Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №635/2890/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2890/26

Провадження по справі № 3/635/1269/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року сел. Покотилівка Харківського району

Суддя Харківського районного суду Харківської області Савченко Д.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , –

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 25.02.2026 серія ВБА №200153, 24 лютого 2026 року ОСОБА_1 , знаходячись за місцем мешкання в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виражалось у психологічному тиску, чим завдано психологічної шкоди останньому, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 частини 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З системного аналізу вищевказаних норм права вбачається, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, полягає у вчиненні конкретних протиправних дій або бездіяльності відповідного характеру, які потягли за собою або могли спричинити шкоду здоров`ю потерпілої особи, яка є малолітнім чи неповнолітнім. Відтак, під психологічне насильство підпадають виключно такі цілеспрямовані та умисні діяння (конкретні словесні висловлювання, образи, приниження, погрози, переслідування чи залякування), які спрямовані на обмеження волевиявлення особи та призвели до настання відповідних негативних наслідків.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення обов`язково зазначаються: суть адміністративного правопорушення, опис обставин і конкретних дій, що утворюють склад проступку, нормативний акт, який передбачає відповідальність, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Як вбачається з пред`явленого протоколу про адміністративне правопорушення, фабула обвинувачення зводиться лише до загального, декларативного посилання на те, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство стосовно малолітнього онука ОСОБА_2 , «що виражалось у психологічному тиску, чим завдано психологічної шкоди останньому».

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення не містить жодної конкретизації того, в чому саме полягав вказаний «психологічний тиск», які конкретні активні дії чи висловлювання (словесні образи, погрози, приниження, крики чи інші протиправні дії) вчинила ОСОБА_1 , в який спосіб і за яких конкретних обставин вони здійснювалися відносно дитини.

Фабула протоколу містить лише загальне цитування термінів закону без зазначення суті конкретного діяння, що позбавляє суд можливості перевірити наявність в діях особи складу правопорушення.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її або доповнювати новими фактичними даними, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином захищатися від неконкретизованого обвинувачення) та принципу рівності сторін.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, зважаючи на неконкретизованість викладеної у протоколі фабули щодо вчинених дій та відсутність доказів наявності суб`єктивної та об`єктивної сторони домашнього насильства, суд дійшов висновку, що провадження у справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 173-2, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.М. Савченко