Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №127/15710/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15710/26

Провадження № 3/127/3273/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

В провадження судді Вінницького міського суду Вінницької області Сичука М.М. надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа №127/15710/26).

Крім того, в провадження судді Вінницького міського суду Вінницької області Сичука М.М. надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП (127/15796/26).

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що в провадженні судді Вінницького міського суду Вінницької області Сичука М.М. знаходяться дві справи відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 та за ч. 3 ст. 126 КУпАП, суд вважає за доцільне об`єднати вищевказані матеріали в одне провадження, присвоївши даному провадженню №127/15710/26.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 656520, ОСОБА_1 03 травня 2026 року о 23 годині 03 хвилини у м. Вінниці по вул. Київській, 2 керував транспортним засобом Peugeot 301, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінкою, що не відповідала обстановці, вираженим тремтінням пальців рук, звуженими зіницями очей, які не реагували на світло, та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Вказані дії працівником поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 656531, 03 травня 2026 року о 23 годині 03 хвилини у м. Вінниці по вул. Київській, 2 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Peugeot 301, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами постановою державного виконавця ВП № 61004663 від 25 січня 2021 року.

Вказані дії працівником поліції кваліфіковано за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Згідно з постановою головного державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25 січня 2021 року, винесеною у виконавчому провадженні № 61004663, ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Підставою для винесення зазначеної постанови державного виконавця була наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом № 127/23028/19, виданим 16 січня 2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 31 грудня 2020 року, заборгованість ОСОБА_1 за період з 17 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року становила 41083,42 грн., що перевищувало суму відповідних платежів за чотири місяці.

У зв`язку з цим державним виконавцем відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» було встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, підтверджуються рапортом поліцейського, постановою державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, направленням водія для проведення огляду на стан сп`яніння, а також іншими матеріалами справи.

Крім того, зазначені обставини зафіксовані за допомогою портативних відеореєстраторів № 472799 та № 468898.

Під час перегляду у судовому засіданні відеозаписів із зазначених технічних засобів встановлено, що після виявлення працівником поліції ознак можливого наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, для чого проїхати до відповідного медичного закладу. На зазначену пропозицію ОСОБА_1 відмовився проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав, заперечував проти притягнення його до адміністративної відповідальності.

Як пояснив у судовому засіданні поліцейський 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капрал поліції Фірсов Михайло Дмитрович, під час несення служби до працівників поліції звернулася громадянка з приводу невиконання водієм таксі замовлення щодо доставки ноутбука. У зв`язку з отриманою інформацією працівниками поліції було встановлено автомобіль Peugeot 301, державний номерний знак НОМЕР_1 , та здійснено його зупинку по вул. Київській у м. Вінниці.

Після зупинки транспортного засобу під час спілкування із ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: поведінку, що не відповідала обстановці, виражене тремтіння пальців рук та звужені зіниці очей, які не реагували на світло.

У зв`язку з виявленими ознаками ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Як пояснив ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 656520, ОСОБА_1 03 травня 2026 року о 23 годині 03 хвилини у м. Вінниці по вул. Київській, 2 керував транспортним засобом Peugeot 301, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінкою, що не відповідала обстановці, вираженим тремтінням пальців рук, звуженими зіницями очей, які не реагували на світло, та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Вказані дії працівником поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, підтверджуються рапортом поліцейського, постановою державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, направленням водія для проведення огляду на стан сп`яніння, а також іншими матеріалами справи.

Крім того, зазначені обставини зафіксовані за допомогою портативних відеореєстраторів № 472799 та № 468898.

Під час перегляду у судовому засіданні відеозаписів із зазначених технічних засобів встановлено, що після виявлення працівником поліції ознак можливого наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, для чого проїхати до відповідного медичного закладу. На зазначену пропозицію ОСОБА_1 відмовився проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення поліцейського Фірсова М.Д., пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та переглянувши відеозаписи з портативних відеореєстраторів, перейшов до вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями свідків, іншими документами, а також показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису.

Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає, зокрема, на встановлений порядок управління, громадський порядок, власність, права і свободи громадян, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вирішуючи питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у випадку відмови від проходження огляду необхідним є встановлення факту керування особою транспортним засобом, наявності у поліцейського передбачених законом підстав для пропозиції пройти огляд та факту відмови водія від проходження такого огляду у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

З матеріалів справи та пояснень поліцейського Фірсова М.Д., наданих безпосередньо у судовому засіданні, вбачається, що після зупинки транспортного засобу Peugeot 301, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час спілкування із ОСОБА_1 працівником поліції було виявлено ознаки, які могли свідчити про перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння, а саме поведінку, що не відповідала обстановці, виражене тремтіння пальців рук та звужені зіниці очей, які не реагували на світло.

При цьому суд звертає увагу, що зазначені ознаки були виявлені саме після зупинки транспортного засобу під час спілкування поліцейського з водієм, а не використовувалися як підстава для зупинки транспортного засобу.

Згідно з ч. 1 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським із застосуванням спеціальних технічних засобів, а в разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським або його незгоди з результатами огляду огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Як встановлено судом під час дослідження відеозаписів з портативних відеореєстраторів № 472799 та № 468898, працівниками поліції після виявлення відповідних ознак було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я та проїхати до такого закладу для проведення медичного огляду.

Із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від запропонованого працівниками поліції проїзду до медичного закладу для проходження медичного огляду.

Отже, відеозаписом безпосередньо зафіксовано обставину, яка має істотне значення для вирішення справи, а саме відмову ОСОБА_1 , який на момент події керував транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Суд оцінює зазначений відеозапис як належний та допустимий доказ, оскільки він безпосередньо відображає перебіг події, дії працівників поліції та поведінку ОСОБА_1 . Відомостей про монтаж, технічне втручання або інші обставини, які б ставили під сумнів достовірність зазначеного відеозапису, матеріали справи не містять.

Пояснення ОСОБА_2 , надані у судовому засіданні, у цій частині узгоджуються із змістом протоколу серії ЕПР1 № 656520, рапортом поліцейського та дослідженим судом відеозаписом. При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_2 безпосередньо здійснював службові дії під час зазначеної події, а тому його пояснення щодо обставин виявлення ознак сп`яніння та пропозиції пройти огляд є безпосередніми поясненнями особи, яка була присутня під час події.

Сам по собі факт невизнання ОСОБА_1 своєї вини не спростовує наведених доказів. Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не має наперед установленої сили, а його зміст підлягає оцінці разом з іншими доказами. У даному випадку висновок суду про наявність складу адміністративного правопорушення ґрунтується на сукупності доказів, які взаємно узгоджуються між собою.

При цьому для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 130 КУпАП у випадку відмови від проходження огляду не є необхідним встановлення фактичного стану наркотичного сп`яніння водія, оскільки законодавець передбачив самостійний склад адміністративного правопорушення у вигляді відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду у встановленому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, за наявності у працівника поліції передбачених законом підстав для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, відмовився від проходження такого огляду у встановленому законом порядку, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особами, щодо яких встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частиною третьою статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Як убачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25 січня 2021 року у виконавчому провадженні № 61004663 ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Зазначена постанова державного виконавця винесена на підставі виконавчого листа № 127/23028/19, виданого 16 січня 2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області, про стягнення із ОСОБА_1 аліментів у визначеному судовим рішенням розмірі.

Підставою для встановлення тимчасового обмеження була наявність заборгованості зі сплати аліментів, яка згідно з розрахунком від 31 грудня 2020 року за період з 17 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року становила 41083,42 грн. та перевищувала суму відповідних платежів за чотири місяці.

Отже, станом на момент винесення постанови державного виконавця існували передбачені законом підстави для встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами.

Разом з тим, для встановлення вини особи за ч. 3 ст. 126 КУпАП має значення не лише факт винесення постанови державного виконавця у 2021 році, а й чинність встановленого нею обмеження на момент вчинення адміністративного правопорушення — 03 травня 2026 року.

З наданих суду матеріалів вбачається, що зазначене обмеження було встановлено до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Матеріали справи не містять постанови державного виконавця про скасування такого обмеження, а також інших доказів його припинення до 03 травня 2026 року.

Крім того, факт наявності відповідного обмеження був встановлений працівниками поліції під час перевірки документів ОСОБА_1 та відображений у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 656531. Зазначені обставини також підтверджені поясненнями ОСОБА_2 , наданими в судовому засіданні.

Суд бере до уваги, що постанова державного виконавця від 25 січня 2021 року містить конкретні ідентифікаційні дані боржника — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також безпосередньо встановлює щодо нього тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Таким чином, сукупність досліджених доказів підтверджує, що 03 травня 2026 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом Peugeot 301, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, щодо якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Посилання ОСОБА_1 на невизнання вини суд оцінює критично, оскільки воно не спростовує фактичних даних, встановлених сукупністю досліджених доказів.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Конституції України та загальних засад провадження у справах про адміністративні правопорушення особа не зобов`язана доводити свою невинуватість, а всі сумніви щодо доведеності її вини тлумачаться на її користь. У даній справі такі сумніви судом не встановлені, оскільки обставини керування транспортним засобом та наявності щодо ОСОБА_1 тимчасового обмеження підтверджуються сукупністю належних доказів.

Відтак суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд враховує вимоги ст. 33 КУпАП, відповідно до якої стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Судом встановлено, що матеріали щодо притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 та ч. 3 ст. 126 КУпАП стосуються однієї особи, події, що мала місце 03 травня 2026 року, та одночасно розглядаються одним судом, у зв`язку з чим при визначенні остаточного адміністративного стягнення підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 36 КУпАП.

Більш серйозним із вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень суд визнає правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, санкція якої передбачає накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Враховуючи характер вчинених адміністративних правопорушень, ступінь вини особи, обставини їх вчинення, відомості про особу правопорушника, а також необхідність забезпечення мети адміністративного стягнення, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом також не встановлено.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що наявні у справі докази в їх сукупності є достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 3 ст. 126 КУпАП, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності із застосуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП.

Крім того, з ОСОБА_1 , відповідно до ч. 1 ст.40-1 КУпАП, підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36,122-1, 126,130 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративні матеріали №127/15710/26, №127/15796/26, складені відносно ОСОБА_1 , об`єднати в одне провадження та присвоїти їм спільний номер №127/15710/26.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 та частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений особою, на яку накладено адміністративне стягнення, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови, а в разі оскарження постанови — не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк постанова підлягає примусовому виконанню відповідно до вимог ст. 308 КУпАП, при цьому з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених законом, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження, якщо її не було оскаржено, або після розгляду апеляційної скарги, якщо її не скасовано.

Суддя: