Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №644/8215/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Баронін Д. Б.

Справа № 644/8215/26

Провадження № 2/644/5240/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулося до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступне.

31.05.2021 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № №3626104147-80143. Крім того, 01.06.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4218119.

27.08.2021 ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали Договір, відповідно до якого право вимоги за вищевказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал». В подальшому, 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» було укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення прав вимоги, за яким від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги за кредитним договором до відповідачки.

06.10.2021 було укладено договір № 06-10/21 відповідно до якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за договором позики, укладеним з відповідачкою. 10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за договором позики, в тому числі за договором № 3626104147-80143.

ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором № 4218119 в загальному розмірі 12137,86 грн., яка складається з наступного: 5000 грн. заборгованість за кредитом, 6735 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, інфляційні збитки 328,48 грн., нараховані 3 % річних 74,38 грн.

Крім того, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором № 3626104147-80143 в загальному розмірі 18746,50 грн., яка складається з наступного: 3000 грн. заборгованість за позикою, 15746,50 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідачки на його користь суму заборгованості за двома вищевказаними договорами, а також судові витрати.

1.2. В судове засідання представник позивача не з`явився, у письмовому клопотанні просив розглянути справу без його участі.

Відповідачка в судовому засіданні присутня не була, подала клопотання про розгляд справи без її участі. Також, відповідачка подала до суду відзив, в якому вказала, що вона просить застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Судом встановлено, що 01.06.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4218119.

За цим Договором сторони погодили надання на користь ОСОБА_1 кредиту в сумі 5000 грн. строком на 30 днів з датою повернення 01.07.2021. Відсотки за кожен день користування кредитом 1,99 %.

В п. 1.7 договору вказано, що сторони домовилися, що загальний строк надання кредиту може бути автоматично продовжено на 30 календарних днів у разі невиконання позичальником в повному обсязі зобов`язань зі сплати процентів та повернення кредиту. Під час пролонгованого строку позичальник сплачує проценти за користування кредитом у розмір 2,50 % в день.

Згідно з квитанцією учасника платіжної системи ТОВ «ФК «Елаєнс» 01.06.2021 було проведено операцію щодо перерахування суми в розмірі 5000 грн. на користь ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором на платіжну картку 5457-08ХХ-ХХХХ-7238.

З розрахунку заборгованості за вищевказаним кредитним договором видно, що первісний кредитор нарахував позивачці за договором суму боргу в розмірі 11735 грн., яка складається з наступного: 5000 грн. заборгованість за кредитом, 6735 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

27.08.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 27/08-1, відповідно до якого на користь ТОВ «Вердикт Капітал» було відступлено права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4218119.

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» уклали Договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023, а відповідно до Реєстру боржників №1 до договору про відступлення позивач отримав право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним договором.

2.2. 31.05.2021 ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» уклало з ОСОБА_1 договір позики № 3626104147-80143.

Згідно з умовами договору за цим договором відповідачці надавався кредит в загальному розмірі 3000 грн. Строк користування кредитними коштами складає 20 дiб та починається з 31.05.2021 та закінчується по 20.06.2021 включно.

У п. 9.4 договору вказано, що позичальник сплачує Товариству плату за користування Кредитом з розрахунку 702 проценти річних.

У Графіку розрахунків сторони договору узгодили, що розмір процентів за користування кредитом протягом перших 20 днів складає 1,95 % в день.

Рахунок відповідачки у договорі вказаний як НОМЕР_1 .

Згідно з листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №2873_260108192432 від 08-01-2026, вказане Товариство надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012 ) та отримало Ліцензію Національного банка України №21/788-рк від 01.05.2023. Було успішно перераховано 31.05.2021 кошти на платіжну картку клієнта на суму 3000 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua – 91715292, призначення платежу: Зачисление 3000 грн на карту НОМЕР_2

У розрахунку заборгованості представника позивача вказано, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором № 3626104147-80143 в загальному розмірі 18746,50 грн., яка складається з наступного: 3000 грн. заборгованість за позикою, 15746,50 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

06.10.2021 було укладено договір № 06-10/21 відповідно до якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3626104147-80143.

10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3626104147-80143.

3. Релевантні джерела права

3.1. Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

3.2. За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

3.3. У п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, яка була чинною протягом 2021 року, коли було укладено спірний кредитний договір та здійснювалося нарахування відсотків за договором, вказано, що у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

3.4. Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В пункті 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вказано, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з постановою від 11 березня 2020 р. № 211, з 12 березня 2020 року Кабінет Міністрів України встановив карантин на всій території України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, який було відмінено з 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.

Поряд із цим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022«Про введення воєнного станув Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції, яка діяла до 04.09.2025) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

3.5. В постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18 зроблено правовий висновок про те, що враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

4.Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних (позикових) правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу або договору про відступлення прав вимоги між первісним кредитором та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту чи позики боржнику та неповернення кредиту чи позики боржником).

4.2. Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення договору кредиту № 4218119 між первісним кредитором та відповідачкою, підтверджено наступне укладення договорів відступлення прав вимоги між первісним кредитором, його правонаступником та позивачем щодо спірного договору, а також доведено факт видачі відповідачці кредиту в сумі 5000 грн.

Відсотки за користування вищевказаним кредитом розраховані у відповідності до умов договору.

Стосовно 3% річних та інфляційних втрат, які були відповідачці за вищевказаним договором, то ці суми не підлягають стягненню з відповідачки на підставі п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», оскільки такі нарахування були заборонені в період дії карантину. Нарахування за статтею 625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника, проте у відносинах споживчого кредитування боржники були звільнені від такої відповідальності у період з 01.03.2020 по 30.06.2023 на підставі п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, всього за договором кредиту № 4218119 з відповідачки слід стягнути суму в розмірі 11735 грн., яка складається з наступного: 5000 грн. заборгованість за кредитом, 6735 грн. заборгованість за нарахованими процентами. У задоволенні іншої частини позовних вимог за цим договором слід відмовити.

4.3. Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення договору позики № 3626104147-80143 між первісним позикодавцем (кредитором) та відповідачкою, підтверджено наступне укладення договорів відступлення прав вимоги між первісним позикодавцем (кредитором), його правонаступником та позивачем щодо спірного договору, а також доведено факт видачі відповідачці позики (кредиту) в сумі 3000 грн.

Разом з тим, суд не погоджується з розміром відсотків, який був нарахований відповідачці за користування вищевказаною позикою. Зокрема, згідно з умовами договору строк користування коштами складає 20 дiб, починається з 31.05.2021 та закінчується по 20.06.2021 включно. У Графіку розрахунків сторони договору узгодили, що розмір процентів за користування кредитом протягом перших 20 днів складає 1,95 % в день. При цьому, в договорі відсутні положення про його автоматичне продовження після закінчення 20-денного строку користування позикою (кредитом).

Отже, за користування вищевказаною сумою позики відповідачці має бути нараховано відсотки за такою формулою 3000 грн. * 1,95 % / 100 * 20 днів = 1170 грн. Більша сума відсотків нарахована відповідачці необґрунтовано та стягненню з неї не підлягає.

Таким чином, всього за договором № 3626104147-80143 з відповідачки слід стягнути суму в розмірі 4170 грн., яка складається з наступного: 3000 грн. заборгованість за позикою (кредитом), 1170 грн. заборгованість за нарахованими процентами. У задоволенні іншої частини позовних вимог за цим договором слід відмовити.

4.4. Щодо застосування строку позовної давності за заявою відповідачки суд зазначає, що обидва спірні договори були укладені у 2021 році, коли на всій території України вже діяв карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, який було скасовано лише 30.06.2023. До скасування карантину, з 24.02.2022 на всій території України було введено воєнний стан у зв`язку з повномасштабною агресією російських загарбників.

Отже, строк позовної давності щодо вимогами, які стосуються невиконання відповідачкою умов спірних договорів, спочатку був продовжений на строк карантину на підставі пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а потім був зупинений на підставі п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні. Лише 04.09.2025, коли п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України було виключено, строк позовної давності за спірними вимогами почав свій нормальний трирічний перебіг.

Таким чином, станом на час звернення позивача до суду 26.06.2026 строк позовної давності за спірними вимогами не закінчився.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 29.04.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 51,50 % вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір у розмірі 1371 грн. 17 коп. (2662,40 х 0,5150).

5.2. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

01.07.2024 між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістант» та ТОВ «Коллект Центр» (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №01-07/2024. Строк дії договору безстроковий (п. 7.1).

Адвокатське об`єднання зобов`язується надати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених Договором (п. 1.1).

Обсяг повноважень адвокатського об`єднання визначений у п. 2.1 Договору.

Вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору (п.4.1)

Позивач просить стягнути з відповідачки 13000 грн. понесених ним витрат на правову допомогу, на підтвердження чого надає заявку на надання юридичної допомоги, за якою погодженою сторонами у цій справі є юридична допомога у виді:

- надання усної консультації, тривалістю 2 год. ціною 2000 грн. за одну годину та загальною вартістю 4000 грн.;

- складання позовної заяви про стягнення боргу, тривалістю 3 год. ціною 3000 грн. за одну год. та загальною вартістю 9000 грн.

Клієнтом та адвокатським об`єднанням підписано витяг з Акту №22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026, за яким сторони підтверджують, що адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв вищевказану правову допомогу.

На думку суду, всі вказані у акті роботи входять до обсягу правової допомоги по цій справі. Однак, розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність цієї справи, невелику ціну позову та задоволення лише 51,50 % позовних вимог. На думку суду, пропорційним розміром таких витрат є сума в розмірі 3000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код в ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) наступні суми заборгованості:

- за договором за договором № 4218119 від 01.06.2021 в загальному розмірі 11735 грн., який складається з наступного: 5000 грн. заборгованість за кредитом, 6735 грн. заборгованість за нарахованими процентами;

- за договором № 3626104147-80143 від 31.05.2021 в загальному розмірі 4170 грн., який складається з наступного: 3000 грн. заборгованість за позикою (кредитом), 1170 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) витрати по сплаті судового збору в сумі 1371 грн. 17 коп. та витрати на отримання правової допомоги в сумі 3000 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Денис БАРОНІН