Вирок від 23 серпня 2026 р. у справі №756/14203/26 — Оболонський районний суд міста Києва

24.08.2026 Справа № 756/14203/26

Справа № 756/14203/26

№ 1-кп/756/1843/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене 07.08.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105050000682, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Києві, громадянин України, офіційно не працевлаштований, не одружений, здобув середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 25.02.2025 вироком Оболонського районного суду міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки; вирок набрав законної сили 28.03.2025; 07.04.2025 засудженого поставлено на облік Оболонського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

УСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальний проступок за наступних обставин.

Так, установлено, що 06.08.2026 приблизно о 17 годині 10 хвилин ОСОБА_3 , діючи в порушення ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, згідно з якою обіг особливо небезпечної психотропної речовини PVP заборонено, знаходився за адресою: місто Київ, проспект Литовський, 4-А, де на землі побачив поліетиленовий зіп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору. Оскільки ОСОБА_3 раніше неодноразово вживав наркотичні речовини, він відразу усвідомив, що вмістом вказаного поліетиленового зіп-пакета є особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP, унаслідок чого у ОСОБА_3 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на незаконне безоплатне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини для власного вживання без мети збуту.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_3 підібрав із землі поліетиленовий зіп-пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору та поклав його під чохол телефона, після чого сховав телефон із чохлом до правої кишені шортів, у які був одягнений того дня, тим самим незаконно придбав та почав зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, для власного вживання без мети збуту.

Однак цього ж дня, тобто 06.08.2026, близько 17 години 20 хвилин, перебуваючи за адресою: місто Київ, проспект Литовський, 4-А, ОСОБА_3 був зупинений працівниками поліції. На запитання працівників поліції щодо наявності у нього заборонених засобів чи речовин ОСОБА_3 повідомив, що має при собі поліетиленовий зіп-пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, усередині якого наявна особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP, яку він зберігає для власного вживання без мети збуту. Відразу після цього на місце події було викликано СОГ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, після приїзду якої цього ж дня, тобто 06.08.2026, за адресою: місто Київ, проспект Литовський, 4-А, у присутності двох понятих ОСОБА_3 самостійно та добровільно надав з правої кишені шортів, у які був одягнений того дня, для огляду і подальшого вилучення поліетиленовий зіп-пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, а саме особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, - PVP, яку останній незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.

Вилучена у ході слідчої дії кристалоподібна речовина білого кольору містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,524 г, що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що знаходяться в незаконному обігу» становить більш ніж невеликий розмір.

PVP згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» («Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І») є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження за № 12026105050000682 від 07.08.2026, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, за ознаками - «незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту».

Частиною 2 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Обвинувачений ОСОБА_3 був представлений захисником - адвокатом ОСОБА_4 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Обставини вчинення кримінального правопорушення підтверджуються належними та допустимими доказами, зібраними під час досудового розслідування, оцінку яким надано судом.

ОСОБА_3 в поданій заяві фактичні обставини вчинення проступку не оспорює, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта матеріалами провадження підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, відповідно останнього слід визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку за частиною 1 статті 309 КК України за ознаками - «незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту».

Згідно з частиною 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами статей 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, ставлення до скоєного, яке полягає у щирому каятті, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше судимий, має непогашену в установленому законом порядку судимість за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 25.02.2025, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо, за даними облікової документації з 11.04.2025 перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом, відомостей щодо отримання ним психіатричної допомоги не виявлено.

Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання, судом визнається щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд уважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1, 75 КК України при призначенні покарання - відсутні.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 50, 65 КК України покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення засуджених; особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведених обставин по справі, тяжкості вчиненого кримінального проступку, ставлення обвинуваченого до скоєного, яке полягає у щирому каятті, покарання, яке передбачено санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, відсутності завданої матеріальної шкоди, даних про особу обвинуваченого, наявності обставини, яка пом`якшує покарання, та відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд ураховує й те, що новий кримінальний проступок ОСОБА_3 вчинив під час відбування покарання у виді пробаційного нагляду, призначеного йому вироком Оболонського районного суду міста Києва від 25.02.2025 за таке саме кримінальне правопорушення. Отже, раніше призначене покарання, не пов`язане з триманням у кримінально-виконавчій установі, виявилося недостатнім для виправлення обвинуваченого, а тому суд вважає за необхідне призначити йому покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

Окрім того, указані обставини доводять, що суд має у порядку ч. 1 ст. 71 КК України призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків. Новий кримінальний проступок вчинено 06.08.2026, тобто після постановлення вироку Оболонського районного суду міста Києва від 25.02.2025, але до повного відбуття призначеного цим вироком покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки, строк якого обчислюється з 07.04.2025 - дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації. Ураховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, суд уважає можливим приєднати до покарання за цим вироком частину невідбутого покарання за вироком від 25.02.2025 та остаточно призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік та 1 (один) місяць.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду. Остаточно призначене покарання є більшим і від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком, а його строк не перевищує максимального строку, встановленого ст. 61 КК України для обмеження волі, що відповідає вимогам частин 2 і 4 ст. 71 КК України.

Суд, керуючись ст. 65 КК України, вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у провадженні не заявлений.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід не обирати.

Процесуальні витрати у провадженні, а саме: витрати на проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/111-26/42827-НЗПРАП у сумі 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема:

- кристалоподібну речовину білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, масою 0,524 г, яка разом із залишками первинного пакування поміщена в поліетиленовий пакет № 6456584 білого кольору з пояснювальними написами та зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП у м. Києві - слід знищити.

Керуючись ст. 50, 51, 61, 65, 66, 67, 71, 72 КК України, ст. 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного цим вироком, невідбутої ОСОБА_3 частини покарання за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 25.02.2025 у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік та 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання у виді обмеження волі ОСОБА_3 обчислювати з дня прибуття та постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Запобіжний захід не обирати.

Процесуальні витрати на проведення експертизи № СЕ-19/111-26/42827-НЗПРАП у сумі 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок, відповідно до ст. 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Речовий доказ:

- кристалоподібну речовину білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, масою 0,524 г, яка разом із залишками первинного пакування поміщена в поліетиленовий пакет № 6456584 білого кольору з пояснювальними написами та зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП у м. Києві - знищити.

Матеріали кримінального провадження № 12026105050000682 залишити при матеріалах справи № 756/14203/26, провадження № 1-кп/756/1843/26.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання його копії.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1