Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №160/15018/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 рокуСправа №160/15018/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

02 червня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України з вимогами:

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2026;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року (3328,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2026 основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Львівській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон № 2262-ХІІ). Вказує, що звернувся до відповідача з заявою про підготовку та надання до пенсійного органу нової довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2026 рік. Листом від 27.05.2026 відповідач відмовив, посилаючись на відсутність підстав для надання довідки про розмір його грошового забезпечення, станом на 01.01.2026 роки. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач 22.06.2026 року надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, посилаючись на відсутність правових підстав для виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026. Зокрема, Адміністрація Державної прикордонної служби України зазначає, що фактичного підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців не відбулося, Кабінетом Міністрів України не приймалося окремого рішення про проведення перерахунку пенсій, а від органу Пенсійного фонду не надходили передбачені Порядком №45 списки осіб для підготовки відповідних довідок. Крім того, відповідач вказує, що розміри посадових окладів та окладів за військовим званням продовжують визначатися відповідно до пункту 4 постанови КМУ №704 виходячи з розрахункової величини 1762 грн. У зв`язку з цим відповідач вважає свою відмову у складанні довідки правомірною, а позовні вимоги — необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, якому призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Представником позивача на адресу відповідача було складено заяву від 03.05.2026 року з вимогою підготувати та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 року за посадою, відповідною або аналогічною останній штатній посаді ОСОБА_1 .

Листом №09/С-5081/11219 від 27.05.2026 року Адміністрація державної прикордонної служби України повідомила позивача, що за відсутності станом на 01.01.2026 факту підвищення (збільшення) розміру грошового забезпечення діючим військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, а також відповідного рішення Уряду про перерахунок раніше призначених пенсій, як це визначено частиною 4 статті 63 Закону № 2262, в уповноваженого структурного підрозділу Адміністрації Держприкордонслужби відсутні підстави для підготовки відповідних довідок та їх надсилання до 25-ти регіональних Головних управлінь Пенсійного фонду України або ж на адресу військових пенсіонерів чи їх адвокатів (представників) за їх вимогою (проханням).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Частиною першою статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ).

Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

За частинами першою, другою та четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45 (пункт 3 Порядку № 45).

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) було підвищено грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та закладено механізм щорічного збільшення його розміру у подальшому.

Так, відповідно до пункту 4 цієї постанови у редакції, що була чинною до 24.02.2018 року, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

З 24.02.2018 року набула чинності Постанова № 103, пунктом 6 якої пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 24.02.2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.

Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови № 704, та відновлено його попередню редакцію, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 31.08.2022 у справі №120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, від 14.09.2022 у справі №500/1886/21 та від 22.09.2022 у справі №500/3840/21 Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 у частині визначення розрахунковою величиною прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідало нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, оскільки прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт був змінений законодавцем на відповідний календарний рік.

Верховний Суд також указав, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб у військових пенсіонерів виникає право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт.

12.05.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704», яка набрала чинності 20.05.2023.

Пунктом 2 постанови №481 абзац перший пункту 4 постанови №704 викладено в редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями розраховуються виходячи з розміру 1762 грн і визначаються шляхом множення цієї величини на відповідний тарифний коефіцієнт.

Вирішуючи питання про застосування пункту 4 постанови №704 в редакції постанови №481 у правовідносинах щодо оформлення довідки для перерахунку пенсії, суд ураховує висновки, викладені судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24.

У зазначеній постанові судова палата, відступивши від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.10.2025 у справі №600/3516/24-а та від 22.10.2025 у справі №420/3824/25, сформувала висновок, що до правовідносин, пов`язаних з оформленням і направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, під час обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням має застосовуватися пункт 4 постанови №704 у первісній редакції, яка передбачає використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762 грн.

Такий висновок судова палата обґрунтувала приписами частини третьої статті 7 КАС України, відповідно до яких у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Судова палата зазначила, що пункт 2 постанови №481 у частині, яка суперечить закону про Державний бюджет України на відповідний рік, не підлягає застосуванню. Суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти в судовому порядку та чи були вони чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 7 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 грн.

Отже, у спірних правовідносинах під час визначення посадового окладу та окладу за військовим званням для оформлення довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3328 грн, установлений законом на відповідну дату, помножений на належні тарифні коефіцієнти.

При цьому суд ураховує постанову Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, якою скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 і відмовлено у задоволенні позову до Кабінету Міністрів України про визнання неправомірними дій під час прийняття постанови №481 та зобов`язання скасувати пункт 2 цієї постанови.

Разом із тим висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, не усувають та не змінюють правового висновку судової палати, викладеного у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, з огляду на наступне.

Так, предметом спору у справі №320/29450/24 була правомірність дій Кабінету Міністрів України під час прийняття нормативно-правового акта постанови №481, а також вимога зобов`язати Кабінет Міністрів України скасувати пункт 2 цієї постанови. Ключовим питанням у цій справі було те, чи наділений Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати розміри грошового забезпечення, у тому числі базову величину для визначення посадових окладів діючих військовослужбовців.

Верховний Суд у справі №320/29450/24 дійшов висновку, що частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII Кабінету Міністрів України делеговані повноваження встановлювати розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі відповідну базову величину. Саме з огляду на наявність у Кабінету Міністрів України такої нормотворчої компетенції суд відмовив у позові про визнання неправомірними дій Уряду та скасування пункту 2 постанови №481.

Натомість у справі, яка розглядається, Кабінет Міністрів України не є відповідачем, нормативно-правовий акт не є предметом оскарження, а позивач не ставить питання про визнання постанови №481 протиправною чи нечинною. Предметом цього спору є індивідуальне право військового пенсіонера на отримання належної довідки для перерахунку пенсії та кореспондуючий обов`язок уповноваженого органу оформити й направити таку довідку до органу Пенсійного фонду України.

Матеріально-правовою основою цього спору є не лише стаття 9 Закону №2011-XII, а передусім статті 43, 51 та 63 Закону №2262-XII, Порядок №45 і приписи частини третьої статті 7 КАС України щодо застосування судом правового акта вищої юридичної сили в конкретних правовідносинах.

Більше того, у постанові від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 Верховний Суд визнав відмінними правовідносини у цій справі від правовідносин у справі №440/6017/21. Верховний Суд зазначив, що у справі №440/6017/21 спір виник саме у зв`язку з відмовою уповноваженого органу підготувати та надати до органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-XII та положень постанови №704.

Отже, Верховний Суд у постанові від 16.07.2026 не визнав помилковим правовий висновок у справі №440/6017/21 щодо права пенсіонера на довідку, не відступив від цього висновку, а констатував його незастосовність саме до спору про межі нормотворчої компетенції Кабінету Міністрів України.

Постанова судової палати у справі №520/5814/24, на відміну від постанови у справі №320/29450/24, безпосередньо стосується оформлення й направлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та вирішує питання застосування пункту 4 постанови №704 у таких правовідносинах. Тому саме правовідносини у справі №520/5814/24 є подібними до правовідносин у справі, яка розглядається, за суб`єктним складом, об`єктом, змістом взаємних прав та обов`язків, предметом і правовою підставою позову.

Крім того, постанова у справі №520/5814/24 ухвалена Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. Відповідно до частини першої статті 346 КАС України колегія суддів, яка розглядає справу в касаційному порядку, передає справу на розгляд палати, якщо вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі такої палати.

Таким чином, постанова Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 підтверджує наявність у Кабінету Міністрів України повноважень приймати нормативно-правові акти у сфері встановлення розмірів грошового забезпечення, проте не вирішує питання застосування пункту 4 постанови №704 у конкретному спорі про оформлення пенсійної довідки і не усуває висновку судової палати у справі №520/5814/24 щодо необхідності застосування в таких правовідносинах прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для застосування постанови Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 як такої, що виключає право позивача на оформлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026.

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, відповідачем нова довідка про розмір грошового забезпечення, не складалась, до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлена довідка про розмір грошового забезпечення, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, зокрема станом на 01.01.2026 року не направлялась.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про наявність протиправності дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.01.2026 року для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2026 року, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивач, звільнений від сплати судового збору, у зв`язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01001, ІК в ЄДРПОУ 00034039) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2026.

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року (3328,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2026 основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков