Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №163/2753/24 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/2753/24 Провадження №33/802/791/26 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.

Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю захисника особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвоката Крючкова В.О., представника митниці Федчишиної С.Ф. (в режимі відеоконференції), розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвоката Крючкова Віталія Олексійовича на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 02 липня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «СІТІАВТО» (код ЄДРПОУ 43825824, м. Луцьк, вул. Словацького, буд.30, кв. (офіс) 3), РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 1 326 651 (один мільйон триста двадцять шість тисяч шістсот п`ятдесят одну) гривню 61 копійку.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він будучи директором ТОВ «СІТІАВТО» (код ЄДРПОУ 43825824), під час митного оформлення товару «транспортні засоби…..» в кількості 24 штуки за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №№ UA205150/2022/11112 від 28.10.2022, UA205150/2022/11329 від 04.11.2022, UA205150/2022/11484 від 09.11.2022, UA205150/2022/11509 від 09.11.2022, UA205150/2022/11512 від 09.11.2022, UA205150/2022/11555 від 10.11.2022, UA205150/2022/11830 від 17.11.2022, UA205150/2022/11972 від 21.11.2022, UA205150/2022/11984 від 21.11.2022, UA205150/2022/12020 від 22.11.2022, UA205150/2022/12158 від 26.11.2022, UA205150/2022/12241 від 28.11.2022, UA205150/2022/12484 від 05.12.2022, UA205150/2022/12626 від 08.12.2022, UA205150/2022/12647 від 09.12.2022, UA205150/2022/12654 від 09.12.2022, UA205150/2022/13086 від 20.12.2022, UA205150/2022/13093 від 20.12.2022, UA205150/2022/13192 від 22.12.2022, UA205150/2022/13219 від 23.12.2022, UA205150/2023/1628 від 17.02.2023, UA205150/2023/1673 від 20.02.2023, UA205150/2023/2898 від 16.03.2023, UA205150/2023/3152 від 20.03.2023 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 1 326 651,61 гривень шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1 за №№ PL/MF/AS 0451628 від 26.10.2022, PL/MF/AS 0451732 від 31.10.2022, PL/MF/AS 0451790 від 31.10.2022, PL/MF/AS 0451829 від 07.11.2022, PL/MF/AS 0451802 від 07.11.2022, PL/MF/AS 0451838 від 07.11.2022, PL/MF/AS 0451936 від 16.11.2022, PL/MF/AS 0451980 від 18.11.2022, PL/MF/AS 0451939 від 16.11.2022, PL/MF/AS 0451969 від 18.11.2022, PL/MF/AS 0452052 від 24.11.2022, PL/MF/AS 0452061 від 24.11.2022, PL/MF/AS 0452099 від 02.12.2022, PL/MF/AS 0452135 від 06.12.2022, PL/MF/AS 0452144 від 07.12.2022, PL/MF/AS 0452126 від 06.12.2022, PL/MF/AS 0452256 від 16.12.2022, PL/MF/AS 0452267 від 16.12.2022, PL/MF/AS 0452278 від 20.12.2022, PL/MF/AS 0452289 від 21.12.2022, PL/MF/AS 0453025 від 14.02.2023, PL/MF/AS 0453170 від 17.02.2023, PL/MF/AS 0453984 від 14.03.2023, PL/MF/AS 0454237 від 17.03.2023, які містили неправдиві відомості та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

Не погодившись із таким судовим рішенням захисник особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвокат Крючков В.О., подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність просить скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що в матеріалах справи повністю відсутні належні, допустимі та достатні докази того, що ОСОБА_1 вчинив умисні протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Не доведено факт його особистої обізнаності про дефекти документів на момент декларування товарів, а висновки суду ґрунтуються на припущеннях.

Окрім того, звертає увагу, що місцевий суд припустився грубої помилки при обчисленні процесуальних строків, визначених ст. 467 МК України. Датою виявлення правопорушення у справі є 05.07.2024 року, коли лист польської митниці надійшов до Державної митної служби України. Загальний строк для накладення стягнення становить 6 (шість) місяців з дня виявлення правопорушення, і цей строк зупиняється виключно на час розгляду справи судом. Спроба суду штучно підсумувати лише дані перебування матеріалів безпосередньо у митному органі, повністю виключаючи періоди пересилання документів між судами та органами досудового розслідування БЕБ, не ґрунтується на законі. МК України не передбачає можливості такого фрагментарного обчислення строків. Вважає, що з урахуванням дати виявлення правопорушення та тривалості перебування справи поза межами судового розгляду, на момент винесення постанови 02.07.2026 року встановлені законом строки притягнення до відповідальності безповоротно спливли, що є самостійною і абсолютною підставою для закриття провадження.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши думку захисника особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвоката Крючкова В.О., представника митниці Федчишиної С.Ф., яка скаргу вважає безпідставною та просила залишити її без задоволення, а судове рішення, - без змін, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.

Згідно із вимогами ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК України, вищевказаних вимог закону дотримався.

Висновок місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Суддя в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них належну юридичну оцінку, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Доводи сторони захисту щодо непричетності ОСОБА_1 до вчинення вказаного правопорушення є безпідставними та спростовуються сукупністю доказів у справі, а саме: протоколом про порушення митних правил від 24.10.2024 № 0455/20500/24; митними деклараціями типу UA205150/2022/11112 від 28.10.2022, UA205150/2022/11329 від 04.11.2022, UA205150/2022/11484 від 09.11.2022, UA205150/2022/11509 від 09.11.2022, UA205150/2022/11512 від 09.11.2022, UA205150/2022/11555 від 10.11.2022, UA205150/2022/11830 від 17.11.2022, UA205150/2022/11972 від 21.11.2022, UA205150/2022/11984 від 21.11.2022, UA205150/2022/12020 від 22.11.2022, UA205150/2022/12158 від 26.11.2022, UA205150/2022/12241 від 28.11.2022, UA205150/2022/12484 від 05.12.2022, UA205150/2022/12626 від 08.12.2022, UA205150/2022/12647 від 09.12.2022, UA205150/2022/12654 від 09.12.2022, UA205150/2022/13086 від 20.12.2022, UA205150/2022/13093 від 20.12.2022, UA205150/2022/13192 від 22.12.2022, UA205150/2022/13219 від 23.12.2022, UA205150/2023/1628 від 17.02.2023, UA205150/2023/1673 від 20.02.2023, UA205150/2023/2898 від 16.03.2023, UA205150/2023/3152 від 20.03.2023, сертифікатами з перевезення товару EUR.1 №№ PL/MF/AS 0451628 від 26.10.2022, PL/MF/AS 0451732 від 31.10.2022, PL/MF/AS 0451790 від 31.10.2022, PL/MF/AS 0451829 від 07.11.2022, PL/MF/AS 0451802 від 07.11.2022, PL/MF/AS 0451838 від 07.11.2022, PL/MF/AS 0451936 від 16.11.2022, PL/MF/AS 0451980 від 18.11.2022, PL/MF/AS 0451939 від 16.11.2022, PL/MF/AS 0451969 від 18.11.2022, PL/MF/AS 0452052 від 24.11.2022, PL/MF/AS 0452061 від 24.11.2022, PL/MF/AS 0452099 від 02.12.2022, PL/MF/AS 0452135 від 06.12.2022, PL/MF/AS 0452144 від 07.12.2022, PL/MF/AS 0452126 від 06.12.2022, PL/MF/AS 0452256 від 16.12.2022, PL/MF/AS 0452267 від 16.12.2022, PL/MF/AS 0452278 від 20.12.2022, PL/MF/AS 0452289 від 21.12.2022, PL/MF/AS 0453025 від 14.02.2023, PL/MF/AS 0453170 від 17.02.2023, PL/MF/AS 0453984 від 14.03.2023, PL/MF/AS 0454237 від 17.03.2023, відповіддю уповноваженого митного органу Республіки Польща від 04.07.2024 №1001-ІОС.4331.48.2024.5.ЕА, та іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Дані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.

Статтею 485 МК України встановлено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до положень статті 485 МК України вбачається, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

Для притягнення до відповідальності, згідно з статтею 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

За змістом статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Згідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною другою статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом (частини п`ята, шоста статті 264 МК України).

Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Таким чином, зовнішній прояв винного, протиправного діяння, передбаченого статтею 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Як встановлено, місцевим судом, факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «СІТІАВТО» (код ЄДРПОУ 43825824) товару: «транспортні засоби...» і випуск їх у вільний обіг підтверджується доданими до протоколу копіями вище зазначених митних декларацій типу ІМ40ДЕ.

Декларування товару здійснював ОСОБА_1 , який на дату декларування товару та складання протоколу про порушення митних правил одночасно був керівником фірми отримувача товару ТОВ «СІТІАВТО», що підтверджується обліковою карткою суб`єкта ЗЕД та витягом з програмного комплексу ІКС «Податковий блок».

У графі 36 митних декларацій заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преференція заявлена на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 EUR.1 №№ PL/MF/AS 0451628 від 26.10.2022, PL/MF/AS 0451732 від 31.10.2022, PL/MF/AS 0451790 від 31.10.2022, PL/MF/AS 0451829 від 07.11.2022, PL/MF/AS 0451802 від 07.11.2022, PL/MF/AS 0451838 від 07.11.2022, PL/MF/AS 0451936 від 16.11.2022, PL/MF/AS 0451980 від 18.11.2022, PL/MF/AS 0451939 від 16.11.2022, PL/MF/AS 0451969 від 18.11.2022, PL/MF/AS 0452052 від 24.11.2022, PL/MF/AS 0452061 від 24.11.2022, PL/MF/AS 0452099 від 02.12.2022, PL/MF/AS 0452135 від 06.12.2022, PL/MF/AS 0452144 від 07.12.2022, PL/MF/AS 0452126 від 06.12.2022, PL/MF/AS 0452256 від 16.12.2022, PL/MF/AS 0452267 від 16.12.2022, PL/MF/AS 0452278 від 20.12.2022, PL/MF/AS 0452289 від 21.12.2022, PL/MF/AS 0453025 від 14.02.2023, PL/MF/AS 0453170 від 17.02.2023, PL/MF/AS 0453984 від 14.03.2023, PL/MF/AS 0454237 від 17.03.2023, у яких органом їх видачі зазначено митницю в Лодзь Республіки Польща.

На ініційований Волинською митницею запит від 18.03.2024 за №7.3-2/15-03/4/3202 Державна митна служба України отримала від уповноваженого митного органу Республіки Польща листа від 04.07.2024 № 1001-IOС.4331.48.2024.5.ЕА про результати перевірки 27 сертифікатів з перевезення товару EUR.1, які, у тому числі вище вказані 24 сертифікати, не були легалізовані уповноваженими митними органами Республіки Польща.

З огляду на таку інформацію у доповідній записці начальник УК та АМП Волинської митниці №.15/15-03/8243 від 08.08.2024 дійшла висновку про те, що вказані в сертифікатах EUR.1 товари не мають преференційного походження у розумінні положень Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євросередземноморські преференційні правила походження та у зв`язку із цим ініціювала проведення контрольно-перевірочних заходів у відповідності до положень ст.ст.345-354 МК України щодо платника податків ТОВ «СІТІАВТО».

Цією ж доповідною запискою визначено суму митних платежів, що підлягають доплаті до Державного бюджету за митними деклараціями ІМ40ДЕ, а саме всього 1 326 651,61 гривень.

Аналогічна сума недоборів митних платежів за цими митними деклараціями встановлена проведеною Волинською митницею в порядку ст.ст.345-354 МК України стосовно ТОВ «СІТІАВТО» документальною невиїзною перевіркою, що підтверджується Актом від 22.05.2025 № 49/25/7.3-19/17/43825824.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару (ч. 1 ст. 41 МК України).

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч. 3 ст. 41 МК України).

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

З огляду на вищевикладене апеляційний суд вважає, що місцевим судом було обґрунтовано взято до уваги отриману на запит Волинської митниці відповідь уповноваженого органу Республіки Польща від 04.07.2024 №1001-ІОС.4331.48.2024.5.ЕА інформацію, про те, що за результатами перевірки 27 сертифікатів з перевезення товару EUR.1, які у тому числі вище вказані 24 сертифікати, не були легалізовані уповноваженими митними органами Республіки Польща.

Доводи сторони захисту, що надана інформація уповноваженого органу Республіки Польща є неналежним та недопустимим доказом, є необґрунтованими, оскільки відповідь уповноваженого органу Республіки Польща від 04.07.2024 №1001-ІОС.4331.48.2024.5.ЕА здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що фактичні обставини справи свідчать, що заінтересованим з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1, є саме очолюване ОСОБА_1 товариство ТОВ «СІТІАВТО».

Жодної економічної вигоди у використані указаних сертифікатів для продавця товару по справі не вбачається і стороною захисту не доведено.

Крім того, загальна сума митних платежів, яка підлягає доплаті до Державного бюджету України є значною, що додатково свідчить про наявність економічної заінтересованості, тобто умислу ОСОБА_1 на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1, автентичність та видача яких не підтверджена.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 , як директора ТОВ «СІТІАВТО» який під час митного оформлення товару «транспортні засоби….» в кількості 24 штуки за вищевказаними митними деклараціями типу ІМ40ДЕ, вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 132 651,61 грн., шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1, які містили неправдиві відомості та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги сторони захисту в частині закриття справи у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 467 МК України, то апеляційний суд вважає іх необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України, адміністративне стягнення за порушення митних правил (зокрема, за ст. 485 МК України) може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Водночас закон чітко встановлює, що строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Судом першої інстанції належним чином встановлено, що офіційна відповідь уповноваженого органу Республіки Польща надійшла до Держмитслужби України 05.07.2024. Ця дата є моментом встановлення належних та допустимих доказів правопорушення, а отже - датою виявлення правопорушення.

Протокол про порушення митних правил №0455/20500/24 було складено 24.10.2024, а матеріали справи надійшли до суду 03.12.2024. Таким чином, з дня виявлення (05.07.2024) до дня надходження справи до суду (03.12.2024) минуло 151 день (менше 5 місяців), що повністю вкладається у визначений законом 6-місячний строк.

З моменту надходження справи до суду (03.12.2024) загальний строк накладення стягнення зупинився відповідно до імперативної вимоги ч. 1 ст. 467 МК України. Подальші процесуальні дії (направлення для додаткової перевірки, скасування постанов в апеляційному порядку) відбувалися в межах судового провадження та не призвели до збігу цього строку.

Ч. 3 ст. 467 МК України регулює спеціальний порядок обчислення строків у разі закриття кримінального провадження, якщо в діях особи є ознаки порушення митних правил. За цією нормою стягнення може бути накладено:

Не пізніше ніж через три місяці з дня отримання судом матеріалів про таке порушення, переданих органом досудового розслідування.

Не пізніше ніж через п`ять років з дня вчинення правопорушення.

Постановою Волинського апеляційного суду від 05.11.2025 справу було передано до ТУ БЕБ у Волинській області. Постановою детектива БЕБ від 02.02.2026 кримінальне провадження за ч. 3 ст. 358 КК України було закрите у зв`язку з відсутністю складу злочину (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).

Після закриття кримінального провадження матеріали справи разом із постановою детектива надійшли до суду 14.05.2026.

Згідно з ч. 3 ст. 467 МК України, у суду виникло право накласти адміністративне стягнення в межах 3-місячного строку від цієї дати, тобто до 14.08.2026 включно.

Оскаржувана постанова суду про притягнення особи до відповідальності за ст. 485 МК України була винесена 02.07.2026, тобто через 49 днів після отримання матеріалів від БЕБ, що є безумовним дотриманням передбаченого законом тримісячного строку.

З моменту виявлення порушення (05.07.2024) та складання протоколу до прийняття остаточного рішення (02.07.2026) минуло менше двох років, що не перевищує граничний п`ятирічний строк з дня вчинення діяння.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції діяв у чіткій відповідності до вимог матеріального та процесуального права. Оскільки перебіг строків зупинявся на час судового розгляду, а після повернення матеріалів із ТУ БЕБ судом було чітко дотримано спеціальний 3-місячний строк, передбачений ч. 3 ст. 467 МК України, твердження захисту про закінчення строків накладення стягнення є юридично неспроможними та спростовуються хронологією матеріалів справи.

Усі інші сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, оскільки вони перевірялись місцевим судом, який дав їм правильну юридичну оцінку, а на думку апеляційного суду зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства, і фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ст.485 МК України шляхом закриття провадження у справі.

Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та призначив стягнення, яке відповідає вимогам митного законодавства, а тому підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, на що вказує захисник в своїй апеляції, немає.

Керуючись положеннями статті 294 КУпАП та ст.ст. 458, 485 Митного кодексу України, Волинський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвоката Крючкова Віталія Олексійовичазалишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 02 липня 2026 року, щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Копію постанови, у відповідності до ст. 295 КУпАП, протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.А. Подолюк