Вирок від 23 серпня 2026 р. у справі №730/1159/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653)3-50-01

Справа №730/1159/26

Провадження № 1-кп/730/72/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" серпня 2026 р. м.Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борзна кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026275520000028 від 02.07.2026 року, з обвинувальним актом від 22.07.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Тростянка Борзнянського району Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, є особою з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 02 липня 2026 року близько 08:50 години ОСОБА_4 , перебуваючи біля приміщення магазину «Продукти», що знаходиться у с. Тростянка, вул. Леміша, 19 Ніжинського району Чернігівської області, під час сварки, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, наніс ОСОБА_6 удар кулаком по обличчю, у результаті чого останній впав на землю. Після цього ОСОБА_7 продовжив побиття ОСОБА_6 , а саме сів на останнього зверху, правою рукою тримав за горло, а лівою рукою наніс декілька ударів по лівій частині обличчя. Потім, коли потерпілому вдалося скинути ОСОБА_4 із себе, останній наніс ОСОБА_6 декілька ударів ногою по правій частині грудної клітки. У результаті неправомірних дій ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді осаднених ран лобної області, правої вушної раковини, шиї, грудної клітки справа.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 66 від 06 липня 2026 року тілесні ушкодження, які були встановлені у ОСОБА_6 , відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи допитаним у судовому засіданні, свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, надав пояснення, підтвердив обставини його вчинення, викладені в установочній частині вироку, зокрема, в частині часу, місця та способу, щиро розкаявся у вчиненому. Останній також виразив готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини.

Так, указав, що 02 липня 2026 року він їхав від матері, вирішив заїхати до магазину. Біля приміщення магазину «Продукти», що знаходиться у с. Тростянка, вул. Леміша, 19, він побачив потерпілого з банкою пива. Після того, як обвинувачений вийшов з магазину, він побачив, що потерпілий дуже близько знаходиться до його велосипеда. На це обвинувачений спитав у потерпілого, чого він так робить та чи не бажає він йому порізати колеса велосипеду, на що потерпілий змовчав. У подальшому обвинувачений знову зайшов до магазину, а коли він вийшов, то потерпілий зробив йому зауваження, що він добалакається. Оскільки між ними вже тривалий час неприязні відносини, то обвинувачений не витримав та почав бити потерпілого, почалася бійка. Обвинувачений припинив бити потерпілого, коли йому крикнули, щоб він відпустив потерпілого. Уважає, що причиною своїх дій є те, що довгий час потерпілий його провокував, а у нього здали нерви. Після вчиненого потерпілого не бачив, заходи щодо примирення не вживав, з ним відносин не підтримує, неприязні стосунки продовжуються.Розуміє, що це неправильно, йому соромно, висновки зробив. Вчинив таке вперше, готовий нести покарання, просить призначити покарання у виді штрафу.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення просив суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення цього кримінального правопорушення, оскільки повністю погоджується з встановленими обставинами.

Потерпілий в судове засідання на виклик суду не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся.

Показання обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У цьому випадку, повне визнання вини, не заперечення обвинуваченим фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин діяння, в якому він обвинувачується, правових наслідків розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення останнім цих обставин є передумовами для здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Відповідно, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого, у відповідності до положень Кримінального Кодексу України, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за обставин, встановлених судом.

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки він вчинив умисне легке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься проступків, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, яке полягає у визнанні у суді обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у т.ч. її час, місце, спосіб учинення та активне сприяння розкриттю злочину.

Щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася (див. п. 3 ПП ВСУ від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).

Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне, визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого (див. постанови ККС ВС від 22.03.2018 у справі № 759/7784/15-к; від 09.10.2018 року у справі № 756/4830/17-к).

Обвинувачений висловив щирий жаль з приводу учинених ним дій та осуд своєї поведінки.

Активне сприяння у встановленні обставин, регламентованих ст. 91 КПК України, яке виразилось у тому, що обвинувачений повно та всебічно розповів про обставини, які мали місце у той час та, тим самим, активно та відкрито сприяв суду у встановленні обставин, регламентованих ст. 91 КПК України, тобто розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; має місце проживання, спосіб життя (див. дані установочної частини цього рішення), позицію сторони обвинувачення, яка просить дати обвинуваченому шанс на виправлення та просить призначити покарання у виді штрафу, відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Призначаючи покарання, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обираючи вид покарання, суд приймає до уваги характер вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, те, що він щиро розкаявся у вчиненому, характеризується виключно позитивно, порушень громадського порядку не допускає.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу.

На думку суду, покарання у виді штрафу, у даному випадку, є доречним та забезпечить виправлення засудженого.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного й особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Підстав для вирішення питань, пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого, немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників процесу та у світлі того, що, відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Судові витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченому - не обирати.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Сторони мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1