Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №522/12441/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12441/26

Провадження № 2/522/9805/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участі секретаря судового засідання - Костинюк В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Одеса цивільну справу за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 01.07.2026 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги на дітей одинокій матері у розмірі 1 914,41 грн.

На обґрунтування позову відзначено, що ОСОБА_1 з липня 2010 року перебувала на обліку в управлінні, як отримувач державної соціальної допомоги одинокої матері на сина - ОСОБА_2 , 2006 року народження, та доньку ОСОБА_3 , 2010 року народження. Відповідачу була призначена допомоги, передбачена Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 №1751: згідно заяви від 12.03.2019 на період з 01.03.2019 по 31.08.2016; згідно заяви від 02.03.2020 на період з 01.03.2020 по 31.08.2020. Під час здійснення контролю за правильністю поданих відомостей, необхідних для призначення допомоги було отримано інформацію про отримання відповідачкою не задекларованих доходів, а саме заробітної плати від ФОП ОСОБА_4 . У зв`язку з приховуванням доходу ОСОБА_1 отримала надміру нараховані кошти за період з 01.03.2019 по 29.02.2020 в розмірі 13 701,96 грн. Управлінням здійснено часткове утримання надміру отриманих коштів у розмірі 10 287,55 грн. Залишок боргу складав 3 414,14 грн. В неодноразових телефонних бесідах ОСОБА_1 обіцяла повернути кошти, однак відповідач повернула не всю суму. Розмір надміру виплачених коштів становить 1 914 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2026 провадження у справі відкрите, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 17.08.2026.

У судове засідання призначене на 17.08.2026 учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 21 серпня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчать свідоцтва про народження дітей.

12.03.2019 ОСОБА_1 звернулася до органу праці та соціального захисту населення Приморського районного з заявою про призначення допомоги на дітей одиноким матерям. У заяві вказала, що не працює.

У декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги ОСОБА_1 вказала про відсутність доходу.

Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради прийняв 20.03.2019 рішення про призначення допомоги сім`ям з дітьми ОСОБА_1 з 01.03.2019 по 31.08.2019 у розмірі 2 027 грн.

02.03.2020 ОСОБА_1 звернулася до органу праці та соціального захисту населення Приморського районного з заявою про призначення допомоги на дітей одиноким матерям. У заяві вказала, що працює.

У декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги ОСОБА_1 вказала про отримання заробітної плати у ФОП « ОСОБА_4 ».

Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси 08.04.2020 видало розпорядження про утримання надміру виплачених коштів за період з 01.03.2019 - 29.02.2020 у розмірі 13 701,96 грн.

З реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування вбачається, що ОСОБА_1 отримувала від ОСОБА_4 заробітну плату в період з 01.11.2018 по 31.07.2020, тобто в час коли подала першу декларацію в якій зазначила про відсутність доходу.

З довідки від 01.04.2020 вбачається, що ОСОБА_1 працювала у ФОП « ОСОБА_4 » з 23.10.2018 на посаді горнична і її дохід з вересня 2019 року по лютий 2020 року склав 21 252 грн.

З довідки від 29.10.2020 вбачається, що ОСОБА_1 працювала у ФОП « ОСОБА_4 » з 23.10.2018 на посаді покоївки і її дохід з червня 2020 року по жовтень 2020 року склав 4 450,88 грн (у травні 2020 дохід 0 через відпустку без збереження заробітної плати, у зв`язку з встановленим карантином).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 02.03.2020 з призначеної допомоги утримано 10 287,55 грн.

Випискою по рахунку вбачається оплата ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 1 200 грн.

Позивач вказує, що розмір не повернутих надміру виплачених коштів складає 1 914 грн.

Згідно зі ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Порядок призначення та виплати соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 33 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 (надалі «Порядок») передбачено, що відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Відповідно до п. 36 Порядку допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно. Допомога виплачується протягом шести календарних місяців.

Згідно п. 48 Порядку органи, що призначають і виплачують державну допомогу сім`ям з дітьми, мають право у разі потреби перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення допомоги.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, мають право перевіряти матеріальний стан сімей з дітьми.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі ст. 1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі наявності недобросовісності з боку набувача виплати.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже зазначена у ст. 1215 ЦК України допомога підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Чинне законодавство не визначає такого поняття, як «рахункова помилка».

Разом із тим, у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про працю» надається роз`яснення визначенню поняття лічильної (рахункової) помилки, під якою розуміється помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період.

При цьому, правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і, відповідно, тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).

Згідно ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_1 достеменно знала про отримання доходу коли подавала декларацію у якій вказала, що дохід не отримує.

Подаючи заяву про утримання з виплат переплати ОСОБА_1 фактично визнала, що діяла недобросовісно.

Відтак, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 , подаючи декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, не вказавши у ній відомості про наявність доходів діяла вочевидь недобросовісно та мала на меті навмисно приховати вказану інформацію.

Встановивши наявність однієї з умов, згідно якої відповідно до вимог ст. 1215 ЦК України можливе повернення безпідставно виплаченої допомоги - недобросовісності/зловживання з боку відповідача, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача надміру виплаченої державної соціальної допомоги на дітей одинокій матері у розмірі 1 914,41 грн.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню виплати по оплаті суми судового збору у розмірі 3 328 грн, який сплачений позивачем згідно платіжної інструкції №240 від 26.06.2026.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 60, 81, 89, 258-259, 263-265, 280, 281, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д) суму надміру виплаченої державної соціальної допомоги на дитину одинокій матері у розмірі 1 914 (одна тисяча дев`ятсот чотирнадцять) гривень 41 (сорок одна) копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д) суму сплаченого судового збору у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 21 серпня 2026 року.

Суддя: В.Я. Бондар