Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №629/4209/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 629/4209/25

провадження № 22-ц/4809/1341/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Мурашка С. І., Чельник О. І.,

секретар судового засідання Діманова Н. І.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2026 року у складі головуючого судді Москалик В. В.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив та рішення суду першої інстанції.

У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі – ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулось з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитними договорами № 200354406 від 12 липня 2021 року та №300014952 від 22 грудня 2021 року в загальному розмірі 102 970,32 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 12 липня 2021 року між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 було укладено договір № 200354406, відповідно до умов якого відповідачці було відкрито рахунок з відновлювальною кредитною лінією на суму 100 000 грн на строк 11 місяців, відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 48 % річних.

22 грудня 2021 року між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 укладено договір № 300014952, відповідно до умов якого відповідачці було відкрито рахунок та надано кредит в сумі 30 700 грн на строк 24 місяці, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 0,01 % річних.

25 липня 2024 року АТ «Банк Форвард» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» уклали договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» отримало право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитними договорами № 200354406 та № 300014952.

У зв`язку з порушенням відповідачкою взятих на себе кредитних зобов`язань утворилася заборгованість у розмірі 102 970,32 грн, яка складається з заборгованості за договором № 200354406 за тілом кредиту в сумі 31 087,48 грн та заборгованості за відсотками в сумі 31 333,85 грн, та за договором № 300014952 за тілом кредиту в сумі 27 963,59 грн, заборгованості за відсотками в сумі 2,31 грн, заборгованості за комісією - 12 583,09 грн.

Відповідачка подала відзив на позов, в якому заперечила щодо позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Вказала, що кредитні договори були укладені нею з АТ "Банк Форвард". Так, вона вчасно сплачувала відсотки за користування кредитними коштами, поки не відбулась ліквідація банку, у зв`язку з чим відбулась зміна кредитора.

Зауважує, що вона не була повідомлена про зміну стягувача.

Крім того, зазначає, що не заперечує проти сплати боргу, проте через проблеми зі здоров`ям, майже всі кошти вимушена витрачати на постійне лікування, проживає одна, з доходу має лише мінімальну заробітну плату (а.с.113-114 том 1).

Представник позивача подав відповідь на відзив та зазначив, що аргументи, викладені відповідачкою у відзиві є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання.

Зазначив, що підписуючи кредитні договори відповідачка погодилася, що вона до їх підписання ознайомилася з усіма умовами, на яких банк здійснює кредитування, а також свідомо обрала умови, викладенні у кредитному договорі, тому твердження про незнання та непоінформованість відповідачки щодо укладення та умов договору є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання.

Вказав, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» неодноразово направляло на адресу відповідачки повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні (а.с.121-123 том 1).

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2026 року позов задоволено частково Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість в загальній сумі 89 203,68 грн (вісімдесят дев`ять тисяч двісті три гривні 68 коп), з яких:

- за кредитним договором № 200354406 від 12.07.2021 в сумі 62 421,33 грн, з яких 31 087,48 грн – тіло кредиту, 31 333,85 грн – за відсотками,

- за кредитним договором № 300014952 від 22.12.2021 в сумі 26 782,35 грн, з яких 26 130,04 грн – тіло кредиту, 2,31 грн за відсотками, 650,00 грн - комісії.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 098,54 грн та 3 465,22 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановляючи оскаржуване рішення, місцевий суд керувався тим, що відповідачка не виконала передбачені кредитними договорами і законом зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитними договорами, яка підлягає стягненню із відповідачки на користь позивача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення із відповідачки на його користь суми комісії за обслуговування кредитної заборгованості за договором № 300014952 від 22 грудня 2021 року в розмірі 11 933,09 грн, суд вказав, що в анкеті-заяві № 300014952 від 22 грудня 2021 року та паспорті споживчого кредиту від 22 грудня 2021 року, сторони узгодили комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99 %, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», тому така умова кредитного договору є нікчемною.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 подала до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору; врахувати втрату роботи у зв`язку з інвалідністю та ухвалити нове рішення в частині стягнення суми заборгованості за тілом кредиту та відсотками, суттєво зменшивши їх розмір, враховуючи скрутне матеріальне становище та її стан здоров`я; ухвалити нове рішення в частині компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідачка зазначила, що на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення вона мала статус особи з інвалідністю ІІ групи, а тому суд безпідставно стягнув із неї на користь позивача витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Крім того, зазначила, що перенесла складну операцію та тривале лікування, у зв`язку з чим просила зменшити розмір нарахованих відсотків та комісій.

Також вказала, що стягнення із неї на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 563, 76 грн є надмірним тягарем, що позбавляє її засобів до існування та можливості купувати ліки.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не подано, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Участь учасників справи в суді апеляційної інстанції.

Учасники справи в судове засідання, призначене у цій справі на 13 серпня 2026 року до Кропивницького апеляційного суду не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи (а.с.1-2 том 2).

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 098, 54 грн, скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення. В іншій частині рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2026 року підлягає залишенню без змін.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

12 липня 2021 року між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 укладено договір №200354406, за умовами якого відповідачці було відкрито рахунок з відновлювальною кредитною лінією на суму 100 000 грн на строк 11 місяців, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 48 % річних.

ОСОБА_1 власноруч підписала анкету-заяву № 200354406 від 12 липня 2021 року, паспорт споживчого кредиту, опитувальник клієнта – фізичної особи.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 200354406 від 12 липня 2021 року та випискою за особовим рахункам, установлено, що відповідачка користувалася кредитними коштами та здійснювала часткове погашення кредиту.

Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 200354406 від 12 липня 2021 року складає 62 421,33 грн, з яких 31 087,48 грн – тіло кредиту та 31 333,85 грн – заборгованість за відсотками.

Крім того, 22 грудня 2021 року між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 укладено договір №300014952, відповідно до умов якого відповідачці було відкрито рахунок та надано кредит в сумі 30 700,00 грн на строк 762 дні, з 22 грудня 2021 року по 22 січня 2024 року, щомісячна комісія (за обслуговування кредитної заборгованості) - 917,93 грн, плата за послугу "sms-сервіс" - 50,00 грн щомісячно, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 0,01 % річних.

ОСОБА_1 власноруч підписала анкету-заяву № 300014952 від 22 грудня 2021 року, паспорт споживчого кредиту, опитувальник клієнта – фізичної особи.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №300014952 від 22 грудня 2021 року та випискою за особовим рахунком відповідачка користувалася кредитними коштами та здійснювала часткове погашення кредиту, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов`язань за цим договором заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 300014952 від 22 грудня 2021 року складає 40 548,99 грн, з яких 27 963,59 грн – тіло кредиту, 2,31 грн – заборгованість за відсотками, 12 583,09 грн - заборгованість за комісією, з яких 11 933,09 грн - щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості, 650,00 грн - плата за послугу "sms-сервіс".

25 липня 2024 року між АТ «Банк Форвард» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого АТ «Банк Форвард» передає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників.

Відповідно до витягів з реєстру боржників від 25 липня 2024 року до договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 200354406 від 12 липня 2021 року в сумі 62 421,33 грн, з яких 31 087,48 грн – тіло кредиту та 31 333,85 грн – заборгованість за відсотками, та за договором № 300014952 від 22.12.2021 в сумі 40 548,99 грн, з яких 27 963,59 грн – тіло кредиту, 2,31 грн – заборгованість за відсотками, 12 583,09 грн - заборгованість за комісією.

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачка в апеляційній скарзі просить зменшити розмір стягнутих із неї на користь позивача відсотків за кредитними договорами та комісій.

Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги в цій частині, оскільки при укладенні кредитних договорів сторонами було погоджено

розмір відсотків і порядок їх нарахування.

Укладаючи кредитний договір, відповідачка самостійно та добросовісно надала оцінку запропонованим умовам кредитування, зважила на можливість їх дотримання з огляду на наявне фінансове становище та на час укладення договору, вважала їх прийнятними та вигідними для себе, що й отримало вираження у факті надання згоди на укладення правочину та отримання на його підставі кошів кредиту.

Таким чином, вимоги апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Апеляційний суд також не встановив підстав для зміни чи скасування судового рішення в частині стягнення із відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 563, 76 грн, враховуючи таке.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку з реалізацією права на судовий захист у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору й стримування від подання безпідставних позовів (скарг).

Згідно з положеннями частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Згідно частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що з урахуванням переліку послуг, наданих адвокатом, виходячи з принципів розумності та справедливості, з огляду на ціну позову, враховуючи малозначність справи та її розгляд в спрощеному позовному провадженні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що співмірний та розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, складає 3 465,22 грн.

Підстав для скасування судового рішення в цій частині апеляційним судом не встановлено.

З урахуванням зазначеного вище, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, в той час як відповідачкою не спростовано наявності у неї заборгованості перед позивачем, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених у апеляційній скарзі.

Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення із відповідачки на користь позивача судового збору.

Так, згідно копії витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № витягу 9/25/3378/В, дата прийняття рішення 02 грудня 2025 року, номер рішення 9/25/3378/Р, ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності (а.с.171-174 том 1).

Пунктом 9 частини 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Частиною 6 статті 141 ЦПК України визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідачка надала відповідні докази до суду першої інстанції, однак суд при ухваленні оскаржуваного судового рішення зазначеного не врахував.

Відтак, у зв`язку з тим, що відповідачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2026 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 098, 54 грн необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 098, 54 грн.

В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2026 року в частині стягнення із відповідачки на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 098, 54 грн скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 098, 54 грн. В іншій частині рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2026 року необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2026 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 098, 54 грн скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 098, 54 грн.

В іншій частині рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 24.08.2026.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді С. І. Мурашко

О. І. Чельник