Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №160/18745/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 рокуСправа №160/18745/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 4001-110310483-2026-1 від 06.05.2026 р. про відмову у призначенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячних страхових виплат втраченої заробітної плати,

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразову допомогу та щомісячні страхові виплати внаслідок професійного захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року № 1105-XIV, Порядку призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, зареєсстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2024р. за №353/41698 та затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 26 січня 2024р. № 4-1 з дати встановлення професійного захворювання, з 04.11.2025р., та з коригуванням цих виплат у зв`язку з підвищенням цін на споживчі товари та послуги у порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на безпідставність відмови у призначенні та виплаті одноразової та щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати внаслідок професійного захворювання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на території України згідно з посвідкою на постійне проживання № НОМЕР_1 , виданою 06.10.2020 р., орган, що видав 1203 (строк дії якої закінчується 05.10.2030 р.), підстава видачі посвідки 03/03.

Позивач протягом тривалого часу працював у особливо шкідливих та особливо важких умовах праці у Приватному акціонерному товаристві «Суха Балка» (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг), що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_2 , а саме:

- 20.07.2007 р. – прийнятий на шахту «Ювілейна» дільниці №20 підземним гірником 1 розряду з повним робочим днем в підземних умовах;

- 03.09.2008 р. – переведений підземним прохідником 3 розряду з повним робочим днем в підземних умовах шахти «Ювілейна» дільниці №20;

- 16.08.2010 р. – переведений підземним прохідником 4 розряду з повним робочим днем в підземних умовах шахти «Ювілейна» дільниці №20;

- 15.05.2024 р. – звільнено за станом здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи.

02 липня 2025 року медичним висновком ЛЕК Відокремленого підрозділу «Науково-практичний медичний центр професійного здоров`я Національного університету охорони здоров`я Украни ім. П.Л. Шупика» (протокол №26/355 від 02.07.2025 року) Позивачу було встановлено наступні професійні захворювання:

1. Сидеросилікоз першої стадії (s/p,1/1,ет,pi). Емфізема легень. Легенева недостатність першого ступеня.

2. Радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня).

3. Вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації: синдром вегетативно-сенсорної полінейропатії верхніх кінцівок з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), деформуючим остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 31 липня 2025 року, який затверджено Т.в.о. Південно-східного міжрегіонального управління Держвної служби з питань праці С.В. Бланком (далі за текстом - Акт П-4) підставою для виникнення у Позивача професійних захворювань стало те, що працюючи на шахті «Ювілейна» підземним прохідником з 03.09.2008 по 15.05.2024 ОСОБА_3 виконував весь комплекс робіт з проходки горизонтальних, похилих та вертикальних гірничих виробок. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перенавантаженням. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування підпадав під вплив підвищених показників локальної вібрації та підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони.

У зв`язку з чим Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 124/25/669/Р від 04.11.2025р. Позивачу встановлено 50% втрати працездатності та ІІІ групу інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням.

25.11.2025р. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення одноразової та щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати внаслідок професійного захворювання та надав всі необхідні для цього документи.

01.12.2025р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято Рішення № 4001-110310483-2025-1 про відмову в призначенні щомісячних страхових виплат втраченої заробітної плати.

Як зазначено в тексті вказаного Рішення підставою відмови стало такі обставини:

-у зв`язку з некоректним заповненням відсотка втрати професійної працездатності у витязі з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 04.11.2025 № 124/25/669;

-у зв`язку з тим, що дані в акті П-4 від 31.07.2025 не відповідають даним, які містяться в посвідці на постійне місце проживання.

04.12.2025р. експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи було прийнято рішення № 124/25/783/Р, яким усунено некоректність заповнення відсотка втрати професійної працездатності.

17.12.2025р. адвокатом Ратушною О.В., в інтересах Позивача, направлено адвокатський запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому, адвокат, зокрема, просила ро`яснити які саме дані в Акті П-4 від 31.07.2025 не відповідають даним, що містяться в посвідці на постійне місце проживання ОСОБА_1 , оскільки з тексту Рішення № 4001-110310483-2025-1 від 01.12.2025р. про відмову в призначенні щомісячних страхових виплат втраченої заробітної плати цього не вбачається та, одночасно, адвокат просила вказати які саме дії вжито Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на усунення цього недоліку, якщо він дійсно має місце.

Листом від 30.12.2025р. за вих. № 0400-010318-8/241852 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відповідь на вищевказаний адвокатський запит повідомило про те, що відповідно до вимог чинного законодавства України, призначення та виплата страхових виплат здійснюється виключно за умови повної ідентифікації особи та відповідності персональних даних у всіх поданих документах. Наявність розбіжностей у документах, а саме прізвище, ім`я та по батькові в пункті 12 Акта П-4 від 31.07.2025 не відповідають персональним даним вказаним у посвідці на постійне місце проживання. Наявність розбіжностей у документах унеможливлює однозначне встановлення особи, що є підставою у відмові в призначенні щомісячних страхових виплат ОСОБА_2 . З метою подальшого розгляду питання щодо призначення страхових виплат рекомендуємо забезпечити внесення змін до акта за формою П-4 у частині прізвища, ім`я та по батькові відповідно до посвідки на постійне місце проживання.

23.02.2026р. Позивач звернувся до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці із заявою, в якій зазначив, що в Акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 31 липня 2025 року, який затверджено Т.в.о. Південно-східного міжрегіонального управління Держвної служби з питань праці С.В. Бланком, його особу зазначено як “ ОСОБА_3 ”, а у посвідці на постійне місце проживання № НОМЕР_1 , яка видана 06.10.2020р. органом № 1203, його особу вказано як “ ОСОБА_3 ” (без зазначення по батькові), а також просив внести зміни до Акту П-4, а саме, зазначити його особу на підставі посвідки на постійне місце проживання № НОМЕР_1 , яка видана 06.10.2020р. органом № 1203.

27.03.2026р. листом за вих. № ПС/3.1/476-ЗВ-26 Південно-Східне міжрегіонального управління Державної служби з питань праці відмовило Позивачу, що обгрунтувало, зокрема наступним:

“Відповідно до пункту 105 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019р. (далі за текстом - Порядок № 337) після отримання повідомлення за формою П-3 Південно - Східним міжрегіональним управління Державної служби з питань праці утворено комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - комісія з розслідування), до складу якої ввійшли представник Південно - Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (голова комісії), представники закладу охорони здоров`я, роботодавця - ПРАТ «СУХА БАЛКА», первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони, вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації.

Відповідно до пункту 117 Порядку № 337 за результатами розслідування комісія склала акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 стосовно ОСОБА_1 від 31.07.2025.

Вищевказаний Акт розслідування був підписаний усіма членами комісії, у тому числі представником територіального органу Пенсійного фонду України.

Враховуючи вищезазначене, у Південно - Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці відсутні підстави для внесення змін до вищевказаних документів, а саме у Інформаційну довідку та до Акту розслідування”.

06.05.2026р. Позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати внаслідок професійного захворювання та надав всі необхідні для цього документи, в тому числі, додаткові (на власний розсуд) - копію свідоцтва про народження, копію листа Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 27.03.2026р. за вих. № ПС/3.1/476-ЗВ-26.

06.05.2026р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області знову прийнято Рішення № 4001-110310483-2026-1 про відмову в призначенні щомісячних страхових виплат втраченої заробітної плати, в якому зазначено, що заява Позивача про призначення одноразової та щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати внаслідок професійного захворювання від 06.05.2026р. не відпрацьована. Відповідно до вимог чинного законодавства України, призначення та виплата страхових виплат здійснюється виключно за умови повної ідентифікації особи та відповідності персональних даних у всіх поданих документах. Наявність розбіжностей у документах, а саме прізвище, ім`я та по батькові в п. 12 Акта П-4 від 31.07.2025 не відповідають персональним даним вказаним у посвідці на постійне місце проживання. Наявність розбіжностей унеможливлює однозначне встановлення особи, що є підставою у відмові в призначенні щомісячних страхових виплат.

Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішені спору суд виходить із того, що частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Закон №1105-XIV визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1105-XIV загальнообов`язкове державне соціальне страхування - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - кошти соціального страхування), коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Cтрахові випадки:

за соціальним страхуванням від нещасного випадку - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене у період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок, що стався, або професійне захворювання, яке виникло внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці;

за соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім`ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону страхових виплат.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Закону №1105-XIV страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) (крім домашніх працівників, які не беруть добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Частинами першою, третьою, сьомою статті 30 Закону №1105-XIV визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Страхові виплати складаються із:

1) щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

4) страхових витрат на професійну реабілітацію та соціальну допомогу;

5) допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Підставою для оплати потерпілому витрат на проведення професійної реабілітації, оплати соціальних послуг, а також для здійснення страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Заява може бути подана до Пенсійного фонду України у формі паперового документа.

Частиною другою статті 37 Закону № 1105-XIV визначено, що територіальні органи уповноваженого органу управління приймають рішення про призначення страхових виплат на підставі заяви та отриманих шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій:

1) акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами;

2) даних про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності;

3) даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи, яка має право на виплати, та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть потерпілого та інших актів цивільного стану, необхідних для призначення страхових виплат;

4) даних реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід) і сплату страхових внесків та інших даних, необхідних для призначення виплат;

5) наявних даних Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання;

6) даних органів реєстрації про реєстрацію місця проживання;

7) даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти про навчання;

8) даних Державного реєстру боржників про виплату аліментів;

9) даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо статусу внутрішньо переміщеної особи;

10) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Потерпілий або особи, які мають право на страхові виплати, у разі відсутності необхідної інформації в державних реєстрах і базах даних мають право надати додаткові документи, необхідні для призначення страхових виплат (частина третя статті 37 Закону №1105-XIV).

Згідно із частиною першою статті 38 Закону № 1105-XIV територіальні органи уповноваженого органу управління розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи і приймають відповідні рішення протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та строки їх здійснення або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів ( ч. 2 ст. 38 Закону № 1105-XIV)

Відповідно до приписів статті 39 Закону № 1105-XIV Уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо:

1) потерпілий вчиняв дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання рекомендацій лікаря), що сприяли настанню страхового випадку;

2) роботодавець, інші органи, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілий надали уповноваженому органу управління завідомо неправдиві відомості про страховий випадок;

3) застрахована особа вчинила умисне кримінальне правопорушення, що призвело до настання страхового випадку.

Як вбачається зі спірного рішення про відмову, відповідачем відмовлено у призначенні страхових виплат з підстав неможливості ідентифікувати особу, оскільки посвідка на тимчасове перебування не місить по-батькові позивача, на відміну від акту розслідування професійного захворювання на виробництві.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що подібної підстави для відмови у призначенні страхових виплат приписами статті 39 Закону № 1105-XIV не передбачено. Крім того, під час повторного звернення позивачем долучено до відповідача свідоцтво про народження, в якому повне прізвище імя та по-батькові позивача повно співпадають з зазначеними в акті розслідування. За таких обставин, суд вважає, що спірне рішення прийнято за відсутності законодавчо передбачених умов та із застосуванням надмірного формалізму, а отже підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 4001-110310483-2026-1 від 06.05.2026 р. про відмову у призначенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячних страхових виплат втраченої заробітної плати.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразову допомогу та щомісячні страхові виплати внаслідок професійного захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року № 1105-XIV, Порядку призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, зареєсстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2024р. за №353/41698 та затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 26 січня 2024р. № 4-1 з дати встановлення професійного захворювання, з 04.11.2025р., та з коригуванням цих виплат у зв`язку з підвищенням цін на споживчі товари та послуги у порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати за подачу позову до суду у розмірі 1064,96 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна