Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №577/2548/26 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 20 серпня 2026 р.

Справа: №577/2548/26

Суддя: Бондар В. Б.

Справа №577/2548/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гетьман В. В.

Номер провадження 33/816/1304/26 Суддя-доповідач Бондар В. Б.

Категорія 126 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Бондар В. Б. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 11 років 7 місяців 18 днів з накладанням штрафу в сумі 40 800 грн з оплатним вилученням транспортного засобу.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 травня 2026 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 11 років 7 місяців 18 днів з накладанням штрафу в сумі 40 800 грн з оплатним вилученням транспортного засобу за те, що він 02.05.2026 р. о 00 год. 22 хв. в м. Конотопі по вул. Богдана Хмельницького керував автомобілем «ВАЗ 21070», д.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці), будучи позбавленим права керування даним транспортним засобом, повторно протягом року. При цьому від медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.1а, 2.5 ПДР України.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 травня 2026 року, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.

В обґрунтування вимог щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови вказував, що в судовому засіданні він присутній не був, а копію постанови отримав лише 29 травня 2026 року у своєму електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначав, що 11 травня 2026 року ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області у справі № 577/2548/26 (провадження № 3/577/832/26) об`єднано в одне провадження справи № 577/2548/26 (3/577/832/26) та № 577/2550/26 (3/577/833/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ст. 130 КУпАП, з присвоєнням справі № 577/2548/26 провадження № 3/577/832/26. Разом з тим, згідно з даними вебпорталу «Судова влада України», у Конотопському міськрайонному суді Сумської області справа № 577/2550/26 взагалі не реєструвалася, а тому не могла бути об`єднана та розглянута.

Крім цього, на думку апелянта, об`єднання справ в одне провадження КУпАП взагалі не передбачено.

Також зазначав, що судом першої інстанції не було враховано, що він є військовослужбовцем, і стосовно нього потрібно застосовувати положення ст. 266-1 КУпАП.

Стверджував, що на порушення вимог ст. 277-2 КУпАП повідомлення про дату та час розгляду справи у встановлений законом строк він не отримував, у зв`язку з чим вважав, що під час розгляду справи було допущено порушення норм процесуального права.

У судове засідання, призначене на 10:00 годину 21 серпня 2026 року, особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи вищезазначені обставини, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який повідомлений належним чином про час, день та місце розгляду справи, що не суперечить вищезазначеним вимогам Закону та узгоджується з вимогами ч. 6 ст. 294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено.

Згідно з ч. 1 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 12 травня 2026 року ОСОБА_1 присутній не був, копія постанови була направлена йому в той же день. Разом з тим матеріали справи містять конверт з копією оскаржуваної постанови, який повернувся на адресу суду без вручення адресату.

Враховуючи вказані обставини, з метою забезпечення особі права на доступ до правосуддя та захист своїх прав, апеляційний суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 травня 2026 року як такий, що пропущений з поважних причин.

Щодо постанови судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 травня 2026 року, яку апелянт просить скасувати, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами статей 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху водій зобов`язаний на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування).

Розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення, суддя суду першої інстанції правильно встановив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, факт скоєння вказаних правопорушень за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 654958 від 02 травня 2026 року, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і містить усі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с. 2, 3);

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 654972 від 02 травня 2026 року, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і містить усі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 14, 15);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія (а.с. 16);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 17);

- постановою Козелецького районного суду Чернігівської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП від 18 грудня 2025 року (а.с. 4-6);

- постановою про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП від 16 січня 2026 року (а.с. 7);

- відеозаписом, з якого вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинка працівниками поліції, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння та процедура складання адміністративних протоколів щодо останнього.

Дослідивши вказані матеріали, у тому числі зміст протоколів про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а у своїй сукупності є достатніми для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п.п. 2.1а, 2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом.

Щодо доводів апелянта про незаконність об`єднання матеріалів про адміністративні правопорушення, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими та зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 11 травня 2026 року до Конотопського міськрайонного суду Сумської області надійшло 2 матеріали про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Матеріали за ч. 5 ст. 126 КУпАП були зареєстровані та згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями їм було присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 577/2548/26, номер провадження 3/577/832/26 та визначено головуючого суддю Гетьмана В.В. (а.с. 10).

Матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП були зареєстровані та згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду їм було присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 577/2550/26, номер провадження 3/577/833/26 та визначено головуючого суддю Гетьмана В.В. (а.с. 19).

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року вищевказані справи були об`єднані в одне провадження із присвоєнням справі № 577/2548/26, провадження № 3/577/832/26 (а.с. 20).

Апеляційний суд не вбачає порушень норм закону, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, а також те, що вказані справи є однорідними, стосуються однієї особи та одночасно розглядалися в одному суді, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про об`єднання справ в одне провадження.

Твердження апелянта про те, що судом першої інстанції не було враховано, що він є військовослужбовцем і стосовно нього потрібно застосовувати положення ст. 266-1 КУпАП, суд вважає безпідставними, оскільки положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкта – водія транспортного засобу, а поширюються лише на військовослужбовців при вчиненні ними військових адміністративних правопорушень (зокрема передбачених ст. 172-20 КУпАП). Відтак, до військовослужбовців, які керують транспортними засобами, застосовується загальний порядок проведення огляду на стан сп`яніння працівниками поліції на підставі ст. 266 КУпАП.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Доводи апелянта про те, що на порушення вимог ст. 277-2 КУпАП повідомлення про дату та час розгляду справи у встановлений законом строк він не отримував, у зв`язку з чим вважав, що під час розгляду справи було порушено процесуальні норми, суд розцінює як необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню, незважаючи на недотримання суддею суду першої інстанції положень ст. 277-2 КУпАП.

Як було встановлено під час апеляційного розгляду, справа стосовно ОСОБА_1 була розглянута суддею суду першої інстанції в день, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, тобто 12 травня 2026 року.

Вказана дата судового засідання була достеменно відома ОСОБА_1 , що підтверджується відеозаписом із технічних засобів поліцейських. Тобто ОСОБА_1 був поінформований про час, день та місце судового розгляду складеного стосовно нього протоколу у спосіб, передбачений законодавством (зокрема Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395), а тому мав достатньо часу для реалізації свого права на захист та доступ до правосуддя.

З огляду на викладене, недотримання суддею суду першої інстанції положень ст. 277-2 КУпАП у цьому конкретному випадку не є істотним порушенням вимог КУпАП, яке б тягло за собою обов`язкове скасування судового рішення, оскільки воно не призвело до порушення конвенційних чи конституційних прав і свобод апелянта.

З`ясувавши фактичні обставини справи та дослідивши наявні в матеріалах справи узгоджені між собою докази, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом, будучи позбавленим такого права, та з ознаками алкогольного сп`яніння.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та слугували підставою для скасування постанови і закриття провадження у справі, апелянтом не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено. Викладена в апеляційній скарзі позиція розцінюється судом як обрана лінія захисту, спрямована на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, та правильно застосував до нього адміністративне стягнення з урахуванням ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі, визначеному санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП (40 800 грн), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 років. На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП суд першої інстанції приєднав невідбуту частину стягнення за постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 18 грудня 2025 року (4 роки 7 місяців 18 днів) та остаточно призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 11 років 7 місяців 18 днів із накладенням штрафу в сумі 40 800 грн. У цій частині постанова суду відповідає вимогам закону, а висновки суду є законними та обґрунтованими.

Разом з тим апеляційний суд не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо застосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до вимог ст. 29 КУпАП оплатне вилучення предмета може застосовуватися лише щодо речей, які є власністю правопорушника. Однак із наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 654958 від 02 травня 2026 року (а.с. 2, 3) вбачається, що автомобіль «ВАЗ 21070», д.н. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 . Доказів належності цього транспортного засобу ОСОБА_1 на праві власності суду надано не було та під час розгляду справи не здобуто.

За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що застосування судом першої інстанції оплатного вилучення транспортного засобу є безпідставним і таким, що суперечить вимогам закону, у зв`язку з чим постанова в цій частині підлягає зміні з виключенням вказівки про оплатне вилучення транспортного засобу.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне змінити постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 травня 2026 року в частині накладення стягнення на ОСОБА_1 , виключивши з її резолютивної частини посилання на додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

Керуючись статтями 294, 295 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 11 років 7 місяців 18 днів з накладенням штрафу в сумі 40 800 грн з оплатним вилученням транспортного засобу, змінити.

Виключити з резолютивної частини постанови посилання на застосування додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

В іншій частині постанову судді залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуБондар В. Б.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua