Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №308/7660/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7660/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Чепки В.В., за участі секретаря судового засідання Кут Ю.Ю.., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє представник – адвокат Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

26 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 12334-02/2025 від 06.02.2025 в розмірі 15 928,00 грн., 2 662,40 грн судового збору та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що 06.02.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» був укладений договір про надання фінансового кредиту № 12334-02/2025, згідно з умовами якого відповідач отримала 4 400,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом, комісії за надання кредиту та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

Відповідач обов`язку щодо повернення кредиту у встановлений строк не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 15 928,00 грн, з них: 4 400,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 564,00 грн - заборгованість за сумою відсотків, 7 964,00 грн - заборгованість за штрафом, 0,00 грн - заборгованість за комісією.

19.06.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір факторингу № 19062025, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги у тому числі і за кредитним договором № 12334-02/2025 від 06.02.2025.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач у добровільному порядку не сплатила заборгованість за кредитним договором, просить позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 12334-02/2025 від 06.02.2025 у загальному розмірі 15 928,00 грн.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 05.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено відповідачу строк на подання відзиву; задоволено клопотання позивача та витребувано від АТ "ПУМБ" (код ЄДРПОУ: 14282829; адреса: 04070, Україна, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок, 4) інформацію: Чи є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 власником банківської карти за номером № НОМЕР_2 ? Чи надходили кошти в розмірі 4400 грн. на рахунок банківської картки № НОМЕР_2 в період з 06.02.2025 по 11.02.2025 року?

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення судом заочного рішення в справі не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у порядку ч. 10 ст. 184 ЦПК України. Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.

За загальним правилом ч. 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на викладене та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, наданою у письмовому клопотанні про розгляд справи без участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 06.02.2025 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» був укладений договір про надання фінансового кредиту № 12334-02/2025, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 4 400,00 грн строком на 120 днів. Тип процентної ставки – фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти у розмірі 0,90% за кожний день користування кредитом. За надання кредиту встановлено комісію у розмірі 440,00 грн, що складає 10% від виданого тіла кредиту. Загальні витрати за кредитом складають 5 192,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом становить 9 592,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 2 572,74% річних.

Перед укладенням договору Товариством здійснено ідентифікацію та верифікацію Клієнта шляхом направлення на зареєстрований номер телефону клієнта, НОМЕР_3 , одноразового ідентифікатора «Y833», яким з боку відповідача підписано електронний договір та додаток, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Згідно повідомлення від сервісу iPay.ua відповідачу 06.02.2025 здійснено перерахунок коштів на суму 4 400,00 грн на картку № НОМЕР_4 , номер транзакції 645186258, призначення платежу: Зарахування 4 400,00 на картку НОМЕР_5 , код авторизації на боці банку №831328. ПІБ клієнта: ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації, наданої на виконання ухвали суду від 05.06.2026, АТ «ПУМБ» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_5 , за період 06.02.2025 по 11.02.2025 було виявлено операцію по надходженню грошових коштів 06.02.2025 у розмірі 4 000,00 грн. через сервіс іншого банку.

19.06.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір факторингу № 19062025, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги у тому числі і за кредитним договором № 12334-02/2025 від 06.02.2025. З акту приймання-передачі реєстру боржників від 19.06.2025 та витягу з реєстру боржників за договором факторингу № 19062025 вбачається, що від ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на суму, яка станом на 19.06.2025 складає 15 928,00 грн, з них: 4 400,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 564,00 грн заборгованість за сумою відсотків, 7 964,00 грн заборгованість за штрафом.

Перехід права вимоги також підтверджується долученими актом приймання-передачі реєстру боржників від 19.06.2025 до договору факторингу № 19062025 та копією платіжної інструкції № 11887 від 19.06.2025 на суму 6 622 433,48 грн. плати за відступлення права вимоги згідно договору № 19062025 від 19.06.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 12334-02/2025 від 06.02.2025 заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» станом на дату подання позову складає 15 928,00 грн, з них: 4 400,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 564,00 грн заборгованість за сумою відсотків, 7 964,00 грн заборгованість за штрафом.

Позивач вживав заходів досудового врегулювання спору, шляхом направлення на адресу відповідача досудової вимоги про погашення кредитної заборгованості вих. № 24495382 від 11.05.2026, однак вказана вимога залишилася без відповіді та задоволення.

Згідно з положеннями ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові та ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.

Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості, є належним та допустимим доказом у розумінні статей 76-78 ЦПК України.

Наведені обставини підтверджують факт звернення відповідача до фінансової установи та отримання нею кредитних коштів, що у свою чергу свідчить про виникнення між сторонами прав і обов`язків, врегульованих параграфом 2 глави 71 ЦК України «Кредит».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Досліджені судом докази підтверджують та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» за договором про надання фінансового кредиту № 12334-02/2025 від 06.02.2025, укладеним між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 .

З огляду на те, що відповідач не виконав зобов`язаня за кредитним договором щодо повернення суми кредиту та відсотків за його користування, позовні вимоги щодо стягнення вказаних сум є підставними та підлягають задоволенню.

Що стосується нарахування позивачем штрафу в розмірі 7 964,00 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IXта набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано штрафи від сплати яких відповідач звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення таких.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є доведеними та підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 400,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 3 564,00 грн, а всього 7 964,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано: договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, детальний опис наданих послуг до акту № 831 від 11.05.2026, Акт № 831 наданих послуг від 11.05.2026, в якому зазначено перелік наданих послуг та вартість таких становить 8 000,00 грн.

В той же час, стороною позивача не надано суду документального підтвердження, що витрати на правову допомогу в розмірі 8 000,00 грн. було сплачено на рахунок Адвокатського об`єднання «Апологет», а тому вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат в сумі 8 000,00 грн., пов`язаних з правничою допомогою, до задоволення не підлягає, оскільки понесення позивачем таких витрат не підтверджено документально.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позовні вимоги задоволені частково – в розмірі 7 964,00 грн з ціни позову 15 928,00 грн, що становить 50 відсотків заявлених вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 331,20 грн.

Керуючись ст. 525-527, 530, 536, 611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 4, 12-13, 19, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє представник – адвокат Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 12334-02/2025 від 06.02.2025 у розмірі 7 964,00 (сім тисяч дев`ятсот шістдесят чотири гривні 00 копійок) грн, з них: 4 400,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 564,00 грн - заборгованість за сумою відсотків.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у відшкодуванні витрат за надання професійної правової допомоги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 1 331,20 (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, Львівська обл., місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28. код ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено: 24.08.2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В. В. Чепка