2022 проводилось врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ від 28.02.2023 року № 168, та починаючи з 01.02.2023 року врегулювання виплати додаткової винагороди проводилось на підставі наказу №44 від 25.01.2023 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам».

Отже виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022. №168 у розмірі понад 30.000,00 грн. 50000 грн та 100.000,00 грн була передбачена у разі особистого вчинення кожним конкретним військовослужбовцем протягом доби (календарного дня) будь-якого діяння, зазначеного у пункті 2 Наказу 44 який є ХXXIV частиною наказу №260) «Про затвердження Порядку Виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам».

Також згідно з пунктом 4 частини XXXIV наказу №260 вказано що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії повинно відбуватись на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій, журналу ведения оперативної обстановки, бойового донесення, постовою відомості; - рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Пунктом 9 частини XXXIV наказу №260 було продубльовано що Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини; керівника органу військового управління командирам (начальникам) військових частин.

Відповідно до пункту 6 Окремого доручення №912/3/29 фізичне складання (існування) рапорту командира відповідного підрозділу з питання призначення додаткової винагороди у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 поряд із існуванням згаданих у пункті 3 Окремого доручення №912/3/29 документів є передумовою для прийняття наказу командира військової частини про призначення, обчислення, виплату додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022 №168.

Виплата здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам (начальникам) військових частин.

В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов`язково зазначають підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.

Такі накази за минулий місяць мають бути видані до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Водночас, відповідно до рапорту командира роти забезпечення військової частини НОМЕР_1 , зазначено що підстав для виплати в повному обсязі премії за вересень місяць 2024 року та додаткової грошової винагороди під час дії воєнного стану не має в зв`язку з порушенням військової дисципліни.

Тобто обставини нібито вчинення позивачем правопорушення, а саме нібито перебування ним на території військової частини в стані наркотичного сп`яніння є єдиною обставиною не виплати йому вказаного виду грошового забезпечення.

Однак, варто зауважити судовими рішеннями у справі №420/34232/24 та у справі № 495/8452/24 встановлено відсутність вини позивача, а відтак його права в частині невиплати йому 30 000 гривень підлягають поновленню.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.10.2024 № 148 «Про виплату додаткової винагороди за вересень 2024» в частині, що стосується ОСОБА_1 , а саме: в частині включення його до Додатку 2 до вказаного наказу (перелік військовослужбовців, яким додаткова грошова винагорода за вересень 2024 не виплачується), визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати військовою частиною НОМЕР_1 у жовтні 2024 грошового забезпечення ОСОБА_1 без додаткової грошової винагороди під час дії воєнного стану за вересень 2024, зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду під час дії воєнного стану за вересень 2024.

Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача є належним та достатнім в даному випадку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись Конституцією України, ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.10.2024 № 148 «Про виплату додаткової винагороди за вересень 2024» в частині, що стосується ОСОБА_1 (ідентифікаційний код – НОМЕР_2 ), а саме: в частині включення його до Додатку 2 до вказаного наказу (перелік військовослужбовців, яким додаткова грошова винагорода за вересень 2024 не виплачується).

Визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати військовою частиною НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) у жовтні 2024 грошового забезпечення ОСОБА_1 (ідентифікаційний код – НОМЕР_2 ) без додаткової грошової винагороди під час дії воєнного стану за вересень 2024.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду під час дії воєнного стану за вересень 2024.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Н.А. Кузьменко