Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Дата: 23 серпня 2026 р.
Справа: №644/10880/26
Суддя: Баронін Д. Б.
Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/10880/26
Провадження № 1-кп/644/1144/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 серпня 2026 р. м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши матеріали справи за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026220830000027 від 15.07.2026 щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кропивницьке Новоукраїнського району Кіровоградської області, громадянина України, розлученого, який має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Приблизно 01.06.2026, точний час в ході судового розгляду не встановлений, але не пізніше 12 год. 14 хв. 15.07.2026, знаходячись на бойовому завданні поблизу н.п. Новоолександрівка у Вовчанському районі Харківської області, точне місце в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, діючи з прямим умислом, направленим на придбання вогнепальної зброї та бойових припасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 знайшов у місці проведення бойових дій автомат системи Калашникова «АК-74» калібру 5,45 мм (патрон калібру 5,45х39 АК), заводський номер — « НОМЕР_1 », 1979 року виготовлення та 30 патронів калібру 5,45х39, які став зберігати у своїй дорожній сумці. Після чого, 15.07.2026 у першій половині дня, точний час в ході судового розгляду не встановлений, але не пізніше 12 год. 14 хв. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, маючи при собі дорожню сумку, в якій знаходився автомат системи Калашникова «АК-74» калібру 5,45 мм (патрон калібру 5,45х39 АК), заводський номер – « НОМЕР_1 », 1979 року виготовлення та 30 патронів калібру 5,45х39, прибув з м. Чугуїв Харківської області до м. Харків на попутному транспорті, на якому доїхав до автостанції № 6, розташованої поблизу станції «Індустріальна» КП «Харківський метрополітен». Після цього, ОСОБА_4 зайшов до вищевказаної станції метро, де злочинна діяльність ОСОБА_4 була припинена співробітниками правоохоронних органів, які 15.07.2026 в ході проведення огляду місця події у службовому приміщенні на станції «Індустріальна» КП «Харківський метрополітен», за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, 291-М, у ОСОБА_4 виявили та вилучили автомат системи Калашникова «АК-74» калібру 5,45 мм (патрон калібру 5,45х39 АК), заводський номер – « НОМЕР_1 », 1979 року виготовлення та 30 патронів калібру 5,45х39, які знаходилися у дорожній сумці ОСОБА_4 та які згідно з висновком судово-балістичної експертизи № СЕ-19/121-26/21343-БЛ від 24.07.2026 є бойовою нарізною вогнепальною зброєю – автоматом системи Калашникова «АК-74» калібру 5,45 мм (патрон калібру 5,45х39 АК), заводський номер – « НОМЕР_1 », 1979 року виготовлення, який доукомлектовано обвісом «РМО», виготовлено промисловим способом з послідуючим доукомплектуванням його обвісом «РМО», який придатний для стрільби, та 30 патронів відносяться до категорії боєприпасів, є бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39 АК, що призначені для стрільби зі зброї системи Калашникова, а також з іншої нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (автомати, кулемети), виготовлені промисловим способом, придатні до стрільби, які ОСОБА_4 умисно незаконно зберігав, тобто без наданого законом дозволу, передбаченого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових речовин, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України визнав повністю, визнавши обставини, викладені в обвинувальному акті. Додатково вказав, що він щиро кається у вчиненому. Він вилучив трофейну зброю у полоненого росіянина та захотів залишити собі в якості трофею, але зараз розуміє, що це було неправильно. Він не планував передавати комусь цю зброю чи продавати її.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним продовження дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд, врахувавши визнання обвинуваченим всіх обставин, які викладені у обвинувальному акті, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України, а саме як незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, є військовослужбовцем, раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікарів нарколога чи психіатра, позитивно характеризується за місцем проходження військової служби та за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину, вину визнав.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України, суд не знаходить.
На підставі викладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом`якшує покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі.
З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без реального тримання його в кримінально-виконавчій установі, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки у відповідності з ч. 1 ст. 76 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім для досягнення відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.
Судові витрати на проведення судово-балістичної експертизи слід стягнути з обвинуваченого. Долю речових доказів слід визначити на підставі норм ст. 100 КПК України.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а прокурор не заявив клопотання про застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 163 Кримінально-виконавчого кодексу України та наказу Міністерства оборони України №337 від 17.09.2020 «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» контроль за поведінкою ОСОБА_4 покласти на командира військової частини НОМЕР_2 або на командира іншої військової частини, в якій ОСОБА_4 буде проходити військову службу, на період проходження ОСОБА_4 військової служби до закінчення випробувального строку.
У разі звільнення ОСОБА_4 з військової служби до спливу випробувального строку відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Не обирати запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на проведення судово-балістичної експертизи № СЕ-19/121-26/21343-БЛ від 24.07.2026 в розмірі 2888 грн. 16 коп. (реквізити для сплати витрат на проведення експертизи: стягувач (одержувач) Держава, код доходів: 24060300, отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, МФО 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Речові докази у виді автомату системи Калашникова «АК-74» калібру 5,45 мм (патрон калібру 5,45х39 АК), заводський номер – « НОМЕР_1 », 1979 року виготовлення, який доукомплектовано обвісом «РМО», а також 30 (тридцять) патронів калібру 5,45х39, з яких 10 патронів перевірені на придатність для здійснення пострілів– передати Збройним Силам України для використання під час здійснення заходів щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя ОСОБА_5
Оригінал: reyestr.court.gov.ua