Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №482/976/26 — Новоодеський районний суд Миколаївської області

24.08.2026

Справа № 482/976/26

Номер провадження 2/482/1088/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

24 серпня 2026 року місто Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Кічули В.М., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Одеса в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, які стягуються із позивача на підставі судового наказу, виданого Новоодеським районним судом Миколаївської області по справі № 482/1062/19 від 04.07.2019 року, з 1/4 до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Свій позов обґрунтовував тим, що на підставі вищевказаного судового наказу з позивача стягуються аліменти на утримання доньки від попередніх стосунків - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час у позивача є нова сім`я, в якій ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 .

Зазначає, що сімейне становище позивача змінилося, оскільки на утриманні позивача перебуває іще одна дитина; дружина на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною, у зв`язку з чим також перебуває на утриманні позивача; також вказує, що в результаті отриманих травм, він потребує постійного лікування.

Тому, посилаючись на викладене позивач просив суд про задоволення позову.

Представницею відповідачки - адвокатом Островською О.В. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому остання просила про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що народження дитини у новому шлюбі та зміна сімейного стану платника аліментів не є безумовною та автоматичною підставою для зменшення розміру аліментів, встановленого судовим рішенням.

Також вказала на те, що зменшення розміру аліментів до 1/6 частки призведе до того, що розмір утримання доньки ОСОБА_5 зменшиться орієнтовно до 7 993 грн., що безпідставно погіршить її матеріальне становище, оскільки дитина уже досягла 14 років та має підвищені потреби у розвитку, освіті, харчуванні та відпочинку.

Щодо потреби в лікуванні позивача, зазначає, що оскільки він є військовослужбовцем, то згідно зі ст. 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», має право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу та безоплатне забезпечення лікарськими засобами у військово-медичних закладах.

Позивач у судове засідання не з`явився.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, але від її представниці до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони відповідачки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

На підставі судового наказу Новоодеського районного суду Миколаївської області по справі № 482/1062/19, виданого 04.07.2019 року, з позивача на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до повноліття дитини.

03.09.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклали шлюб (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 487).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_7 народився син ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 8).

09.09.2025 року постановою головного державного виконавця Новоодеського відділу Державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа № 482/1062/19, звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 25.10.2016 року, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України, для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 від 16.03.2026 року, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_4 .

Згідно довідки про доходи, виданої військовою частиною НОМЕР_4 , за період з 25.07.2025 року по 31.03.2026 року ОСОБА_1 було нараховано заробітної плати - 301679,35 грн., з них стягнуто за виконавчими листами (аліменти) - 121956,51 грн., до виплати - 175197,66 грн.

Відповідно до довідки Миколаївської філії Миколаївського обласного центру зайнятості від 27.03.2026 року, ОСОБА_7 , перебуває на обліку в Миколаївській філії Миколаївського обласного центру зайнятості з 25.08.2025 року по 05.03.2026 року.

Згідно наданих позивачем медичних документів, з 2022 року по 2024 рік він неодноразово проходив лікування, зокрема:

- згідно виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 1874/1158 з 22.09.2022 року по 10.10.2022 року із діагнозом: переломо-вивих правого плеча із відривом великого горбка;

- згідно виписного епікризу із медичної карти стаціонарного пацієнта № 159/73 з 17.01.2023 року по 24.01.2023 року з діагнозом: консолідований перелом великого горбка правого плечового суглобу;

- згідно виписки №1831 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого з 01.02.2024 року по 14.02.2024 року з діагнозом: закритий уламковий перелом лівої п`яткової кістки із зміщенням уламків;

- згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого з 17.05.2024 року по 15.06.2024 року з діагнозом: перелом п`яткової кістки;

- згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 5641 з 29.07.2024 року по 23.08.2024 року з діагнозом: консолідований перелом лівої п`яткової кістки з наявністю металоконструкцій. Нориця лівої стопи;

- згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 7142 з 24.09.2024 року по 11.11.2024 року з діагнозом: консолідований перелом лівої п`яткової кістки з наявністю стороннього тіла. Нориця лівої стопи;

- згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 8860 з 03.12.2024 року по 31.12.2024 року з діагнозом: хронічний післятравматичний остеомієліт лівої п`яточної кістки; постравматичний артрозо-артрит гомілково-стопового суглобу лівої гомілки.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статті 183, 184 СК України.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, за змістом ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Разом з тим, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Згідно ст. ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Матеріали справи свідчать про те, що станом на час розгляду даної справи з позивача стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , доказів щодо наявності заборгованості зі сплати аліментів на час звернення до суду, позивачем не надано.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19, зміна сімейного стану, а саме народження іншої дитини, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №715/2073/20, де зазначено, що окремо факт народження ще однієї дитини не змінює сімейний стан та сам по собі не свідчить про погіршення матеріального стану. До того ж батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 року у справі №715/2073/20.

Суд констатує, що при визначенні розміру аліментів враховуються зобов`язання платника аліментів щодо утримання всіх неповнолітніх дітей чи інші аліментні зобов`язання, однак в цій частині доводи позивача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки утримання ним другої дитини не може бути достатньою підставою для зменшення розміру аліментів.

Щодо доводів позивача про те, що він має суттєві проблеми зі здоров`ям, що виникли під час проходження військової служби та пов`язані з проходженням військової служби, то суд звертає увагу, що додані до позову медичні документи охоплюють проміжок часу з 2022 року по 2024 рік.

Згідно з довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії від 10.03.2025 року №1546, станом на 10.03.2025 року позивачу встановлено діагноз з віддаленими наслідками попередніх травм, однак визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_5, НОМЕР_6, навчальних центрах, закладах (установах) тощо.

Інших медичних документів, які б підтверджували стан здоров`я позивача з 2025 року по день звернення до суду, до позову не долучено.

Відтак суд вважає, що надані позивачем документи не можуть свідчити про неможливість утримувати свою дитину, у зв`язку із погіршенням здоров`я.

Твердження позивача про те, що відрахування аліментів у теперішньому розмірі створює значне фінансове навантаження, також не підтверджені жодними доказами. Позивач отримує грошове забезпечення, а відтак взмозі належним чином утримувати свою дитину, шляхом сплати аліментів.

Обґрунтування видатків, здійснених позивачем за період з 25.07.2025 року по 31.03.2026 року, згідно довідки про доходи, виданої військовою частиною НОМЕР_4 , в сумі 121 956,51 грн. за виконавчими листами (аліменти), не підтверджує, що вказана сума утримана з доходів ОСОБА_1 виключно за судовим наказом Новоодеського районного суду Миколаївської області по справі № 482/1062/19 від 04.07.2019 року лише на утримання доньки ОСОБА_3 .

Окрім того, суд звертає увагу, що утримання розпочалося згідно з постановою головного державного виконавця Новоодеського відділу Державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.09.2025 року, в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_5, відповідно до якої станом на 01.09.2025 року заборгованість зі сплати аліментів позивача становила 291 900,62 грн., яка і погашається за рахунок стягнення з заробітної плати ОСОБА_1 .

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що з моменту постановлення судового наказу, суттєво погіршився його матеріальний стан, через що він не має змоги виплачувати аліменти на утримання дитини у визначеному судом розмірі. А отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При цьому судом враховано, що розмір аліментів, утримуваних з позивача за судовим наказом Новоодеського районного суду Миколаївської області від 04.07.2019 року у справі № 482/1062/19 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідає вимогам сімейного законодавства та усталеній судовій практиці щодо розміру аліментів на одну дитину, а його зменшення у зв`язку з тим, що позивач несе додаткові витрати на утримання іншої дитини чи на своє лікування, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення його дітей та суперечитиме їх інтересам.

Заслуговують на увагу і доводи відповідача про те, що оскільки позивач є військовослужбовцем, то на нього розповсюджуються гарантії, визначені ст. 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за якими військовослужбовці мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу та безоплатне забезпечення лікарськими засобами у військово-медичних закладах.

Перебування дружини позивача у відпустці по догляду за дитиною є передбаченою законом соціальною гарантією, а не надзвичайною обставиною. Дружина має право на отримання державної допомоги при народженні дитини.

Щодо утримання свої матері позивачем, слід відмітити, що за ст. 202 СК України, такий обов`язок повнолітніх дітей утримувати батьків виникає лише у разі, якщо батьки є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. До позову не долучено жодних документів, які б свідчили про непрацездатність матері чи відсутність у неї власного доходу (заробітної плати / пенсії тощо) на час звернення позивача до суду, оскільки в довідці пенсійного фонду України відображені лише відомості про доходи ОСОБА_8 за 2022 та 2023 роки.

Збільшення витрат позивача без підтвердження погіршення його матеріального становища, також не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення своїх витрат, які не доведені жодними належними доказами, адже позивач не надав доказів зменшення свого грошового забезпечення військовослужбовця та будь-яких документально підтверджених витрат на своє лікування, утримання тощо.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що належних та допустимих доказів того, що змінились обставини, які існували на момент постановлення судового наказу від 04.07.2019 року про стягнення аліментів, визначені ст. 192 СК України, що дають підстави для зменшення розміру аліментів, позивачем суду не надано. Також, позивачем не надано і доказів зміни його матеріального стану чи стану здоров`я, внаслідок чого виникла необхідність у зменшенні розміру аліментів через неможливість їх сплачувати у визначеному розмірі.

Інші доводи позивача не можуть бути прийняті судом, оскільки не відносяться до безумовних підстав для зменшення розміру аліментів.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв`язку з відмовою у задоволенні вимог, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 142, 259, 263, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, ст. ст. 84, 85, 181, 182, 184, 192 СК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Кічула