Суд: Добровеличківський районний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 17 серпня 2026 р.
Справа: №387/1195/26
Суддя: Майстер І. П.
Справа № 387/1195/26
Номер провадження по справі 3/387/366/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 серпня 2026 року селище Добровеличківка
Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Майстер І. П.
за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1
законного представника ОСОБА_2
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новолутківка Добровеличківського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 КпАП України,
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 15 липня 2026 року о 20 годині 25 хвилин у селищі Піщаний Брід по вул. Крейтора, 15, керував мотоциклом «Geon Vertex 300», державний номерний знак НОМЕР_2 , без застебнутого мотошолома, не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії та не маючи при собі поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги пунктів 2.3 «г», 2.1 «а» та 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені частиною п`ятою статті 121, частиною другою та частиною першою статті 126 КУпАП відповідно.
ОСОБА_1 у присутності законного представника — матері ОСОБА_2 — у судовому засіданні вину у вчинених адміністративних правопорушеннях визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення. У вчиненому розкаявся та зазначив, що усвідомив неправомірність своєї поведінки і надалі не буде сідати за кермо транспортного засобу без відповідного права керування.
ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що надалі буде більш уважно стежити за своїм сином та не допускатиме подібних порушень.
У судовому засіданні суд роз`яснив ст.268 КпАП України та ст.63 Конституції України, ОСОБА_1 та його законний представник жодних клопотань не заявляли. Суд вислухав пояснення ОСОБА_1 , дослідив наявні докази у справі та дійшов до таких висновків .
Відповідно до ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 252 КпАП України визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.126 КпАП України, адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Згідно п.2.1ґ ПДР України, чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка.
Відповідно до п. 2.1.а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за ч.2 ст.126 КпАП України настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною 5 ст. 121 КпАП України передбачено відповідальність за порушення правил користування мотошоломами.
Відповідно до п. 2.3 «г» Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі або мопеді бути в застебнутому мотошоломі й не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Відповідно до положень ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали адміністративних справ, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень встановлена, доведена та підтверджується сукупністю зібраних у справах доказів, а саме: відомостями, що містяться у протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 720258 від 15.07.2026, серії ЕПР1 № 720264 від 15.07.2026, серії ЕПР1 № 720329 від 15.07.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 15.07.2026, ОСОБА_1 від 18.08.2026; відомостями, що містяться у рапорті від 15.07.2026; копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 10 лютого 2010 року; довідкою начальника ВП № 2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області № 95912-2026 від 21.07.2026; відомостями, що містяться у рапорті від 16.07.2026, а також відеозаписами на DVD-дисках.
Зі змісту зазначених протоколів та інших досліджених судом матеріалів убачається, що вони складені щодо ОСОБА_1 за обставинами однієї події, яка мала місце 15 липня 2026 року, у зв`язку з якою працівниками поліції виявлено декілька самостійних порушень вимог Правил дорожнього руху, що утворюють склади адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 121, частиною першою та частиною другою статті 126 КУпАП.
Таким чином, зазначені адміністративні справи пов`язані між собою спільними фактичними обставинами, стосуються однієї особи та однієї події, а їх одночасний розгляд забезпечує повне, всебічне й об`єктивне з`ясування обставин вчинених правопорушень та відповідає вимогам процесуальної економії.
Відповідно до статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 121, частиною першою та частиною другою статті 126 КУпАП, повністю доведеною.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (стаття 23 КУпАП).
Згідно зі статтею 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Відповідно до статті 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, статтями 121-127 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Водночас з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до таких осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП.
Пунктом 2 частини першої статті 24-1 КУпАП передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років може бути застосовано захід впливу у виді попередження.
Станом на день вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, а саме 15 липня 2026 року, він, будучи ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг шістнадцятирічного віку, однак не досяг вісімнадцятирічного віку, а тому є неповнолітнім у розумінні статті 13 КУпАП.
Враховуючи конкретні обставини справи, характер вчинених адміністративних правопорушень, особу ОСОБА_1 , його неповнолітній вік, те, що раніше порушень правил дорожнього руху він не вчиняв, щиро розкаюється та усвідомлює негативні наслідки своєї поведінки, навчається та не має власного заробітку, суд вважає, що для досягнення мети виховного впливу достатнім буде застосування до нього заходу впливу у виді попередження.
З огляду на наведене суд приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_1 заходу впливу у виді попередження відповідає характеру вчинених ним адміністративних правопорушень, його особі та є достатнім для його виховання в дусі додержання законів України і запобігання вчиненню нових правопорушень.
Оскільки попередження, передбачене статтею 24-1 КУпАП, є заходом впливу, що застосовується до неповнолітніх, а не адміністративним стягненням, судовий збір з ОСОБА_1 стягненню не підлягає.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 24-1, 33-36, 121, 126, 221, 245, 276-280, 283-287 КпАП України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
На підставі ч. 2 ст. 36 КпАП України об`єднати справи про адміністративні правопорушення за № 387/1195/26 провадження № 3/387/366/26, № 387/1196/26 провадження № 3/387/367/26, №387/1197/26 провадження 3/387/368/26 в одне провадження та присвоїти їм єдиний номер №387/1195/26 провадження № 3/387/366/26.
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч.ч. 1, 2 ст. 126 КпАП України та застосувати до нього захід впливу відповідно до ст. 24-1 КпАП України у виді попередження.
Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області І. П. Майстер
Оригінал: reyestr.court.gov.ua