Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №703/972/23 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1355/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №703/972/23 Крива Ю.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О. М., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з оплати послуги з постачання теплової енергії та абонплати, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «Смілаенергопромтранс» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_1 на його користь 9 342,74 грн боргу з оплати послуги з постачання теплової енергії, 211,14 грн абонплати та 2 684 грн судового збору, а всього 12 237,88 грн.

В обґрунтування позову зазначило, що позивач є постачальником теплової енергії у будинок, в якому знаходяться нежитлові адміністративні приміщення відповідача за адресою: АДРЕСА_1 . Вони належали відповідачу на праві приватної власності з 11.12.2020 по 10.06.2022.

ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання теплової енергії згідно зі ст.1 Закону України «Про теплопостачання» та має незакритий особовий рахунок споживача № НОМЕР_1 .

Позивач стверджує, що оскільки відповідач споживає надані послуги, не відмовився від них у законному порядку, то, згідно зі ст.ст. 205 ,901- 903 ЦК України, договір про надання послуг з постачання теплової енергії між сторонами фактично укладений. Крім того, вказує, що споживачі зобов`язані вносити плату за абонентське обслуговування.

Вказує, що послуги з опалення житла надавались вчасно та добросовісно за тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради, однак ОСОБА_1 не здійснював їх оплату.

Оскільки відповідач не виконує свого обов`язку по оплаті наданих послуг, за період з грудня 2021 року по травень 2022 року утворилась заборгованість з оплати за теплоенергію у розмірі 9 342,74 грн. та заборгованість з абонплати за вказаний період у розмірі 211,14 грн., а всього 9 553,88 грн.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 квітня 2026 року позовні вимоги задоволено.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, просить рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Вказує, що заявлені вимоги ТОВ «Смілаенергопромтранс» до ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки такі ж вимоги ТОВ «Смілаенергопромтранс» направляло листами № 411 від 15.12.21 року та № 82 від 17.01.22 року з рахунками на оплату, актами надання послуг, до ФОП ОСОБА_1 . Тобто нарахування за спожиту енергію фактично здійснювались ФОП, а позов подано до фізичної особи. Суд першої інстанції не встановив факту надання послуги теплопостачання відповідачу, що є обов`язковою умовою виникнення зобов`язання щодо її оплати.

У відзиві на апеляційну скаргу вказано, що Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах

В порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Встановлено, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання зобов`язань.

ТОВ «Смілаенергопромтранс» є постачальником теплової енергії у багатоквартирний житловий будинок, в якому знаходяться нежитлові адміністративні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії договору купівлі-продажу адміністративних приміщень, ОСОБА_1 був власником вказаних приміщень з 11.12.2020 по 10.06.2022.

На офіційному сайті ТОВ «Смілаенергопромтранс» опубліковано індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, а також заяву-приєднання до договору про надання послуги з постачання теплової енергії, що є загальнодоступною інформацією.

Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області № 528 від 19 листопада 2021 року встановлено ТОВ «Смілаенергопромтранс» тарифи в розмірі: для категорії «інші споживачі» тариф на теплову енергію - 6045,47 грн/Гкал (з ПДВ) за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 580,75 грн/Гкал; тариф на транспортування теплової енергії - 417,92 грн/Гкал; тариф на постачання теплової енергії - 46,8 грн/Гкал.

Наказом ТОВ «Смілаенегропромтранс» № 40 від 22 листопада 2021 року введено в дію з 01.12.2021 року плату за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами, що становить 35.19 грн. з ПДВ.

Наказом ТОВ «Смілаенегропромтранс» № 39 від 22 листопада 2021 року встановлено з 01.12.2021 тариф на теплову енергію на грудень місяць 2021 року для «Інших споживачів» в розмірі 5151,02 грн з ПДВ/Гкал в т.ч. тариф на виробництво теплової енергії для категорії «Інші споживачі» - 4686,30 грн з ПДВ/Гкал,; тариф на транспортування теплової енергії - 417,92 грн з ПДВ; тариф на постачання теплової енергії - 46,82 грн з ПДВ.

Наказом ТОВ «Смілаенегропромтранс» № 55 від 28 грудня 2021 року встановлено з 01.01.2022 тариф на теплову енергію на січень місяць 2022 року для «Інших споживачів» в розмірі 6262,15 грн з ПДВ/Гкал в т.ч. тариф на виробництво теплової енергії для категорії «Інші споживачі» - 5797,43 грн з ПДВ/Гкал,; тариф на транспортування теплової енергії - 417,92 грн з ПДВ; тариф на постачання теплової енергії - 46,80 грн з ПДВ.

Наказом ТОВ «Смілаенегропромтранс» № 8 від 08 лютого 2022 року встановлено з 01.02.2022 тариф на теплову енергію на лютий місяць 2022 року для «Інших споживачів» в розмірі 6297,69 грн з ПДВ/Гкал в т.ч. тариф на виробництво теплової енергії для категорії «Інші споживачі» - 5832,97 грн з ПДВ/Гкал,; тариф на транспортування теплової енергії - 417,92 грн з ПДВ; тариф на постачання теплової енергії - 46,80 грн з ПДВ.

Наказом ТОВ «Смілаенегропромтранс» № 14 від 09 березня 2022 року встановлено з 01.03.2022 тариф на теплову енергію на березень місяць 2022 року для «Інших споживачів» в розмірі 5744,37 грн з ПДВ/Гкал в т.ч. тариф на виробництво теплової енергії для категорії «Інші споживачі» - 5279,65 грн з ПДВ/Гкал,; тариф на транспортування теплової енергії - 417,92 грн з ПДВ; тариф на постачання теплової енергії - 46,80 грн з ПДВ.

Наказом ТОВ «Смілаенегропромтранс» № 17 від 01 квітня 2022 року встановлено з 01.04.2022 тариф на теплову енергію на квітень місяць 2022 року для «Інших споживачів» в розмірі 6346,18 грн з ПДВ/Гкал в т.ч. тариф на виробництво теплової енергії для категорії «Інші споживачі» - 5881,46 грн з ПДВ/Гкал,; тариф на транспортування теплової енергії - 417,92 грн з ПДВ; тариф на постачання теплової енергії - 46,80 грн з ПДВ.

З акту про подачу теплової енергії вбачається, що у зв`язку з початком опалювальних сезонів у м. Смілі до будинку по вул. Захисників України, буд. 7, ТОВ «Смілаенергопромтранс» було подано теплову енергію, зокрема, 26 жовтня 2021 року. Вказані акти складені за участю представника балансоутримувача будинку та за участі представника ТОВ «Смілаенергопромтрас».

Згідно з наданого до суду розрахунку позивач ТОВ «Смілаенергопромтранс» з грудня 2021 року по травень 2022 року нарахувало відповідачу заборгованість з оплати за теплоенергію у розмірі 9342,74 грн. та заборгованість з абонплати за вказаний період у розмірі 211,14 грн.

Правовідносини з приводу постачання теплової енергії регулюються нормами Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про теплопостачання».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Положеннями частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII також передбачено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

З інформації, що перебуває у вільному доступі, судом встановлено, що на офіційному сайті ТОВ «Смілаенергопромтранс» розміщений договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" y разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Водночас, розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Отже, законодавством факт укладення вказаного договору пов`язується зі спливом 30-денного строку з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги, якщо протягом цього строку співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

У матеріалах справи відсутні докази того, що співвласники багатоквартирного будинку, в якому розташоване житлове приміщення відповідача, приймали рішення про вибір моделі договірних відносин або уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Статтею 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» №2119-VIII від 22.06.2017 передбачено, що витрати оператора (їх складових частин) відшкодовується споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування за умови укладення індивідуальних договорів та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Отже, споживач, за умови отримання ним відповідних послуг, несе обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії.

Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (далі - Правил), визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Відповідно до п.14 Правил № 830 відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.

Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) (п.38 Правил).

У підпункті 13 пункту 45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії зазначено, що у разі відключення приміщення індивідуального споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку він зобов`язаний відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку.

Постановою Верховного Суду від 22 грудня 2020 року по справі №311/3489/18 визначено, що споживач, який відключений від системи централізованого опалення, зобов`язаний брати участь у загальних витратах на опалення, зокрема, місць загального користування.

Така позиція Верховного Суду ґрунтується на тому, що спільним майном у багатоквартирному будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

ТОВ «Смілаенергопромтранс» здійснює нарахування за послуги з теплопостачання місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та не здійснює додаткових нарахувань, а виставляє нарахування за ту частку теплової енергії, яка надійшла до будівлі та в середині була витрачена на опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювальні приміщення від центрального теплового пункту теплорегулюючої/когенераційної установки.

Законодавство не передбачає залежності від наявності приладів опалення у місцях загального користування для здійснення розподілу теплової енергії на такі місця. Нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини не передбачено звільнення споживачів від обов`язку з оплати теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, у разі відсутності окремих опалювальних приладів, оскільки система опалення (теплопостачання) складається не лише з приладів опалення, а й трубопроводів та арматури.

Відтак, відсутність приладів опалення в окремому під`їзді багатоквартирного будинку не підтверджує відсутність системи опалення у місцях загального користування всього будинку.

Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» №417-VIII від 14.05.2015 року визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного обладнання) житлового будинку і є його невід`ємною частиною. Таким чином, всі співвласники будинку (власники квартир), в тому числі і власники квартир з індивідуальним опаленням, повинні брати участь у загальних витратах на опалення будинку пропорційно займаній площі житла.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у нарахування за надану комунальну послугу проводилось відповідно до затверджених тарифів на теплову енергію як власнику адміністративних (нежитлових) приміщень по АДРЕСА_1 . Тариф був застосований «Інші споживачі», оскільки приміщення нежитлове, а тому підстав для нарахування тарифу для населення у позивача не було.

Так, позивач направляв ОСОБА_1 сповіщення про укладення договору з ТОВ «Смілаенергопромтранс» як ФОП ОСОБА_1 . Однак, відповідач проігнорував факт укладення договору зі надавачем послуг, відтак позивачем було застосовано тариф на теплову енергію для категорії «інші споживачі», а не для категорії «населення», так як теплова енергія надходила виключно в місця загального користування багатоквартирного будинку, а не в адміністративні приміщення, а тому мав бути застосований тариф для категорії «населення».

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року по справі № 522/7909/16-ц зроблено наступні правові висновки: «29. Згідно з частиною першою статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. 30. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України). 31. Згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу. 32. Відповідно до частини першої статті 58 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом. 33. Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 2-7615/10)».

На думку колегії суддів, позивач обґрунтовано визначив, що ОСОБА_1 використовував свої приміщення саме як фізична особа, а не фізична особа-підприємець (що не суперечить законодавчій правомочності ОСОБА_1 навіть при здійсненні підприємницької

діяльності не використовувати своє майно для цієї діяльності). Такий статус відповідача міг вплинути виключно на підсудність справи та жодним би чином не спростовував фактичні відносини між сторонами. Оскільки відповідач не заперечував використання нежитлових приміщень виключно як фізичною особою, тому судом першої інстанції зроблені правильні висновки щодо підсудності справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , судові витрати слід залишити за відповідачем.

Керуючись ст. ст. 35, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з оплати послуги з постачання теплової енергії та абонплати - залишити без

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді:

: