Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №380/3538/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 рокусправа № 380/3538/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головне управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить

- визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Львівській області від 26.02.2024 №0006949-1306-1301 з детальним розрахунком суми податкового боргу ОСОБА_1 станом на 25.02.2024 у сумі 4763,85 грн за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - за квартиру загальною площею 87,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - за квартиру загальною площею 87,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_1 , а саме: від 27.05.2020 №0076823-5405-1305 на суму 577,96 грн; від 07.06.2021 №0764450-2407-1305 на суму 654,14 грн; від 06.09.2022 №2011586-2411-1305 на суму 831,00 грн; від 01.05.2023 №0853285-2411-1305 на суму 2700,75 грн; від 30.09.2025 №1882722-2411-1305-UA46060250000025047 на суму 1855,90 грн; від 30.09.2025 №1882720-2411-1305-UA46060250000025047 на суму 1966,70 грн.

Ухвалою від 06.03.2026 відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оскільки Головним управлінням ДПС у Львівській області порушено порядок і строки надіслання (вручення) податкових повідомлень-рішень ОСОБА_1 за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - за квартиру загальною площею 87,7 кв м, за адресою: АДРЕСА_1 , - тому щодо них у ОСОБА_1 не можуть виникати податкові зобов`язання зі сплати вищезазначеного податку. Згідно з пп. 266.10.2 п.266.10 ст. 266 ПК України у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання. Оскільки Головним управлінням ДПС у Львівській області не надіслано (не вручено) ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - за квартиру загальною площею 87,7 кв м, за адресою: АДРЕСА_1 , - у строки, встановлені пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України, а саме до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), то відповідно і податкову вимогу сформовано неправомірно.

Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що фізичній особі ОСОБА_1 за квартиру загальною площею 87,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 Головне управління ДПС у Львівській області сформувало податкові повідомлення – рішення форми «Ф» із врахуванням встановлених процентних ставок Львівської міської ради у відповідний звітний період : від 27.05.2020 №0076823-5405-1305 на суму 577,96грн. за 2019р.; від 07.06.2021 №0764450-2407-1305 на суму 654,14грн. за 2021р.; від 06.09.2022 №2011586-2411-1305 на суму 831,00грн. за 2021р.; від 01.05.2023 №0853285-2411-1305 на суму 2700,75грн. за 2022р.; В подальшому проведеною звіркою даних ІКС «Податковий блок» з даними державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що податкові повідомлення-рішення за період 2023-2024 років були сформовані некоректно, відповідно здійснено перерахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ОСОБА_1 . Податкові повідомлення-рішення за 2023р., 2024р. відкликано та сформовано нові: від 30.09.2025 №188272.

Стверджує: «…03.10.2026 адвокату Думі Р.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надано відповідь із вищевказаними попередніми та новими податковими повідомленнями рішеннями із відповідними наявними копіями підтвердження їх скерування. Вказана відповідь була скерована адвокату Думі Р.І. (представнику позивача ОСОБА_1 ) рекомендованими листами через АТ “Укрпошта” (копія додається). Разом з цим, необхідно звернути увагу суду, що попередні податкові повідомлення-рішення від 27.05.2020 №0076823-5405-1305, від 07.06.2021 №0764450 2407-1305, від 06.09.2022 №2011586-2411-1305, від 01.05.2023 №0853285-2411-1305 були направлені позивачу рекомендованими листами через АТ “Укрпошта” на його податкову адресу, що підтверджується матеріалами справи (додаються) та відповідає вимогам п. 42.2 Податкового кодексу України…».

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Позивач надіслав відповідь на відзив, де зазначив Головне управління ДПС у Львівській області, як контролюючий орган, уповноважено інформувати платників податків щляхом листування, зокрема щодо податкових повідомлень-рішень про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Таке листування відбувається з ініціативи Головного управління ДПС у Львівській області за допомогою надсилання податкових повідомлень-рішень за адресою платника податків (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення платнику податків (його представнику). У разі неотримання ОСОБА_1 рекомендованого листа з повідомленням про вручення від Головного управління ДПС у Львівській області, цей лист після закінчення встановленого строку для його зберігання мав бути повернутий оператором «Укрпошти» відправнику, тобто Головному управлінню ДПС у Львівській області. Своєю чергою, у разі отримання ОСОБА_1 рекомендованого листа з повідомленням про вручення від Головного управління ДПС у Львівській області, оператор «Укрпошти» мав повідомити відправника, тобто Головне управління ДПС у Львівській області, про дату вручення цього листа отримувачу – ОСОБА_1 . Однак дотепер Головне управління ДПС у Львівській області не надало позивачеві документів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 було належним чином вручено такі листи з податковими повідомленнями-рішеннями за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – за квартиру загальною площею 87,7 кв м, за адресою: АДРЕСА_1 . Також Головним управлінням ДПС у Львівській області не надано підтвердження про вручення документів (податкових повідомлень-рішень) ОСОБА_1 особисто. Головним управлінням ДПС у Львівській області до відповіді на адвокатський запит додано лише корінці податкових повідомлень-рішень, на яких відсутній підпис ОСОБА_1 як отримувача. Це також свідчить про те, що він їх не отримував.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до інформації з підсистеми «Реєстр об`єктів нерухомого майна «АІС» Податковий блок» та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у власності ОСОБА_1 перебуваєквартира загальною площею 87,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , господарське приміщення загальною площею 48,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , у спільно частковій власності 26/100.

Фізичній особі ОСОБА_1 за квартиру загальною площею 87,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 Головне управління ДПС у Львівській області сформувало податкові повідомлення – рішення форми «Ф» із врахуванням встановлених процентних ставок Львівської міської ради у відповідний звітний період :

від 27.05.2020 №0076823-5405-1305 на суму 577,96грн. за 2019;

від 07.06.2021 №0764450-2407-1305 на суму 654,14грн. за 2021;

від 06.09.2022 №2011586-2411-1305 на суму 831,00грн. за 2021;

від 01.05.2023 №0853285-2411-1305 на суму 2700,75грн. за 2022.

У подальшому проведеною звіркою даних ІКС «Податковий блок» з даними державного реєстру речових прав на нерухоме майно податковим органом встановлено, що податкові повідомлення-рішення за період 2023-2024 років були сформовані некоректно, у зв`язку із чим здійснений перерахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ОСОБА_1 .

Податкові повідомлення-рішення за 2023, 2024 відкликані та сформовані нові:

від 30.09.2025 №1882720-2411-1305 UA46060250000025047

від 30.09.2025 №1882722-2411-1305-UA46060250000025047.

Не погодившись із цими ППР, позивач звернувся до суду.

Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Так позивач у позовній заяві стверджує: «… ОСОБА_1 не отримував податкові повідомлення-рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а також йому особисто не вручалися ці документи, можна зробити висновок, що податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не були йому належним чином надіслані та вручені відповідно до ст. 42 ПК України (з урахуванням пунктів 42,2, 42.4, 42.5 цієї статті) і він про їхню наявність фактично не знав. Дане твердження випливає з наступного. Представником Позивача адвокатом Семиренком Павлом Яковичем було надіслано адвокатський запит до Головного управління ДПС у Львівській області № 17/12/2025-1 від 17 грудня 2025 року з метою отримання доказів про те, що ОСОБА_1 було надіслано (ним отримано) ці податкові повідомлення-рішення. Зокрема, в адвокатському запиті висловлено прохання до Головного управління ДПС у Львівській області надати належно завірені копії документів, які підтверджують надіслання (вручення) та отримання ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - за квартиру загальною площею 87,7 кв м, за адресою: АДРЕСА_1 . У відповідь на цей адвокатський запит Головним управлінням ДПС у Львівській області не надано підтвердження того, що такі податкові повідомлення-рішення було вручено ОСОБА_1 та відповідно ним їх отримано…».

Із матеріалів справи слідує, що відповідь адвокат отримав 11.12.2025. Позивач вважає відсутніми докази отримання ним ППР раніше, тому вважає строк звернення до суду не пропущеним.

В ухвалі про відкриття провадження суд зазначив, що оцінка строку звернення позивача до суду буде надана після отримання від відповідача витребуваних судом документів.

Також в ухвалі про відкриття провадження суд зобов`язав відповідача надати до суду разом із відзивом на позовну заяву: належним чином засвідчені копії доказів направлення/отримання ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень від 27.05.2020 №0076823-5405-1305 на суму 577,96 грн; від 07.06.2021 №0764450-2407-1305 на суму 654,14 грн; від 06.09.2022 №2011586-2411-1305 на суму 831,00 грн; від 01.05.2023 №0853285-2411-1305 на суму 2700,75 грн; від 30.09.2025 №1882722-2411-1305-UA46060250000025047 на суму 1855,90 грн; від 30.09.2025 №1882720-2411-1305-UA46060250000025047 на суму 1966,70 грн.; та документи що слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач разом із відзивом надіслав суду копії наступних документів:

- список згрупованих рекомендованих відправлень на 1 аркуші від 15.03.2021;

- список згрупованих рекомендованих відправлень на 2х аркушах;

- відомість про надіслання поштової кореспонденції 12.12.2022.

Також відповідач надіслав суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду, мотивуючи наступним: «…Вищевказані податкові повідомлення-рішення надіслані Головним управлінням ДПС у Львівській області на податкову адресу: АДРЕСА_3 , яка була зазначена в реєстрацій картці платника. Відповідно до п.45.1 ст.45 Податкового кодексу України, платник податків фізична особа зобов`язана визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків-фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Таким чином, контролюючим органом правомірно та підставно скеровувалась податкова кореспонденція повідомлення-рішення на вищевказану адресу. та вказані податкові Разом з цим, необхідно вказати, що ОСОБА_1 не подавав до контролюючого органу відомостей про зміну даних, які вносяться до Облікової картки, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою №5ДР (розділ ІХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 року №822)…».

До клопотання як доказ надіслання позивачу спірних ППР надав ті самі докази, що долучив до позову, які описані судом вище.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, суд застосовує наступні правові норми.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів .

Відтак оцінці підлягають докази, надані відповідачем на підтвердження надіслання позивачу спірних ППР.

Як слідує із копій документів, наданих відповідачем суду, податковий орган підтверджує надіслання позивачу спірних ППР копіями згрупованих відправлень:

- список згрупованих рекомендованих відправлень на 1 аркуші із зазначенням 28 осіб, яким надіслані рекомендовані відправлення (серед них відсутнє прізвище позивача), до списку підкріплений фіскальний чек про оплату послуг пошти від 15.03.2021;

- список згрупованих рекомендованих відправлень на 2х аркушах, без дати із зазначенням прізвищ і адрес адресатів, у копії дуже низької якості, із якого неможливо прочитати ні прізвищ, ні адрес адресатів відправлень, також неможливо встановити дату відправлення цієї кореспонденції;

- відомість про надіслання поштової кореспонденції відповідачем, у якій зазначено: загальна кількість поданих до пересилання поштових відправлень – 2436 одиниць, до списку підкріплений фіскальний чек про оплату послуг пошти від 12.12.2022, зазначена відомість не містить ні прізвищ, ні адрес адресатів відправлень.

Будь-яких інших документів суду відповідачем не надано.

Суд зауважує, що із наданих суду документів неможливо встановити який стосунок вони мають до позивача та яким чином підтверджують надіслання йому ППР.

Відтак відповідач не надав суду доказів надіслання позивачу спірних ППР.

Також відсутні докази вручення цих ППР позивачу особисто або надіслання їх у його електронний кабінет із дотриманням норм ПК України.

Суд не надає оцінки спору сторін про адресу, на яку необхідно надіслати поштову кореспонденцію, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів надіслання спірних ППР позивачу взагалі, на будь-яку адресу.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені правові норми, суд констатує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факт надіслання позивачу спірних ППР протягом 2020-2024 років.

Суд зауважує, що матеріали справи містять лише листи адвокатам позивача про спірні ППР, які скеровані податковим органом у відповідь на адвокатські запити та надіслані засобами поштового зв`язку 03.10.2025 та 18.12.2025.

До суду позивач звернувся 24.02.2026.

Відтак, оскільки доказів ознайомлення позивача із спірними ППР до надіслання відповіді на запити адвокатів позивача, відповідачем не надано, суд приходить до висновку про дотримання позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Відповідно до статті 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, звертаються до суду у випадках, передбачених законом.

Із 01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким викладено у новій редакції ст. 266 Податкового кодексу України введено новий вид податку для громадян України, яким передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Окрім цього, 01 січня 2016 року, набрав чинності Закон України № 909-VIII від 24 грудня 2015 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким шляхом викладення в новій редакції ст. 266 ПК України, було введено зміни до податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно з п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені до житлового фонду та поділяються на такі типи як: житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, садовий будинок.

У нормі п.п. 266.4.1. п.266.4. ст.266 ПК України, визначено, що база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Згідно п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Суд зауважує, що позивач порушення свого права обгрунтовує двома обставинами:

по-перше, оскільки спірні ППР не були надіслані/вручені позивачу як платнику до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), то він звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання;

по-друге, позивач стверджує, що відповідач вийшов за межу повноважень, прийнявши ППР від 30.09.2025 №1882722-2411-1305-UA46060250000025047 на суму 1855,90 грн; від 30.09.2025 №1882720-2411-1305-UA46060250000025047 на суму 1966,70 грн. замість відкликаних.

Відповідно до п.п. 266.10.2. п. 266.10 ст. 266 ПК України у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Відповідно до п.п. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Суд зауважує, що дані правові норми звільняють платника від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання, тобто від штрафу та пені, а не від сплати самого податкового зобов`язання як основного податку.

Крім цього позивач не заперечує наявності у нього об`єктів нерухомого майна, що підлягають оподаткуванню, відтак спір про оскарження ППР охоплює лише правомірність їх прийняття податковим органом, а не можливості їх подальшого звернення податковим органом до стягнення.

Щодо відкликання податковим органом ППР за 2023, 2024 та формування нових від 30.09.2025 №1882720-2411-1305 UA46060250000025047 та №1882722-2411-1305-UA46060250000025047, суд зазначає, що згідно зі статтею 60 Податкового кодексу України, податковий орган має законне право відкликати (скасувати або зменшити) раніше прийняте податкове повідомлення-рішення (ППР).

Відтак суд під час розгляду справи не встановив порушень податкового органу під час прийняття спірних ППР.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені правові норми, суд приходить до висновку про правомірність спірних ППР.

Разом із тим питання своєчасності надіслання платнику податку ППР підлягають дослідженню під час вирішення питання про стягнення заборгованості з платника податку за такими ППР.

За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб`єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов`язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 2 КАС України.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

За правилами ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна