Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №646/7725/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 18 серпня 2026 р.

Справа: №646/7725/26

Суддя: Іщенко О. В.

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/7725/26

№ провадження 3/646/1476/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.08.2026 місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

судді Іщенко О. В.,

секретар судового засідання Петренко А. О.,

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

захисник Сорока О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції з протоколом про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 699650 від 22.06.2026, 22.05.2026 о 16:08 годині за адресою: проспект Аерокосмічний, будинок 178, місто Харків Харківської області ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , не обрала безпечної швидкості руху, не надала дорогу пішоходам, які рухаються по регульованому пішохідному переходу, внаслідок чого допустила наїзд на пішохода, а саме ОСОБА_2 . Внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження та завдано матеріальної шкоди. Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги пунктів 12.1. та 18.2. Правил дорожнього руху.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 699650 від 22.06.2026 уповноваженою особою Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції додано рапорт старшого слідчого ВР злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області; протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.05.2026; пояснення ОСОБА_1 від 22.05.2026; пояснення ОСОБА_3 від 17.06.2026; пояснення ОСОБА_4 від 11.06.2026; виписку з історії № 10137, складену 22.05.2026 Комунальним некомерційним підприємством «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О. І. Мещанінова» Харківської міської ради; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1156, складений 29.05.2026 Комунальним некомерційним підприємством «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3»; рапорт інспектора ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 22.05.2026.

У судове засідання, призначене на 19 серпня 2026 року, ОСОБА_1 та її захисник Сорока О. О. не з`явились, про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином. До канцелярії суду від захисника Сороки О. О. надійшла заява, з проханням розглянути справу без її участі та участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; клопотання від 17.08.2026 про призначення експертизи та виклик ОСОБА_5 залишити без розгляду; закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Потерпілі у судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв/клопотань до суду не надходило.

Відповідно до положень статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Ураховуючи викладене, суд уважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши допустимість та достатність доказів, що надані у справі про адміністративне правопорушення, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із статтею 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Приписами статті 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху, зокрема мають право на безпечні умови дорожнього руху та зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також зобов`язані створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до пункту 12.1. Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно із пунктом 18.2. Правил дорожнього руху на регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Оскільки об`єктивна сторона даного правопорушення передбачає обов`язкове спричинення пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, то додатковим обов`язковим об`єктом даного виду правопорушення є також суспільні відносини у сфері власності.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбачає систему ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення: протиправне діяння (дія чи бездіяльність); шкідливі наслідки діяння; причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що настали; час, місце, умови, спосіб та засоби вчинення правопорушення.

Суб`єктивна сторона - це комплекс ознак, що характеризують внутрішню сторону правопорушення. До ознак, які характеризують суб`єктивну сторону, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.

Разом з тим, доказуванню підлягають всі елементи складу правопорушення. Тобто органом, уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення, має бути доведено не тільки сам факт умисного вчинення протиправної дії та її наслідків, але й причинний зв`язок між діяннями конкретної особи та шкідливими наслідками, що настали.

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 699650 від 22.06.2026 убачається, що 22.05.2026 о 16:08 годині за адресою: проспект Аерокосмічний, будинок 178, місто Харків Харківської області ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , не обрала безпечної швидкості руху, не надала дорогу пішоходам, які рухаються по регульованому пішохідному переходу, внаслідок чого допустила наїзд на пішохода, а саме ОСОБА_2 . Внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження та завдано матеріальної шкоди.

Із дослідженого у судовому засіданні відеозапису події адміністративного правопорушення, який було надано суду захисником Дьомінової І. О. та долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення у якості доказу, убачається, що ОСОБА_1 на невеликій швидкості завершувала перетин перехрестя на зелений сигнал світлофора. У момент, коли транспортний засіб почав перетинати пішохідний перехід, група дітей, а саме, два хлопчика та дівчинка, які до цього перебували на тротуарі та чекали перетину перехрестя, раптово починають рух та фактично вискакують під колеса транспортного засобу ОСОБА_1 . Дівчинка при цьому рухається на дитячому самокаті. Із відеозапису убачається, що інші пішоходи як праворуч, так і ліворуч, чекаючи дозволяючого сигналу світлофора, стоять на тротуарі, не починаючи руху через перехрестя. Двом хлопчикам вдалось уникнути зіткнення з транспортним засобом. У цей же час, ймовірно, намагаючись уникнути зіткнення з другим хлопчиком, ОСОБА_1 ледь змінює траєкторію руху свого транспортного засобу праворуч. Саме у цей час відбувається зіткнення транспортного засобу із самокатом, на якому рухається через перехрестя малолітня потерпіла ОСОБА_2 та яку ОСОБА_1 об`єктивно не могла своєчасно побачити.

Суд звертає увагу, що малолітні діти, серед яких перебувала потерпіла ОСОБА_2 , перетинали складне перехрестя з досить інтенсивним рухом транспортних засобів без нагляду дорослих, при цьому ОСОБА_2 , як буле вже зазначено судом, рухалась на дитячому самокаті.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 699650 від 22.06.2026 ОСОБА_1 ставиться у провину порушення пунктів 12.1 та 18.2 Правил дорожнього руху, а саме, необрання безпечної швидкості руху та ненадання дороги пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека, унаслідок чого відбувся наїзд на пішохода.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 до виникнення небезпечної дорожньої ситуації рухалась з такою швидкістю, яка не відповідала дорожній обстановці, або що вона мала реальну можливість завчасно виявити пішохода, оцінити напрямок його руху та шляхом гальмування чи іншого маневру уникнути зіткнення.

Навпаки, із дослідженого судом відеозапису убачається, що ОСОБА_1 завершувала перетин перехрестя на дозволяючий для неї сигнал світлофора.

Ураховуючи характер та динаміку дорожньої ситуації суд не має підстав уважати доведеним, що ОСОБА_1 мала об`єктивну можливість своєчасно виявити дитину, передбачити її подальший напрямок руху та вжити інших заходів, які б гарантовано дозволили уникнути зіткнення.

Суд зазначає, що у кожному конкретному випадку підлягає встановленню фактична дорожня обстановка, момент виникнення небезпеки для руху, можливість її своєчасного виявлення водієм та наявність у водія технічної можливості уникнути зіткнення.

Сам факт настання дорожньо-транспортної пригоди та отримання транспортним засобом механічних пошкоджень не доводить того, що саме винні дії або бездіяльність ОСОБА_1 перебували у причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Оцінюючи суб`єктивну сторону правопорушення, суд ураховує, що умисна форма вини у діях ОСОБА_1 відсутня - доказів того, що остання усвідомлювала протиправний характер своїх дій, передбачала можливість настання шкідливих наслідків та бажала їх настання або свідомо допускала, судом не встановлено.

Разом з тим, відсутні й достатні докази необережної форми вини, оскільки необережність у даному випадку могла б мати місце лише за умови встановлення, що ОСОБА_1 , за конкретних обставин дорожнього руху, повинна була та об`єктивно могла передбачити можливість виникнення небезпечної ситуації, однак безпідставно цього не зробила або не вжила необхідних заходів для її відвернення.

Досліджений судом відеозапис свідчить про протилежне: небезпечна ситуація виникла раптово внаслідок різкого початку руху дітей у безпосередній близькості до транспортного засобу, при цьому водій, реагуючи на виниклу небезпеку, вчинила маневр з метою уникнення зіткнення.

Отже, судом не встановлено та матеріалами справи не доведено наявності у діях ОСОБА_1 необхідної для притягнення до адміністративної відповідальності форми вини.

Разом з тим, суд зазначає, що для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, необхідна сукупність усіх його обов`язкових елементів. Відсутність хоча б одного з них виключає наявність складу адміністративного правопорушення.

У даному випадку, хоча факт дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження транспортного засобу знайшов своє підтвердження, однак належними та допустимими доказами не доведено винного порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху та її можливості запобігти виникненню наслідків за конкретної дорожньої обстановки.

Отже, суд доходить висновку, що суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення у формі умислу у діях ОСОБА_1 відсутня, що унеможливлює визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи викладене вище, проаналізувавши матеріали справи, суд доходить висновку, що належні, допустимі та достатні докази, які б об`єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відсутні, тому провадження підлягає закриттю на підставі пункту 1) статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Керуючись статтями 124, 247, 251, 254 та 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обставини якого зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 699650 від 22.06.2026, закрити відповідно до пункту 1) статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя О. В. Іщенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua