Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №509/5230/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Провадження № 1-кс/509/655/26

Справа № 509/5230/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Овідіополь клопотання ОСОБА_3 про арешт майна з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні №12026163380000091 від 22.07.2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про накладення арешт на майно з метою забезпечення цивільного позову, а саме: автомобіль марки HAVAL д.н.з. НОМЕР_1 , який належить або перебуває у користуванні ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання зазначила, що у провадженні СД ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження за фактом умисного наїзду на неї під керуванням ОСОБА_4 . Вказаними діями їй заподіяно ЗЧМТ та струс головного мозку. Нею заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 (відповідач) про відшкодування моральної та матеріальної шкоди на суму 250 000 грн. Вказане авто є знаряддям злочину, а також єдиним майном, за рахунок якого в майбутньому можливо виконати вирок суду в частині цивільного позову. Існує реальний ризик відчуження або приховування автомобіля відповідачем.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Встановлено, що у провадженні СД ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №12026163380000091 від 22.07.2026 року, розпочатого за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Так 20.07.2026 до ВнП№1 ОРУП№2 ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що 20.07.2026 прибизно оо 10:00 год. перебуваючи за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Молодіжне по вул. Центральна, невідома особа спричинила їй тілесні ушкодження. Встановлено, що предметом нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є автомобіль марки GREAT WALL HAVAL H9, номер кузову НОМЕР_2 , 2019 року випуску, тип кузову універсал, колір кузову білий, д.н.з. НОМЕР_1 .

Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди (ч. 3 ст. 171 КПК України).

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3- 1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 61 КПК України права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Викладене свідчить про те, що з метою забезпечення цивільного позову арешт накладається на майно особи, яка має відповідний процесуальний статус в межах кримінального провадження (підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження).

Разом з тим, відомості, які б свідчили про наявність у ОСОБА_5 одного з означених процесуальних статусів матеріали кримінального провадження не містять.

В даному випадку відсутність повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні, як правило, унеможливлює накладення арешту на її майно для забезпечення цивільного позову. Арешт майна з цією метою вимагає наявності статусу підозрюваного або обвинуваченого, оскільки цивільний позов у кримінальному провадженні пред`являється саме до них. З цих підстав слід вважати, що для накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову має існувати чіткий процесуальний зв`язок між діями чи бездіяльністю з ознаками кримінального правопорушення, достатністю підстав вважати, що вони вчиненні певною особою, що за своїм об`єктивним значенням прирівнюється до поняття обгрунтованої підозри, та шкодою, завданою саме цими діями чи бездіяльністю, яка в свою чергу визначає розмір позовних вимог.

Інакше без врахування вказаних обставин в своїй сукупності застосування арешту з метою забезпечення цивільного позову призведе до безпідставного втручання у права іншої особи на користування та розпорядження належною йому de iure власністю.

Крім того, заявниця просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_5 – автомобіль марки HAVAL д.н.з. НОМЕР_1 .

Проте, з матеріалів кримінального провадження №12026163380000091 від 22.07.2025 року встановлено, що автомобіль марки HAVAL д.н.з. НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Отже, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_3 не доведено наявності підстав для задоволення поданого клопотання щодо накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя дійшов висновку про те, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 61, 131, 167, 170, 174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про арешт майна з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні №12026163380000091 від 22.07.2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України – відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1