Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №742/2582/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2075/26

Єдиний унікальний № 742/2582/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І.Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

У травні 2026 року позивач звертаючись до суду з заявою просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором №24195 від 30.11.2024 у розмірі 38911 грн 43 коп.

Свої вимоги аргументує тим, що 30.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» та відповідачем було укладено кредитний договір №24195 від 30.11.2024 за допомогою реєстрації на веб-сайті в мережі Інтернет (https:procent.com.ua) та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим індентифікатором, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у сумі 7000 грн 00 коп., строком на 730 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% від суми кредиту за кожен день користування (365% річних).

У зв”язку з неналежним виконанням умов договору кредиту станом на 13.04.2026 року утворилася заборгованість у розмірі 38911 грн 43 коп, яку відповідач в добровільному порядку не повертає.

22 червня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій вона не погоджується з позовними вимогами та просить задовольнити частково в розмірі 1900 гривень, при цьому зазначає, що нарахування неустойки за прострочення за вказаним кредитним договором у розмірі 14000 грн здійснено після 24.02.2022, тобто у період дії в Україні воєнного стану, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. Вона здійснювала оплату у загальному розмірі 5100 грн, однак позивач самостійно змінив черговість зарахування коштів на користь виключно відсотків, залишаючи основну суму боргу незмінною. Оскільки вона внесла суму 5100 грн, то при дотриманні вимог ст.19 Закону, основний борг (тіло) мав бути погашений в переважній частині. Отже станом на момент подання позову, заборгованість за відсотками 24911 грн 43 коп, є штучно створено позивачем через неправомірний розподіл коштів. Відповідач є споживачем фінансових послуг. Отже до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закону України «Про захист прав споживачів». Позивач просить стягнути з відповідача завищені проценти за користування кредитом. Крім того витрати на правничу допомогу у сумі 10000 грн є значно завищеними.

24 червня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він не погоджується з доводами відповідача у відзиві на позовну заяву, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, при цьому зазначає, що відповідач не сплатив своєчасно нараховані відсотки відповідно до графіку платежів, у зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, однак в порушення зобов`язань їх не сплачує, тому виникла вказана заборгованість за процентами.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Коваленка А.В. від 07 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в спрощеному провадженні на 11 год 00 хв 17 червня 2026 року.

У зв`язку з неявкою сторін розгляд справи відкладено до 10 год 30 хв 24 серпня 2026.

ІІІ.Позиції сторін.

В судове засідання представник позивача не з”явився, але надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, але попередньо надали заяву про розгляд справи без участі сторін, позовні вимоги визнають частково, в частині стягнення з відповідача залишок основного недоплаченого боргу у розмірі 1900 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

30 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №24195, який підписано електронним підписом позичальника з одноразовим індентифікатором (722119), згідно якого банк надав їй кредит у вигляді кредитного ліміту у розмірі 7000 грн 00 коп., а ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит у строк 730 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом та інших платежів відповідно до умов кредитного договору.

Згідно з п.1.2 кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом становить 1 % від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка становить 365 %) користування кредитом.

Відповідно до п.3.5 кредитного договору, у випадку невиконання та / або неналежного виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту та / або процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язаний сплатити товариству штраф: у відповідності п.3.5.1 у розмірі 1120 грн на 4 день такого невиконання та / або неналежного виконання, п.3.5.2 – у розмірі 280 грн починаючи з 5 дня за кожен день невиконання / неналежного виконання.

Відповідно до п.1.6 Кредитного договору вбачається, що Товариство здійснює переказ суми Кредиту на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 , що належить Позичальникові.

Згідно з п.3.3 Кредитного договору вбачається, що у випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених цим договором, сторони погодили, що позичальнику встановлюється відповідальність, за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України. Позичальник сплачує товариству проценти за неправомірне користування грошовими коштами за процентною ставкою 1 %(річна процентна ставка становить 365 %) від суми несвоєчасно повернутих грошових коштів переданих позичальнику за цим договором (суми кредиту) за кожен день користування (а.с.15-20)

Згідно з паспорта Кредитного договору №24195 від 30 листопада 2024 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 визначено умови кредитного договору та є його невід`ємною частиною(а.с.20,21).

Відповідно до листа ТОВ «Пейтек» від 08.04.2026, ТОВ «ФК «Процент» було надано фінансові послуги, успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 4441114457511408 на суму 7000 грн(а.с.22)

Згідно з розрахунку заборгованості за кредитним договором №24195 від 30 листопада 2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №24195 від 30 листопада 2024 станом на 25.03.2026 становить 45869 грн 90 коп., із них: заборгованість по тілу кредиту -6958 грн 47 коп., прострочена заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом 24911 грн 43 коп; заборгованість за штрафами -14000 грн(а.с.23-29).

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Ст.626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526-527 ЦК України зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов”язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

У відповідності до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №24195, який підписано електронним підписом позичальника з одноразовим індентифікатором (722119), згідно якого банк надав їй кредит у вигляді кредитного ліміту у розмірі 7000 грн 00 коп шляхом переказу на її платіжну картку НОМЕР_2 емітовану АТ «УніверсалБанк», а ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит у строк 730 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом та інших платежів відповідно до умов кредитного договору.

Згідно з п.1.2 кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом становить 1 % від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка становить 365 %) користування кредитом.

Згідно з розрахунку заборгованості, заборгованість за процентами за користування кредитом станом на 25.03.2026 становить 24911 грн 43 коп.

Відповідач в порушення вимог кредитного договору не здійснив своєчасну сплату визначених кредитним договором платежів, в результаті чого виникла заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 24911 грн 43 коп.

Надаючи оцінку розрахунку наданого позивачем , суд вважає встановленим, що відсотки за користування кредитними коштами нараховані відповідно до умов договору та в межах строку кредитуання.

Натомість, відповідачем не надано доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Доводи відповідача, що вона здійснювала оплату у загальному розмірі 5100 грн на погашення тіла кредиту, однак позивач самостійно змінив черговість зарахування коштів на користь виключно відсотків, залишаючи основну суму боргу незмінною, оскільки вона внесла суму 5100 грн, то при дотриманні вимог ст.19 Закону, основний борг (тіло) мав бути погашений в переважній частині, є безпідставними, оскільки саме умовами договору визначено порядок зарахування коштів, який і застосовано позивачем.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за заборгованість за процентами за користування кредитом станом на 25.03.2026 у сумі 24911 грн 43 коп.

Щодо стягнення штрафу

Відповідно до п.3.5 кредитного договору, у випадку невиконання та / або неналежного виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту та / або процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язаний сплатити товариству штраф: у відповідності п.3.5.1 у розмірі 1120 грн на 4 день такого невиконання та / або неналежного виконання, п.3.5.2 – у розмірі 280 грн починаючи з 5 дня за кожен день невиконання / неналежного виконання(а.с.17)

Згідно з розрахунку заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 14000 гривень 00 коп штрафу.

Згідно ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і по даний час.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи, що позивачем нараховано неустойку в період дії воєнного стану, то вимоги про стягнення неустойки не підлягають задоволенню.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем надані належні та допустимі докази, які свідчать про надання кредиту відповідачу та невиконання останнім обов`язку щодо виконання умов договору про повернення кредитних коштів, та ненадання відповідачем належних та допустимих доказів щодо спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову частково, а саме стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 24911 грн 43 коп, із них: заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 24911 грн 43 коп, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

VІ.Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1,2 стаття 141 ЦПКУкраїни встановлено, що судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, то судовий збір становить 1704 грн 21 коп, виходячи з розрахунку (64,02 % (задоволено позовних вимог) х 2662,40 грн).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено: договір про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024(а.с.35,36), акт приймання-передачі наданих послуг №108 від 26.01.2026 до договору №03/06/2024, платіжної інструкції кредитового переказу від 05.02.2026, з яких вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Процент» та адвокатом Руденко Костянтином Васильовичем укладено договір про надання юридичних послуг, відповідно до якого було надано послуги щодо складання та подання позовної заяви до суду про стягнення заборгованості по боржникам ТОВ "ФК "Процент" згідно з реєстру №1 від 26.01.2026 до договору №03/06/2024 від 03.06.2024, загальна вартість 100000 грн(а.с.35,36,39).

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів №4321 від 05.02.2026, ТОВ «ФК «Процент» перерахувало на рахунок ОСОБА_2 кредитні кошти у сумі 100000 грн(а.с.40)

Судом встановлено, що позивачем заявлено суму витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Враховуючи складність справи та виконані адвокатом роботи, суд вважає, що розумний розмір витрат на правову допомогу становитиме 6000 грн, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», ЄДРПОУ 41466388, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, заборгованість за кредитним договором №24195 від 30.11.2024 у сумі 24911 (двадцять чотири тисячі дев"ятсот одинадцять) грн 43 коп, із них: заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 24911 грн 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», ЄДРПОУ 41466388, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, 1704 (одна тисяча сімсот чотири) грн 21 коп, в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду та 6000 (шість тисяч) грн за правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО