Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №522/13566/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Провадження №2-а/522/380/26

Справа № 522/13566/26-Е

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участі секретаря судового засідання – Костинюк В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження (з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-271, 286 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 14.07.2026 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ОДП №808478 від 07.07.2026.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у вказаній постанові зазначено, що "07.07.2026 14:23 в м. Одеса, на вул.Польській узвіз Польська, 12" водій транспортного засобу HYUNDAI GETZ, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку, стоянку на перехресті. У оскаржуваній постанові вказано про порушення позивачем п. 15.9 «ґ» Правил дорожнього руху порушення кваліфіковано інспектором з паркування за ч. 3 ст. 122 КУпАП та прийнято рішення про стягнення з позивача штрафу в сумі 680 грн. Позивачка не погоджується з постановою, оскільки Польськи узвіз та вул. Польська в м.Одесі не створюють перехрестя у розумінні ПДР, вулиці не перетинаються, а переходять одна в одну. Також у цьому випадку відсутні докази створення суттєвих перешкод дорожньому руху або загрози безпеці руху.

Ухвалою від 15.07.2026 провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду у судовому засіданні 24.07.2026.

До суду 22.07.2026 надійшов відзив від представника Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради – Хорунжи В.Г., згідно якого просить відмовити у задоволення позову.

На обґрунтування відзиву зазначено, що Польський узвіз та вул. Польська в м.Одесі є перехрестям. Крім того, автомобіль стоїть в зоні дії дорожнього знаку пріоритету 2.1 «Дати дорогу», який встановлюється перед перехрестям та покладає на водія обов`язок надати дорогу транспортним засобам, що рухаються головною дорогою. Будь-яке перехрестя є потенційно небезпечною ділянкою дорожнього руху і потребує як неухильного виконання вимоги ПДР України так і додаткової уваги учасників дорожнього руху.

До суду 23.07.2026 надійшла відповідь на відзив від Пуленко О.М.

Розгляд справи у судовому засіданні 24.07.2026 відкладено на 07.08.2026 внаслідок задоволення однойменного клопотання представника відповідача.

У зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання 07.08.2026 розгляд справи відкладено на 14.08.2026.

У судове засідання 14.08.2026 учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У період з 18.08.2026 по 20.08.2026 суддя Бондар В.Я. перебував на навчанні, тому повне судове рішення виготовлене 21 серпня 2026 року.

Згідно ч.1 ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

У справах щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності передбачено подання позову та відзиву, у зв`язку з чим інші заяви сторін (відповідь на відзив, додаткові пояснення, додаткові пояснення на додаткові пояснення та ін.) не приймаються до уваги, але разом з тим суд приймає до уваги докази подані сторонами, з метою об`єктивного та повного дослідження обставин справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 07 липня 2026 року о 14:23 год м.Одеса, на вул. Польський узвіз Польська, 12 водій транспортного засобу HYUNDAI GETZ, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку, стоянку на перехресті, про що інспектором з паркування Сігаєвим Павлом Олександровичем складено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ОДП 8086478, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі також ПДР).

Так, відповідно до п. 1.1 ПДР ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 вказаних Правил передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідальність за ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачена у разі ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Пунктом 1.10 ПДР визначено, що зупинка це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо); стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Згідно із пунктом 15.1 ПДР зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

У пункті 15.9 підпункті «ґ» ПДР вказано, що зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Пунктом 1.10 ПДР передбачено, що перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг.

Відповідно до примітки ст. 14-2 КУпАП режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у не оплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до положень статті 14-2 КУпАП, інспектором з паркування було здійснено фотофіксацію обставин порушення правил зупинки в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, на яких було зафіксовано: дату порушення; час вчинення порушення; фасад офісного центру, що дозволяє встановити місцезнаходження автомобіля.

Даними фотознімками підтверджується, що автомобіль позивача YUNDAI GETZ, номерний знак НОМЕР_1 ,знаходиться на перехресті вулиці Польська та Польського узвозу в нерухомому стані.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що вулиця Польська прилягає до Польського узвозу у зв`язку з чим не створює перехрестя, оскільки згідно листа КП «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради від 13.08.2026, перетин трьох вулиць на одному рівні, а саме вул. Польська, Польського узвозу та вул. Лехи Качинського відповідно чинних Правил дорожнього руху України однозначно є перехрестям. До листа додано схему на якій позначено червоним перехрестя, які з урахуванням фотофіксації правопорушення вказують на те, що автомобіль позивача був припаркований на перехресті.

Відповідно до ст. 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб:

1) поставлено на проїзній частині у два і більше рядів;

2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме:

а) на залізничних переїздах;

б) на трамвайних коліях;

в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях;

г) на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі;

ґ) на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;

д) на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів;

е) ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності - ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків;

є) ближче 10 метрів від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання;

ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився;

з) ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду;

и) розташовано на позначених відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою місцях, призначених для паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома);

3) своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками;

4) розташовано на виділеній смузі для руху громадського маршрутного транспорту;

5) розташовано на позначеній відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою велодоріжці;

6) перешкоджає руху або роботі снігоприбирального та іншого технологічного комунального транспорту у разі запровадження надзвичайного стану або у разі оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації;

7) порушує схему паркування транспортних засобів таким чином, що він блокує проїзд по двох або більше смугах руху.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , будучи учасником дорожнього руху мала усвідомлювати, що зупинка / стоянка транспортного засобу на перехресті становить небезпеку для інших учасників дорожнього руху.

Фактично позивач заперечує лише те, що її автомобіль розміщувався на перехресті, що спростовано матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, постанова серії ОДП №8086478 від 07.07.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП є правомірною, прийнятою відповідно до норм чинного законодавства, а тому така не підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене позов ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 247, 287-293 КпАП України, ст.ст. 243-246,250, 251, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 23987115, м.Одеса, пл. Біржова, буд.1) про скасування постанови про адміністративне правопорушення – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 21 серпня 2026 року.

Суддя: В.Я. Бондар