Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 23 серпня 2026 р.
Справа: №644/10950/26
Суддя: Черняк В. Г.
Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/10950/26
Провадження № 1-кп/644/1145/26
24.08.2026
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 серпня 2026 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючого – судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2
розглянувши, у порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, та без виклику для участі в ньому учасників кримінального провадження - обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226210000338 від 21.06.2026 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Олійники, Сахновщинського району Харківської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, неодружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджений вироком Індустріального районного суду м. Харкова 24.06.2026 року за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
В С Т А Н О В И В:
(обставини встановлені органом досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження)
ОСОБА_3 20.06.2026 року приблизно о 19:30 годині, перебуваючи у тамбурі квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ним та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 раптово виник умисел, спрямований на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Так, реалізуючи свій прямий умисел, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки за результатом своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, маючи на меті спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ОСОБА_3 діючи умисно, перебуваючи навпроти потерпілого на відстані витягнутої руки, наніс три удари кулаком правої руки у обличчя, а саме у область лівого ока, верхню шелепу справа та нижню шелепу зліва. Внаслідок чого, ОСОБА_4 почав відходити та не втримавши рівновагу, спіткнувся о поріг пальцями лівої ноги та вдарився правим плечем об стіну.
Своїми протиправними умисними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_4 , згідно висновку судово-медичної експертизи №09/540-С/2026 від 26.06.2026 року, тілесні ушкодження у вигляді синців на голові, відрив нігтьової пластини на лівій нозі, садна на правій руці та ногах, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226210000338 від 21.06.2026 року у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.
Відповідно до ст. 381 КПК України - суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Судом, за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 під час дізнання у присутності адвоката надав письмову заяву, відповідно до якої, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
ОСОБА_3 не оспорював встановлені під час дізнання обставини вчиненого кримінального правопорушення. Йому були роз`яснені наслідки неможливості оскаржити встановлені обставини в апеляційному порядку, та отримана, відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
Відповідно до ч.2 ст.12 КК України - кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - проступку, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 - ч. 1 ст. 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження.
Суд, вивчивши в порядку спрощеного судового провадження, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України, разом з доданими до нього матеріалами кримінального провадження зібраними в ході досудового розслідування - приходить до висновку, що обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення – проступку, встановлені органом досудового розслідування підтверджуються сукупністю доказів зібраних органом дізнання в підтвердження висунутого обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акту судом в спрощеному порядку.
Письмова заява ОСОБА_3 складена в присутності захисника, свідчить щодо беззаперечного визнання ним своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Вивчивши обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, разом з доданими до нього матеріалами кримінального провадження зібраними в ході досудового розслідування – дізнання, суд приходить до висновку, що за обставинами встановленими органом досудового розслідування вчиненого кримінального правопорушення – проступку, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
За оцінкою в сукупності обставин кримінального провадження, встановлених в ході досудового розслідування, та перевірених під час судового розгляду, вину ОСОБА_3 за обставинами, викладеними в обвинувальному акті, за ч. 1 ст. 125 КК України, суд вважає доведеною.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження, встановлено, що він раніш притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, неодружений, має на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працевлаштований.
Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України – є щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 – не встановлено.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 за скоєне, суд керується нормами ч. 2 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості, суспільної небезпечності та наслідки вчиненого ним умисного кримінального правопорушення - проступку, враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, наявність обставин, що пом`якшують покарання.
За таких обставин, з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання у виді штрафу. Обмежень для призначення даного виду покарання - судом не встановлено.
Вироком Індустріального районного суду м.Харкова від 24.06.2026 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України на призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75,104, 76 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, якщо він протягом встановленого строку не вчинить нового кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
За таких обставин покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України судом не призначається, оскільки вироки підлягають самостійному виконанню.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому не обирався, і підстав для його обрання при постановленні вироку в порядку спрощеного провадження – судом не вбачається.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 375, ст.381-382 КПК України, суд–
У Х В А Л И В:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання – штраф в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень).
Вирок суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КК України.
Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок ухвалений без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, строк апеляційного оскарження обчислюється для такої особи з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий – суддя: ОСОБА_6
Оригінал: reyestr.court.gov.ua