Суд: Татарбунарський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 20 серпня 2026 р.
Справа: №515/1092/26
Суддя: Луцюк В. О.
Справа № 515/1092/26
Провадження № 2/515/1751/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2026 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Луцюка В.О.,
секретар судового засідання Комерзан Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», інтереси якого представляє адвокат Усенко Михайло Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
18 червня 2026 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціною позову 15018 грн.
Позов мотивований тим, що 11 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №1479920 в електронній формі шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, за умовами якого відповідачка отримала кредит у сумі 6 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих санкцій відповідно до графіку погашень кредитних коштів.
29 грудня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №58-МЛ, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит №1479920 від 11 лютого 2020 року, укладеним із ОСОБА_1 .
Відповідачка порушила зобов`язання за кредитним договором, допустила заборгованість, яка становить 15018,00 грн, з яких: 6000,00 грн – прострочена заборгованість за тілом кредиту; 9018 грн - прострочена заборгованість за відсотками.
04 квітня 2026 року відповідачці направлено письмову претензію про погашення кредитної заборгованості, з метою врегулювання спору у добровільному порядку.
Позивач просить стягнути з відповідачки 15018,00 грн заборгованості, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн та на оплату правової допомоги у сумі 8 000,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2026 року, справу передано у провадження судді Луцюка В.О.
Відповідно до ухвали судді від 26 червня 2026 року, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами; відповідачці роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.
16 липня 2026 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію чи надходили на рахунок банківської картки № НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), коштів в розмірі 6000 грн. в період з 11.02.2020 по 18.02.2020 року ?
10 серпня 2026 року на виконання ухвали суду надійшла витребувана інформація (вх. №5883/26-Вх 10.08.2026).
За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавали.
Позивач у позові просив справу слухати у відсутність представника та проти заочного розгляду справи заперечень не мав.
Відповідачка належним чином повідомлялася про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами за зареєстрованою адресою місця проживання, яке було вручено відповідачці особисто.
Клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавала, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази у справі, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що 11 лютого 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №1479920 (індивідуальна частина), за умовами якого в сукупності з Анкетою-заявою на отримання кредиту №1479920, Графіками платежів, відповідачка отримала грошові кошти (фінансовий кредит) у розмірі 6 000,00 грн, шляхом перерахування на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 , на строк 30 днів до 12 березня 2024 року зі сплатою процентів за користування кредитом: протягом пільгового періоду: в сумі 18,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2.50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.п. 1.5.2, 1.6 Договору).
Згідно з п.2.2.2 Договору, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п.2.2.3. Договору.
Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4, якщо Позичальник всупереч умовам Договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в п.1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 Договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо).
Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти з дня наступного за днем визначеним п.1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку.
При цьому Сторони погодили, що після зупинення Товариством в односторонньому порядку нарахування процентів Товариство вправі в будь-який момент без погодження з Позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання Позичальником зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням Товариства.
Незважаючи на інші умови Договору сторони домовились, що якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в період прострочення Позичальника нараховуються за вибором Позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 Договору (п.2.2.3). Комісія за надання кредиту - відсутня (п. 1.5.1 Договору).
За умовами п.2.3 Договору позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування (пролонгацію), проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено/поновлено пільговий період, нараховуються за ставкою, визначеною у п. 1.5.2. Договору.
Пунктом 2.3.1 Договору позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (а.с. 6- 8 зворот).
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачкою договір підписано електронним підписом 11 лютого 2020 року о 19:08:27, одноразовим ідентифікатором S22760, що підтверджується довідкою б/н від 10.09.2025 р., виданою ТОВ «Мілоан»(а.с.9- зворот), що відповідає ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
При цьому, в ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Перед підписанням Договору, 11 лютого 2020 року, відповідачка заповнила Анкету-заяву на отримання кредиту №1479920, де зазначила власні персональні дані, зокрема, прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, паспортні дані, номер картки платника податків, а також адресу, номер телефону (а.с.10- 10 зворот).
ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надало 11 лютого 2020 року відповідачці кредит у сумі 6 000,00 грн, шляхом здійснення онлайн транзакції на кредит рах. № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням №15099897 від 11 лютого 2020 року (а.с.11).
Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк», наданої 30 липня 2026 року вих.№20.1.0.0.0/7- 260729/44372-БТ в банку емітовано картку № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на яку 11.02.2020 р. було зараховано 6000,00 гривень (а.с.45 ) .
29 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Мілоан» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, зокрема і за кредитним договором №1479920 від 11 лютого 2020 року, укладеним із ОСОБА_1 (а.с.13-17).
Згідно з п.п. 1.1. п.1 Договору, кредитор передає (відступає) новому кредитору плату, а новий кредитор приймає належні кредитору права грошової вимоги (права вимоги) боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (Портфель заборгованості).
29 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Мілоан» підписано Акт приймання-передачі Реєстру боржників від 29 грудня 2020 року до Договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29 грудня 2020 року (а.с. 20-зворот).
Згідно з копією витягу реєстру боржників від 29 грудня 2020 року, за ОСОБА_1 станом на 10 вересня 2025 року рахується заборгованість за кредитним договором у розмірі 15018,00 грн, з яких: 6 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9018,00 грн - прострочена заборгованість за відсотками (а.с.21), що відповідає копії виписки з особового рахунку за кредитним договором №1479920 від 11.02.2020 р., наданим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» станом на 14.04.2026 р. (а.с.12 зворот) та розрахунку ТОВ «Мілоан» станом на 29 грудня 2020 року (а.с.11зворот - 12).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачкою заборгованості за кредитним договором.
Згідно з Випискою з особового рахунка за кредитним договором №1479920 від 11 лютого 2020 року станом на 14 квітня 2026 року, заборгованість за кредитним договором відповідача перед позивачем становить 15018,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - залишок за тілом кредиту; 9018,00 грн – залишок за відсотками (а.с. 12 зворот).
01 квітня 2026 року на адресу ОСОБА_1 позивачем надіслано претензію про необхідність погашення нею заборгованості у загальній сумі 15018,00 грн, яка залишена відповідачкою без реагування (а.с.22).
У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору у вигляді сплати процентів за користування кредитними коштами, конкретні умови кредитування, відповідачкою не виконані взяті на себе зобов`язання за договором, вимоги позивача про стягнення заборгованості у заявленому розмірі знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за договором обґрунтовані та підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує таке.
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі у разі задоволення позову - на відповідача.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 23 зворот); копію ордеру на надання правничої допомоги (а.с.25 зворот); копію договору про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладеного ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» з Адвокатським об`єднанням «Апологет» (а.с.25); Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію Адвокатського об`єднання «Апологет» (а.с.24-24 зворот); акт надання послуг № Д/26392 від 14 квітня 2026 року, згідно з яким позивачу було надано правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за кредитним договором №1479920 від 11 лютого 2020 року у сумі 6 000,00 грн (а.с. 26); детальний опис наданих послуг до Акту № Д/26392 від 14 квітня 2026 року, а саме: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором – 0 год. 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи – 2 год. 00 хв.; погодження правової позиції клієнта у справі – 0 год. 30 хв.; складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта – 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта – 1 шт., загалом 6 год. 30 хв., 1 шт. (а.с. 26 зворот).
Відповідно до ч.1, 4 ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п.268. рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України" (Заява №19336/04) суд зазначив, що згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь позивача 4 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений при подачі позову.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, м. Львів, заборгованість за Договором про споживчий кредит №1479920 від 11 лютого 2020 року в загальному розмірі 15018,00 грн ( п`ятнадцять тисяч вісімнадцять грн 00к.), з яких: 6000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9018,00 грн - прострочена заборгованість за відсотками, а також 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 к.) судового збору та 4 000,00 грн (чотири тисячі грн 00к.) витрат на правову допомогу.
В задоволенні решти витрат на правничу допомогу позивачу відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 21 серпня 2026 року.
Суддя В.О. Луцюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua