Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №380/13295/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 рокусправа № 380/13295/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Львівській області) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), у якій просить стягнути з відповідача податковий борг до бюджету у сумі 19171,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку у Стрийській державній податковій інспекції ГУ ДПС у Львівській області за основним місцем обліку з 02.11.2023. За час здійснення підприємницької діяльності у відповідача виник податковий борг перед бюджетом, який станом на 01.06.2026 становить 19171,52 грн та складається з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 9365,00 грн (у тому числі 9025,00 грн основного платежу, що виник відповідно до податкової декларації платника єдиного податку № 9429942029 від 29.10.2025 та 340,00 грн штрафної санкції, що виникла відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «ПС» № 51634/13-01-24-16 від 12.11.2025, винесеного на підставі акта перевірки № 50933/13-01-24-16 від 12.11.2025) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у сумі 9806,52 грн основного платежу, що виник відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 1236302-2416-1311-UA46100110000018989 від 11.06.2025.

Позивач вказав, що суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, а відтак визнаються сумою податкового боргу. На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Львівській області винесено та надіслано платнику податків податкову вимогу форми «Ф» від 22.12.2025 року № 0024283-1309-1301. Оскільки відповідачем не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, позивач просить стягнути з нього суму податкового боргу в судовому порядку. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 29.06.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав, будь-яких заперечень проти позову не навів. Копію узвали про відкриття вручено відповідачу 31.07.2026, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення за ШКІ № R068132111808. У зв`язку з неподання відповідачем відзиву суд розглянув справу за наявними матеріалами.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 02.11.2023 за № 2004170000000017421, взятий на облік у контролюючому органі 02.11.2023 за № 132123296261 та перебуває на обліку у Стрийській державній податковій інспекції ГУ ДПС у Львівській області за основним місцем обліку.

29.10.2025 відповідач подав податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця № 9429942029, згідно з якою задекларував суму єдиного податку до сплати у розмірі 9025,00 грн з граничним строком сплати 29.10.2025.

На підставі акта камеральної перевірки № 50933/13-01-24-16 від 12.11.2025 щодо несвоєчасного подання податкової звітності з єдиного податку за період 2024 року ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 51634/13-01-24-16 від 12.11.2025, яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 340,00 грн.

Крім того, ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 1236302-2416-1311-UA46100110000018989 від 11.06.2025, яким відповідачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у сумі 9806,52 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених сум грошових зобов`язань ГУ ДПС у Львівській області сформовано та надіслано платнику податків податкову вимогу форми «Ф» від 22.12.2025 № 0024283-1309-1301, у якій зазначено про наявність станом на 18.12.2025 податкового боргу, попереджено про виникнення права податкової застави та можливі наслідки непогашення податкового боргу.

Згідно з довідкою ГУ ДПС у Львівській області № 641/13-01-13-09-10 від 02.06.2026 станом на 01.06.2026 за відповідачем обліковується заборгованість у загальній сумі 19171,52 грн, у тому числі: єдиний податок - 9365,00 грн, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, - 9806,52 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення та податкова вимога відповідачем не оскаржувалися, суми грошових зобов`язань у добровільному порядку не сплачені, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - це державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 41.5 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску в межах повноважень, а також державні та приватні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, електронних гаманців у емітента електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню і штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України встановлено право контролюючого органу звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу. Право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Беручи до уваги сформовану судову практику Верховного Суду, зокрема висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.11.2025 у справі № 320/659/23, предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати податкового боргу в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України.

Верховний Суд у зазначеній постанові наголосив, що дотримання контролюючим органом вимог пунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України характеризується сукупністю таких обставин, які мали місце на момент звернення до суду з позовом: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; встановлення факту несплати податкового боргу в добровільному порядку.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд зазначає таке. Судом встановлено, що грошове зобов`язання з єдиного податку у сумі 9025,00 грн визначене відповідачем самостійно у поданій ним податковій декларації платника єдиного податку № 9429942029 від 29.10.2025, а тому є узгодженим у силу пункту 54.1 статті 54 ПК України. Грошові зобов`язання у сумі 340,00 грн штрафної санкції та 9806,52 грн податку на нерухоме майно визначені контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень форми «ПС» № 51634/13-01-24-16 від 12.11.2025 та форми «Ф» № 1236302-2416-1311-UA46100110000018989 від 11.06.2025, які у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржувалися, а відтак є узгодженими.

На виконання вимог статті 59 ПК України позивачем сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 22.12.2025 № 0024283-1309-1301. Доказів сплати відповідачем узгоджених сум грошових зобов`язань у добровільному порядку матеріали справи не містять. Розмір податкового боргу підтверджується довідкою про наявність заборгованості з податків і зборів № 641/13-01-13-09-10 від 02.06.2026 та детальним розрахунком суми податкового боргу.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд приходить висновку, що станом на час звернення позивача до суду наявна сукупність обставин, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу в судовому порядку: наявність узгоджених грошових зобов`язань, встановлені складові та підстави виникнення боргу, момент його виникнення, а також факт несплати податкового боргу в добровільному порядку. Контролюючим органом дотримано вимоги пунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України щодо порядку та черговості вжиття заходів зі стягнення податкового боргу.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу у сумі 19171,52 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В силу приписів ч.2 ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг до бюджету в розмірі 19171 (дев`ятнадцять тисяч сто сімдесят одна) грн 52 коп.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.