Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №136/1794/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1794/26

провадження № 3/136/541/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Липовець

Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Присяжний О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягався до адміністративної відповідальності

за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 блилько 20:00 год. під час проведення перевірки наявності особового складу виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 , який перебував у розташуванні військової частини в АДРЕСА_2 . Зброя та засоби захисту військовослужбовця в наявності. У подальшому, солдат ОСОБА_1 , який рахувався з 13.07.2026 як такий, що самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2 , близько 21:40 год., 14.07.2026 самостійно повернувся до місця розташування військової частини НОМЕР_2 . Дозволу на самовільне залишення меж військової частини та перебування поза межами місця служби у період з 20:00 год. 13.07.2026 по 21:40 год 14.07.2026 вищевказаний військовослужбовець у командування військової частини НОМЕР_2 не питав та такий дозвіл не отримував.

Таким чином, за викладених вище обставин, у діях військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 вбачаються ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся належним чином про дату час та місце розгляду справи, в матеріалах справи наявна письмова заява від останнього, в якій вказується про розгляд справи у його відсутність, свою провину визнає.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ОДВ № 574 від 15.07.2026 у якому зазначено суть адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_1 ; витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_2 № 207 від 13.07.2026; доповіддю т.в.о. командира в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_2 про факт самовільного залишення місця несення служби без зброї солдатом ОСОБА_1 № 1857/4616 від 14.07.2026; витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_2 № 209 від 14.07.2026; доповіддю т.в.о. командира в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_3 про факт самостійного повернення до місця несення служби солдатом ОСОБА_1 № 1857/4626 від 15.07.2026; поясненнями ОСОБА_1 від 15.07.2026 року.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні особливий період настав з дня набрання чинності Указу ВО Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», продовжено його Указом Президента України від 14.01.2015 № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», та Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».

Згідно з вимогами ч.ч. 3, 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», часткова мобілізація може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

З моменту оголошення мобілізації чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

У ст. 1 Закону України «Про оборону України» - особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, а відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому продовжено, та триває по цей час.

Згідно з вимогами ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджений Законом України № 548-ХІV від 24 березня 1999 року, військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки.

Відповідно до вимог ст. 16 Статуту, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

У постанові Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 № 68 визначено, що військовий об`єкт - ділянки місцевості, будівлі, споруди, які постійно чи тимчасово використовуються з`єднанням, військовою частиною і підрозділом Збройних Сил для виконання завдань або розміщення та укриття особового складу, зберігання бойової техніки або військового майна; військові транспортні засоби, озброєння та військова техніка, а також об`єкти, які підлягають захисту і охороні (обороні) Збройними Силами.

Згідно з вимогами п.п. 1 п. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби па території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).

Проте, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби на порушення вказаних вище статутних обов`язків військовослужбовець, солдат ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

При призначенні виду та розміру адміністративного стягнення враховується особа порушника, ступінь вини, майновий стан, характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши усі зібрані у справі докази, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення та з урахуванням особи порушника та характеру вчиненого правопорушення накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, що передбачений частиною статті, за якою інкриміновано його діяння.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 23, 27, 33, 35, 172-11 ч. 3, 221, 251, 276, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП – НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ