Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №160/16717/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 рокуСправа №160/16717/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.04.2026 р. № 20311/04-36-09-03/ НОМЕР_1 , яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25 941,00 грн, та Рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 209 від 15.04.2026 р. про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує про необґрунтованість висновків контролюючого органу, що здійснені за результатами проведеної перевірки. Так, позивач зазначає, що реалізації алкогольних поїв без марок акцизного податку передував технічний збій, внаслідок чого відбулось дублювання однієї з номерів та серії марки у фіскальних чеках, разом з тим, реальне відображення номерів акцизних марок підтверджено фотодоказами та показами свідків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

21.07.2026 до суду надійшов відзив відповідача, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, наполягає на обґрунтованості оскаржуваних рішень, оскільки за результатами проведено перевірки встановлено факти роздрібної торгівлі фальсифікованими алкогольними напоями за період з 01.09.2025р. по 26.01.2026р. без наявності паперових марок акцизного податку встановленого зразка.

27.07.2026 до суду надійшов відповідь на відзив в якому представник позивача вказує, що задвоєння марок акцизного податку через технічний збій не можна ототожнювати з фальсифікацією алкогольних напоїв.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що згідно наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26 березня 2026 року №1649-п з метою фактичної перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на підставі підпункту 191.1.4, 191.1.14, 191.1.15, 191.1.16, 191.1.17, 191.1.18, 191.1.19, 191.1.20 пункту 191.1 статті 191, статті 20, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 (підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) ПК України, Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР, Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ГУ ДПС у Дніпропетровській області – проведено фактичну перевірку ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним №1205/04-36-09-03/ НОМЕР_1 від 31.03.2026 р.

В ході проведеної перевірки встановлено порушення ст. 62 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового», а саме — роздрібну торгівлю алкогольними напоями без марок акцизного податку на загальну суму 158,00 грн. Згідно з висновками інспекторів, зафіксовано реалізацію двічі одного й того ж напою спиртового «Шоколатьє» за маркою AIKH882551 (25-26.09.2025 р.) та реалізацію двічі горілки «Неміроф» за маркою AIZX101201 (26.01.2026 р.).

Відповідачем на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.04.2026 № 20311/04-36-09-03/2892605093, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25 941,00 грн. за роздрібну торгівлю фальсифікованими алкогольними напоями без наявності паперових марок акцизного податку встановленого зразка.

Також відповідачем прийнято Рішення № 209 від 15.04.2026 року про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №04360318202501725.

27.04.2026р. позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на податкове повідомлення – рішення та рішення про припинення ліцензії. Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 05.06.2026 року скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані рішення — без змін.

Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку встановленим у справі обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України, визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Згідно з п. п. 75.1.3 п.75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки наведений у ст. 80 ПК України.

Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, визначає Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до норм абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

За приписами п. п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

У відповідності до п. п. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

За правилами п. 226.1 ст. 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Згідно приписів п. 226.2 ст. 226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Змістом п. 226.9 ст. 226 ПК України передбачено, що вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Згідно з п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 27.12.2010 № 1251, маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4х10 міліметрів; горизонтальний - 4х20 міліметрів; діагональний -4x18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Пунктом 226.9 статті 226 ПК України встановлено, що вважаються такими, що немарковані, зокрема:

алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

В свою чергу, пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1251, передбачено, що маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена п. 11 ст. 73 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» - 200 відсотків вартості товару, але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Актом фактичної перевірки №1205/04-36-09-03/2892605093 від 31.03.2026р, зафіксовано та відповідно до якого встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку, а саме, згідно контрольних стрічок, які створені в електронній формі на ПРРО, фіскальний №4001216385 за період з 25.09.2025 по 26.09.2025 за маркою акцизного податку АІКН882551 з однаковою маркою акцизного податку ( витяг з баз даних додається) було реалізовано двічі напій спиртований «Шоколатьє вишня – шоколад), об`ємом 0,5л. за ціною 118, 00 грн., та за період 26.01.2026 було реалізовано двічі горілку «Неміроф», об`ємом 0,1 л. за ціною 40,00 грн., марка акцизного податку АІZX101201 з однаковою маркою акцизного податку (витяг з баз даних додається), на загальну суму 158,00 грн.

За позицією відповідача, зазначені алкогольні напої марковані з відхиленням вимог «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів та вважаються такими що немарковані», затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 №1251 (із змінами та доповненнями), відповідач зазначає, що реалізація алкогольних напоїв з однаковими марками акцизного податку визначається - роздрібна торгівля фальсифікованими алкогольними напоями за період з 01.09.2025р. по 26.01.2026р. без наявності паперових марок акцизного податку встановленого зразка, що підтверджується Витяги з бази даних АІС «СОД РРО».

Як встановлено судом, повторення МАП відбувалось у межах одного фіскального чека (внутрішнє дублювання), ознак помилкового дублювання однієї й тієї ж МАП у різних позиціях одного чека не виявлено.

Повторення МАП в межах одного чека між різними пляшками одного найменування є системним і типовим, ознак дублювання однієї МАП для різних товарів в одному чеку не встановлено.

Як встановлено з первинних фіскальних документів, у кожному випадку реалізації алкогольної продукції відповідні акцизні марки (МАП) фактично були наявні, ідентифіковані та відображені в облікових даних РРО/ПРРО, що підтверджується як розшифровками чеків, так і матеріалами, доданими позивачем (зокрема, фотокопіями акцизних марок та перепискою, у якій здійснювалося їх внесення до системи, показами касирів та пояснення свідків-покупців).

Слід зазначити про те, що склад правопорушення, за яке ст. 62 Закону №3817, передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізацію алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Водночас, необхідною передумовою застосування до суб`єкта господарювання рішення про застосування фінансових санкцій, є наявність доказів на підтвердження порушення таким суб`єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до приписів ст. 62 Закону №3817, склад правопорушення утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що контролюючий орган під час перевірки повинен встановити факт наявності алкогольних напоїв на продаж у суб`єкта господарювання, а також перевірити відсутність марок акцизного податку встановленого зразка на цих продуктах. Це стосується алкогольних напоїв та тютюнових виробів, маркованих з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, яке регулює виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також випадків, коли використовуються марки, що не видавалися виробнику або імпортеру продукції. Окрім того, необхідно перевірити, чи зазначена на марках сума акцизного податку відповідає чинним ставкам для українських або імпортних алкогольних напоїв, з урахуванням міцності, місткості тари та ставок акцизного податку на момент виробництва марки. У разі наявності підроблених марок акцизного податку, контролюючий орган має здійснити купівлю алкогольного напою, отримати відповідний розрахунковий документ, провести фото- та відеофіксацію, а також отримати пояснення від продавця та суб`єкта господарювання.

В той же час варто зазначити, що склад вказаного порушення, утворює відсутність чи підробка акцизної марки на товарі, що реалізується, проте не помилкове зазначення номеру акцизної марки у фіскальному чеку/його дублювання.

Судом встановлено, що під час перевірки в розділі «СОД РРО» підсистеми «Аналітична система» ІАС «Податковий блок» було виявлено, що через реєстратор розрахункових операцій реалізовано алкогольні напої з однаковими марками акцизного податку.

На думку суду, сам факт реалізації алкогольних напоїв з однаковими або помилковими реквізитами марок акцизного податку, зазначеними в розрахункових документах, може бути підставою для визнання такої реалізації продажем алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку, марками, що не відповідають вимогам Положення № 1251, або взагалі без марок акцизного податку. Водночас ці обставини можуть бути підставою для проведення перевірки позивача відповідачем, але не є єдиною та достатньою підставою для висновку про порушення позивачем ст.62 Закону №3817 щодо реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з марками, що не відповідають вимогам, визначеним Кабінетом Міністрів України, чи марками, що не видавалися виробнику або імпортеру, або з помилковими даними щодо акцизного податку.

Разом з тим, при дослідженні змісту акта перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, судом виявлено неповноту встановленого порушення.

Так, інформація про марки акцизного податку була отримана перевіряючими не з фіскального чеку або контрольної касової стрічки, перевірка яких є обов`язковою для встановлення податкового правопорушення, а з автоматизованих систем контролюючого органу.

Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 805/5017/15-а зазначив, що «будь-яке автоматизоване співставлення або дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесене до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань».

Судом встановлено, що під час перевірки відповідачем не було здійснено огляд МАП чи перевірку чеків РРО.

Таким чином, питання наявності та правильності відображення «цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої» в розрахунковому документі суттєво відрізняються від питання фізичної наявності МАП на алкогольному напої, яке не було розглянуте під час перевірки.

Варто зазначити, що необхідною передумовою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій є наявність необхідних доказів на підтвердження порушення таким суб`єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, у тому числі і докази на підтвердження маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції. У даному ж випадку мова йде про невідображення у фіскальних документах сканованих марок акцизного податку, проте фактичною перевіркою не було досліджено фізичну наявність на проданих пляшках алкоголю марок акцизного податку, які відповідають чи не відповідають фактично виданим/придбаним обсягам/номерам таких марок акцизного податку.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано належних та достовірних у розумінні статей 73 та 75 КАС України, доказів виявлення саме під час проведення фактичної перевірки та в магазині позивача фактів продажу вказаних вище алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку, видачі розрахункових документів РРО, оформлених з порушеннями чи невстановленого взірця. У акті фактичної не вказано достатньої інформації, яка дозволяє встановити факт порушення позивачем правил реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів з огляду на відсутність будь-якої деталізації виявленого порушення, повних реквізитів продукції.

Враховуючи вище зазначене, суд дійшов висновку про те, що за наслідком проведеної перевірки відповідач прийняв оскаржуване рішення за відсутності на те правових підстав, неповноту дослідження обставин про маркування алкогольної продукції марками акцизного податку, які відсутні в реєстрі виданих виробником марок акцизного податку а отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З огляду на зазначене, висновки акта перевірки, що знайшли своє відображення в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, є недоведеними та такими, що не ґрунтуються на конкретних обставинах та доказах, а лише на припущеннях контролюючого органу.

Щодо рішення про припинення дії ліцензій, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України № 3817-ІХ, підставою для припинення ліцензії є встановлений під час перевірки факт реалізації алкогольних напоїв без наклеєних марок акцизного податку.

Разом з тим, жодних фактів продажу такого товару під час судового розгляду справи не виявлено, доказів відсутності марки акцизного податку на алкогольних напоях, реалізованих у вказані дати, відповідачем не надано.

За таких обставин, рішення № 209 від 15.04.2026 р. підлягає скасуванню.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.04.2026 року № 20311/04-36-09-03/ НОМЕР_1 , яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25 941,00 грн.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 209 від 15.04.2026 року про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати в сумі 2662,40 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна