Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №147/1842/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1842/26

Провадження № 2/147/909/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г. ,

із секретарем Задверняк Т. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, в залі суду в селищі Тростянець Гайсинського району Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2026 року в провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. надійшла позовна заява за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява мотивована тим, що 27 лютого 2011 року сторони зареєстрували шлюб у Новоободівській сільській раді Тростянецького району Вінницької області. У шлюбі у сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач стверджує, що між подружжям припинено шлюбні-сімейні відносини, сім`я розпалась, шлюб між сторонами є лише формальним, вони втратили почуття любові і поваги один до одного та остаточно припинили свої подружні відносини, всі фактичні та духовні зв`язки. Спільне господарство не ведеться, подружжя не проживає разом, спору щодо розподілу майна на теперішній час немає, стосовно участі у вихованні дитини спору також немає, дитина проживає разом з матір`ю. Позивачка вважає, що їх з відповідачем шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, примирення між подружжям не можливе, тому просить строк на примирення не надавати. З огляду на викладене просить шлюб між сторонами розірвати та відновити дошлюбне прізвище.

Ухвалою суду від 31 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивач, та її представник в судове засідання не з`явилися, проте від них надійшли заяви про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, а токож про підтримання позовних вимог.

Відповідач, в судове засідання не з`явився, проте від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Висловився, що позов визнає, не заперечує проти розірвання шлюбу.

З урахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.

Судом встановлено, що 27 лютого 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрований шлюб у Новоободівській сільській раді Тростянецького району Вінницької області, про що здійснено актовий запис №03; прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу змінено на ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Новоободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 повторно виданим Тростянецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 16.09.2025 (а.с. 12).

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно із положеннями статей 24,56 Сімейного кодексу України (далі СК України) кожен з подружжя вправі припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбу не допускається.

Такі положення національного законодавства України відповідають статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно із ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Частина 1 статті 105 СК України вказує, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них.

Відповідно до статей 110-112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Суд не може примусити позивача зберегти сім`ю, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідач позовні вимоги визнає та не заперечує проти розірвання шлюбу.

Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає можливим прийняти визнання позову відповідачем.

З огляду на позицію позивача щодо неможливості зберегти сім`ю, визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що шлюб необхідно розірвати не вживаючи заходів для примирення.

Суд переконаний, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, за таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

З огляду висловлене у позовній заяві бажання відповідача відновити після розірвання шлюбу дошлюбне прізвище, суд вважає за можливе відновити відповідачу дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 .

Згідно із ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові втрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.

Згідно із ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Суд вважає за необхідне розподілити судові витрати згідно із вимогами статей 141, 142 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір»: стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 665,60 грн та зобов`язати ГУ ДКСУ у Вінницькій області повернути ОСОБА_1 50% сплаченого судового збору в сумі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 104-115 СК України, статтями 13, 81, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , який зареєстрований 27 лютого 2011 року Новоободівською сільською радою Тростянецького району Вінницької області, за актовим записом №03.

Після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище позивача ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) витрат зі сплати судового збору.

Зобов`язати ГУ ДКСУ у Вінницькій області повернути ОСОБА_1 50% сплаченого судового збору в сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) сплачених відповідно до квитанції ID: 6104-5087-8187-4522 від 22.07.2026.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О. Г. Борейко