Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №511/1899/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/1899/26

Номер провадження: 2/511/1486/26

24 серпня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Гринчак С. І.,

секретаря судового засідання -Дьяків В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про визнання права власності по праву спадкування за законом на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви.

У травні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Теренчука Є.М., який діяв на підставі ордера серії ВН № 1715573 від 11.05.20026 року, звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила: визнати за нею право власності по праву спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 та які складаються з: «А-1»- житловий будинок, загальною площею 60,30кв.м., у тому числі житловою -43,60 кв. м., та господарські будівлі та споруди: «а»- веранда, «Б» – літня кухня, «В»– топочна, «Г» – гараж, «Д» – сарай, «д» – навіс, «д1» – навіс, «Є» – кладова, «є» –підвал, «Ж» – сарай, «ж» – навіс, «З» –сарай, «И» – вбиральня, «І» – цистерна, №1-3 – огорожа, який належав на праві власності ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 та який прийняв у вигляді спадщини, однак за життя не оформив спадкових прав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 та після її смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 заповіт не склала, а тому має місце спадкування за законом. Єдиним спадкоємцкм за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 був її син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який разом зі спадкодавцем проживав та був зареєстрований.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 та після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 , яку він прийняв після смерті матері ОСОБА_2 , однак за життя не оформив спадкових прав. ОСОБА_3 за життя заповіту не склав, а тому має місце спадкування за законом.

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 є його дочка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_3 заповіту не склав, тому має місце спадкування за законом.

У встановленому порядку позивач звернулася до приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу К.Л. Курако із заявою про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі якої заведено спадкову справу 99/2025.

Листом приватного нотаріуса Роздільнянського нотаріального округу К.Л.Курако № 89/02-14 від 05.03.2026 року, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 на спадкове майно, так як державна реєстрація права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня, запропоновано звернутися до суду щодо вирішення питання стосовно спадкування на зазначене майно.

Позивач просить позов задовольнити та визнати за нею право власності по праву спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 , який належав на праві власності ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 та який прийняв у вигляді спадщини, однак за життя не оформив спадкових прав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Тобто на даний час у неї виникли труднощі з отриманням свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно і тому вона вимушена звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 12.06.2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, цією ж ухвалою витребувано у приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Курако К.Л. належним чином завірену копію спадкової справи № 99/2025, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . (а.с. 44)

23.06.2026 року на адресу суду від приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Курако К.Л. надійшла належним чином завірена копія спадкової справи № 99/2025, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . ( а.с.47-65)

Позиції сторін в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 та її представник -адвокат Теренчук Є.М. в підготовче судове засідання не з`явились, від представника позивачв надійшла заява, в якій заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просив їх задовольнити та справу розглядати у їх відсутність. ( а.с.67)

Представник відповідача- Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій, заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 визнали в повному обсязі, просили суд їх задовольни, також просили розглянути справу без їх участі представника. Не заперечували проти ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні. (а.с.66)

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд вважає, що відповідачем визнано позовні вимоги, оскільки відповідач подав до суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності, а тому суд приходить до висновку про ухвалення рішення по справі в підготовчому судовому засіданні.

Суд, на підставі ст.247 ЦПК України розглядає справу у підготовчому засіданні за відсутності позивача і відповідача, за наявними у справі матеріалами, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом у справі встановлені наступні фактичні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 13.04.2022 року Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеси), на підставі актового запису №260 (а.с. 15)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 .

Згідно виписки з погосподарської книги № 3 за 1991-1995 роки Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, виданої т.в.о.старости старостинського округу №3 Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області № 27 від 05.03.2026 року, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 рахувалася головою домогосподарства, є власником будинку та присадибної земельної ділянки, площею 0,2500га по АДРЕСА_1 , номер об`єкта погосподарського обліку-99. ( а.с.28)

Згідно виписки з погосподарської книги № 2 за 2016-2020 роки Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, виданої т.в.о.старости старостинського округу №3 Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області № 28 від 05.03.2026 року, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 рахувалася головою домогосподарства, є власником будинку та присадибної земельної ділянки, площею 0,2500га по АДРЕСА_1 , номер об`єкта погосподарського обліку-149-1. ( а.с.29)

Наявність житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами підтверджується технічним паспортом від 31.10.2025 року,замовником якого зазначено ОСОБА_1 , згідно якого зазначене нерухоме майно складається з: «А-1»- житловий будинок, загальною площею 60,30кв.м., у тому числі житловою -43,60 кв. м., та господарські будівлі та споруди: «а»- веранда, «Б» – літня кухня, «В»– топочна, «Г» – гараж, «Д» – сарай, «д» – навіс, «д1» – навіс, «Є» – кладова, «є» –підвал, «Ж» – сарай, «ж» – навіс, «З» –сарай, «И» – вбиральня, «І» – цистерна, №1-3 – огорожа (а.с. 18-25)

Вартість будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 складає 181 331,00 грн, що підтверджується Звітом щодо визначення ринкової вартості від 21.05.2026 року. (а.с. 40)

Також судом встановлено, що даний житловий будинок при житті ОСОБА_2 не зареєструвала в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Також судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не заводилась, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру 86346983 від 14.08.2026 року.(а.с. 68)

За життя ОСОБА_2 заповіту не склала, а тому має місце спадкування за законом.

Єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 був її син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого 01.11.1973 року Яковлівською сільською радою Роздільнянського району Одеської області на підставі актового запису №25. (а.с. 14).

Відповідно до довідки т.в.о.старости старостинського округу №3 Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області № 69 від 18.05.2026 року, встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та постійно проживав разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до дня її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за вказаною адресою ( а.с.27)

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 30.04.2025 року Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №240. (а.с. 13)

Єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є його донька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 виданого 01.10.1999 року Яковлівською сільською радою Роздільнянського району Одеської області на підставі актового запису №13. (а.с. 12)

Після смерті свого батька ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернулась з заявою до приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу К.Л. Курако із заявою про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

26.08.2025 року приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу К.Л. Курако було заведено спадкову справу №99/2025 за заявою ОСОБА_1 ( а.с.49-65)

Листом приватного нотаріуса Роздільнянського нотаріального округу К.Л.Курако № 89/02-14 від 05.03.2026 року, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на спадкове майно, так як державна реєстрація права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня, запропоновано звернутися до суду щодо вирішення питання стосовно спадкування на зазначене майно. ( а.с.8-9)

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину від 22.06.2026 року №85716874, інформація в реєстрі відсутня (а.с.48), також відсутня інформація в спадковому реєстрі (заповіти/спадкові договори, що підтверджується інформаційною довідкою від 26.08.2025 року №82329452 (зворотній бік а.с.53)

Дані спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.

Згідно із ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтею 328 ЦК передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна відповідно до ст. 1217 ЦК. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Ст.1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

За ст. 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Стаття 1268 ЦК України, передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини

Крім того згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Також відповідно до ч.1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно положень пунктів 4.14, 4.18 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва «про право на спадщину здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують наявність певних юридичних фактів, у тому числі й склад спадкового майна. У разі, якщо у спадкоємців відсутні всі необхідні документи, питання визнання права на спадщину вирішується у судовому порядку.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільний правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Верховний Суд в постанові від 22 вересня 2021 року по справі № 227/3750/19, зауважив, що суд може визнати право власності на спадкове майно, лише якщо його неможливо оформити в нотаріальному порядку.

У відповідності до п. 3.1 роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з ч.3 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до п. 4.15 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 видача свідоцтва про права на спадщину на майно, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Згідно п. 4.18 розділу 4 Порядку якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання судовому порядку.

Висновки суду.

Суд, давши оцінку обґрунтованості заявленого позову, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про його задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд вважає, що наданими у справі доказами, позивач ОСОБА_1 довела в суді факт належності на праві власності померлій ОСОБА_2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 .

Також судом встановлено, що при житті померла ОСОБА_2 не зареєструвала належний їй будинок з господарськими будівлями та спорудами в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.3 Закону України від 1 липня 2004 року №1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на інші речові права на нерухоме майно , набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим законом , визнаються державою , тобто право власності на нерухоме майно набувається в порядку який існував на час його спорудження.

Так спірний житловий будинок побудований та введений в експлуатацію у 1930 році, коли чинне законодавство не пов`язувало момент виникнення права власності на нерухоме майно з його реєстрацією

У своєму інформаційному листі №10-1387 від 27.09.2012 р. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що відповідно до ст. 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Згідно зі ст.3 зазначеного закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набирання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яке є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Тому факт належності померлій ОСОБА_2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 у справі доведено, а тому дане майно увійшло до складу спадщини, яка відкрилась після її смерті.

Так після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 та які складаються з: «А-1»- житловий будинок, загальною площею 60,30кв.м., у тому числі житловою -43,60 кв. м., та господарські будівлі та споруди: «а»- веранда, «Б» – літня кухня, «В»– топочна, «Г» – гараж, «Д» – сарай, «д» – навіс, «д1» – навіс, «Є» – кладова, «є» –підвал, «Ж» – сарай, «ж» – навіс, «З» –сарай, «И» – вбиральня, «І» – цистерна, №1-3 – огорожа.

Разом зі спадкодавцем проживав та був зареєстрований син спадкодавця – ОСОБА_3 , а тому відповідно до ст.1268 ЦК України прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак не встиг оформити спадкові права та отримати свідоцтво про право власності.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 та після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 та які складаються з: «А-1»- житловий будинок, загальною площею 60,30кв.м., у тому числі житловою -43,60 кв. м., та господарські будівлі та споруди: «а»- веранда, «Б» – літня кухня, «В»– топочна, «Г» – гараж, «Д» – сарай, «д» – навіс, «д1» – навіс, «Є» – кладова, «є» –підвал, «Ж» – сарай, «ж» – навіс, «З» –сарай, «И» – вбиральня, «І» – цистерна, №1-3 – огорожа, яку він прийняв після смерті матері ОСОБА_2 , однак за життя не оформив спадкових прав.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла лише позивач, ОСОБА_1 , донька спадкодавця шляхом звернення у встановлений законом строк до нотаріуса з відповідною заявою. Інших спадкоємців не має.

Відповідач надав заяву у яких не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Визнання позову відповідачем не суперечить іншим матеріалам справи, не порушує права інших осіб.

Підсумовуючи все вище викладене та враховуючи те, що оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку ОСОБА_1 не має можливості, її права підлягають судовому захисту, суд вважає, що позивачем обрано належний, ефективний та допустимий спосіб захисту і поновлення порушеного права.

Всебічно та об`єктивно проаналізував усі наявні у справі докази як кожний окремо, так і у їх сукупності та взаємозв`язку, приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_3 , і в установленому законом порядку прийняла спадщину, подавши до нотаріуса відповідну заяву, позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому за нею слід визнати право власності в порядку спадкування за законом на успадковане нею майно після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 та які складаються з: «А-1»- житловий будинок, загальною площею 60,30кв.м., у тому числі житловою -43,60 кв. м., та господарські будівлі та споруди: «а»- веранда, «Б» – літня кухня, «В»– топочна, «Г» – гараж, «Д» – сарай, «д» – навіс, «д1» – навіс, «Є» – кладова, «є» –підвал, «Ж» – сарай, «ж» – навіс, «З» –сарай, «И» – вбиральня, «І» – цистерна, №1-3 – огорожа.

Судовий збір по справі повністю сплачено позивачем при зверненні до суду.

На підставі ст.ст. 328,392,1216-218,1223,1225,1268-1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 12,76, 81, 141, 200,206, 247, 258, 265, 273, 354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про визнання права власності по праву спадкування за законом на спадкове майно, – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 право власності по праву спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 та які складаються з: «А-1»- житловий будинок, загальною площею 60,30кв.м., у тому числі житловою -43,60 кв. м., та господарські будівлі та споруди: «а»- веранда, «Б» – літня кухня, «В»– топочна, «Г» – гараж, «Д» – сарай, «д» – навіс, «д1» – навіс, «Є» – кладова, «є» –підвал, «Ж» – сарай, «ж» – навіс, «З» –сарай, «И» – вбиральня, «І» – цистерна, №1-3 – огорожа, який належав на праві власності ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 та який прийняв у вигляді спадщини, однак за життя не оформив спадкових прав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С. І. Гринчак