Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №285/2767/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/2767/26 Головуючий у 1-й інст. Сусловець М. Г.

Номер провадження №33/4805/1248/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Кузнецов Д. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В., за участі захисника Халупка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Халупка Сергія В`ячеславовича на постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 15 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 15 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду 25.04.2026 о 00:36 годині на вулиці Житомирська в місті Звягель водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 217030 д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, зміна забарвлення покриву шкіри, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я КНП Звягельська багатопрофільна лікарня водій відмовився.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Халупко Я.Д. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про недоведеність належним чином ознак алкогольного сп`яніння. Вказує, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд, а неодноразово повідомляв, що згоден проїхати до закладу охорони здоров`я. Судом не було наведено точних висловлювань ОСОБА_1 , які були розцінені як відмова. Також вказує на недоведеність факту керування автомобілем, незаконість зупинки, відсутність реальних ознак алкогольного сп`яніння, неповноту відеозапису, неналежну фіксацію відмови від огляду та порушення статті 266 КУпАП, недотримання права особи на захист, не роз`яснення ОСОБА_1 прав за ст.268 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи не подавав, тому враховуючи думку захисника, який просив проводити слухання справи без ОСОБА_1 , суд вважає можливим розглянути справу по суті без його присутності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Халупка С.В., перевіривши доводи скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 ПДР, є обґрунтованим, узгоджується з фактичними обставинами справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає положенням статей 283, 284 КУпАП.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №649343 від 25.04.2026 вбачається, що 25.04.2026 року о 00 год. 36 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 217030 д.н.з НОМЕР_1 по вул. Житомирській в місті Звягель, перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, зміна забарвлення покриву шкіри, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі КНП Звягельська багатопрофільна лікарня відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, і так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст.266 КУпАП та в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.6 І-го розділу Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п.7 І-го Розділу Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України, крім вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується: розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.4); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с.5); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.6); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.04.2026 (а.с.7); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.8); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7083120 від 25.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.9); довідкою Звягельського РВП про відсутність повторності за ч.1 ст.130 КУпАП та не вилучення посвідчення водія у ОСОБА_1 (а.с.10); наявним в матеріалах справи відеозаписом (а.с.11).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності і взаємозв`язку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені і зібрані у визначеному процесуальним законом порядку.

З приводу апеляційних доводів про відсутність в матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються вищевказаними доказами, зокрема, наявними у матеріалах справи відеозаписом з відеореєстратора та нагрудних камер працівників поліції.

Так, з матеріалів справи та відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівники поліції підходять до автомобіля ВАЗ 217030 д.н.з НОМЕР_1 , на місці водія якого перебував ОСОБА_1 , особу якого було згодом встановлено. Працівники поліції роз`яснили водію причину зупинки, а саме рух у комендантську годину та попросили посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль, яких у водія ОСОБА_1 не виявилось, про що він відверто сказав працівникам поліції. В ході перевірки даних за службовим планшетом та спілкування поліцейські запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатору «Драгер» (00:37:05), оскільки виявили у водія ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота (00:37:15), на що ОСОБА_1 зазначив, що згодний пройти такий огляд тільки у лікарні (00:37:20). Працівник поліції запропонував пройти до службового автомобіля, щоб проїхати до закладу охорони здоров`я, проте останній попросив кілька хвилин зачекати, щоб викурити цигарку. В подальшому в період часу з 00:37:30 по 00:41:06 ОСОБА_1 розуміючи необхідність пройти до службового автомобіля для доставки його в медичний заклад всіляко ухилявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, затягував час, а в подальшому за допомогою знайомого, який перешкоджав законним діям поліцейських, втік з місця події. Своїми навмисними та свідомими вчинками ОСОБА_1 фактично унеможливив оформлення адміністративних матеріалів у своїй присутності. Працівники поліції обґрунтовано розцінили втечу водія, як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та повідомили про складення щодо нього адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційний суд підтримує висновок суду першої інстанції про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який безпосередньо узгоджується із наданим відеозаписом, а доводи скаржника у цій частині суд вважає необґрунтованими та розцінює як намагання уникнути притягнення до адміністративної відповідальності. В ході всього спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував факту керування автомобілем, навпаки повідомив, що саме в`їхав в місто, тому порушив комендантську годину, що і послугувало законною підставою для зупинки під час дії воєнного стану.

Крім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується також даними постанови серії ЕНА №7083120 від 25.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП за керування транспортним засобом без посвідчення водія та відсутності при собі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Відомостей про оскарження вказаної постанови матеріали справи не містять.

За вказаних обставин, апеляційний суд вважає доведеним поза розумним сумнівом факт керування ОСОБА_1 на момент його зупинки працівниками поліції 25.04.2026 транспортним засобом автомобілем ВАЗ 217030 д.н.з НОМЕР_1 .

Стосовно висловлених заперечень ознак алкогольного сп`яніння, виявлених у ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.

Відповідно до вищезазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП повинен містити ознаки сп`яніння, які поліцейський виявив у водія транспортного засобу, які стали підставою вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння. При відсутності вказаних ознак сп`яніння відсутні правові підстави для огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння.

На виконання вказаних вимог Інструкції працівником поліції були виявлені у водія ОСОБА_1 , оголошені йому та зазначені в протоколі ознаки алкогольного сп`яніння. При цьому, посилання апелянта на недоведення у водія ознак сп`яніння є недоречним. Озвучені ознаки алкогольного сп`яніння не повинні підтверджуватися або доводитися окремими матеріалами справи, оскільки за пунктом 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають ті водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, іншими доказами підтверджувати ці ознаки не потрібно. Працівник поліції є тією уповноваженою законом особою, якій на місці зупинки надано дискреційну компетенцію виявляти такі візуальні ознаки сп`яніння у водія та пред`являти вимогу виконання пункту 2.5 ПДР пройти огляд.

Єдиним можливим способом спростування виявлених у водія ознак сп`яніння та висловлених підозр працівника поліції про перебування особи у стані сп`яніння є свідоме проходження цією особою такого огляду у встановленому законодавством порядку. Інших дієвих механізмів опротестування та доведення своєї позиції про повну тверезість водія правила дорожнього руху та діючий КУпАП не передбачають. Натомість пасивна відмова водія або навмисне ухилення від проходження медичного огляду з посиланням на відсутність дійсних ознак сп`яніння, буде становити невиконання пункту 2.5 ПДР та утворювати склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

Крім цього, на думку апеляційного суду, після зупинки водію неодноразово роз`яснювались наслідки відмови від проходження огляду відповідно до вимог пункту 2.5 ПДР, в тому числі, в медичному закладі, що прямо передбачено вказаним пунктом правил дорожнього руху, та надавалась можливість спростувати підозру працівників поліції щодо перебування у стані алкогольного сп`яніння, пройшовши огляд на місці зупинки транспортного засобу або у найближчому закладі охорони здоров`я. Проте, ОСОБА_1 не захотів чути роз`яснення порядку проходження огляду, своїх процесуальних прав за ст.268 КУпАП, не маючи вочевидь наміру проходити такий огляд та зрештою втік з місця події, що свідчить про однозначність висловленої водієм відмови від проходження запропонованого огляду та невиконання вимог пункту 2.5 ПДР, за що наступає відповідальність, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апелянта про неповноту відеозапису суд вважає безпідставними, оскільки наявне відео є безперервним з моменту зупинки водія до завершення спілкування із ним, а зміст наявного відео та зафіксованих подій підтверджують, що ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу на вимогу працівника поліції ухилився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

В цьому контексті суд звертає увагу на те, що пунктом 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026 передбачена безперервність здійснення відеозапису під час виконання поліцейськими своїх службових обов`язків.

Між тим, нормативними документами, які регламентують порядок виявлення та фіксації адміністративних правопорушень, складання протоколів про адміністративні правопорушення та направлення відповідних матеріалів до суду не передбачено обов`язковості надавання усього відеозапису, здійсненого у ході виконання поліцейським своїх службових обов`язків. При цьому переривання відеозапису для складання протоколу або інших дій, не пов`язаних із безпосереднім спілкуванням поліцейських із водієм чи іншими учасниками, не є процесуальним порушенням, яке б призвело до беззаперечної неналежності такого відеодоказу.

На думку суду, долучені до протоколу файли відеозаписів, на яких зафіксовані всі події спілкування із ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу, пасивна відмова та ухиляння водія від проходження огляду в найближчому закладі охорони здоров`я, та всі дії вчиненні ОСОБА_1 об`єктивно доводять факт порушення п.2.5 ПДР та вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Відтак, зазначені доводи апелянта є безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими доказами.

Судом відхиляються доводи апелянта щодо не роз`яснення прав, передбачених законодавством, оскільки з матеріалів відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 роз`яснили права та обов`язки, передбачені законодавством, у русі, оскільки останній мовчки покидав місце події, а його знайомий активно допомагав йому в цьому (час на відео 00:41:50).

Наведені апелянтом доводи не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не надано.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Халупка Сергія В`ячеславовича залишити без задоволення, а постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 15 липня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: