Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №521/3942/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1501/26

Номер справи місцевого суду: 521/3942/26

Головуючий у першій інстанції Непорада О. М.

Доповідач Артеменко І. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду – Артеменко І.А.,

за участю: секретаря судового засідання – Подуст Т.П.,

представника Одеської митниці – Ревенко Т.А.,

захисника особи, яка притягається до відповідальності, - Гудим І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Анточ Наталії Олексіївни в інтересах Одеської митниці на постанову Хаджибейського районного суду м.Одеси від 09 червня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.481 МК України,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст протоколу про порушення митних правил

29.11.2025 відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0809/UA500000/2025 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України.

Відповідно до протоколу 10.08.2021 громадянка російської федерації ОСОБА_2 ввезла на митну територію України в режимі «тимчасового ввезення до 1 року» з метою особистого користування легковий автомобіль марки Mercedes Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Інформація щодо вивезення за межі митної території України даного транспортного засобу станом на 29.11.2025 (під час перетину нею кордону України) відсутня.

За позицією митниці, ОСОБА_1 перевищила строк тимчасового ввезення транспортного засобу більше ніж на 30 днів, що має ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст.481 МК України.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду

Постановою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 09.06.2026 провадження по справі закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладання адміністративного стягнення.

Короткий зміст апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі представник митниці просила скасувати постанову Хаджибейського районного суду м.Одеси від 09.06.2026, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі від восьми до дванадцяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або конфіскації таких транспортних засобів.

В обґрунтування скарги представник митниці зазначила, що:

- ОСОБА_1 з метою продовження строку неодноразово зверталась до митниці, а саме: 22.07.2022 до Дніпровської митниці та 20.08.2024 до Харківської митниці, яка не вбачала правових підстав для продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу та запропоновано вжити невідкладних заходів щодо вивезення ТЗ за межі митної території України або завершення тимчасового ввезення ТЗ відповідно до ч.6 ст.380 МК України, або розглянути питання щодо митного оформлення ТЗ;

-великий об`єм громадян та товарів, які цілодобово перетинають митний кордон України у напрямках як на в`їзд, так і на виїзд з України не дозволяє фізично відстежити кожного потенційного порушника митних правил, вказане можливе лише за допомогою ЄАС митних органів України;

- ОСОБА_1 фізично перетинала митний кордон України 29.11.2025 (дата складання протоколу), тому застосувати механізм автоматизованого контролю за допомогою управління ризиками, з урахуванням бази даних ризиків стало можливим лише під час безпосереднього перетину нею кордону;

- кінцевий термін вивезення транспортного засобу – до 10.08.2022, не виконавши свій обов`язок щодо вивезення транспортного засобу, ОСОБА_1 перебуває у безперервному стані протиправної бездіяльності, яка тим самим утворює триваюче правопорушення;

- правопорушення виявлено 29.11.2025, відповідно адміністративне стягнення має бути накладено в межах піврічного строку з дня виявлення правопорушення, згідно вимог ст.467 МК України;

- судом не враховано, що час перебування транспортного засобу на митній території України не впливає на порядок тимчасового ввезення транспортного засобу та обов`язок щодо його вивезення у встановлений законодавством строк;

- в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбачений ч.6 ст.481 МК України, що підтверджено матеріалами справи.

У запереченнях на апеляційну скаргу захисник Гудим І.В. просила апеляційну скаргу митниці залишити без задоволення, а постанову Хаджибейського районного суду м.Одеси від 09.06.2026 – без змін. Зазначила, що:

- ОСОБА_1 постійно проживає на території України, має посвідку на постійне проживання в Україні та є власником транспортного засобу Mercedes Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який 10.08.2021 тимчасово ввезла на митну територію України. Строк ввезення сплив 10.08.2022;

- до митних органів України ОСОБА_1 неодноразово зверталась з приводу строків тимчасового ввезення транспортного засобу, а саме:12.07.2022, 22.07.2022, 17.07.2024, 19.08.2024;

- ОСОБА_1 перетинала кордон Україна-Молдова – 14.05.2024 та 01.07.2024, що свідчить про обізнаність митних органів про порушення строків ввезення;

- відповіддю Дніпровської митниці від 27.07.2022 повідомлено, що строк тимчасового ввезення транспортного засобу продовжується на період дії воєнного стану і саме з цього моменту правопорушення вважається виявленим;

- протокол про порушення митних правил складено поза межами 6-місячного строку, встановленого ст.467 МК України;

- у ОСОБА_1 не було умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України. В неї відсутня об`єктивна можливість виконати зобов`язання по вивезенню транспортного засобу через введення та території України воєнного стану, що є обставиною непереборної сили. Також неможливість вивезення ТЗ обумовлена бажанням ОСОБА_1 отримати громадянство України.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник митниці підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги. Захисник Гудим І.В. в інтересах ОСОБА_1 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на їх необґрунтованість та законність оскаржуваного судового рішення, та підтримала доводи заперечень, поданих в системі «Електронний суд».

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Заслухавши пояснення представника митниці, захисника особи, яка притягається до відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Статтею 487 Митного кодексу України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За положеннями ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою противоправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, через митний кордон України.

Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюється наявними у справі доказами.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).

Положеннями ч.1 ст.495 МК України регламентовано поняття доказів у справі про порушення митних правил.

Відповідно до вимог ст.ст. 486, 489 МК України суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Судом першої інстанції вказані вимоги закону були дотримані в повному обсязі.

За положеннями ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Фактичні обставини, встановлені судом

29.11.2025 о 11:20 в зону митного контролю міжнародного автомобільного пункту пропуску «Старокозаче – Тудора» відділу митного оформлення № 3 митного поста «Дністровський» Одеської митниці в напрямку з України до Молдови на канал руху «зелений коридор» в`їхав транспортний засіб особистого користування (легковий автомобіль) марки Mercedes Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації – Молдова (MD), номер кузова – НОМЕР_3 , під керуванням громадянина Молдови ОСОБА_3 даному транспортному засобі в якості пасажира слідувала громадянка російської федерації ОСОБА_2 .

Під час здійснення митного контролю та митного оформлення даного транспортного засобу встановлено, що 10.08.2021 о 22:41 громадянка російської федерації ОСОБА_2 ввезла на митну територію України в режимі «тимчасового ввезення до 1 року» з метою особистого користування легковий автомобіль марки Mercedes Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації – російська федерація (RU), номер кузова – НОМЕР_4 , через пункт пропуску UA807120, який SHCHERBAKOVA MARIIA повинна була вивезти з митної території України до 10.08.2022.

Інформація щодо вивезення за межі митної території України даного транспортного засобу станом на 29.11.2025 відсутня. Жодних документів щодо продовження строків тимчасового ввезення громадянка російської федерації ОСОБА_2 не надала.

У звязку з перевищенням ОСОБА_2 строку тимчасового ввезення транспортного засобу більше ніж на тридцять діб, у відношенні неї 29.11.2025 складено протокол про ПМП за ознаками правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України.

За письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 29.11.2025 в межах строку вивезти транспортний засіб у неї не було та немає можливості, у зв`язку з воєнним станом в державі. Для продовження строків неодноразово зверталась в Дніпровську та Харківську митницю, строки не були продовжені, але в листі було написано, що вона зможе вивезти автомобіль по закінченню військових дій (а.с.4).

З матеріалів справи вбачається таке.

03.08.2023 ОСОБА_4 видано посвідку на постійне проживання в Україні за № НОМЕР_5 (а.с.6).

З метою продовження строку тимчасового ввезення вказаного транспортного засобу SHCHERBAKOVA MARIIA зверталась:

-27.06.2022 – до Дніпровської митниці, яка листом від 04.07.2022 за №7.5-08-01-4/17/8.19/3328 надала інформацію щодо строку тимчасового ввезення транспортного засобу, у зв`язку з воєнним станом, посилаючись на відповідні правові норми;

-12.07.2022 – до Харківської митниці, відповіді від якої не надходило;

-22.07.2022 - до Дніпровської митниці, яка листом від 27.07.2022 за №7.5-08-01-4/28/8.19/3726 повідомила, що строк тимчасового ввезення транспортного засобу продовжується на період дії воєнного стану;

-17.07.2024 – до Харківської митниці, яка листом від 01.08.2024 за №7.14-1/28-08//13 повідомила про відсутність інформації щодо зупинення або припинення митного режиму тимчасового ввезення ОСОБА_1 транспортного засобу Mercedes Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Звернуто увагу, що строк тимчасового ввезення ТЗ вичерпано 09.08.2022, запропоновано вжити невідкладні заходів щодо виконання вимог митного законодавства України в частині вивезення ТЗ за межі території України. Проінформовано про адміністративну відповідальність за ст.481 КУпАП;

-19.08.2024 -до Харківської митниці, яка листом від 19.09.2024 № 7.14-4/28/08/Щ-26/17 повідомила, що не вбачає правових підстав для продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування (легкового автомобіля) марки Mercedes Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Запропоновано вжити невідкладних заходів щодо вивезення за межі митної території України вказаного транспортного засобу або завершення тимчасового ввезення ТЗ відповідно до ч.6 ст.380 МК України, або розглянути питання щодо митного оформлення ТЗ відповідно до пп.б п.3 ч.9 ст.374 МК України.

З копії паспорта для виїзду закордон ОСОБА_1 вбачається наявність відміток, зокрема про виїзд з України 14.05.2024 та в`їзд в Україну через пункт пропуску Паланка (Маяки-Удобне) 01.07.2024.

17.03.2026 матеріали справи отримані Хаджибейським районним судом м.Одеси.

Позиція апеляційного суду

Частиною 6 ст.481 МК України передбачена відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, що тягне за собою адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.

Статтею 103 МК України визначено, що тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

За положеннями ч.6 ст.380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Диспозицією ч.6 ст.481 МК України передбачена відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.

З матеріалів справи вбачається, що 10.08.2021 ОСОБА_1 ввезла на митну територію України транспортний засіб особистого користування марки Mercedes Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації – російська федерація (RU), номер кузова – НОМЕР_4 , в режимі «тимчасового ввезення до 1 року».

10.08.2022сплив кінцевий термін вивезення вказаного транспортного засобу за межі митної території України.

ОСОБА_1 неодноразово зверталась до митних органів щодо продовження строку тимчасового ввезення вказаного транспортного засобу, а саме: до спливу строку ввезення -27.06.2022, 12.07.2022, 22.07.2022 та після спливу строку 17.07.20214 та 19.08.2024.

Харківська митниця листом від 19.09.2024 відмовила у продовженні строку.

14.05.2024 та 01.07.2024 ОСОБА_1 здійснила перетин кордону України.

29.11.2025 під час перетину ОСОБА_1 кордону України митницею встановлена відсутність інформації щодо вивезення за межі митної території України даного транспортного засобу, у зв`язку з чим складено протокол про порушення митних правил за ч.6 ст.481 МК України.

Отже, ОСОБА_1 перевищила строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб, що свідчить про наявність в її діях ознак порушення митних правил, відповідальність за які передбачена ч.6 ст.481 МК України.

Разом з тим, апеляційний суд враховує період ввезення вказаного транспортного засобу та обставини, що склалися в країні.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.

Слід зазначити, що вданому випадку має значення саме строк виявлення правопорушення.

Місцевим судом у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, закрито провадження по справі.

Доводи представника митниці щодо необхідності рахувати строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з моменту перетину нею кордону, який митниця вважає моментом виявлення правопорушення, саме з 29.11.2025, апеляційний суд визнає необґрунтованими, з огляду на таке.

10.08.2021 ввезено транспортний засіб в режимі тимчасового ввезення до 1 року, тобто до 10.08.2022.

З 11.08.2022 почалось для ОСОБА_1 перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування на митну територію України, який з 10.09.2022 перевищив більше ніж на тридцять діб.

29.11.2025 відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил за ч.6 ст.481 МК України.

17.03.2026 матеріали справи отримані судом.

Положеннями пункту 7 ч.1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Питання щодо строків накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил передбачені ст.467 МК України, відповідно до ч.1 якої, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст.522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Водночас приписами ст.38 КУпАП встановлені строки накладання адміністративного стягнення за вчинення різних складів адміністративних правопорушень, передбачених КУпАП. При цьому, системний аналіз положень ст.38 КУпАП свідчить про те, що граничний строк накладання адміністративного стягнення становить два роки з дня його вчинення.

Особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі визначені Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 за №657 (далі-Порядок).

Розділом ІІ Порядку визначені особливості виконання митних формальностей відповідно до митного режиму тимчасового ввезення. При цьому, главою 5 цього Розділу врегульовано питання щодо здійснення контролю за дотриманням вимог митного режиму тимчасового ввезення, та пунктом першим передбачено, що контроль за дотриманням умов митного режиму тимчасового ввезення покладається на митницю оформлення.

Так, пунктом 5 глави 5 Розділу ІІ Порядку передбачено, що для забезпечення контролю за товарами, що перебувають у митному режимі тимчасового ввезення, а також обміну інформацією між митними органами стосовно таких товарів використовується ЄАІС.

До ЄАІС вноситься інформація про митні формальності, що виконуються відносно тимчасово ввезених товарів, зокрема про:

- поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення;

- засоби, застосовані для ідентифікації товарів;

- дозволи, надані митним органом на неодноразове переміщення через митний кордон України товарів протягом строку дії митного режиму тимчасового ввезення;

- дозволи (загальні дозволи) на тимчасове ввезення контейнерів, пiддонiв, упаковок без оформлення МД або книжки А.Т.А.;

- продовження строку тимчасового ввезення;

- строк, установлений митним органом для реекспорту;

- передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення;

- проведення митного огляду;

- складення протоколу про порушення митних правил;

- накладення арешту або тимчасове вилучення тимчасово ввезених товарів у справі про порушення митних правил;

- завершення режиму тимчасового ввезення;

- припинення режиму тимчасового ввезення.

Інформація до ЄАІС вноситься посадовою особою митного органу, яким здійснюється відповідна митна формальність, невідкладно після її виконання.

Пункт 4 глави 5 Розділу ІІ Порядку передбачає, що наявність, стан товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення, а також їх цільове використання контролюються митними органами із застосуванням форм митного контролю, визначених ст.336 Кодексу. Вибірковість та періодичність здійснення митного контролю визначається відповідно до положень ст.320 Кодексу, характеристики товарів, мети, строку та інших умов перебування товарів у режимі тимчасового ввезення.

Частиною 1 ст.320 МК України визначені форми та обсяги митного контролю, які обираються посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або автоматизованою системою управління ризиками. Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Відповідно до ч.4 ст.337 МК України контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.

До того ж, глава 77 МК України регулює взаємовідносини митних органів з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами підприємницької діяльності.

Так, за ч.1 ст.558 МК України митні органи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють, у тому числі шляхом обміну інформацією, з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що положеннями ч.5 ст.558 МК України передбачено обов`язок митних органів надавати Державній прикордонній службі України доручення щодо інформування митних органів про факт наміру перетинання державного кордону України особами, стосовно яких митними органами було виявлено порушення митних правил, якщо особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не були присутні при складенні протоколу про порушення митних правил.

З метою контролю за державною реєстрацією транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, у строки, встановлені законодавством, а також контролю за цільовим використанням та/або передачею транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України чи поміщених у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такі транспортні засоби на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, митні органи у автоматизованому режимі зобов`язані передавати органам Національної поліції інформацію щодо:

-транспортних засобів особистого користування із зазначенням строків їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту та із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли такі транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту;

-транспортних засобів особистого користування, щодо яких порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме порушено строки їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли ці транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту.

Аналіз вищезазначених норм свідчить, що саме митні органи здійснюють контроль, в тому числі щодо виявлення порушення строків тимчасового ввезення транспортних засобів з використанням ЄІАС та аналізу відомостей з цієї системи щодо завершення режиму тимчасового ввезення, припинення режиму тимчасового ввезення, та зобов`язані у разі такого виявлення повідомляти Державну прикордонну службу України та органи Національної поліції у випадках, коли особа, що порушила такі строки та не була присутня при складенні протоколу про порушення митних правил.

Тобто, протоколи про порушення митних правил, у разі виявлення митними органи порушення строку тимчасового ввезення, можуть складатись і за відсутності особи, і саме в таких випадках митний орган зобов`язаний самостійно виявляти та фіксувати такі порушення, а не лише під час перетину відповідною особою державного кордону під час перевірки наявності відомостей про тимчасове ввезення такою особою на митну територію України транспортного засобу.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що у митного органу при наявності доступу до ЄІАС та наявності в ній відомостей про строки тимчасового ввезення ОСОБА_1 на митну територію України транспортного засобу в режимі «тимчасове ввезення», вже існувало беззаперечне право на внесення такого транспортного засобу до категорії ризикового та зобов`язувало надати таку інформацію до Державної прикордонної служби України та органів Національної поліції, з метою якнайшвидшого встановлення місця знаходження транспортного засобу та ОСОБА_1 , як особи, яка його тимчасово ввезла на митну територію України, та відповідно невідкладно скласти протокол про порушення митних правил за ст.481 МК України.

Однак, митними органами таких дій вчинено не було, оскільки протокол про порушення митних правил №0809/UA500000/2025 складено лише 29.11.2025, під час перетину ОСОБА_1 державного кордону України, тобто через 3 роки з моменту порушення останньою строку тимчасово ввезення автомобіля, що, за позицією суду, вказує на закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

В апеляційній скарзі представник Одеської митниці не навів раціонального пояснення стосовно того, що заважало відповідній посадовій особі митного органу скласти протокол про порушення митних правил в межах, визначених ч.1 ст.467 МК України. При цьому, листи Харківської митниці від 01.08.2024 за №7.14-1/28-08//13 та від 19.09.2024 № 7.14-4/28/08/Щ-26/17 свідчать про те, що, принаймі, станом на 01.08.2024 митним органом достеменно було відомо про значне порушення ОСОБА_1 строку тимчасового ввезення транспортного засобу.

Апеляційний суд звертає увагу, що митні органи являються єдиними органом в своїй діяльності та в незалежності від знаходження митного органу, який виявив порушення митних правил, представники митниці зобов`язані невідкладно скласти протокол про порушення митних правил та відповідно в межах строків, визначених ч.1 ст.467 МК України, направити матеріали до місцевого суду для розгляду по суті.

З огляду на основоположний принцип правової визначеності, апеляційний суд зазначає, що строки притягнення особи до відповідальності, в тому числі за порушення митних правил, не можуть бути безмежними та залежати лише від моменту виявлення правопорушення відповідними органами.

Апеляційний суд враховує практику ЄСПЛ (п.137 рішення від 09.01.2013 по справі «Волков проти України» (заява №21722/11), відповідно до якого строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbingsand Others v. The United Kingdom), п.51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення. Таке тлумачення має бути виключно послідовним роз`ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним (див. рішення «ОАО Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», § 571).

З урахуванням принципу верховенства права строк давності накладення адміністративного стягнення по справам про адміністративні правопорушення не може тривати довше, ніж максимальні строки, передбачені ст.38 КУпАП та ст.467 МК України.

Доводи апеляційної скарги, що виявлення вказаного порушення митних правил стало можливим лише під час безпосереднього переміщення ОСОБА_1 через митний кордон України, адже саме таким чином функціонує Єдина автоматизована система митних органів України, на переконання апеляційного суду не можуть бути підставою для накладення стягнення на особу, оскільки обрахунок строків накладення стягнення не може ставитися у залежність від внутрішньої організації роботи в органах митниці. Митниця як орган виконавчої влади зі значним штатом співробітників наділена відповідними засобами та можливостями щодо оперативного опрацювання відповідних документів. Таке тлумачення митниці суперечить принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права, оскільки робить неможливим прогнозування моменту закінчення строку притягнення до відповідальності та фактично нівелює саме існування процесуальних строків.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система митних органів містить відомості про ввезення транспортного засобу, строк його тимчасового ввезення та відсутність оформлення його вивезення або зміни митного режиму. Тому твердження представника митниці про неможливість встановлення факту до моменту особистого перетину кордону особою, яка тимчасово ввезла транспортний засіб, не узгоджується із самим механізмом здійснення митного контролю та функціональним призначенням зазначених інформаційних систем.

Апеляційний суд звертає увагу, що тлумачення поняття «день виявлення правопорушення» не може зводитися виключно до дати фактичного перетину державного кордону особою, якщо така дата обумовлена виключно пасивною поведінкою митного органу. Закон не ставить початок перебігу строку притягнення до відповідальності у залежність від того, коли митний орган здійснить перевірку виконання митного режиму. Інше тлумачення фактично надає митному органу можливість необмежено продовжувати строки притягнення до відповідальності шляхом невчинення жодних контрольних заходів.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, митний орган повинен здійснювати митний контроль своєчасно та добросовісно, а не очікувати протягом кількох років моменту, коли особа самостійно перетне державний контроль. При цьому, такий момент може і не настати. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що ОСОБА_1 здійснювала перетин кордону України ще 14.05.2024 та 01.07.2024, однак митним органом не було складено протокол про порушення нею митних правил, передбачене ч.6 ст.481 МК України.

Посилання апелянта на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.03.2018 у справі №448/1346/15-а, апеляційний суд відхиляє через її нерелевантність до спірних правовідносин. Наведена постанова суду ухвалена за іншого нормативного регулювання статті 467 МК України (в редакції чинній на момент розгляду справи, яка істотно відрізняється від чинної), та за істотно відмінних фактичних обставин. При цьому, з аналізу фактичних обставин вказаної справи вбачається, що митний орган не обмежився пасивним очікуванням перетину особою державного кордону, а після встановлення за інформаційними базами даних факту порушення строків митного режиму, не зволікаючи, розпочав реалізацію своїх контрольних повноважень. Отже, наведена постанова Верховного Суду свідчить про те, що митні органи мають можливість своєчасно встановити факт порушення митного режиму без факту повторного перетину державного кордону особою, використовуючи інформацію, яка міститься в їхніх інформаційних системах.

Відтак, слід констатувати, що матеріали справи направлені митним органом до суду першої інстанції після сплину визначеного ч.1 ст.467 МК України строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

За положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення та Митного кодексу України наслідком закінчення строку є неможливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинене нею діяння.

Враховуючи, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції закінчився визначений ч.1 ст.467 МК України строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим провадження по справі обґрунтовано закрито місцевим судом на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки місцевого суду і були підставою для скасування оскаржуваної постанови суду, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Також апеляційним судом не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи місцевим судом.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, а тому не вбачає підстав для її скасування, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Анточ Наталії Олексіївни в інтересах Одеської митниці – залишити без задоволення.

Постанову Хаджибейського районного суду м.Одеси від 09 червня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.481 МК України - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду І.А. Артеменко